13.9. Застосування ультразвукових коливань

Експериментальні дослідження застосування ультразвуко­вих коливань з метою підвищення нафтовіддачі пласта генератором ГУЗ-5Д (рис. 13.5) для збільшення дебітності свердловин проводили в ямненських пісковиках на глибині 500—570 м на площі МЕП (Мері—Еквівалент— Польмін) у Бориславському нафтопромисловому районі в 1972 р. О.М. Снар-ський, А.І. Михільшан, О.О. Орлов.

Пастка для нафти на цій площі у масивних ямненських пісковиках при­урочена до невеликих розмірів антиклінальної складки. На початок 1972 р. нафта з пастки на природному водонапірному режимі була повністю висна­жена. Видобуток здійснювали форсованим заводненням ямненського пі­сковику. На поверхню з видобувних свердловин надходила вода, у якій об'єм плівки нафти досягав 12 % об'єму одержаної із свердловини продукції.

Експериментальні роботи були спрямовані на підвищення фільтрацій­ного процесу нагнітання води через пісковик і тим самим на збільшення обсягу продукції, яку видобували за допомогою дії на пласт ультразвукови­ми хвилями.

Для цього на усті нагнітальної свердловини, розміщеної в центрі площі, до обсадної колони був вмонтований електрозварюванням генера­тор ультразвуку ГУЗ-5Д. Отже, обсадна колона слугувала провідником ультразвукових хвиль до пісковику. Труднощі були пов'язані з тим, що під час роботи ультразвукового генератора протягом 10—15 хв руйнувалося йо­го зчеплення з колоною і генератор доводилося приварювати знову. Після кожного включення ультразвукового генератора і впливу на ямненський пісковик ультразвукових хвиль проводили заміри поточних дебітів у сусідніх

Рис. 13.5. Ультразвуковий генератор ГУЗ-5Д, закріплений до експлуатацій­ної колони (фото О.О. Орлова)

видобувних свердловинах. Спо­чатку дебіти продукції збільши­лися до ЗО %, але через 10 год роботи після застосування ульт­развукового генератора поверну­лися до початкових.

На Прикарпатті вплив ульт­развукових хвиль на привибій-ні зони застосовували також для інтенсифікації видобутку газу і газоконденсату із газонос­них і газоконденсатних пластів (В.І. Романюк, М.І. Чорний та ін., ІФНТУНГ). У технології об­робки привибійної зони пласта використовували ультразвуко­вий генератор гідродинамічного типу для збільшення ефектив­ності змішування кислотного розчину спирту — метанолу і

газоподібного азоту. Було встановлено, що в ультразвуковому генераторі енергія рідкого потоку, що подається в пласт, збуджує акустичні коливан­ня, які значною мірою підвищують приплив газу із пласта в свердловину, особливо в умовах низьких пластових тисків. У процесі обробки при­вибійної зони під дією ультразвукового генератора в насиченій азотом і воднем воді відбувається синтез аміаку та утворюються стійкі водонафтові емульсії в акустичному (високочастотному) полі, що приводить до стійкос­ті емульсій від декількох годин до 200 діб.