3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти

При вивченні в'язкості пластової нафти слід враховувати специфіку конструкції приладу, на якому проводять дослідження. Нижче розглянуто принципову суть дослідження пластової нафти на тому чи ін­шому приладі.

В'язкість пластової нафти визначають у віскозиметрі високого тиску типу ВВДУ-1. Вимірювання в'язкості Грунтується на встановленні часу ру­ху кулі, що котиться усередині похилої трубки.

Досліди з визначення в'язкості пластової нафти ставлять за сталої тем­ператури, яка дорівнює пластовій, але за різних тиску і газового фактора проби.

Спочатку віскозиметр заповнюють стабілізованою нафтою і в умовах різного тиску, що створюється вимірювальним ртутним пресом через бом­бу РУТ, вимірюють в'язкість. Тиск у віскозиметрі регулюють відповідним манометром.

Потім 1/3 стабілізованої нафти витискають із віскозиметра пробою, що надходить з бомби, і у віскозиметрі за різного тиску визначають в'язкість тієї проби, яка в ньому знаходиться, тобто проби, газовий фактор якої ста­новить 1/3 газового фактора проби, що знаходиться в бомбі. Після вимі­рювання в'язкості визначають газовий фактор проби (що знаходиться у ві­скозиметрі) випусканням 1,0—1,5 мл проби в мікрогазосепаратор.

Для вимірювання в'язкості за різного тиску проби, газовий фактор якої становить 2/3 газового фактора проби, що знаходиться в бомбі, з ві­скозиметра витискають пробою з бомби половину тієї проби, яка в ньому була. Після вимірювання в'язкості в мікрогазосепаратор з віскозиметра ви­пускають 1,0—1,5 мл проби для визначення її газового фактора.

Нарешті, пробою з бомби повністю витискають усю нафту, що знахо­диться у віскозиметрі, і за різного тиску, що перевищує тиск насичення, вимірюють в'язкість пластової нафти.

Ці дослідження дають змогу встановити залежність в'язкості пластової нафти від кількості розчиненого у нафті газу і від тиску за певної сталої температури.