7.8. Водонафтовий контакт і його характеристика
Водонафтовий контакт є межею, яка розділяє в пласті нафту і воду, і зоною тієї або іншої товщини пласта, в якій зберігаються нафта і вільна (не тільки зв'язана) вода. У міру наближення до дзеркала чистої води вміст нафти зменшується, а вміст води в пласті збільшується. Частину колектору, в межах якої спостерігається перехід від чистої нафти до чистої води, як було зазначено, називають перехідною зоною. У пісковиках з високою проникністю, доброю відсортованістю і літологічною ідентичністю складових зерен розмежування нафти і води є чіткішим; у пісковиках з неоднорідним літологічним складом і поганою відсортованістю зерен перехід від нафти до води, як правило, поступовий.
Згідно з результатами численних ГДС за ВНК слід приймати таку межу перехідної зони, на якій її питомий опір дорівнює критичному. Під критичним опором розуміють мінімальний питомий опір пласта, за якого із пласта одержують практично безводний приплив нафти. Наприклад, для Туймазинського і Бавлінського нафтових родовищ (Росія) критичний опір дорівнює 7 Омм і відповідає нафтонасиченості пласта близько 68 %. З урахуванням цих значень для згаданих родовищ можна вважати, що ВНК для них знаходиться на висоті 1,1 м над дзеркалом води.
Установлено, що розподіл питомого опору в перехідній зоні відбувається за лінійним законом. Згідно з методикою Н.Н. Сохранова, за ВНК приймають умовну поверхню в нижній частині перехідної зони, яка відповідає 70 % нафтонасиченості пласта.
Проте наявність перешарування пористих і непористих порід у підошві пласта в інтервалі ВНК може ускладнити точне визначення його положення за допомогою методів промислової геофізики.
Отже, в кожному окремому випадку питання про положення ВНК слід вирішувати залежно від тих або інших геологічних умов і детального проведення досліджень.
Дзеркало вільної води точно можна визначити лише в колекторах, в яких є пустоти і великі тріщини. У колекторах з субкапілярними і особливо капілярними порами визначення контакту нафта—вода ускладнюється, тому що на положення його впливає проникність колектору, капілярні тиски, фазова проникність для нафти і води, поверхні натягу, величина крайового кута між рідкою фазою й породою в системі вода—нафта—порода та інші фактори. Фактичний контакт нафта—вода визначають як межу поверхонь середовищ, які дають у процесі випробування нафту і воду, він завжди розміщений вище (інколи значно вище) поверхні дзеркала вільної води.
ВНК не завжди горизонтальний, нерідко він має похиле положення. Це залежить від розміру і положення зони живлення, характеру проникності породи-колектору, динаміки підземних вод тощо. В.П. Савченко відзначав, що за малих перепадів тиску пластової води зміщення нафтових і газових покладів у напрямку руху води буде практично незначним.
Проте у разі несуттєвого перепаду тисків води — 0,1 кг/см2 і більше, за великих розмірів покладів зміщення газових покладів у напрямку руху води може досягати декількох метрів, нафтових покладів — декількох десятків метрів.
На контакті газ—нафта також спостерігається перехідна зона від нафти до газу. Контакт нафта—газ — це межа сумішей вуглеводнів, подібних за фізичними властивостями, тому визначити його важче, ніж контакт нафта—вода. Особливо важко встановити контакт газ—нафта за наявності великої газової шапки і незначної товщини нафтової облямівки.
Точне встановлення ВНК та ГВК потрібно для побудови карт ефективної нафтонасиченої (газонасиченої) товщини при підрахунку запасів нафти і газу. Найретельніше положення ВНК і ГВК слід визначати в пологих структурах з невеликою висотою покладів нафти (газу), тому що навіть невелика помилка впливає на точність підрахунку запасів нафти. Зауважимо, що наявність у пісковиках тонких прошарків глин сильно утруднює визначення положення ВНК і ГВК різними методами.
У зв'язку з цим для точного визначення положення ВНК і ГВК потрібно провести такий комплекс робіт:
промислове дослідження свердловин; при цьому слід мати на увазі, що ВНК і ГВК мають знаходитися між нижнім інтервалом перфорації в свердловині, яка дала під час випробування 100 % нафти (газу), і верхнім, який дав 100 % води; швидке збільшення кількості води у свердловині після вступу її до експлуатації може вказувати на те, що свердловина зна ходиться в межах водонафтової зони (якщо немає даних щодо впливу інших факторів, частково щодо появи конуса води);
вивчення керна; в керні можна визначити наявність нафти і води і їх взаємне положення;
електричний і радіоактивний каротаж.
Для визначення контакту газ—нафта будують карти ізоліній газового фактора по свердловинах. Методами інтерпретації і екстраполяції знаходять ізолінію, яка відповідає 100%-му видобутку газу, приймають її за контур газоносності і виходячи з цього визначають контакт газ—нафта.
Для вивчення положення ВНК у межах покладу нафти, а також побудови меж нафтоносності (положення зовнішнього і внутрішнього контурів нафтоносності) і карт ефективної нафтонасиченості пласта корисно складати карти поверхні ВНК в ізолініях.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
Схарактеризуйте фізико-хімічні властивості нафти.
Який елементний та ізотопний склад нафти і газу?
Які фізичні властивості нафти?
Які існують класифікації нафт?
Схарактеризуйте фізико-хімічні характеристики природних газів.
Схарактеризуйте фізичні властивості газів.
Схарактеризуйте фізичні властивості пластових вод.
Дайте хімічну характеристику пластових вод.
Які існують хімічні класифікації пластових вод?
Що лежить в основі хімічної класифікації пластових вод В.А. Суліна?
Якою є промислова класифікація вод?
Що таке крапова (контурна) вода?
Що таке підошовна вода і в яких покладах вона трапляється?
Що таке зовнішній і внутрішній контури нафтоносності (газоносності)?
Що таке водонафтовий контакт (ВНК)?
розділ :
ЕНЕРГЕТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ НАФТОВИХ І ГАЗОВИХ РОДОВИЩ
- 0.0. Орлов, m.I. Свдощук, в.Г. Омельченко о.М. Трубенко, m.I. Чорний нафто-газопромислова
- Підручник
- 1Стор1я формування нафтогазопромислово1 геолог! I
- 1.1. Проблеми, повязан1
- 3 Нафтогазопромисловою геолопсю
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловот геолопк
- 1.2. Св1товий видобуток нафти I газу
- 1.3. 1Стор1я геолопчних досл1дженб
- 12 Нафтогазопромислова геолопя
- 1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1
- 1.5. Нафтогазоносн1стб територ1у укра1ни
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловок геолопт
- 2.1. Категорії свердловин
- 2.2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини
- 2.3. Вибір інтервалу відбору керна
- 2.4. Конструкція свердловини
- 2.5. Планування буріння свердловин
- 2.5.1. Перспективне планування
- 3.1. Відбір і вивчення керна
- 3.1.1. Бокові ґрунтоноси
- 3.1.2. Збереження керна
- 3.1.3. Опис керна, побудова кернограми
- 3.2. Відбір і вивчення шламу
- 3.2.1. Особливості відбору, методика опису і збереження шламу
- 3.2.3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі
- 3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу
- 3.2.5. Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шламом і керном
- 3.3. Інші геологічні спостереження
- 3.3.1. Відбір проб нафти, газу та води
- 3.3.3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом
- 3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення
- 3.4.1. П'єзометричні свердловини
- 3.4.2. Контрольні свердловини
- 3.4.3. Нагнітальні свердловини
- 3.5. Геологічний контроль
- 3.6. Ускладнення
- 3.7. Геологічна документація
- 3.8. Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах
- 3.8.1. Гранулометричний аналіз
- 3.8.2. Мінералогічний аналіз
- 3.8.3. Мікрофауністичніш аналіз
- 3.8.4. Спорово-пилковий аналіз
- 3.8.5. Аналіз порід на вміст карбонатів
- 3.8.6. Люмінесиентно-бітумінологічніш аналіз
- 3.8.7. Вивчення маркувальних горизонтів
- 3.8.8. Визначення пористості
- 3.8.9. Визначення проникності гірських порід
- 3.8.12. Визначення тиску насичення
- 3.8.13. Суть визначення співвідношень р—V— т пластових нафт
- 3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти
- 3.8.15. Поняття про складання рекомбінованоі проби нафти
- 4.1. Методи кореляції розрізів свердловин
- 4.1.1. Загальна кореляція
- 4.1.2. Детальна (зональна) кореляиія
- 4.1.3. Складання кореляційних схем
- 4.1.4. Складання
- 4.1.5. Регіональна кореляція
- 4.2. Складання геологічних профілів
- 4.2.1. Побудова геологічних профілів
- 4.3. Побудова структурних карт
- 4.3.1. Метод трикутників
- 4.3.2. Метод профілів
- 4.3.3. Метод сходження
- 4.3.4. Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю
- 4.3.5. Умови, які впливають на точність побудови структурної карти
- 4.3.6. Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт
- 4.3.7. Побудова карти поверхні
- 4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин
- 4.4. Побудова карт
- 4.4.4. Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових контактів за пластовими тисками
- 4.4.8. Зональні карти
- 5.2. Радіоактивні методи каротажу
- 5.3. Спеціальні геофізичні дослідження
- 5.3.1. Каротаж мікрозондами
- 5.3.2. Боковий каротаж
- 5.3.3. Термокаротаж
- 5.3.4. Кавернометрія
- 5.3.5. Газовий каротаж
- 5.3.6. Механічний каротаж
- 5.3.7. Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами
- 5.3.8. Акустичний каротаж
- 5.3.9. Нахилометрія (визначення падіння пластів)
- 5.4. Інтерпретація даних гдс
- 5.4.1. Розчленування
- 5.5. Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих свердловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі
- 6.1. Гранулометричний склад порід
- 6.2. Пористість порід
- 6.3. Проникність порід
- 6.4. Тріщинуватість порід
- 6.5. П'єзопровідність гірських порід
- 6.6. Гідропровідність гірських порід
- 6.7. Вплив термодинамічних умов
- 6.8. Про можливість
- 6.9. Класифікація колекторів
- 7.2.1. Класифікація нафт
- 7.3. Фізико-хімічні властивості газу
- 7.8. Водонафтовий контакт і його характеристика
- 8.1. Температура в природних резервуарах земної кори
- 8.1.1. Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дорозвідки нафти і газу
- 8.1.2. Використання термометрії
- 8.2. Пластові тиски в земній корі 8.2.1. Загальні положення
- 8.2.3. Інші причини формування нгпт
- 8.2.4. Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (птмг)
- 8.2.5. Використання інформації
- 8.2.9. Використання інформації
- 9.1. Сили, які утримують нафту в пласті
- 9.2. Сили,
- 9.2.1. Напір води
- 9.2.2. Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки)
- 9.2.3. Розширення розчиненого в нафті газу
- 9.2.4. Пружність рідини і породи
- 10.1. Розкриття горизонтів
- 10.1.1. Заходи шодо попередження ускладнень і аварій в проиесі буріння свердловин
- 10.1.2. Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою
- 10.2. Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта
- 10.3.1. Застосування пар
- 10.4. Заміри дебіту нафти і газу Заміри дебіту нафти
- Розробка нафтових і газових родовищ
- 11.1.2. Система розробки знизу—вгору
- 11.1.3. Комбінована система розробки
- 11.1.4. Порядок виділення
- 11.2. Системи розробки
- 11.2.1. Рівномірна сітка розташування свердловин
- 11.3. Особливості розробки
- 11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах
- 11.3.2. Поклади нафти
- 11.3.3. Поклади нафти в карбонатних колекторах
- 11.3.4. Нафтові поклади з газовою шапкою
- 11.3.5. Нафтові поклади
- 11.3.6. Нафтові облямівки
- 11.3.7. Газові поклади
- 11.3.8. Газоконденсатні поклади
- 11.3.9. Розташування видобувних свердловин у разі розробки покладів вв, пов'язаних із плікативно ускладненими структурами
- 11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовиш на континентальних шельфах торів і океанів
- 12.1. Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки
- 12.2. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу
- 12.2.1. Хімічна обробка привибішшх зон свердловин у нафтових пластах
- 12.1.4. Обробка привибійних зон свердловин твердити вибуховими речовинами
- 12.1.5. Інші види дії на пласт
- 13.1. Вибір об'єктів
- 13.2. Спостереження в процесі видобутку
- 13.4. Нагнітання газу
- 13.5. Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі
- 13.6. Витіснення парою нафти з продуктивного пласта
- 13.7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід
- 13.9. Застосування ультразвукових коливань
- 13.10. Витіснення нафти вуглекислим газом
- 13.11. Витіснення нафти
- 14.1. Організація геологічної служби на промислах
- 14.2. Геологічний контроль
- 14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти
- 14.5. Охорона надр
- 14.5.1. Буріння свердловин
- 14.5.2. Випробування свердловин
- 14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш