3.6. Ускладнення
В ПРОЦЕСІ БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН, РОЗКРИТТЯ
І ВИПРОБУВАННЯ ПРОДУКТИВНИХ ГОРИЗОНТІВ
Ускладнення під час буріння свердловин можуть бути пов'язані з геологічними і технічними причинами.
Геологічні ускладнення. 1. Поглинання промивальної рідини, які переважно відбуваються в процесі буріння в тріщинуватих, кавернозних або сильно пористих породах за умови, що пластовий тиск в породах менший за тиск стовпа промивальної рідини у свердловині. Характер поглинання може бути різним: від слабкого в крупнозернистих або тонкотріщинуватих пластах з низьким пластовим тиском до катастрофічного, коли вихід промивальної рідини на поверхню із свердловини в процесі буріння повністю не відсутній, а в породах спостерігається наявність великих каверн і розкритих тріщин.
2. Обвали і осипання порід у свердловині, які виникають в інтервалах, складених пластичними глинами, глинистими сланцями (здатними до на бухання під дією водяної основи промивальної рідини) або крихкими пі сковиками та пісками. Глини і глинисті сланці, що обвалюються, злипа ються між собою, розбухають під дією води і утворюють сальники на до лоті та пробки у свердловині, товщина яких досягає інколи декількох де сятків метрів.
Для попередження обвалів використовують промивальні рідини з мінімальною водовіддачею і підвищеною густиною. Інколи ці інтервали обсаджують і цементують після їх розкриття.
3. При розкритті нафтогазоносних пластів обвали і осипання порід ду же часто призводять до прихоплень доліт і бурових труб у свердловинах, що спонукає до ліквідації їх за технічними причинами. У разі надходження у промивальну рідину значної кількості нафти або газу в цих інтервалах знижується тиск на вибій, що може спричинити викид і відкрите фонтану вання свердловини. Це засвідчує розкриття високонапірних пористих плас-
тів, насичених одним із вихідних флюїдів. Для попередження викидів під час розкриття зон газонафтопроявів, а також водопроявів потрібно підвищити масу промивальної рідини до величини, за якої тиск на вибої свердловини має перевищувати пластовий. Для збільшення густини промивальної рідини використовують барит, гематит та інші обважнювачі.
Технічні ускладнення. Вони пов'язані переважно з порушенням основних положень режиму буріння свердловин: невідповідністю швидкості буріння, встановленої для конкретного геологічного розрізу; перевищенням тиску на долото, внаслідок чого виникають поломки бурильного інструменту; перевищенням швидкості спускання бурильного інструменту, що призводить до удару нижньої частини бурильного інструменту на уступах в свердловині, коли над щільними породами розмиваються м'які породи, а також обвалюються або осипаються нестійкі породи. Тоді колона бурильних труб затримується, навіть вигинається і набирає вигляду "македонів", за образним виразом нафтовиків.
Крім того, до суто технічних причин ускладнення і навіть аварій слід віднести порушення норм поведінки буровиків на бурових, наприклад: залишання металевих предметів на бурових містках, у колисці верхового робочого, що призводить до падіння цих предметів (плашок, кувалд, металевих "сухарів" тощо) у свердловину і заклинювання бурильного інструменту, тобто до аварії.
Проте основна причина технічних ускладнень при бурінні свердловин — неврахування геологічних особливостей району, де проводяться бурові роботи, що зумовлює затягування та "мертві" прихвати бурильного інструменту, коли внаслідок осипань або обвалів порід стає неможливим звільнити бурильний інструмент із свердловини. У такому разі доводиться здійснювати повторне буріння свердловини, тобто бурити знову від нуля до проектної глибини.
Велика кількість ускладнень відбувається в процесі розробки продуктивних нафтогазоносних горизонтів, причому ці ускладнення істотно впливають на точність оцінки продуктивних горизонтів.
Аналіз стану розкриття нафтових і газових пластів на розвідувальних і експлуатаційних площах, систематичні дослідження впливу різних бурових розчинів на проникність пористого середовища, які достатньою мірою проведені в Україні та за кордоном, дають змогу дійти висновку, що продуктивні пласти розкривають бурінням, переважно не враховуючи геолого-фізичні особливості колектору та фізико-хімічної характеристики рідин, які його насичують. Це призводить до технічних ускладнень, які потребують тривалого часу для їх ліквідації.
Слід використовувати такі методи розкриття і випробування перспективних ділянок розрізу, які б забезпечили збереження природного стану колектору та, як наслідок, достатню надійність результатів випробування. Для оцінки загальних та видобувних запасів нафти і газу можна використовувати лише ці дані, що відображують фактичний стан колектору. Недостатнє врахування геолого-фізичних властивостей колектору і фізико-хімічної характеристики рідин, що його насичують, у процесі розкриття бурінням може призвести до хибних висновків щодо нафтогазонасиченості
об'єкта і навіть до того, що деякі продуктивні горизонти можуть бути не виділені.
У нафтопромисловій практиці були випадки, коли із свердловин з добрими ознаками нафтогазоносності, які були встановлені в процесі розвідувального буріння, після вводу цих свердловин в експлуатацію не було одержано або одержано дуже слабкий приплив нафти або газу.
Значною мірою на це все негативно впливає глибина проникнення промивальної рідини або її фільтрату в колектор при розкритті.
Глибина проникнення фільтрату і промивальної рідини в пласт та її кількість переважно визначаються перепадом тиску на пласт в процесі його розкриття. Як правило, продуктивні пласти розкриваються з тиском, що значно перевищує пластовий. Наприклад, на площах Прикарпаття (Віль-хівська, Росільна, Рожнятів) репресії на пласт під час буріння досягали 15—20 МПа, товщини зон проникнення глинистого розчину в пласт — 1 м.
Вплив таких явищ збільшується за значних коливань тисків у свердловині в процесі спуско-підіймальних операцій. Інтенсивність зміни гідродинамічного тиску підвищується зі збільшенням глибини свердловини, швидкості підіймання або спускання інструменту, в'язкості і статичного напруження зсуву промивальної рідини та зі зменшенням зазору між стінкою свердловини та інструментом. Як показала практика, під час спускання інструменту може виникнути тиск, який дорівнює статичному тиску, що може призвести до гідравлічного розриву пласта і внаслідок цього до проникнення у пласт великої кількості промивальної рідини, тобто його забруднення.
Найбільше проникнення фільтрату і твердої фази промивальної рідини відбувається у процесі розкриття тріщинних колекторів. На Речицькому родовищі (Біларусь) глибина проникнення бурового розчину в колектори девону досягала 20—70 м. Отже, проникнення в пласт фільтрату і бурового розчину негативно впливає на колекторні властивості продуктивних пластів. У результаті збільшується час освоєння свердловин, знижується їх продуктивність, нерівномірно розробляється поклад, зменшується коефіцієнт нафтовіддачі, а на розвідувальних площах з цієї причини можуть бути не виявлені окремі пропластки і цілі продуктивні пласти.
- 0.0. Орлов, m.I. Свдощук, в.Г. Омельченко о.М. Трубенко, m.I. Чорний нафто-газопромислова
- Підручник
- 1Стор1я формування нафтогазопромислово1 геолог! I
- 1.1. Проблеми, повязан1
- 3 Нафтогазопромисловою геолопсю
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловот геолопк
- 1.2. Св1товий видобуток нафти I газу
- 1.3. 1Стор1я геолопчних досл1дженб
- 12 Нафтогазопромислова геолопя
- 1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1
- 1.5. Нафтогазоносн1стб територ1у укра1ни
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловок геолопт
- 2.1. Категорії свердловин
- 2.2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини
- 2.3. Вибір інтервалу відбору керна
- 2.4. Конструкція свердловини
- 2.5. Планування буріння свердловин
- 2.5.1. Перспективне планування
- 3.1. Відбір і вивчення керна
- 3.1.1. Бокові ґрунтоноси
- 3.1.2. Збереження керна
- 3.1.3. Опис керна, побудова кернограми
- 3.2. Відбір і вивчення шламу
- 3.2.1. Особливості відбору, методика опису і збереження шламу
- 3.2.3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі
- 3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу
- 3.2.5. Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шламом і керном
- 3.3. Інші геологічні спостереження
- 3.3.1. Відбір проб нафти, газу та води
- 3.3.3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом
- 3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення
- 3.4.1. П'єзометричні свердловини
- 3.4.2. Контрольні свердловини
- 3.4.3. Нагнітальні свердловини
- 3.5. Геологічний контроль
- 3.6. Ускладнення
- 3.7. Геологічна документація
- 3.8. Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах
- 3.8.1. Гранулометричний аналіз
- 3.8.2. Мінералогічний аналіз
- 3.8.3. Мікрофауністичніш аналіз
- 3.8.4. Спорово-пилковий аналіз
- 3.8.5. Аналіз порід на вміст карбонатів
- 3.8.6. Люмінесиентно-бітумінологічніш аналіз
- 3.8.7. Вивчення маркувальних горизонтів
- 3.8.8. Визначення пористості
- 3.8.9. Визначення проникності гірських порід
- 3.8.12. Визначення тиску насичення
- 3.8.13. Суть визначення співвідношень р—V— т пластових нафт
- 3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти
- 3.8.15. Поняття про складання рекомбінованоі проби нафти
- 4.1. Методи кореляції розрізів свердловин
- 4.1.1. Загальна кореляція
- 4.1.2. Детальна (зональна) кореляиія
- 4.1.3. Складання кореляційних схем
- 4.1.4. Складання
- 4.1.5. Регіональна кореляція
- 4.2. Складання геологічних профілів
- 4.2.1. Побудова геологічних профілів
- 4.3. Побудова структурних карт
- 4.3.1. Метод трикутників
- 4.3.2. Метод профілів
- 4.3.3. Метод сходження
- 4.3.4. Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю
- 4.3.5. Умови, які впливають на точність побудови структурної карти
- 4.3.6. Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт
- 4.3.7. Побудова карти поверхні
- 4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин
- 4.4. Побудова карт
- 4.4.4. Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових контактів за пластовими тисками
- 4.4.8. Зональні карти
- 5.2. Радіоактивні методи каротажу
- 5.3. Спеціальні геофізичні дослідження
- 5.3.1. Каротаж мікрозондами
- 5.3.2. Боковий каротаж
- 5.3.3. Термокаротаж
- 5.3.4. Кавернометрія
- 5.3.5. Газовий каротаж
- 5.3.6. Механічний каротаж
- 5.3.7. Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами
- 5.3.8. Акустичний каротаж
- 5.3.9. Нахилометрія (визначення падіння пластів)
- 5.4. Інтерпретація даних гдс
- 5.4.1. Розчленування
- 5.5. Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих свердловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі
- 6.1. Гранулометричний склад порід
- 6.2. Пористість порід
- 6.3. Проникність порід
- 6.4. Тріщинуватість порід
- 6.5. П'єзопровідність гірських порід
- 6.6. Гідропровідність гірських порід
- 6.7. Вплив термодинамічних умов
- 6.8. Про можливість
- 6.9. Класифікація колекторів
- 7.2.1. Класифікація нафт
- 7.3. Фізико-хімічні властивості газу
- 7.8. Водонафтовий контакт і його характеристика
- 8.1. Температура в природних резервуарах земної кори
- 8.1.1. Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дорозвідки нафти і газу
- 8.1.2. Використання термометрії
- 8.2. Пластові тиски в земній корі 8.2.1. Загальні положення
- 8.2.3. Інші причини формування нгпт
- 8.2.4. Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (птмг)
- 8.2.5. Використання інформації
- 8.2.9. Використання інформації
- 9.1. Сили, які утримують нафту в пласті
- 9.2. Сили,
- 9.2.1. Напір води
- 9.2.2. Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки)
- 9.2.3. Розширення розчиненого в нафті газу
- 9.2.4. Пружність рідини і породи
- 10.1. Розкриття горизонтів
- 10.1.1. Заходи шодо попередження ускладнень і аварій в проиесі буріння свердловин
- 10.1.2. Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою
- 10.2. Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта
- 10.3.1. Застосування пар
- 10.4. Заміри дебіту нафти і газу Заміри дебіту нафти
- Розробка нафтових і газових родовищ
- 11.1.2. Система розробки знизу—вгору
- 11.1.3. Комбінована система розробки
- 11.1.4. Порядок виділення
- 11.2. Системи розробки
- 11.2.1. Рівномірна сітка розташування свердловин
- 11.3. Особливості розробки
- 11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах
- 11.3.2. Поклади нафти
- 11.3.3. Поклади нафти в карбонатних колекторах
- 11.3.4. Нафтові поклади з газовою шапкою
- 11.3.5. Нафтові поклади
- 11.3.6. Нафтові облямівки
- 11.3.7. Газові поклади
- 11.3.8. Газоконденсатні поклади
- 11.3.9. Розташування видобувних свердловин у разі розробки покладів вв, пов'язаних із плікативно ускладненими структурами
- 11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовиш на континентальних шельфах торів і океанів
- 12.1. Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки
- 12.2. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу
- 12.2.1. Хімічна обробка привибішшх зон свердловин у нафтових пластах
- 12.1.4. Обробка привибійних зон свердловин твердити вибуховими речовинами
- 12.1.5. Інші види дії на пласт
- 13.1. Вибір об'єктів
- 13.2. Спостереження в процесі видобутку
- 13.4. Нагнітання газу
- 13.5. Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі
- 13.6. Витіснення парою нафти з продуктивного пласта
- 13.7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід
- 13.9. Застосування ультразвукових коливань
- 13.10. Витіснення нафти вуглекислим газом
- 13.11. Витіснення нафти
- 14.1. Організація геологічної служби на промислах
- 14.2. Геологічний контроль
- 14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти
- 14.5. Охорона надр
- 14.5.1. Буріння свердловин
- 14.5.2. Випробування свердловин
- 14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш