logo search
Геологія

1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1

Територ1я Украши належить до найдавшших у свт нафто-добувних райотв. Нафта на Керченському niBocTpoei Криму була вшома ще в глибоку давнину (III ст. до н. е.), и використовували для освгглення, буд1вництва та у лжарськш i вшськовш справах. Нафту видобували i3 ко-лодяз1в.

Згадка про кущовий колодязний видобуток нафти на Прикарпатп да-туеться ще 1771 р. Буршня свердловин у Бориславському райош розпочали шоземш ф1рми у 1864 р. Ытенсивний розвиток нафтово!' промисловоеп в цьому райош пов'язаний з вщкриттям Бориславського родовища, де в 1909 р. р1вень видобутку досяг свого максимуму — 1,92 млн т. До 1939 р. видобуток нафти на заход1 Украши знизився i становив 321 тис. т, а при­родного газу — 315 млн м3. У 1936 р. 1нститутом геолопчних наук АН Ук­раши при розвщщ rincy на Роменському штош були заф1ксован! припливи нафти. Це означало вщкриття Дншровсько-ДонецькоТ нафтогазоносно'1 об­лает!, що нин1 е основним нафтогазоносним репоном Укра'ши.

За понад 100 рок1в штенсивноТ експлуатаци родовищ з надр Украши ви-добуто 315,1 млн т нафти з конденсатом i 1565,8 млрд м3 газу. Максимальн1 piBHi видобутку були досягнут1 в 1972 р. — 14,4 млн т нафти з конденсатом та 68,3 млрд м3 газу, яю зменшились в 1990 р. вщповщно до 5,2 млн т i 28,1 млрд м3, а в 1991 р. — до 4,9 млн т i 24,4 млрд м3. Ретроспективний

Рис. 1.1. Змша основних показниюв розвитку нафтовоТ i газовоТ промисловост1 Укра'ши (за О.О. Орловим, M.I. ввдощуком):

/ — обсяг глибокого буршня; 2 — запаси вшьного i розчиненого газу; 3 — запаси нафти i конденсату; видобуток: 4 — вшьного i розчиненого газу, 5 — нафти i конденсату; 6 — кшь-к1сть родовищ

НАФТОГАЗОПРОМИСЛОВА ГЕОЛОПЯ

анагиз змши по роках обсяпв буршня, кшькосп вщкритих родовищ, запа-cie та видобутку нафти i газу дае пщставу дшти bhchobkjb щодо причин па-дшня видобутку вуглеводнево'У сировини в УкраУш. Як показано на рис. 1.1, починаючи з 1970 р. обсяги буршня трохи знизилися через збшьшення глибин свердловин, запаси нафти з конденсатом практично не змшюють-ся, запаси газу i кшыасть вщкритих родовищ постшно збшьшуються. Обсяг видобутку знизився в 2—3 рази внаслщок вщкриття переважно невеликих родовищ i продовження розробки здебшьшого вже виснажених великих та середшх за запасами родовищ на глибиш до 3,5 км; обмеженост! техшчних i фшансових можливостей пошуюв родовищ у бшыи глибокозанурених комплексах як на суходолу так i в акваторп Чорного моря.

Потреба Украши в нафт1 i ra3i постшно зростае, тому виникае гостра необхщшсть пошугав нових джерел вуглеводшв i високоефективного вико-ристання розвщаних запаав. Теоретичш розробки академ1чних i галузевих шститупв з геолопчноУ будови земноУ кори, генезису вуглеводшв, форму-вання i законом1рностей розм!щення ix скупчень, прогнозування фазового стану, шдвищення нафтов1ддач1 продуктивних горизошчв, репонального i локального нафтогазогеолопчного районування складатимуть наукову ос­нову ощнки прогнозних pecypciB вуглеводн1в i максимальне 'ix вилучення для народного господарства краши.