14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти
Для підрахунку запасів нафти використовують методи об'ємний, статистичний і матеріального балансу. Вибір того чи іншого методу обумовлений якістю і кількістю вихідних даних, ступенем вивченості родовища і режимом роботи покладу нафти.
Об'ємний метод. Під час розвідки покладів нафти, особливо на останніх її етапах, геолого-геофізичні засоби досліджень досягають рівня, коли геолого-промислові параметри, що входять до формули об'ємного методу підрахунку запасів вуглеводневої сировини в природних резервуарах, визначають з точністю, яка дає змогу застосовувати цей метод як перед введенням нафтогазоносних покладів у розробку, так і в процесі їх розробки для підрахунку залишкових запасів.
Площу нафтоносності Р визначають на основі даних щодо положення контурів нафтоносності. Площі нафтоносності вимірюють планіметром на підрахункових планах продуктивного об'єкта (пласта) окремо по полях різних категорій запасів. Для встановлення контурів нафтоносності потрібно визначити положення ВНК за даними комплексу промислово-геофізичних досліджень, результатів випробування свердловин і даних аналізу керна. При цьому особливе значення мають результати поінтервального випробування в розрізі продуктивного горизонту. За істотної геолого-фізичної неоднорідності продуктивних пластів і наявності перехідних зон умовне положення ВНК приймають на рівні абсолютної позначки нижніх дір перфорації свердловини, що дала під час випробування чисту нафту в інтервалі з найнижчими гіпсометричними позначками.
Густину нафти рн визначають у стандартних умовах (у лабораторії). Для розрахунку беруть середню величину по пласту на основі даних аналізу проб нафти, взятих із кількох свердловин.
Перерахунковий коефіцієнт 9, або величину, обернену об'ємному коефіцієнту пластової нафти Ь, вводять для приведення підрахованих запасів нафти в надрах до стандартних умов на поверхні. Об'ємний коефіцієнт пластової нафти визначають за результатами лабораторного аналізу глибинної проби пластової нафти.
Статистичний метод. Він ґрунтується на статистичних зв'язках між різними показниками розробки покладів. Це насамперед зв'язки між попередніми та наступними дебітами нафти, поточним і накопиченим відборами нафти, часткою води в продукції, видобутої із покладу, і накопиченим відбором нафти, тощо. Застосування методу можливе лише після досить тривалої розробки покладу. Втім він дає достатньо точні результати у підрахунку залишкових запасів нафти, коли є всі потрібні показники розробки покладу.
Метод матеріального балансу. Цей метод є практичним виразом закону сталості матерії. Для його застосування виходять із того, що початкова кількість нафти (газу) в надрах має дорівнювати кількості добутої і залишеної в надрах нафти.
Підрахунок видобувних запасів нафти Грунтується на даних щодо зміни пластового тиску і кількісних співвідношеннях між нафтою і газом (вільним, розчиненим) у процесі розробки (відбору рідини, газу). Тому до початку розробки і на ранніх її етапах метод матеріального балансу не може бути застосований. Крім того, навіть за достатньо тривалої розробки використання методу обмежується труднощами точного визначення досить великої кількості параметрів, які характеризують пластові умови (пластовий тиск, вміст розчиненого газу в нафті, температура та ін.).
Основними критеріями вибору методу підрахунку запасів нафти є режим роботи покладу і ступінь його вивченості (розвіданості). Для вибору методу підрахунку залежно від режиму слід керуватись таким: за водонапірного режиму можливе застосування об'ємного і статистичного методу; за пружно-водонапірного і змішаних режимів — об'ємного і методу матеріального балансу; за режимів газової шапки і розчиненого газу — всіх трьох методів; за гравітаційного режиму — об'ємного і статистичного методів.
Отже, найуніверсальнішим є об'ємний метод. Проте для пластів з істотною літолого-фізичною мінливістю, коли важко визначити достовірні середні значення товщини пласта, пористості та інших параметрів, дані об'ємного методу варто уточнити статистичним методом або методом матеріального балансу в процесі розробки, якщо є результати визначення певних параметрів покладу і динаміки їх у процесі розробки.
Застосування методу матеріального балансу суттєво ускладнюється внаслідок нерівномірного розподілу пластового тиску через літолого-фізичн> неоднорідність пласта. В цьому випадку перевірку результатів об'ємного методу намагаються здійснити статистичним методом.
- 0.0. Орлов, m.I. Свдощук, в.Г. Омельченко о.М. Трубенко, m.I. Чорний нафто-газопромислова
- Підручник
- 1Стор1я формування нафтогазопромислово1 геолог! I
- 1.1. Проблеми, повязан1
- 3 Нафтогазопромисловою геолопсю
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловот геолопк
- 1.2. Св1товий видобуток нафти I газу
- 1.3. 1Стор1я геолопчних досл1дженб
- 12 Нафтогазопромислова геолопя
- 1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1
- 1.5. Нафтогазоносн1стб територ1у укра1ни
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловок геолопт
- 2.1. Категорії свердловин
- 2.2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини
- 2.3. Вибір інтервалу відбору керна
- 2.4. Конструкція свердловини
- 2.5. Планування буріння свердловин
- 2.5.1. Перспективне планування
- 3.1. Відбір і вивчення керна
- 3.1.1. Бокові ґрунтоноси
- 3.1.2. Збереження керна
- 3.1.3. Опис керна, побудова кернограми
- 3.2. Відбір і вивчення шламу
- 3.2.1. Особливості відбору, методика опису і збереження шламу
- 3.2.3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі
- 3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу
- 3.2.5. Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шламом і керном
- 3.3. Інші геологічні спостереження
- 3.3.1. Відбір проб нафти, газу та води
- 3.3.3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом
- 3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення
- 3.4.1. П'єзометричні свердловини
- 3.4.2. Контрольні свердловини
- 3.4.3. Нагнітальні свердловини
- 3.5. Геологічний контроль
- 3.6. Ускладнення
- 3.7. Геологічна документація
- 3.8. Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах
- 3.8.1. Гранулометричний аналіз
- 3.8.2. Мінералогічний аналіз
- 3.8.3. Мікрофауністичніш аналіз
- 3.8.4. Спорово-пилковий аналіз
- 3.8.5. Аналіз порід на вміст карбонатів
- 3.8.6. Люмінесиентно-бітумінологічніш аналіз
- 3.8.7. Вивчення маркувальних горизонтів
- 3.8.8. Визначення пористості
- 3.8.9. Визначення проникності гірських порід
- 3.8.12. Визначення тиску насичення
- 3.8.13. Суть визначення співвідношень р—V— т пластових нафт
- 3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти
- 3.8.15. Поняття про складання рекомбінованоі проби нафти
- 4.1. Методи кореляції розрізів свердловин
- 4.1.1. Загальна кореляція
- 4.1.2. Детальна (зональна) кореляиія
- 4.1.3. Складання кореляційних схем
- 4.1.4. Складання
- 4.1.5. Регіональна кореляція
- 4.2. Складання геологічних профілів
- 4.2.1. Побудова геологічних профілів
- 4.3. Побудова структурних карт
- 4.3.1. Метод трикутників
- 4.3.2. Метод профілів
- 4.3.3. Метод сходження
- 4.3.4. Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю
- 4.3.5. Умови, які впливають на точність побудови структурної карти
- 4.3.6. Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт
- 4.3.7. Побудова карти поверхні
- 4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин
- 4.4. Побудова карт
- 4.4.4. Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових контактів за пластовими тисками
- 4.4.8. Зональні карти
- 5.2. Радіоактивні методи каротажу
- 5.3. Спеціальні геофізичні дослідження
- 5.3.1. Каротаж мікрозондами
- 5.3.2. Боковий каротаж
- 5.3.3. Термокаротаж
- 5.3.4. Кавернометрія
- 5.3.5. Газовий каротаж
- 5.3.6. Механічний каротаж
- 5.3.7. Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами
- 5.3.8. Акустичний каротаж
- 5.3.9. Нахилометрія (визначення падіння пластів)
- 5.4. Інтерпретація даних гдс
- 5.4.1. Розчленування
- 5.5. Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих свердловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі
- 6.1. Гранулометричний склад порід
- 6.2. Пористість порід
- 6.3. Проникність порід
- 6.4. Тріщинуватість порід
- 6.5. П'єзопровідність гірських порід
- 6.6. Гідропровідність гірських порід
- 6.7. Вплив термодинамічних умов
- 6.8. Про можливість
- 6.9. Класифікація колекторів
- 7.2.1. Класифікація нафт
- 7.3. Фізико-хімічні властивості газу
- 7.8. Водонафтовий контакт і його характеристика
- 8.1. Температура в природних резервуарах земної кори
- 8.1.1. Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дорозвідки нафти і газу
- 8.1.2. Використання термометрії
- 8.2. Пластові тиски в земній корі 8.2.1. Загальні положення
- 8.2.3. Інші причини формування нгпт
- 8.2.4. Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (птмг)
- 8.2.5. Використання інформації
- 8.2.9. Використання інформації
- 9.1. Сили, які утримують нафту в пласті
- 9.2. Сили,
- 9.2.1. Напір води
- 9.2.2. Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки)
- 9.2.3. Розширення розчиненого в нафті газу
- 9.2.4. Пружність рідини і породи
- 10.1. Розкриття горизонтів
- 10.1.1. Заходи шодо попередження ускладнень і аварій в проиесі буріння свердловин
- 10.1.2. Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою
- 10.2. Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта
- 10.3.1. Застосування пар
- 10.4. Заміри дебіту нафти і газу Заміри дебіту нафти
- Розробка нафтових і газових родовищ
- 11.1.2. Система розробки знизу—вгору
- 11.1.3. Комбінована система розробки
- 11.1.4. Порядок виділення
- 11.2. Системи розробки
- 11.2.1. Рівномірна сітка розташування свердловин
- 11.3. Особливості розробки
- 11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах
- 11.3.2. Поклади нафти
- 11.3.3. Поклади нафти в карбонатних колекторах
- 11.3.4. Нафтові поклади з газовою шапкою
- 11.3.5. Нафтові поклади
- 11.3.6. Нафтові облямівки
- 11.3.7. Газові поклади
- 11.3.8. Газоконденсатні поклади
- 11.3.9. Розташування видобувних свердловин у разі розробки покладів вв, пов'язаних із плікативно ускладненими структурами
- 11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовиш на континентальних шельфах торів і океанів
- 12.1. Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки
- 12.2. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу
- 12.2.1. Хімічна обробка привибішшх зон свердловин у нафтових пластах
- 12.1.4. Обробка привибійних зон свердловин твердити вибуховими речовинами
- 12.1.5. Інші види дії на пласт
- 13.1. Вибір об'єктів
- 13.2. Спостереження в процесі видобутку
- 13.4. Нагнітання газу
- 13.5. Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі
- 13.6. Витіснення парою нафти з продуктивного пласта
- 13.7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід
- 13.9. Застосування ультразвукових коливань
- 13.10. Витіснення нафти вуглекислим газом
- 13.11. Витіснення нафти
- 14.1. Організація геологічної служби на промислах
- 14.2. Геологічний контроль
- 14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти
- 14.5. Охорона надр
- 14.5.1. Буріння свердловин
- 14.5.2. Випробування свердловин
- 14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш