3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу

Метод визначення тектонічних порушень насувного харак­теру полягає у неперервному визначенні густини гірських порід у шламі, що виноситься на поверхню. Це дешевше і простіше порівняно з мікрофа-уністичним аналізом. Крім того, в гірських породах не завжди можна виді­лити керівну мікрофауну, за допомогою якої встановлюють відносний вік гірських порід.

Відомо, що густина порід з глибиною збільшується. Наприклад, густина теригенних порід (глини і аргіліти) у Карпатському нафтогазоносному регіо­ні змінюється від поверхні до глибини 9—10 тис. м у межах 2280—2800 кг/м³. Майже для усіх зон, де сформувалися осадові породи, побудовані теоретичні криві зміни їх густини з глибиною. Якщо під час буріння свердловини на певній глибині густина порід різко зменшується (до величини, що характе­ризує породи на поверхні), це може означати, що свердловина вийшла з на­сунутого масиву порід і увійшла в гірські породи піднасуву.

Теоретичне обґрунтування цього таке. До формування насувів у тій чи іншій зоні осадовий матеріал, що відкладався під дією геостатичного тиску, поступово ущільнювався, перетворюючись у гірські породи (глинистий ма­теріал — в аргіліти, алевритистий — в алевроліти, піски — у пісковики то­що). Густина гірських порід тієї або іншої зони на всіх ділянках законо­мірно збільшується з глибиною (рис. 3.18, а). З проявом тектогенезу в ре-

Рис. 3.18. Модель утворення насунутих один на одний блоків гірських порід, в яких ущіль­нення гірських порід повторюється в аналогічних межах (за О.О. Орловим, М.І. Чорним):

а — до формування тектонічних розривів; б — після формування тектонічних розривів; в — після формування насувів по поверхні тектонічних розривів; 7 — теоретична крива зміни ущільнення гірських порід; 2 — тектонічне порушення; З — фактична крива зміни ущіль­нення гірських порід після утворення насувів

зультаті дії тектонічних сил горизонтального напрямку в осадових відкла­дах виникають тектонічні порушення (рис. 3.18, б) і насування блоків гір­ських порід один на одний. Нагромадження блоків гірських порід зумов­лює повторювання густини гірських порід за її значеннями (рис. 3.18, в). Отже, розріз пробуреної свердловини в геологічних умовах, де відбувалось насування блоків гірських порід один на одний (у Карпатському регіоні їх називають скибами), характеризується повторюваністю значень густини по­рід в окремих інтервалах. Це можна виявити за результатами дослідження густини порід в уламках шламу. Наприклад, у розрізах свердловин Космач-28, Сливки-27 і Луги-1 (рис. 3.19) за даними перерв значень густини порід чітко виділяються поверхні насувів на відповідних глибинах, шо визначені за даними дослідження шламу.

Згаданий метод дає змогу визначати насувний характер тектонічних розривів, відрізняючи їх від розривів інших типів дислокацій, а також від поверхонь неузгоджень в осадовій товщі земної кори. Одержані результати потрібні для складання кореляційних схем, геологічних профілів та інших геологічних графічних побудов як окремих пошуково-розвідувальних площ, так і в цілому областей та регіонів.

В інтервалах тектонічних порушень насувного характеру, як правило, спостерігаються порушеність, перем'ятість і подрібненість гірських порід. Це відбувається внаслідок насування верхнього блока порід по поверхні нижнього блока. Породи в таких інтервалах мають вигляд брекчії, але не седиментаційної, а тектонічної. Тому породи із зон насувів і, особливо, шар'яжів одержали назву тектонічної брекчії. Якщо амплітуда насуву дуже велика (десятки кілометрів), то породи перетираються до маленьких часто­чок і мають вигляд спресованої пудри. Такі породи тектонічного походжен­ня називають мілонітами (рис. 3.19).

Метод можна застосовувати під час буріння свердловин без жодних додаткових витрат коштів на проведення додаткових ГДС, відбір керна бо­ковими Ґрунтоносами, визначення повторень у відносному віці гірських порід за мікрофауністичним аналізом тощо.