6.3. Проникність порід
Проникність є одним із найважливіших параметрів, який характеризує колекторні властивості породи. Проникністю гірської породи називають властивість її пропускати рідину (воду, нафту) або газ через себе. Одні породи (наприклад глини) можуть мати велику пористість, але малу проникність, інші (наприклад вапняки), навпаки, — малу пористість, але високу проникність через їхню тріщинуватість. Між пористістю і проникністю немає функціональної залежності.
Проникність визначають за розміром пор або пустот і порожнин тріщин. Майже всі осадові породи — піски, пісковики, конгломерати, вапняки, доломіти — більшою або меншою мірою проникні. Проте глини, щільні вапняки і доломіти, незважаючи іноді на значну пористість, проникні лише для газу і то за значних перепадів тиску. Це зумовлено малими (суб-капілярними) розмірами пор, в яких немає руху рідини і навіть газу за існуючих перепадів тиску в природі.
Експериментально встановлено, що основна маса нафти може рухатись по капілярних порах, розмір яких значно більший за 0,0002 мм, але це питання ще потребує дослідження за різних значень перепадів тиску і періоду часу, протягом якого той або інший перепад тиску діяв.
За одиницю виміру проникності приймали дарсі. Цю одиницю, як і поняття "проникність", увів у гідрогеологію і геологію французький інженер Дарсі. Одиницею проникності пористого середовища дарсі називають проникність такого пористого середовища, через поперечний переріз якого площею 1 см2 витрата рідини в'язкістю 1 сП становить 1 см3 за 1 с за перепаду тиску 1 атм (105 Па). Коефіцієнт проникності (або проникність) у цьому випадку має розмірність площі (см2). Величину, що дорівнює 0,001 дарсі (Д), називають мілідарсі (система СГС). У метрологічній системі СІ за одиницю проникності приймають квадратний метр (або мкм2). В іноземній літературі одиницю проникності в 1 м2 іноді називають 1 перм.
Розрізняють абсолютну (загальну), ефективну (фазову) і відносну проникність гірської породи. Абсолютна проникність характеризує фізичні властивості породи. Тому під абсолютною проникністю розуміють газопроникність після екстракції і висушування породи до сталої маси. Отже, абсолютна проникність характеризує природу самого середовища. За наявності в пористому середовищі рідини і газу проникність для них залежить, крім того, від їхніх властивостей і взаємних співвідношень. Тому і введено
поняття про ефективну, тобто фазову, проникність. Ефективна проникність характеризує здатність пористого середовища пропускати з перевагою нафту, воду або газ за деякого їх відсоткового співвідношення в пористому середовищі. Нарешті, відносна проникність — це відношення ефективної (фазової) проникності середовища для нафти, води або газу до загальної проникності пористого середовища (є безрозмірною величиною). На рис. 6.4 показані криві ефективної (фазової) проникності пористого середовища для керосину (Кж) і води (Ков), отримані Левереттом у результаті експериментальних досліджень. Фактичні дані показані кружечками. Із рис. 6.4 видно, що відносна проникність для керосину швидко зменшується зі збільшенням водонаси-
ченості пласта. Якщо водонасиченість досягає 50 %, ефективна проникність для керосину знижується до 20 %, тобто у 5 разів порівняно із випадком, коли пористе середовище насичене одним керосином. Зі збільшенням водонасиченості до 80 % ефективна проникність для керосину знижується до нуля і через пористе середовище фільтрується чиста вода.
Зміна ефективної (фазової) проникності для води відбувається у зворотному напрямку. За малої водонасиченості через пористе середовище фільтрується лише керосин. Якщо водонасиченість зростає до 50 %, ефективна проникність для води зростає до 12 %, а якщо водонасиченість сягає 80 %, ефективна проникність для води збільшується до 50 %.
Отже, встановлено, що ефективна і відносна проникності для складної рідини в цілому і особливо для кожної фази значно нижчі за загальну проникність. Ефективна, а разом з нею і відносна проникність у процесі розробки покладу безперервно змінюються. На початку розробки, коли по порах переміщується чиста нафта, ефективна проникність породи для нафти найбільша і наближається до абсолютної. У подальшому з падінням пластового тиску нижче критичного, за якого починає виділятися газ у вигляді бульбашок, ефективна проникність для нафти починає зменшуватись. З появою води ефективна проникність для нафти ще зменшується. Чим нижча проникність колектору для нафти, тим більше нафти залишається в пласті і тим нижчий кінцевий коефіцієнт використання запасів.
Під час визначення проникності в лабораторії слід звертати увагу на підготовку зразків для досліду. Зразки потрібно орієнтувати за нашаруванням породи і лише деякі з них — перпендикулярно до нашарування, на що вказують у лабораторному журналі.
Методи визначення проникності гірських порід наводено у під-розд. 3.8.9.
- 0.0. Орлов, m.I. Свдощук, в.Г. Омельченко о.М. Трубенко, m.I. Чорний нафто-газопромислова
- Підручник
- 1Стор1я формування нафтогазопромислово1 геолог! I
- 1.1. Проблеми, повязан1
- 3 Нафтогазопромисловою геолопсю
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловот геолопк
- 1.2. Св1товий видобуток нафти I газу
- 1.3. 1Стор1я геолопчних досл1дженб
- 12 Нафтогазопромислова геолопя
- 1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1
- 1.5. Нафтогазоносн1стб територ1у укра1ни
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловок геолопт
- 2.1. Категорії свердловин
- 2.2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини
- 2.3. Вибір інтервалу відбору керна
- 2.4. Конструкція свердловини
- 2.5. Планування буріння свердловин
- 2.5.1. Перспективне планування
- 3.1. Відбір і вивчення керна
- 3.1.1. Бокові ґрунтоноси
- 3.1.2. Збереження керна
- 3.1.3. Опис керна, побудова кернограми
- 3.2. Відбір і вивчення шламу
- 3.2.1. Особливості відбору, методика опису і збереження шламу
- 3.2.3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі
- 3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу
- 3.2.5. Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шламом і керном
- 3.3. Інші геологічні спостереження
- 3.3.1. Відбір проб нафти, газу та води
- 3.3.3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом
- 3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення
- 3.4.1. П'єзометричні свердловини
- 3.4.2. Контрольні свердловини
- 3.4.3. Нагнітальні свердловини
- 3.5. Геологічний контроль
- 3.6. Ускладнення
- 3.7. Геологічна документація
- 3.8. Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах
- 3.8.1. Гранулометричний аналіз
- 3.8.2. Мінералогічний аналіз
- 3.8.3. Мікрофауністичніш аналіз
- 3.8.4. Спорово-пилковий аналіз
- 3.8.5. Аналіз порід на вміст карбонатів
- 3.8.6. Люмінесиентно-бітумінологічніш аналіз
- 3.8.7. Вивчення маркувальних горизонтів
- 3.8.8. Визначення пористості
- 3.8.9. Визначення проникності гірських порід
- 3.8.12. Визначення тиску насичення
- 3.8.13. Суть визначення співвідношень р—V— т пластових нафт
- 3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти
- 3.8.15. Поняття про складання рекомбінованоі проби нафти
- 4.1. Методи кореляції розрізів свердловин
- 4.1.1. Загальна кореляція
- 4.1.2. Детальна (зональна) кореляиія
- 4.1.3. Складання кореляційних схем
- 4.1.4. Складання
- 4.1.5. Регіональна кореляція
- 4.2. Складання геологічних профілів
- 4.2.1. Побудова геологічних профілів
- 4.3. Побудова структурних карт
- 4.3.1. Метод трикутників
- 4.3.2. Метод профілів
- 4.3.3. Метод сходження
- 4.3.4. Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю
- 4.3.5. Умови, які впливають на точність побудови структурної карти
- 4.3.6. Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт
- 4.3.7. Побудова карти поверхні
- 4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин
- 4.4. Побудова карт
- 4.4.4. Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових контактів за пластовими тисками
- 4.4.8. Зональні карти
- 5.2. Радіоактивні методи каротажу
- 5.3. Спеціальні геофізичні дослідження
- 5.3.1. Каротаж мікрозондами
- 5.3.2. Боковий каротаж
- 5.3.3. Термокаротаж
- 5.3.4. Кавернометрія
- 5.3.5. Газовий каротаж
- 5.3.6. Механічний каротаж
- 5.3.7. Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами
- 5.3.8. Акустичний каротаж
- 5.3.9. Нахилометрія (визначення падіння пластів)
- 5.4. Інтерпретація даних гдс
- 5.4.1. Розчленування
- 5.5. Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих свердловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі
- 6.1. Гранулометричний склад порід
- 6.2. Пористість порід
- 6.3. Проникність порід
- 6.4. Тріщинуватість порід
- 6.5. П'єзопровідність гірських порід
- 6.6. Гідропровідність гірських порід
- 6.7. Вплив термодинамічних умов
- 6.8. Про можливість
- 6.9. Класифікація колекторів
- 7.2.1. Класифікація нафт
- 7.3. Фізико-хімічні властивості газу
- 7.8. Водонафтовий контакт і його характеристика
- 8.1. Температура в природних резервуарах земної кори
- 8.1.1. Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дорозвідки нафти і газу
- 8.1.2. Використання термометрії
- 8.2. Пластові тиски в земній корі 8.2.1. Загальні положення
- 8.2.3. Інші причини формування нгпт
- 8.2.4. Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (птмг)
- 8.2.5. Використання інформації
- 8.2.9. Використання інформації
- 9.1. Сили, які утримують нафту в пласті
- 9.2. Сили,
- 9.2.1. Напір води
- 9.2.2. Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки)
- 9.2.3. Розширення розчиненого в нафті газу
- 9.2.4. Пружність рідини і породи
- 10.1. Розкриття горизонтів
- 10.1.1. Заходи шодо попередження ускладнень і аварій в проиесі буріння свердловин
- 10.1.2. Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою
- 10.2. Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта
- 10.3.1. Застосування пар
- 10.4. Заміри дебіту нафти і газу Заміри дебіту нафти
- Розробка нафтових і газових родовищ
- 11.1.2. Система розробки знизу—вгору
- 11.1.3. Комбінована система розробки
- 11.1.4. Порядок виділення
- 11.2. Системи розробки
- 11.2.1. Рівномірна сітка розташування свердловин
- 11.3. Особливості розробки
- 11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах
- 11.3.2. Поклади нафти
- 11.3.3. Поклади нафти в карбонатних колекторах
- 11.3.4. Нафтові поклади з газовою шапкою
- 11.3.5. Нафтові поклади
- 11.3.6. Нафтові облямівки
- 11.3.7. Газові поклади
- 11.3.8. Газоконденсатні поклади
- 11.3.9. Розташування видобувних свердловин у разі розробки покладів вв, пов'язаних із плікативно ускладненими структурами
- 11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовиш на континентальних шельфах торів і океанів
- 12.1. Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки
- 12.2. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу
- 12.2.1. Хімічна обробка привибішшх зон свердловин у нафтових пластах
- 12.1.4. Обробка привибійних зон свердловин твердити вибуховими речовинами
- 12.1.5. Інші види дії на пласт
- 13.1. Вибір об'єктів
- 13.2. Спостереження в процесі видобутку
- 13.4. Нагнітання газу
- 13.5. Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі
- 13.6. Витіснення парою нафти з продуктивного пласта
- 13.7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід
- 13.9. Застосування ультразвукових коливань
- 13.10. Витіснення нафти вуглекислим газом
- 13.11. Витіснення нафти
- 14.1. Організація геологічної служби на промислах
- 14.2. Геологічний контроль
- 14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти
- 14.5. Охорона надр
- 14.5.1. Буріння свердловин
- 14.5.2. Випробування свердловин
- 14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш