6.7. Вплив термодинамічних умов
НА ЗМІНУ КОЛЕКТОРНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПОРІД
Дослідження у цій галузі показали, що пластові тиски і температури впливають на зміну фізичних властивостей порід, причому вплив тим більший, чим вища відносна глинистість колектору. При цьому більшу роль відіграє мінеральний склад глинистих мінералів. Це слід враховувати при винесенні керна порід із свердловини на поверхню, тому що із зняттям термобаричного впливу колекторні властивості порід змінюються, особливо за наявності глинистих, теригенних, а також тріщинувато-кавернозних карбонатних колекторів.
Наприклад, за даними В.М. Добриніна, у разі відбору керна з глибини близько 6000 м коефіцієнт пористості слабоглинизованих колекторів, може збільшитися через зняття термодинамічних умов на 2—7 % (рис. 6.5). У глинистих колекторах ця зміна може коливатися в межах 5—12 %, а в піщано-глинистих породах, які мають вищу глинистість, — від 10 до 22 %.
У середньому збільшення пористості у разі винесення породи з великої глибини на поверхню може досягати майже ЗО % своєї істинної величини для теригенних колекторів з гранулярною пористістю.
Зміни пористості для тріщинувато-кавернозних колекторів є менш ясними. Згідно з теоретичними дослідженнями В.М. Добриніна, для такого типу колекторів пористість на глибині зменшується, за умови напруження в них близько 40 МПа, від 33 % для тріщинуватого колектору до 4 % для тріщинувато-кавернозної породи. Ці дані мають велике значення, і їх потрібно враховувати для оцінки пористості породи на глибині (у природному заляганні) порівняно з визначеннями цієї пористості на поверхні за атмосферних умов.
Дослідження засвідчують також значну зміну коефіцієнта проникності гірських порід у разі всебічного їх стиску. В результаті цього під час винесення керна із свердловини на поверхню внаслідок зміни тиску і температури збільшується проникність порід. Більш того, коефіцієнт проникності породи, отриманий на основі вивчення керна за атмосферних умов, може значно відрізнятися від коефіцієнта проникності породи в природних умовах. Наприклад, для суто піщаних колекторів, що залягають приблизно на глибині 6000 м, проникність під час винесення керна може збільшуватись від 10 до 28 %, залежно від ступеня цементування породи (рис. 6.6).
Для слабоглинистих колекторів збільшення проникності може коливатися від 24 до 34 %, для кернів сильноглинистих порід — від 42 до 48; тобто відносна похибка за зазначеної вище глибини може досягати 50 %.
Ще суттєвіше змінюється проникність під час винесення кернів із свердловини на поверхню для тріщинувато-кавернозних колекторів, що підтверджується експериментальними дослідами.
На відміну від пористості, коефіцієнт проникності однорідних гранулярних колекторів дуже суттєво зменшується зі зростанням ефективного напруження навіть у разі пружного деформування породи.
Зменшення коефіцієнта проникності тим більше, чим вище коефіцієнт стиску пор гірської породи. Внаслідок цього найбільша зміна проникності із зміною тиску спостерігатиметься у сильноглинистих, а також у слабопроник-них різновидів пісковиків, оскільки в піщано-глинистих колекторах коефіцієнт стиску пор зростає зі збільшенням відносної глинистості породи.
Водночас для піщано-глинистих колекторів, по-різному відсортованих і з різним складом цементу, ця залежність не буде однозначною.
Цікаво також відзначити зміну коефіцієнта пористості і проникності колекторів у процесі розробки нафтових і газових родовищ. Зменшення коефіцієнта пористості під час розробки родовища дуже мале (менше 2 % для гранулярних колекторів і до 5,5 % для тріщинуватих колекторів) у разі падіння пластового тиску на величину 10 МПа. Зменшення коефіцієнта проникності в процесі розробки з падінням пластового тиску на 10 МПа для гранулярного колектору досягає 2—6 %, для тріщинно-кавернозного — може досягати 15 % (за глибини залягання пласта близько 3000 м).
Зазначені вище зворотні (пружні) зміни фізичних властивостей колекторів у результаті відносно короткочасних деформацій, які спостерігаються у разі винесення керна із свердловини на поверхню або в процесі розробки нафтових і газових родовищ, не приводять до значних епігенетичних перетворень порового простору. Це дає змогу експериментально перевірити і уточнити теоретичні уявлення про деформацію порід. Значно важчим питанням є проблема вивчення зміни фізичних властивостей колекторів у результаті їх ущільнення протягом геологічного часу в процесі формування осадових товщ.
Цілком очевидно, що в процесі природного ущільнення, крім збільшення ваги вищезалягаючих порід, величезну роль відіграють інтенсивність епігенетичних процесів у породі, продовження процесу ущільнення і конкретні тектонічні умови, в яких знаходиться гірська порода. Для вивчення природного ущільнення осадових порід досліджують керн, піднятий з різних глибин. За зміною фізичних властивостей порід певного літологічного складу з глибиною будують емпіричні залежності, які є статистичними і нерідко характеризуються низькими коефіцієнтами кореляції (рис. 6.7). Кожна така емпірична залежність характеризує лише точно ви-
значені геологічні умови певного району і не може бути використана для інших геологічних провінцій.
Разом з тим важливим питанням є встановлення більш загальних закономірностей і розробка кількісних критеріїв виміру різних фізичних властивостей колекторів нафти і газу
Рис. 6.7. Незворотне зменшення коефіцієнта пористості осадових порід з глибиною (за В.М. Добриніним):
/ — палеоген-неогенові глини Венесуели; Північно-Східне Передкавказзя: 2 — глинисті породи, З — пісковики, 4— вапняки, 5 — мергелі
з глибиною. За наявності певних даних можна проводити наукове прогнозування властивостей порід на достатньо великих глибинах, які ще не розкриті свердловинами.
На рис. 6.7 наведено зменшення коефіцієнтів пористості з глибиною для піщано-глинистих і карбонатних відкладів деяких районів, що одержані узагальненням фактичних і дослідних даних.
Загалом з глибиною в земній корі ущільнення колекторів збільшується і в зв'язку з цим ємнісні і фільтраційні їх властивості зменшуються. Тому перспективнішими для промислової нафтогазоносності вважають басейни, які виповнені молодими відкладами, що знаходяться під дією порівняно малих геостатичних тисків і великих геотермічних ступенів. Проте на цей час і на дуже великих глибинах зафіксовані породи з колекторними властивостями. Прикладом можуть бути результати випробування порід в окремих інтервалах Кольської надглибокої свердловини, де з тріщинуватих кристалічних порід на глибині навіть понад 8500 м при випробовуванні були одержані припливи води. Тріщини в кристалічних породах розрізу зазначеної свердловини виявились незамкнутими, можливо, в результаті існування в їх порожнинах протитиску флюїдів. У цьому відношенні цікаво навести ще раз дані щодо родовища Хассі-Мессауд (Алжир), де в тріщинуватих кембрійських породах на глибині 4100 м зосереджений нафтовий поклад з початковими запасами до 500 млн т. У покладі зафіксований початковий пластовий тиск, який характеризується коефіцієнтом аномальності 1,5.
- 0.0. Орлов, m.I. Свдощук, в.Г. Омельченко о.М. Трубенко, m.I. Чорний нафто-газопромислова
- Підручник
- 1Стор1я формування нафтогазопромислово1 геолог! I
- 1.1. Проблеми, повязан1
- 3 Нафтогазопромисловою геолопсю
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловот геолопк
- 1.2. Св1товий видобуток нафти I газу
- 1.3. 1Стор1я геолопчних досл1дженб
- 12 Нафтогазопромислова геолопя
- 1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1
- 1.5. Нафтогазоносн1стб територ1у укра1ни
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловок геолопт
- 2.1. Категорії свердловин
- 2.2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини
- 2.3. Вибір інтервалу відбору керна
- 2.4. Конструкція свердловини
- 2.5. Планування буріння свердловин
- 2.5.1. Перспективне планування
- 3.1. Відбір і вивчення керна
- 3.1.1. Бокові ґрунтоноси
- 3.1.2. Збереження керна
- 3.1.3. Опис керна, побудова кернограми
- 3.2. Відбір і вивчення шламу
- 3.2.1. Особливості відбору, методика опису і збереження шламу
- 3.2.3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі
- 3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу
- 3.2.5. Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шламом і керном
- 3.3. Інші геологічні спостереження
- 3.3.1. Відбір проб нафти, газу та води
- 3.3.3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом
- 3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення
- 3.4.1. П'єзометричні свердловини
- 3.4.2. Контрольні свердловини
- 3.4.3. Нагнітальні свердловини
- 3.5. Геологічний контроль
- 3.6. Ускладнення
- 3.7. Геологічна документація
- 3.8. Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах
- 3.8.1. Гранулометричний аналіз
- 3.8.2. Мінералогічний аналіз
- 3.8.3. Мікрофауністичніш аналіз
- 3.8.4. Спорово-пилковий аналіз
- 3.8.5. Аналіз порід на вміст карбонатів
- 3.8.6. Люмінесиентно-бітумінологічніш аналіз
- 3.8.7. Вивчення маркувальних горизонтів
- 3.8.8. Визначення пористості
- 3.8.9. Визначення проникності гірських порід
- 3.8.12. Визначення тиску насичення
- 3.8.13. Суть визначення співвідношень р—V— т пластових нафт
- 3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти
- 3.8.15. Поняття про складання рекомбінованоі проби нафти
- 4.1. Методи кореляції розрізів свердловин
- 4.1.1. Загальна кореляція
- 4.1.2. Детальна (зональна) кореляиія
- 4.1.3. Складання кореляційних схем
- 4.1.4. Складання
- 4.1.5. Регіональна кореляція
- 4.2. Складання геологічних профілів
- 4.2.1. Побудова геологічних профілів
- 4.3. Побудова структурних карт
- 4.3.1. Метод трикутників
- 4.3.2. Метод профілів
- 4.3.3. Метод сходження
- 4.3.4. Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю
- 4.3.5. Умови, які впливають на точність побудови структурної карти
- 4.3.6. Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт
- 4.3.7. Побудова карти поверхні
- 4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин
- 4.4. Побудова карт
- 4.4.4. Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових контактів за пластовими тисками
- 4.4.8. Зональні карти
- 5.2. Радіоактивні методи каротажу
- 5.3. Спеціальні геофізичні дослідження
- 5.3.1. Каротаж мікрозондами
- 5.3.2. Боковий каротаж
- 5.3.3. Термокаротаж
- 5.3.4. Кавернометрія
- 5.3.5. Газовий каротаж
- 5.3.6. Механічний каротаж
- 5.3.7. Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами
- 5.3.8. Акустичний каротаж
- 5.3.9. Нахилометрія (визначення падіння пластів)
- 5.4. Інтерпретація даних гдс
- 5.4.1. Розчленування
- 5.5. Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих свердловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі
- 6.1. Гранулометричний склад порід
- 6.2. Пористість порід
- 6.3. Проникність порід
- 6.4. Тріщинуватість порід
- 6.5. П'єзопровідність гірських порід
- 6.6. Гідропровідність гірських порід
- 6.7. Вплив термодинамічних умов
- 6.8. Про можливість
- 6.9. Класифікація колекторів
- 7.2.1. Класифікація нафт
- 7.3. Фізико-хімічні властивості газу
- 7.8. Водонафтовий контакт і його характеристика
- 8.1. Температура в природних резервуарах земної кори
- 8.1.1. Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дорозвідки нафти і газу
- 8.1.2. Використання термометрії
- 8.2. Пластові тиски в земній корі 8.2.1. Загальні положення
- 8.2.3. Інші причини формування нгпт
- 8.2.4. Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (птмг)
- 8.2.5. Використання інформації
- 8.2.9. Використання інформації
- 9.1. Сили, які утримують нафту в пласті
- 9.2. Сили,
- 9.2.1. Напір води
- 9.2.2. Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки)
- 9.2.3. Розширення розчиненого в нафті газу
- 9.2.4. Пружність рідини і породи
- 10.1. Розкриття горизонтів
- 10.1.1. Заходи шодо попередження ускладнень і аварій в проиесі буріння свердловин
- 10.1.2. Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою
- 10.2. Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта
- 10.3.1. Застосування пар
- 10.4. Заміри дебіту нафти і газу Заміри дебіту нафти
- Розробка нафтових і газових родовищ
- 11.1.2. Система розробки знизу—вгору
- 11.1.3. Комбінована система розробки
- 11.1.4. Порядок виділення
- 11.2. Системи розробки
- 11.2.1. Рівномірна сітка розташування свердловин
- 11.3. Особливості розробки
- 11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах
- 11.3.2. Поклади нафти
- 11.3.3. Поклади нафти в карбонатних колекторах
- 11.3.4. Нафтові поклади з газовою шапкою
- 11.3.5. Нафтові поклади
- 11.3.6. Нафтові облямівки
- 11.3.7. Газові поклади
- 11.3.8. Газоконденсатні поклади
- 11.3.9. Розташування видобувних свердловин у разі розробки покладів вв, пов'язаних із плікативно ускладненими структурами
- 11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовиш на континентальних шельфах торів і океанів
- 12.1. Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки
- 12.2. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу
- 12.2.1. Хімічна обробка привибішшх зон свердловин у нафтових пластах
- 12.1.4. Обробка привибійних зон свердловин твердити вибуховими речовинами
- 12.1.5. Інші види дії на пласт
- 13.1. Вибір об'єктів
- 13.2. Спостереження в процесі видобутку
- 13.4. Нагнітання газу
- 13.5. Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі
- 13.6. Витіснення парою нафти з продуктивного пласта
- 13.7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід
- 13.9. Застосування ультразвукових коливань
- 13.10. Витіснення нафти вуглекислим газом
- 13.11. Витіснення нафти
- 14.1. Організація геологічної служби на промислах
- 14.2. Геологічний контроль
- 14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти
- 14.5. Охорона надр
- 14.5.1. Буріння свердловин
- 14.5.2. Випробування свердловин
- 14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш