logo search
Геологія

3.5. Геологічний контроль

ЗА КАПІТАЛЬНИМ РЕМОНТОМ СВЕРДЛОВИН

Складний ремонт у нафтових свердловинах виконують бригади капітального ремонту, що є у кожному нафтогазодобувному уп­равлінні, які укомплектовані відповідним устаткуванням. Геологічна служ­ба здійснює контроль за якістю проведеного капітального ремонту сверд­ловин.

До розряду капітального ремонту належать роботи:

Для проведення робіт з капітального ремонту свердловин потрібно по­передньо вивчити геолого-технічну документацію свердловин і спостерігати за ними для планування їх роботи.

У разі аварії обстежують стовбур свердловини для з'ясування стану ек­сплуатаційної колони та встановлення положення аварійних предметів. У разі обводнення свердловини визначають місце і шляхи проникнення сто­ронніх чи підошовних вод. Для цього досліджують свердловину, застосо-

вуючи промислові і промислово-геофізичні методи, вивчають води спосо­бом відбору проб і їх лабораторного аналізу.

Техніка проведення ловильних, ремонтно-ізоляційних і ремонтно-ви­правних робіт описана в спеціальній літературі з експлуатації та буріння нафтових і газових свердловин.

Під час проектування інших робіт, пов'язаних з підвищенням ефек­тивності експлуатації свердловини, геолог повинен ретельно вивчити стан експлуатації всіх газонафтових продуктивних горизонтів, а також геолого-технічний стан окремих свердловин. За результатами таких досліджень:

Для підземного ремонту газових свердловин попередньо слід їх заглу­шити. Цим підземний ремонт газових свердловин відрізняється від ремонту нафтових свердловин. Для глушіння свердловини у затрубний простір за­качують глинистий розчин (в умовах невисоких пластових тисків можна закачувати і воду). Найчастіше виконують такі роботи з капітального ре­монту газових свердловин: цементування свердловин для ліквідації тих, де з'явились сторонні чи підошовні води; повернення на інший об'єкт; ре­монтні і ремонтно-ліквідаційні роботи та ін. Викладене вище показує, що роботи з капітального ремонту свердловин досить різноманітні: переважно ремонтно-ізоляційні, ловильні, роботи з чищенням свердловин і ліквіда­ційні. Завдання їх полягає в тому, щоб зменшити простої свердловин і збільшити величину коефіцієнта експлуатації до 0,95. Особливу швидку втрату продуктивності свердловин спостерігають у разі проривання підо­шовних чи верхніх вод, що призводить до відтискування нафти водою.

Ті чи інші ізоляційні роботи здійснюють залежно від характеру води та інших умов у свердловині. У разі проривання верхніх вод ведуться затрубні цементування під тиском.

За наявності підошовних вод застосовують різні способи ізоляції: зви­чайне цементування низу свердловин з підійманням фільтрової частини труб на вищезалягаючі пласти; нагнітання у пласт цементних розчинів; гідро-розрив пласта з подальшим нагнітанням у пласт в'язкої нафти і цементажем інтервалу гідророзриву; введення в пласт реагентів, що утворюють під час взаємодії з пластовою водою гелі, які закупорюють для води зони, та ін.

Останнім часом на промислах східних районів України роблять спроби роздільно відбирати воду і нафту в одній і тій самій свердловині, обладна­ної пакером. У різних умовах ці методи можуть давати різний ефект; якщо

неможливо відновити експлуатацію колишнього горизонту, вибій свердло­вини ліквідують, а її переводять на експлуатацію одного з пропущених ви-шезалягаючих горизонтів, розкриття яких здійснюють перфорацією чи тор­педуванням обсадної колони.

Нерідко, особливо в умовах непомірних депресій і малих розмірів фільтра, спостерігається зминання обсадних труб, виправлення яких є особливою категорією капітального ремонту.

Значну частину робіт з капітального ремонту складають очищення свердловин від предметів, що засмічують їх, особливо в старих свердлови­нах, що простоюють, а також ліквідація щільних залежалих піщаних і гли­нистих пробок.

Розширення фронту робіт з капітального ремонту свердловин значною мірою сприяє збільшенню коефіцієнта використання фонду свердловин і зменшенню фонду свердловин, що простоюють.