9.2.1. Напір води
У нафтовому пласті вода може бути контурною або підошовною; будучи під напором, вона має властивість витісняти нафту із пласта.
Під час розкриття покладу свердловинами напірна вода протискуватиме нафту до вибою свердловин. Швидкість цього протискування залежить від гіпсометричної висоти положення води у водозабірному басейні над устям свердловини і від проникності пласта. Чим більший напір і чим менший гідравлічний опір у пласті, тим ефективніше вода протискуватиме нафту в пласті. Поклад нафти і вода, що його оконтурює, складають єдину гідродинамічну систему, тому кожна свердловина, яка розкриває пласт у його нафтовій або водяній частині, впливатиме на інші свердловини і на всю систему.
Ефективність протискування нафти до вибою свердловини залежить від сталості напору контурних вод і проникності пласта. Якщо напір води сталий, то дебіт свердловини в часі буде незмінним доти, доки контурна вода не підійде до вибою свердловини. У цьому випадку дебіт практично залишається сталим майже до припливу води до свердловини, в результаті чого вона перестає давати нафту.
У пластових умовах в'язкість води майже втричі менша за в'язкість нафти. У міру просування контуру нафтоносності гідравлічний опір зменшуватиметься. Якщо втрата напору на подолання гідравлічного опору під час руху нафти буде більшою за втрату опору, спричинену заміщенням нафти водою, то за величиною просування контуру нафтоносності дебіт свердловини збільшуватиметься. Із введенням нових свердловин в експлуатацію приплив нафти у діючих свердловинах зменшиться. Дебіт буде дещо меншим, але залишиться сталим до введення в роботу наступної свердловини.
У міру розробки покладу і за обмеженого запасу води пластові тиски і дебіт свердловини зменшуватимуться. Якщо пласт за товщиною і простяганням однорідний і має однакову пористість, то в умовах рівномірної розробки контур нафтоносності стягуватиметься рівномірно. Зміна проникності за простяганням пласта призведе до нерівномірної швидкості просування контуру нафтоносності та утворенню язиків обводнення.
Схеми витіснення нафти водою у пласті, який характеризується неоднаковою проникністю, показано на рис. 9.6 (стрілки — напрямок руху води). Рис. 9.6, а ілюструє пласт, в якому проникність піску збільшується від покрівлі до підошви, рис. 9.6, б — пласт, який містить лінзи пісків, менш проникних, ніж пісок, що міститься в них. Вода може обійти лінзи, і тоді зі збільшенням фазової проникності і обводненої частини пласта нафта із цих лінз видобуватиметься частково або зовсім не витіснятиметься.
У пласті, який складається з пропластків різної проникності (рис. 9.6, в), вода з більш проникних пропластків витісняє нафту інтенсивніше. При експлуатації таких пластів вода по одному з пропластків підійде до вибою свердловини і обводнить її, тоді як у менш проникних пропластках вміщатиметься нафта. На рівномірність витіснення нафти водою впливає відсор-тованість гранулометричного складу пісків у будові пласта.
За О.М. Снарським, під час витіснення нафти водою її напору протидіятимуть капілярні сили і сила гравітації води. За більшої швидкості руху води гідравлічні опори можуть бути більшими за капілярні сили і власну силу гравітації, а характер руху води залежатиме переважно від проникності. Здебільшого швидкість руху води в пласті незначна, сили тертя малі, тому витіснення нафти водою залежатиме від рівноваги між капілярними силами і силою гравітації.
У пласті одночасно з нафтою завжди міститься деякий об'єм води. З витісненням нафти водою об'єм води в пласті збільшується. Між капілярним тиском, водонасиченістю і проникністю існує певна залежність: дрібнозернисті, а відповідно, і менш проникні піски обводнюються повніше, ніж великозернисті. Тому дрібнозернисті піски за малої швидкості надходження контурної води можуть ліпше віддавати нафту, ніж велико-зернисті.
Нафта, яка витісняється із дрібнозернистих пісковиків, сконцентро-вуватиметься у великозернистих пісках і за фазової проникності, що дорівнює нулю, не надходитиме до зон депресій. Наприклад, за даними М.О. Мирченка, на більшій частині XVI пласта нафтового родовища Бібі-Ейбат (Азербайджан), насиченого водою, траплялися лінзи великозернистих пісків, які містили нафту. Під час спроби видобути нафту із цих лінз, навіть незважаючи на їх велику товщину, отримували лише воду з плівками нафти.
За великої швидкості руху контурної води нафта може повніше витіс-нюватися із великозернистих пісків і лише у вигляді лінз залишатися у дрібнозернистих пісках.
- 0.0. Орлов, m.I. Свдощук, в.Г. Омельченко о.М. Трубенко, m.I. Чорний нафто-газопромислова
- Підручник
- 1Стор1я формування нафтогазопромислово1 геолог! I
- 1.1. Проблеми, повязан1
- 3 Нафтогазопромисловою геолопсю
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловот геолопк
- 1.2. Св1товий видобуток нафти I газу
- 1.3. 1Стор1я геолопчних досл1дженб
- 12 Нафтогазопромислова геолопя
- 1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1
- 1.5. Нафтогазоносн1стб територ1у укра1ни
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловок геолопт
- 2.1. Категорії свердловин
- 2.2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини
- 2.3. Вибір інтервалу відбору керна
- 2.4. Конструкція свердловини
- 2.5. Планування буріння свердловин
- 2.5.1. Перспективне планування
- 3.1. Відбір і вивчення керна
- 3.1.1. Бокові ґрунтоноси
- 3.1.2. Збереження керна
- 3.1.3. Опис керна, побудова кернограми
- 3.2. Відбір і вивчення шламу
- 3.2.1. Особливості відбору, методика опису і збереження шламу
- 3.2.3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі
- 3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу
- 3.2.5. Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шламом і керном
- 3.3. Інші геологічні спостереження
- 3.3.1. Відбір проб нафти, газу та води
- 3.3.3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом
- 3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення
- 3.4.1. П'єзометричні свердловини
- 3.4.2. Контрольні свердловини
- 3.4.3. Нагнітальні свердловини
- 3.5. Геологічний контроль
- 3.6. Ускладнення
- 3.7. Геологічна документація
- 3.8. Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах
- 3.8.1. Гранулометричний аналіз
- 3.8.2. Мінералогічний аналіз
- 3.8.3. Мікрофауністичніш аналіз
- 3.8.4. Спорово-пилковий аналіз
- 3.8.5. Аналіз порід на вміст карбонатів
- 3.8.6. Люмінесиентно-бітумінологічніш аналіз
- 3.8.7. Вивчення маркувальних горизонтів
- 3.8.8. Визначення пористості
- 3.8.9. Визначення проникності гірських порід
- 3.8.12. Визначення тиску насичення
- 3.8.13. Суть визначення співвідношень р—V— т пластових нафт
- 3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти
- 3.8.15. Поняття про складання рекомбінованоі проби нафти
- 4.1. Методи кореляції розрізів свердловин
- 4.1.1. Загальна кореляція
- 4.1.2. Детальна (зональна) кореляиія
- 4.1.3. Складання кореляційних схем
- 4.1.4. Складання
- 4.1.5. Регіональна кореляція
- 4.2. Складання геологічних профілів
- 4.2.1. Побудова геологічних профілів
- 4.3. Побудова структурних карт
- 4.3.1. Метод трикутників
- 4.3.2. Метод профілів
- 4.3.3. Метод сходження
- 4.3.4. Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю
- 4.3.5. Умови, які впливають на точність побудови структурної карти
- 4.3.6. Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт
- 4.3.7. Побудова карти поверхні
- 4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин
- 4.4. Побудова карт
- 4.4.4. Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових контактів за пластовими тисками
- 4.4.8. Зональні карти
- 5.2. Радіоактивні методи каротажу
- 5.3. Спеціальні геофізичні дослідження
- 5.3.1. Каротаж мікрозондами
- 5.3.2. Боковий каротаж
- 5.3.3. Термокаротаж
- 5.3.4. Кавернометрія
- 5.3.5. Газовий каротаж
- 5.3.6. Механічний каротаж
- 5.3.7. Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами
- 5.3.8. Акустичний каротаж
- 5.3.9. Нахилометрія (визначення падіння пластів)
- 5.4. Інтерпретація даних гдс
- 5.4.1. Розчленування
- 5.5. Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих свердловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі
- 6.1. Гранулометричний склад порід
- 6.2. Пористість порід
- 6.3. Проникність порід
- 6.4. Тріщинуватість порід
- 6.5. П'єзопровідність гірських порід
- 6.6. Гідропровідність гірських порід
- 6.7. Вплив термодинамічних умов
- 6.8. Про можливість
- 6.9. Класифікація колекторів
- 7.2.1. Класифікація нафт
- 7.3. Фізико-хімічні властивості газу
- 7.8. Водонафтовий контакт і його характеристика
- 8.1. Температура в природних резервуарах земної кори
- 8.1.1. Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дорозвідки нафти і газу
- 8.1.2. Використання термометрії
- 8.2. Пластові тиски в земній корі 8.2.1. Загальні положення
- 8.2.3. Інші причини формування нгпт
- 8.2.4. Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (птмг)
- 8.2.5. Використання інформації
- 8.2.9. Використання інформації
- 9.1. Сили, які утримують нафту в пласті
- 9.2. Сили,
- 9.2.1. Напір води
- 9.2.2. Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки)
- 9.2.3. Розширення розчиненого в нафті газу
- 9.2.4. Пружність рідини і породи
- 10.1. Розкриття горизонтів
- 10.1.1. Заходи шодо попередження ускладнень і аварій в проиесі буріння свердловин
- 10.1.2. Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою
- 10.2. Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта
- 10.3.1. Застосування пар
- 10.4. Заміри дебіту нафти і газу Заміри дебіту нафти
- Розробка нафтових і газових родовищ
- 11.1.2. Система розробки знизу—вгору
- 11.1.3. Комбінована система розробки
- 11.1.4. Порядок виділення
- 11.2. Системи розробки
- 11.2.1. Рівномірна сітка розташування свердловин
- 11.3. Особливості розробки
- 11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах
- 11.3.2. Поклади нафти
- 11.3.3. Поклади нафти в карбонатних колекторах
- 11.3.4. Нафтові поклади з газовою шапкою
- 11.3.5. Нафтові поклади
- 11.3.6. Нафтові облямівки
- 11.3.7. Газові поклади
- 11.3.8. Газоконденсатні поклади
- 11.3.9. Розташування видобувних свердловин у разі розробки покладів вв, пов'язаних із плікативно ускладненими структурами
- 11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовиш на континентальних шельфах торів і океанів
- 12.1. Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки
- 12.2. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу
- 12.2.1. Хімічна обробка привибішшх зон свердловин у нафтових пластах
- 12.1.4. Обробка привибійних зон свердловин твердити вибуховими речовинами
- 12.1.5. Інші види дії на пласт
- 13.1. Вибір об'єктів
- 13.2. Спостереження в процесі видобутку
- 13.4. Нагнітання газу
- 13.5. Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі
- 13.6. Витіснення парою нафти з продуктивного пласта
- 13.7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід
- 13.9. Застосування ультразвукових коливань
- 13.10. Витіснення нафти вуглекислим газом
- 13.11. Витіснення нафти
- 14.1. Організація геологічної служби на промислах
- 14.2. Геологічний контроль
- 14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти
- 14.5. Охорона надр
- 14.5.1. Буріння свердловин
- 14.5.2. Випробування свердловин
- 14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш