11.3.9. Розташування видобувних свердловин у разі розробки покладів вв, пов'язаних із плікативно ускладненими структурами

Антиклінальні структури, ускладнені деякою кількістю склепінь, завжди характеризуються неоднорідністю колекторних властивос­тей гірських порід.

Як було зазначено в підрозд. 11.3.1, для вивчення неоднорідності ко­лекторів використовують коефіцієнти розчленування, літологічної зв'яза­ності пісків і піщанистості. Проте за цими коефіцієнтами не можна врахо­вувати достатньою мірою розподіл тріщинуватості колекторів, що склада­ють природний резервуар, приурочений до складчастих структур. Здебіль­шого в монолітних пісковиках, витриманих за товщиною по площі продук­тивного горизонту, на окремих ділянках є зони з підвищеною тріщинува­тістю, що пов'язане з формуванням локальних склепінь, менших за розмі­ром відносно останньої складчастої структури.

Відомо, що підвищеною тріщинуватістю характеризуються гірські по­роди на ділянках їх склепінь, де утворюються тріщини відриву і сколюван­ня, які значно поліпшують колекторні властивості порід. Кількість таких склепінь іноді досить велика. Нафтогазові родовища, ускладнені плікатив­ними дислокаціями, ілюструють рис. 11.1 — 11.7.

У разі одержання позитивних результатів розвідувальні свердловини переводять до категорії експлуатаційних.