11.3.7. Газові поклади
Особливості розробки суто газових покладів визначаються режимом роботи цих покладів, запасами газу в покладі, величиною заданого видобутку газу на добу і встановленим терміном розробки газового покладу.
У зв'язку з тим що газ є дуже мобільною речовиною, виснажити запаси газу з того чи іншого природного резервуара можливо значно меншою кількістю видобувних свердловин (і навіть однією свердловиною) порівняно з розробкою покладів нафти.
За водонапірного режиму роботи газового покладу можливо довести коефіцієнт газовіддачі з природного резервуара до одиниці, тому що діють дві рухомі сили: розширення газу в об'ємі та напір вод. Газ розширюється в об'ємі і виходить на поверхню через видобувні свердловини. Вода займає поровий простір, звільнений від газу, а також витісняє його з пор і примушує рухатись у напрямку видобувних свердловин.
Під час експлуатації газових родовищ швидкість руху газу в експлуатаційних свердловинах має не перевищувати певної величини, яку називають максимальною, або критичною, швидкістю. За великої швидкості руху газу може відбутися руйнування пласта у привибійній зоні свердловини, винесення уламків породи в свердловину і навіть на поверхню; можливе також руйнування експлуатаційних колон.
Критичну швидкість фільтрації газу із пласта визначають дослідним способом у кожному конкретному газовому покладі і в кожній свердловині.
Критична величина фільтрації в свердловині зумовлює величину максимально допустимого дебіту із свердловини.
Отже, дебіт свердловини в початковий період розробки газового покладу переважно обмежується в кожній свердловині. На кожну свердловину залежно від певних характеристик колектору, де пробурена конкретна свердловина, встановлюють норму відбору газу. При цьому виходять з недопущення швидкості фільтрації газу із пласта вище значення критичної швидкості.
Нормування відбору газу із свердловини під час розробки газових покладів в їх приконтурних зонах здійснюють також з метою запобігання
формуванню язиків обводнення, а за наявності підошовних вод — формуванню конусів обводнення.
Дебіти газу зі свердловин у процесі розробки газових покладів можуть обмежуватися з таких причин:
з виносом дрібноуламкового, переважно пелітового, матеріалу з пла ста у привибійній зоні пласта закупорюються пори;
в експлуатаційних свердловинах за великої швидкості фільтрації газ може надмірно охолоджуватися, внаслідок чого виникають термічні напру ження в обладнанні, а також гідратоутворення всередині обсадних колон;
турбулентність потоку газу спричинює вібрацію обладнання і його руйнування.
Нижче наведено особливості розміщення видобувних свердловин на газових покладах.
За відсутності пересування контуру води в пласті, тобто за відсутності в пласті будь-якого водонапірного режиму, сумарна віддача газоносного пласта не залежить від розміщення свердловин. Газовий поклад може бути виснажений і однією свердловиною на структурі, що обумовлюється великою рухливістю газу. Тому іноді видобувні свердловини на газових покладах розміщують виключно за техніко-економічними умовами, тобто поблизу кінцевої точки магістрального газопроводу. Втім це неможливо, якщо заданий певний термін розробки газового покладу. Здебільшого газові поклади розробляють за рівномірною сіткою видобувних свердловин або розташовують експлуатаційні свердловини батареями.
Рівномірні сітки видобувних свердловин застосовують, якщо газовий поклад знаходиться в монолітних однорідних пластах (враховують пористість і проникність, товщину, плікативні та розривні ускладнення пласта тощо). Відстань між свердловинами вибирають залежно від фільтраційних властивостей пласта, яка зумовлює можливу швидкість газу в пористому середовищі пласта.
Якщо газові поклади належать до неоднорідних пластів, з плікативними ускладненнями, з якими пов'язаний нерівномірний розподіл тріщинуватості колектору, доцільно розміщувати видобувні свердловини батареями. Відстань між свердловинами на різних ділянках пласта може зменшуватися і збільшуватися залежно від певних колекторних властивостей пласта на цих ділянках.
- 0.0. Орлов, m.I. Свдощук, в.Г. Омельченко о.М. Трубенко, m.I. Чорний нафто-газопромислова
- Підручник
- 1Стор1я формування нафтогазопромислово1 геолог! I
- 1.1. Проблеми, повязан1
- 3 Нафтогазопромисловою геолопсю
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловот геолопк
- 1.2. Св1товий видобуток нафти I газу
- 1.3. 1Стор1я геолопчних досл1дженб
- 12 Нафтогазопромислова геолопя
- 1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1
- 1.5. Нафтогазоносн1стб територ1у укра1ни
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловок геолопт
- 2.1. Категорії свердловин
- 2.2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини
- 2.3. Вибір інтервалу відбору керна
- 2.4. Конструкція свердловини
- 2.5. Планування буріння свердловин
- 2.5.1. Перспективне планування
- 3.1. Відбір і вивчення керна
- 3.1.1. Бокові ґрунтоноси
- 3.1.2. Збереження керна
- 3.1.3. Опис керна, побудова кернограми
- 3.2. Відбір і вивчення шламу
- 3.2.1. Особливості відбору, методика опису і збереження шламу
- 3.2.3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі
- 3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу
- 3.2.5. Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шламом і керном
- 3.3. Інші геологічні спостереження
- 3.3.1. Відбір проб нафти, газу та води
- 3.3.3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом
- 3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення
- 3.4.1. П'єзометричні свердловини
- 3.4.2. Контрольні свердловини
- 3.4.3. Нагнітальні свердловини
- 3.5. Геологічний контроль
- 3.6. Ускладнення
- 3.7. Геологічна документація
- 3.8. Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах
- 3.8.1. Гранулометричний аналіз
- 3.8.2. Мінералогічний аналіз
- 3.8.3. Мікрофауністичніш аналіз
- 3.8.4. Спорово-пилковий аналіз
- 3.8.5. Аналіз порід на вміст карбонатів
- 3.8.6. Люмінесиентно-бітумінологічніш аналіз
- 3.8.7. Вивчення маркувальних горизонтів
- 3.8.8. Визначення пористості
- 3.8.9. Визначення проникності гірських порід
- 3.8.12. Визначення тиску насичення
- 3.8.13. Суть визначення співвідношень р—V— т пластових нафт
- 3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти
- 3.8.15. Поняття про складання рекомбінованоі проби нафти
- 4.1. Методи кореляції розрізів свердловин
- 4.1.1. Загальна кореляція
- 4.1.2. Детальна (зональна) кореляиія
- 4.1.3. Складання кореляційних схем
- 4.1.4. Складання
- 4.1.5. Регіональна кореляція
- 4.2. Складання геологічних профілів
- 4.2.1. Побудова геологічних профілів
- 4.3. Побудова структурних карт
- 4.3.1. Метод трикутників
- 4.3.2. Метод профілів
- 4.3.3. Метод сходження
- 4.3.4. Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю
- 4.3.5. Умови, які впливають на точність побудови структурної карти
- 4.3.6. Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт
- 4.3.7. Побудова карти поверхні
- 4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин
- 4.4. Побудова карт
- 4.4.4. Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових контактів за пластовими тисками
- 4.4.8. Зональні карти
- 5.2. Радіоактивні методи каротажу
- 5.3. Спеціальні геофізичні дослідження
- 5.3.1. Каротаж мікрозондами
- 5.3.2. Боковий каротаж
- 5.3.3. Термокаротаж
- 5.3.4. Кавернометрія
- 5.3.5. Газовий каротаж
- 5.3.6. Механічний каротаж
- 5.3.7. Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами
- 5.3.8. Акустичний каротаж
- 5.3.9. Нахилометрія (визначення падіння пластів)
- 5.4. Інтерпретація даних гдс
- 5.4.1. Розчленування
- 5.5. Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих свердловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі
- 6.1. Гранулометричний склад порід
- 6.2. Пористість порід
- 6.3. Проникність порід
- 6.4. Тріщинуватість порід
- 6.5. П'єзопровідність гірських порід
- 6.6. Гідропровідність гірських порід
- 6.7. Вплив термодинамічних умов
- 6.8. Про можливість
- 6.9. Класифікація колекторів
- 7.2.1. Класифікація нафт
- 7.3. Фізико-хімічні властивості газу
- 7.8. Водонафтовий контакт і його характеристика
- 8.1. Температура в природних резервуарах земної кори
- 8.1.1. Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дорозвідки нафти і газу
- 8.1.2. Використання термометрії
- 8.2. Пластові тиски в земній корі 8.2.1. Загальні положення
- 8.2.3. Інші причини формування нгпт
- 8.2.4. Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (птмг)
- 8.2.5. Використання інформації
- 8.2.9. Використання інформації
- 9.1. Сили, які утримують нафту в пласті
- 9.2. Сили,
- 9.2.1. Напір води
- 9.2.2. Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки)
- 9.2.3. Розширення розчиненого в нафті газу
- 9.2.4. Пружність рідини і породи
- 10.1. Розкриття горизонтів
- 10.1.1. Заходи шодо попередження ускладнень і аварій в проиесі буріння свердловин
- 10.1.2. Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою
- 10.2. Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта
- 10.3.1. Застосування пар
- 10.4. Заміри дебіту нафти і газу Заміри дебіту нафти
- Розробка нафтових і газових родовищ
- 11.1.2. Система розробки знизу—вгору
- 11.1.3. Комбінована система розробки
- 11.1.4. Порядок виділення
- 11.2. Системи розробки
- 11.2.1. Рівномірна сітка розташування свердловин
- 11.3. Особливості розробки
- 11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах
- 11.3.2. Поклади нафти
- 11.3.3. Поклади нафти в карбонатних колекторах
- 11.3.4. Нафтові поклади з газовою шапкою
- 11.3.5. Нафтові поклади
- 11.3.6. Нафтові облямівки
- 11.3.7. Газові поклади
- 11.3.8. Газоконденсатні поклади
- 11.3.9. Розташування видобувних свердловин у разі розробки покладів вв, пов'язаних із плікативно ускладненими структурами
- 11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовиш на континентальних шельфах торів і океанів
- 12.1. Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки
- 12.2. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу
- 12.2.1. Хімічна обробка привибішшх зон свердловин у нафтових пластах
- 12.1.4. Обробка привибійних зон свердловин твердити вибуховими речовинами
- 12.1.5. Інші види дії на пласт
- 13.1. Вибір об'єктів
- 13.2. Спостереження в процесі видобутку
- 13.4. Нагнітання газу
- 13.5. Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі
- 13.6. Витіснення парою нафти з продуктивного пласта
- 13.7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід
- 13.9. Застосування ультразвукових коливань
- 13.10. Витіснення нафти вуглекислим газом
- 13.11. Витіснення нафти
- 14.1. Організація геологічної служби на промислах
- 14.2. Геологічний контроль
- 14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти
- 14.5. Охорона надр
- 14.5.1. Буріння свердловин
- 14.5.2. Випробування свердловин
- 14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш