logo search
Правила розробки родовищ нафти та газу

8.3. Підготовленість родовищ (покладів) нафти і газу до промислового освоєння

8.3.1. За ступенем підготовленості до промислового освоєння родовища (поклади) нафти і газу ділять (Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу, наказ Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ) від 10.07.1998 № 46, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.1998 р. за № 475/2915) на:

підготовлені до проведення дослідно-промислової розробки з метою отримання вихідних даних для детальної геолого-економічної оцінки запасів;

підготовлені до промислового освоєння з метою видобутку вуглеводнів.

8.3.2. Родовища (поклади) нафти і газу вважаються підготовленими до проведення дослідно-промислової розробки якщо проведено розвідку родовища, та затверджено в установленому порядку проектну технологічну документацію (проект ДПР або технологічну схему ДПР) та надано дозвіл геологічне вивчення надр (в т.ч. ДПР)

Дозвіл на геологічне вивчення надр (в т.ч. ДПР) видає Мінприроди України та погоджує Держгірпромнагляд згідно з чинним законодавством.

8.3.3. Проведення робіт з геологічного вивчення надр на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, на території рекреаційних зон, що підлягають особливій державній охороні здійснюють тільки за рішенням органів державної влади та за погодженням Мінприроди України (Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”).

8.3.4. Розвідані родовища (поклади) нафти і газу вважають підготовленими до промислового освоєння, якщо:

отримано спеціальний дозвіл на геологічне вивчення надр, у тому числі дослідно-промислову розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, на видобування корисних копалин або на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ);

проведено роботи з геологічного вивчення надр;

побудовано геологічну модель покладів родовища

встановлено обсяги загальних запасів і ресурсів вуглеводнів у межах родовища (покладу) згідно зі ступенем їхнього геологічного вивчення; запасів і ресурсів розташованих поруч родовищ, що не розробляються, та які, за необхідності, може бути враховано для проектування нафтогазовидобувного підприємства (оператора з розробки) та перспектив його розвитку;

визначено можливість розробки покладів без шкоди для інших запасів нафти і газу, що залишаються у надрах;

обґрунтовано рентабельність розробки за техніко-економічними розрахунками;

визначено та оцінено небезпечні екологічні фактори, що впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища під час розвідки, розробки та первинної підготовки продукції, утилізації відходів, а також розроблено раціональний комплекс заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, визначено фонові параметри його стану.

8.3.5. Під час геологічного вивчення надр для родовища в цілому має бути встановлено та вивчено:

тектонічно будову;

літолого-стратиграфічний розріз;

положення нафтогазоносних продуктивних пластів і непроникних розділів;

гідрогеологічну характеристику розрізу родовища з виділенням водонапірних систем і описом фізико-хімічних властивостей вод усіх водоносних пластів;

статичні рівні у свердловинах з водонапірними системами та характеристика термобаричних умов продуктивного перетину родовища.

характеристику покришок покладів, їх літологічний склад і властивості.

джерела водопостачання для забезпечення нафтогазовидобувної діяльності;

наявність в розрізі родовища поглинаючих горизонтів для скидання промислових і інших стічних вод,

8.3.6. Під час геологічного вивчення надр для кожного покладу повинно бути встановлено:

загальні, ефективні нафтогазонасичені товщини продуктивних пластів і їх зміни в межах покладу;

літологічну характеристику порід-колекторів ,

структуру ємнісного об’єму колекторів;

фільтраційно-ємнісні властивості порід-колекторів, їх розподіл в об’ємі покладів;

початкову і залишкову нафтогазонасиченість продуктивних пластів;

початкові положення ГВК, НГК, ВНК;

характер змочуваності пород-колекторів (гідрофільність, гідрофобність);

коефіцієнти витіснення нафти і газу з пластів порід-колекторів за допомогою води, газу та інших агентів;

діаграми ретроградних змін стабільного конденсату в процесі розробки покладу;

значення фазових проникностей порід-колекторів для нафти, газу і води в залежності від їх насиченості;

початкові пластові тиски і температури для абсолютних відміток контурів, центру тяжіння та склепінної частини покладів;

фізико-механічні та акустичні властивості порід продуктивних пластів;

фізико-хімічні властивості пластової нафти за даними диференціального й контактного розгазування (для абсолютних відміток контурів, центру тяжіння та склепінної частини покладів) (тиск насичення нафти газом, газовміст, густина, в'язкість, об'ємний коефіцієнт стиснення, коефіцієнт усадки та інші);

фізико-хімічні властивості нафти у стандартних умовах (густину, кінематичну в'язкість, молекулярну маса, температуру початку кипіння і застигання, температуру насичення нафти парафіном, процентний вміст парафінів, асфальтенів, силікагелевих смол, сірки, фракційний та компонентний склади);

середні значення коефіцієнтів теплопровідності, питомої теплоємності порід і рідин, що насичують їх (для покладів високов’язкої нафти);

фізико-хімічні властивості газу в пластових умовах (компонентний склад, щільність по повітрю, стисливість як функція пластового тиску;

фізико-хімічні властивості конденсату (усадка сирого конденсату, густина, молекулярна маса, початок і кінець кипіння стабільного конденсату, компонентний склад і фракційний, вміст парафіну, сірки, смол);

продуктивні характеристики свердловин (нафти, газу, конденсату і води).

Отримані дані мають бути достатніми для надійного обґрунтування кондицій, виконання геолого-економічної оцінки запасів з наступним їх затвердженням у встановленому порядку та для подальшого проектування розробки.

8.3.7. Під час розвідувального етапу на основі попередньо-розвіданих та розвіданих запасів повинно бути виконано оперативний підрахунок запасів (з метою визначення (обґрунтування) економічної доцільності промислового освоєння відкритого родовища (покладу), який має бути оформлений як техніко-економічна доповідь (ТЕД) про доцільність подальших робіт, у т.ч. дослідно-промислової розробки (ДПР).

8.3.8. Основою для виконання геолого-економічної оцінки (ГЕО-1) (підрахунку запасів) і проектування розробки є геологічна модель покладів вуглеводнів, яка являє собою відображення сукупності геолого-фізичних властивостей природного об'єкта - покладу, що знаходиться в початковому, не зрушеному розробкою стані.

8.3.9. Обов’язковими складовими геологічної моделі є:

схеми детальної кореляції розрізів свердловин;

детальні геологічні профілі продуктивної частини розрізу за найбільш характерними напрямками: з нанесенням положення контактів між нафтою, газом, водою (водонафтового, газонафтового, газоводяного) та інтервалів перфорації;

структурні карти або карти поверхонь покрівлі та підошви колекторів досліджуваного об'єкта, з нанесенням зовнішнього і внутрішнього контурів продуктивності зон виклинювання або фаціальних заміщень колекторів, а також ліній тектонічних порушень (за їх наявності);

карти загальних, ефективних і нафтогазонасичених товщини.

Для великих та крупних родовищ є обов’язковим побудова цифрової геологічної моделі.

8.3.10. Обов'язковою складовою частиною геологічної моделі покладу вуглеводнів є відомості щодо:

режиму покладу,

енергетичних можливостей покладу,

початкового пластового тиску,

тиску насичення та ретроградного випадання конденсату тощо;

речовинного складу порід, мінерального складу зерен скелета об’єкта, складу цементу, глинистості, карбонатності і та інші;

фільтраційно-ємнісних властивостей порід-колекторів - пористості, проникності, нафтогазо- і водонасиченості;

кількісної оцінки неоднорідності продуктивних пластів, розчленованості, уривчастості, піщанистості, мінливості проникності;

властивостей пластових флюїдів, в'язкості пластової нафти, газонасиченості, вмісту парафіну в нафти, конденсату в газі тощо.