20. Виведення родовищ нафти і газу з промислової розробки

20.1. Виведення родовища з розробки – це припинення діяльності, що пов’язана з видобутком вуглеводнів та усіх пов’язаних з цим робіт.

20.2. Родовище може бути виведене з розробки:

якщо межі родовища співпадають з територією, де передбачається створення зони рекреаційного-оздоровчого значення (заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувально-оздоровчі заклади, тощо), а подальша розробка його негативно вплине на стан створюваних зон;

якщо планується забудова території родовища або використання її в інших цілях повинно відповідати Кодексу України „Про надра” та Порядку погодження забудови таких територій;

якщо існує загроза виникнення негативних екологічних наслідків від подальшої розробки родовища;

у випадку неможливості або недоцільності подальшої експлуатації родовища з технологічних, техніко-економічних, екологічних або техногенних причин (тимчасово).

якщо виникла загроза життю та здоров’ю людей, які працюють або проживають у зоні негативного впливу, створеного внаслідок розробки родовища.

У випадку, коли виведення родовища з розробки може викликати негативні екологічні наслідки або загрозу життю чи здоров'ю людей, воно не може бути виведене з розробки до повної ліквідації обставин, що можуть викликати вказані наслідки.

20.3. Рішення про необхідність та можливість виведення з промислової розробки родовища або його експлуатаційного об’єкта має право приймати користувач надрами за результатами виконання геолого-економічної оцінки (ГЕО) та складання проектного технологічного документа на виведення родовища з розробки.

20.4. Для виведення родовища з розробки користувач надрами повинен:

виконати геолого-економічну оцінку запасів експлуатаційного об’єкта або родовища, що подається на виведення з розробки. ГЕО повинно виконуватись відповідно до „Інструкції про зміст, оформлення та порядок подання в ДКЗ України матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу” (наказ Державної комісії України по запасах корисних копалин від 10.07.1998 № 46, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 1998 р. за № 475/2915);

надати оцінку впливу на навколишнє природне середовище можливих наслідків під час виведення з розробки об’єкта або родовища, що, в свою чергу, повинні містити дані щодо прогнозованих екологічних наслідків або створення загрози життю та здоров’ю людей, тощо;

скласти проектний технологічний документ на виведення родовища з розробки.

20.5. Дозвіл на виведення родовища з розробки або вмотивовану відмову надає головний орган у системі центральних органів виконавчої влади у паливно-енергетичному комплексі, за результатами розгляду ЦКР Мінпаливенерго.

20.6. Вимоги щодо переліку, обсягів та порядку проведення окремих робіт, пов’язаних з процесом виведення експлуатаційного об’єкта або родовища з розробки, а саме: проектні роботи, ліквідація (консервація) гірничих споруд (у т.ч. свердловин) та технічних комунікацій, рекультивація земель родовища та прилеглих до нього територій повинні бути встановлені згідно з НПАОН 11.2-4.02 [11].

20.7. Порядок ліквідації і консервації підприємств з видобування корисних копалин повинно здійснюватись відповідно до вимог НПАОН 00.0-5.05 [12].

20.8. Роботи з ліквідації або консервації експлуатаційних об’єктів повинні відбуватись у межах ліцензійної ділянки або гірничого відводу, що надаються згідно з „Положенням про надання гірничих відводів” [13].

20.9. Погодження ліквідації окремих об’єктів облаштування родовища здійснюється відповідно до вимог „Порядку погодження питань ліквідації гірничодобувних об’єктів або їх ділянок” [14].

Ліквідація свердловин здійснюють у порядку відповідно до СОУ 11.2-00013741-001 [10].

20.10. Обсяги та терміни виведення з розробки об’єкта експлуатації або родовища повинні визначатись у проекті на виведення з розробки .

20.11. Користувач надрами несе повну відповідальність за всі роботи, пов’язані з виведенням з розробки родовища до повного їх завершення.

20.12. Під час тимчасового виведення родовища з розробки користувач надрами повинен виконати роботи з консервації технологічних споруд (у т.ч. свердловин), облаштування родовища або експлуатаційного об’єкта.

Під час консервації родовища або експлуатаційних об’єктів розробки на визначений строк експлуатаційні та свердловини іншого призначення, наземні споруди та підземне обладнання повинні бути приведені до стану, придатного для відновлення їх експлуатації.

20.13. Тимчасове виведення родовища з розробки повинно передбачати такі заходи:

для кожної свердловини, що підлягає консервації, організацією, на балансі якої вона перебуває, повинен бути складений індивідуальний план робіт, що погоджує з Держгірпромнаглядом та воєнізованими аварійно-рятувальними службами, та затверджується користувачем надрами;

20.14. Весь комплекс робіт щодо консервації здійснюється організацією, на балансі якої знаходиться свердловина. Роботи з консервації свердловин можуть проводитися із залученням користувача надрами інших спеціалізованих організацій за умови наявності у них дозволу на виконання цих робіт.

20.15. Відновлення експлуатації свердловин, що перебували в консервації, здійснюється відповідно до проекту (плану) робіт, затвердженого і погодженого органами (організаціями), що затвердили і погодили проект (план) робіт з її консервації.

20.16. Відповідальність за стан законсервованих свердловин несуть підприємства, на балансі яких вони перебувають.

20.17. До початку виконання робіт з виведення родовища з розробки користувач надрами зобов’язаний розробити, погодити з Держгірпромнаглядом та затвердити план локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій (ПЛАС), а також укласти договір із аварійно-рятувальною службою про постійне обслуговування об’єктів ліквідації або консервації на час виведення експлуатаційного об’єкта або родовища з розробки.

На випадок виникнення загрози життю людей, які працюють чи проживають у зоні, що прилегла до об’єкта нафтогазовидобутку, або у разі виникнення надзвичайного стану, користувач надрами зобов’язаний звернутися до аварійно-рятувальної служби з метою ліквідації цієї ситуації.

20.18. Облік ліквідованих або законсервованих гірничих об’єктів ведеться відповідно до встановленого чинним законодавством порядку здійснення державного обліку ділянок надр відповідно до Кодексу України „Про надра” та „Порядку ведення обліку нафтових і газових свердловин [15].

20.19. Запаси газу, нафти та конденсату родовища, що залишились у покладах на час його виведення з розробки та втратили своє промислове значення, підлягають списанню з обліку гірничодобувного підприємства у порядку, що визначається відповідно до „Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства” [8].

20.20. Результати списання з обліку запасів корисних копалин обліковуються у Державному інформаційному геологічному фонді України відповідно до Кодексу України „Про надра” та Закону України „Про державну геологічну службу України”.

20.21.Виведені з розробки експлуатаційні об’єкти/родовища та свердловини підлягають віднесенню на окремий облік, що здійснює ДНВП „Геоінформ України” відповідно до „Порядку державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин” [16].

20.22. Забудова територій, де розташовано родовище, що виведене з розробки повинна здійснюватись відповідно до статті 58 Кодексу України „Про надра” та „Положення про порядок забудови площ залягання кориcних копалин загальнодержавного значення” [17].