13.2. Спостереження в процесі видобутку
У процесі закачування води і газу в будь-яку ділянку пласта чи в пласт спостерігають за зміною:
пластового тиску чи рівня рідини в свердловинах;
коефіцієнта продуктивності та дебіту свердловин;
газового фактора і відсотка обводнення свердловин;
складу нафти, води і газу у видобуваній продукції;
контурів нафтоносності;
приймальності нагнітальних свердловин.
Отримані дані беруть за основу для встановлення технологічного процесу закачування робочого агенту, тиску нагнітання, кількості робочого агенту, темпу відбору продукції і закачування робочого агенту в пласт в цілому, а також по окремих свердловинах. З метою контролю за процесом дії на пласт виділяють спеціальні свердловини — п'єзометричні і контрольні.
Під час нагнітання повітря в пласт регулярно контролюють густину повітряної суміші на усті нагнітальних свердловин, вмісту в ньому азоту, метану та інших газів для запобігання утворення вибухонебезпечних газоповітряних сумішей. Для спостережень за зміною контурів водоносності будують карти обводнення свердловин і карти газових факторів на кожний квартал.
Особливу увагу слід звертати на запобігання проникнення робочого агенту з нагнітальних свердловин в експлуатаційні. У разі їх проникнення різко збільшується (вже на початковій стадії процесу) газовий фактор або відсоток води у видобувних свердловинах, зменшується коефіцієнт продуктивності свердловин (відношення об'єму нафти за добу до об'єму продукції, що надійшла із свердловин за той самий час), а також дебіти.
Для боротьби з проникненням робочого агента в експлуатаційній свердловині застосовують:
обмеження об'єму закачування робочого агенту і дебітів свердловин на ділянках з його проникненням;
періодичну експлуатацію видобувних свердловин і періодичне зака чування робочого агенту в нагнітальні свердловини;
ізоляцію високопроникних пропластків у нагнітальних свердловинах установкою пакерів та проведенням інших заходів.
Під час здійснення вторинних методів видобутку нафти ведуть ретельну геолого-технічну документацію всього процесу.
13.3. ТИПИ ЗАВОДНЕННЯ НАФТОВИХ ПЛАСТІВ
Заводнення — найпоширеніший із вторинних методів видобутку нафти. Для цього застосовують законтурне, приконтурне, центральне внутрішньоконтурне, осьове та площове заводнення. Крім того, існує метод заводнення нафтового покладу з розрізанням його на окремі сектори.
Законтурне заводнення
Для законтурного заводнення нагнітальні свердловини розташовують за межами зовнішнього контуру нафтоносності.
Законтурне заводнення застосовують для вилучення нафти з пластів за таких умов:
високої проникності колекторів на периферійних ділянках і нероз ривності (суцільності) пласта;
недостатньої швидкості просування природних контурних вод;
низького коефіцієнта рухливості нафти в пласті (відношення в'яз кості нафти до в'язкості води в пластових умовах).
Для законтурного заводнення нафтового'пласта з метою рівномірного просування контурів нафтоносності відстань між нагнітальними свердлови-
нами приймають не більше, ніж відстань між ними та зовнішнім контуром нафтоносності (рис. 13.1).
Приконтурне заводнення
Приконтурне заводнення передбачає розташування нагнітальних свердловин між зовнішнім і внутрішнім контурами нафтоносності (рис. 13.2). Його застосовують, коли продуктивний пласт характеризується на периферійних ділянках крил і перикліналей антикліналі або структури іншого типу низькими параметрами колекторних властивостей.
Внутрішньоконтурне заводнення
Внутрішньоконтурне заводнення нафтового пласта може бути центральним і осьовим.
Центральне внутрішньоконтурне заводнення покладу застосовують, коли пласт приурочений до куполоподібних антиклінальних структур (рис. 13.3, а). Нагнітальні свердловини розташовують на склепінні структури в самому центрі або по концентричному колу (за значних розмірів куполоподібних структур).
Осьове внутрішньоконтурне заводнення покладу нафти застосовують на брахіантикліналях і лінійно витягнутих структурах (рис. 13.3, б). Нагнітальні свердловини розташовують уздовж великої осі антикліналі, оскільки в цій частині структури колекторні властивості пластів завжди поліпшуються внаслідок тріщинуватості гірських порід. Нагнітання води в пласт здійснюють у напрямку вниз по падінню пласта.
Плошове заводнення
Площове закачування води в нафтовий пласт застосовують:
якщо проникність колекторів є невисокою і водночас змочування глинистих частинок у пісковиках водою не спричинює значного зниження їх проникності;
за низької водонасиченості пласта і, відповідно, невеликого вмісту води у видобувній нафті (10—20 %);
• якщо залишкова нафтонасиченість пласта перевищує 35—40 %. Нагнітальні свердловини розміщують рівномірно по площі пласта в
проміжках між експлуатаційними свердловинами. Найпоширенішими системами розміщення свердловин при цьому є п'яти- і семиточкова. За п'я-титочкової системи нагнітальні свердловини розташовують по сторонах
квадратів, експлуатаційні — в центрах квадратів; за семиточкової системи нагнітальні свердловини розташовують по кутах шестикутника, експлуатаційні — в центрі шестикутника (рис. 13.4).
Таке розташування нагнітальних і експлуатаційних свердловин забезпечує рівномірну дію води,
що нагнітається, на поклад. Проте всю площу заводнити повністю не вдається і ступінь обводненості площі визначають коефіцієнтом заводнення, або коефіцієнтом охоплення пласта, яким називають відношення площі (або об'єму) породи в покладі, охопленої заводненням, до всієї площі (або об'єму) покладу. Цей коефіцієнт переважно менший за одиницю.
Відстань між свердловинами під час здійснення процесу може змінюватися в широких межах залежно від проникності колекторів, об'ємів і тисків нагнітання.
Тиск нагнітання пов'язаний з об'ємами нагнітальної води і проникністю порід. Слід враховувати, що із збільшенням темпів закачування води не завжди скорочуються терміни витіснення нафти, а часто відбуваються прориви води у будь-якому напрямку. Оптимальні швидкість руху і тиск нагнітання води встановлюють дослідним шляхом для кожного конкретного пласта.
Сумарне витрачання води за площового заводнення має не перевищувати на початковій стадії закачування 3 м3 води на 1 т видобувної нафти, на кінцевій стадії — 20 м3/т. Нормальним вважають витрачання води в середньому 10—15 м3/т. Якщо відомі залишкові запаси нафти, дані лабораторних досліджень, можливий коефіцієнт вилучення нафти, то можна наближено обчислити сумарне витрачання води на заводнення і приблизний термін розробки пласта. Ефективність процесу площового заводнення залежить від вмісту зв'язаної води. Для успішного проведення процесу вміст зв'язаної води має не перевищувати 25 %, за вищого вмісту ефективність заводнення знижується.
У практиці проведення процесу в зв'язку з неоднорідністю будови покладів, особливо по вертикалі, можливі прориви води у будь-якому одному напрямку, що значно знижує ефективність заходу.
Для боротьби з цими явищами застосовують такі заходи:
ізоляцію сильно поглинальних інтервалів у свердловинах їх цементу ванням, хімічним тампонажем, застосуванням пакерів;
регулювання темпів нагнітання води і відбору рідини аж до припи нення прориву;
часткове зменшення проникності найбільш поглинальних зон нагні танням у них забрудненої води, повітря в суміші з водою, а іноді навіть во ди з механічно розсіяними в ній частинками парафіну.
Для контролю за проривами води від нагнітальних свердловин у тих чи інших напрямках застосовують різноманітні індикатори, які додають у нагнітальну воду (барвники, радіоактивні ізотопи).
Для нагнітання в пласт застосовують річкові, артезіанські, пластові і морські води, які мають відповідати таким вимогам:
містити технічні домішки в кількості не більше 1 мг/дм3;
не містити водоростей і мікрокомпонентів;
зберігати стабільність у пластових умовах;
містити залізо в оксидній формі в кількості не більше 0,5 мг/дм3;
не спричиняти корозії трубопроводів;
містити домішки нафти в кількості не більше 0,5 мг/дм3.
У відповідних геологічних умовах доцільно застосовувати комбіновані методи дії на пласт, наприклад закачування повітря в склепінну частину пласта і води в законтурну зону. Цей метод рекомендований для пластів з пониженою проникністю, у яких вплив нагнітальних свердловин не поширюється на всю площу пласта. На родовищах колишнього Радянського Союзу і США промислове нагнітання води в нафтові пласти з метою підвищення нафтовіддачі було розпочато з 1943—1944 рр.
Нині метод заводнення пластів одержав широке застосування і масштаби його весь час зростають.
- 0.0. Орлов, m.I. Свдощук, в.Г. Омельченко о.М. Трубенко, m.I. Чорний нафто-газопромислова
- Підручник
- 1Стор1я формування нафтогазопромислово1 геолог! I
- 1.1. Проблеми, повязан1
- 3 Нафтогазопромисловою геолопсю
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловот геолопк
- 1.2. Св1товий видобуток нафти I газу
- 1.3. 1Стор1я геолопчних досл1дженб
- 12 Нафтогазопромислова геолопя
- 1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1
- 1.5. Нафтогазоносн1стб територ1у укра1ни
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловок геолопт
- 2.1. Категорії свердловин
- 2.2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини
- 2.3. Вибір інтервалу відбору керна
- 2.4. Конструкція свердловини
- 2.5. Планування буріння свердловин
- 2.5.1. Перспективне планування
- 3.1. Відбір і вивчення керна
- 3.1.1. Бокові ґрунтоноси
- 3.1.2. Збереження керна
- 3.1.3. Опис керна, побудова кернограми
- 3.2. Відбір і вивчення шламу
- 3.2.1. Особливості відбору, методика опису і збереження шламу
- 3.2.3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі
- 3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу
- 3.2.5. Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шламом і керном
- 3.3. Інші геологічні спостереження
- 3.3.1. Відбір проб нафти, газу та води
- 3.3.3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом
- 3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення
- 3.4.1. П'єзометричні свердловини
- 3.4.2. Контрольні свердловини
- 3.4.3. Нагнітальні свердловини
- 3.5. Геологічний контроль
- 3.6. Ускладнення
- 3.7. Геологічна документація
- 3.8. Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах
- 3.8.1. Гранулометричний аналіз
- 3.8.2. Мінералогічний аналіз
- 3.8.3. Мікрофауністичніш аналіз
- 3.8.4. Спорово-пилковий аналіз
- 3.8.5. Аналіз порід на вміст карбонатів
- 3.8.6. Люмінесиентно-бітумінологічніш аналіз
- 3.8.7. Вивчення маркувальних горизонтів
- 3.8.8. Визначення пористості
- 3.8.9. Визначення проникності гірських порід
- 3.8.12. Визначення тиску насичення
- 3.8.13. Суть визначення співвідношень р—V— т пластових нафт
- 3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти
- 3.8.15. Поняття про складання рекомбінованоі проби нафти
- 4.1. Методи кореляції розрізів свердловин
- 4.1.1. Загальна кореляція
- 4.1.2. Детальна (зональна) кореляиія
- 4.1.3. Складання кореляційних схем
- 4.1.4. Складання
- 4.1.5. Регіональна кореляція
- 4.2. Складання геологічних профілів
- 4.2.1. Побудова геологічних профілів
- 4.3. Побудова структурних карт
- 4.3.1. Метод трикутників
- 4.3.2. Метод профілів
- 4.3.3. Метод сходження
- 4.3.4. Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю
- 4.3.5. Умови, які впливають на точність побудови структурної карти
- 4.3.6. Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт
- 4.3.7. Побудова карти поверхні
- 4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин
- 4.4. Побудова карт
- 4.4.4. Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових контактів за пластовими тисками
- 4.4.8. Зональні карти
- 5.2. Радіоактивні методи каротажу
- 5.3. Спеціальні геофізичні дослідження
- 5.3.1. Каротаж мікрозондами
- 5.3.2. Боковий каротаж
- 5.3.3. Термокаротаж
- 5.3.4. Кавернометрія
- 5.3.5. Газовий каротаж
- 5.3.6. Механічний каротаж
- 5.3.7. Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами
- 5.3.8. Акустичний каротаж
- 5.3.9. Нахилометрія (визначення падіння пластів)
- 5.4. Інтерпретація даних гдс
- 5.4.1. Розчленування
- 5.5. Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих свердловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі
- 6.1. Гранулометричний склад порід
- 6.2. Пористість порід
- 6.3. Проникність порід
- 6.4. Тріщинуватість порід
- 6.5. П'єзопровідність гірських порід
- 6.6. Гідропровідність гірських порід
- 6.7. Вплив термодинамічних умов
- 6.8. Про можливість
- 6.9. Класифікація колекторів
- 7.2.1. Класифікація нафт
- 7.3. Фізико-хімічні властивості газу
- 7.8. Водонафтовий контакт і його характеристика
- 8.1. Температура в природних резервуарах земної кори
- 8.1.1. Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дорозвідки нафти і газу
- 8.1.2. Використання термометрії
- 8.2. Пластові тиски в земній корі 8.2.1. Загальні положення
- 8.2.3. Інші причини формування нгпт
- 8.2.4. Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (птмг)
- 8.2.5. Використання інформації
- 8.2.9. Використання інформації
- 9.1. Сили, які утримують нафту в пласті
- 9.2. Сили,
- 9.2.1. Напір води
- 9.2.2. Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки)
- 9.2.3. Розширення розчиненого в нафті газу
- 9.2.4. Пружність рідини і породи
- 10.1. Розкриття горизонтів
- 10.1.1. Заходи шодо попередження ускладнень і аварій в проиесі буріння свердловин
- 10.1.2. Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою
- 10.2. Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта
- 10.3.1. Застосування пар
- 10.4. Заміри дебіту нафти і газу Заміри дебіту нафти
- Розробка нафтових і газових родовищ
- 11.1.2. Система розробки знизу—вгору
- 11.1.3. Комбінована система розробки
- 11.1.4. Порядок виділення
- 11.2. Системи розробки
- 11.2.1. Рівномірна сітка розташування свердловин
- 11.3. Особливості розробки
- 11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах
- 11.3.2. Поклади нафти
- 11.3.3. Поклади нафти в карбонатних колекторах
- 11.3.4. Нафтові поклади з газовою шапкою
- 11.3.5. Нафтові поклади
- 11.3.6. Нафтові облямівки
- 11.3.7. Газові поклади
- 11.3.8. Газоконденсатні поклади
- 11.3.9. Розташування видобувних свердловин у разі розробки покладів вв, пов'язаних із плікативно ускладненими структурами
- 11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовиш на континентальних шельфах торів і океанів
- 12.1. Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки
- 12.2. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу
- 12.2.1. Хімічна обробка привибішшх зон свердловин у нафтових пластах
- 12.1.4. Обробка привибійних зон свердловин твердити вибуховими речовинами
- 12.1.5. Інші види дії на пласт
- 13.1. Вибір об'єктів
- 13.2. Спостереження в процесі видобутку
- 13.4. Нагнітання газу
- 13.5. Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі
- 13.6. Витіснення парою нафти з продуктивного пласта
- 13.7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід
- 13.9. Застосування ультразвукових коливань
- 13.10. Витіснення нафти вуглекислим газом
- 13.11. Витіснення нафти
- 14.1. Організація геологічної служби на промислах
- 14.2. Геологічний контроль
- 14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти
- 14.5. Охорона надр
- 14.5.1. Буріння свердловин
- 14.5.2. Випробування свердловин
- 14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш