7.3. Фізико-хімічні властивості газу
Хімічний склад. Природний горючий газ — це суміш різних, переважно вуглеводневих, газів земної кори. До останніх належать метан СН4, етан С2Н6, пропан С3Н8, ізобутан С4Ню, нормальний бутан С4Н10 і пари рідких вуглеводнів — пентану, гексану, рідко інших. Основною складовою частиною вуглеводневих газів є метан, вміст якого здебільшого перевищує 85—90 %. Лише у газах, розчинених у нафті, його частка може зменшуватись і бути нижчою за 60 %. Частка інших разом узятих компонентів рідко становить понад 57 %. Причому з ростом молекулярної маси компонента його вміст, як правило, зменшується. Домішками до вуглеводневих газів можуть бути азот, водень, сірководень, вуглекислий газ та інертні гази (гелій, аргон та ін.). Азот і вуглекислий газ майже завжди присутні у кількостях переважно до 3—5 %, але іноді вміст кожного з них може перевищувати 20—30 %. Сірководень присутній в газах не завжди, вміст його переважно становить до 5 %, але в окремих випадках може досягати
26 %. Вміст водню до 3, інертних газів іноді 1—2,5 %, передусім через на явність гелію.
Фізичні властивості. Метан майже вдвічі легший за повітря. Тому його суміші з іншими газами теж легші за повітря. Критична температура метану 82,5 °С, тобто в земній корі він і його суміші не можуть бути у зрідженому (скрапленому) стані.
Теплотворна здатність природних горючих газів залежить від компонентного складу і коливається переважно в межах 33—44 МДж.
Розчинність газів у нафті та воді залежить від температури, тиску, властивостей розчинника та складу газу в нафті. У пластових умовах залягання вона може досягати 300—500 м і навіть вище, але переважно становить 40—150 м3/м3. У пластових водах розчинюється до 2—3 м3/м3 газів. Проте на великих глибинах у зонах високих пластових тисків і температур розчинність вуглеводневих газів у пластових водах значно зростає. Так, за даними американських дослідників Л. Прайса і Дж. Фортсона в умовах 200 °С і вище при пластових тисках, що відповідають глибинам 6000 м у 160 дм3 седиментаційної води розчиняється 2,6 м3 метану, тоді як в умовах пластових тисків, що відповідають глибині 9000 м, у тій самій кількості води розчиняється 28 м3 газу, тобто в 10,8 раза більше. Крім того, гази самі можуть бути розчинниками рідких вуглеводнів (нафти). Це відбувається,
нижні — приурочені лише до водоносних пластів, які залягають нижче водоносного пласта.
За наявності підошовних вод положення контакту нафта—вода визначають за зовнішнім і внутрішнім контурами нафтоносності. Частина пласта, яка розміщена в межах внутрішнього контуру нафтоносності, містить нафту по всій товщині пласта від покрівлі до підошви включно; її називають зоною нафтоносності. Частину пласта, яка знаходиться між внутрішнім і зовнішнім контурами нафтоносності та містить вгорі нафту, а внизу воду, називають приконтурною зоною (рис. 7.6). У процесі видобутку нафти відбувається рух контурів нафтоносності. Одним із завдань раціональної роз-
робки покладу вуглеводнів є забезпечення рівномірного руху цих контурів. За нерівномірного руху контурів нафтоносності утворюються язики обводнення, що може призвести до появи розрізнених частин нафти, захоплених водою. Нерівномірні рухи контурів нафтоносності залежать від неоднорідності пласта (особливо за проникністю), відбору рідини із пласта без урахування цієї неоднорідності.
Якщо нафтоносний пласт виходить на поверхню, може відбутися обводнення його головної частини. При цьому утворяться верхні крайові води (прикладом може слугувати ширванський горизонт на Апшеронському родовищі нафти). Тоді доцільно провести розвідувальні роботи вниз по падінню пласта для виявлення можливого покладу нафти, а не будувати свої висновки про відсутність нафти в пласті на даних щодо наявності води в головній частині пласта.
Нижні води в моноклінально залягаючих нафтоносних пластах (див. рис. 7.5) не слід розкривати, а у разі випадкового розкриття їх потрібно ізолювати цементуванням вибою свердловин.
За наявності тектонічних вод, що циркулюють по тектонічних тріщинах, в які вони надходять з різних, особливо високонапірних, водоносних пластів, можуть обводнитися головні частини нафтоносних пластів або ж може відбутися повне заміщення нафти водою (рис. 7.7). Якщо є тектонічні води, не слід робити висновки про нафтоносність пласта за даними розвідувальних свердловин, що розкрили пласт поблизу контуру пласта з поверхнею порушення; в цьому випадку потрібно бурити додаткові розвідувальні свердловини з віддаленням від цієї зони вниз по падінню пласта.
- 0.0. Орлов, m.I. Свдощук, в.Г. Омельченко о.М. Трубенко, m.I. Чорний нафто-газопромислова
- Підручник
- 1Стор1я формування нафтогазопромислово1 геолог! I
- 1.1. Проблеми, повязан1
- 3 Нафтогазопромисловою геолопсю
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловот геолопк
- 1.2. Св1товий видобуток нафти I газу
- 1.3. 1Стор1я геолопчних досл1дженб
- 12 Нафтогазопромислова геолопя
- 1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1
- 1.5. Нафтогазоносн1стб територ1у укра1ни
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловок геолопт
- 2.1. Категорії свердловин
- 2.2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини
- 2.3. Вибір інтервалу відбору керна
- 2.4. Конструкція свердловини
- 2.5. Планування буріння свердловин
- 2.5.1. Перспективне планування
- 3.1. Відбір і вивчення керна
- 3.1.1. Бокові ґрунтоноси
- 3.1.2. Збереження керна
- 3.1.3. Опис керна, побудова кернограми
- 3.2. Відбір і вивчення шламу
- 3.2.1. Особливості відбору, методика опису і збереження шламу
- 3.2.3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі
- 3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу
- 3.2.5. Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шламом і керном
- 3.3. Інші геологічні спостереження
- 3.3.1. Відбір проб нафти, газу та води
- 3.3.3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом
- 3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення
- 3.4.1. П'єзометричні свердловини
- 3.4.2. Контрольні свердловини
- 3.4.3. Нагнітальні свердловини
- 3.5. Геологічний контроль
- 3.6. Ускладнення
- 3.7. Геологічна документація
- 3.8. Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах
- 3.8.1. Гранулометричний аналіз
- 3.8.2. Мінералогічний аналіз
- 3.8.3. Мікрофауністичніш аналіз
- 3.8.4. Спорово-пилковий аналіз
- 3.8.5. Аналіз порід на вміст карбонатів
- 3.8.6. Люмінесиентно-бітумінологічніш аналіз
- 3.8.7. Вивчення маркувальних горизонтів
- 3.8.8. Визначення пористості
- 3.8.9. Визначення проникності гірських порід
- 3.8.12. Визначення тиску насичення
- 3.8.13. Суть визначення співвідношень р—V— т пластових нафт
- 3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти
- 3.8.15. Поняття про складання рекомбінованоі проби нафти
- 4.1. Методи кореляції розрізів свердловин
- 4.1.1. Загальна кореляція
- 4.1.2. Детальна (зональна) кореляиія
- 4.1.3. Складання кореляційних схем
- 4.1.4. Складання
- 4.1.5. Регіональна кореляція
- 4.2. Складання геологічних профілів
- 4.2.1. Побудова геологічних профілів
- 4.3. Побудова структурних карт
- 4.3.1. Метод трикутників
- 4.3.2. Метод профілів
- 4.3.3. Метод сходження
- 4.3.4. Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю
- 4.3.5. Умови, які впливають на точність побудови структурної карти
- 4.3.6. Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт
- 4.3.7. Побудова карти поверхні
- 4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин
- 4.4. Побудова карт
- 4.4.4. Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових контактів за пластовими тисками
- 4.4.8. Зональні карти
- 5.2. Радіоактивні методи каротажу
- 5.3. Спеціальні геофізичні дослідження
- 5.3.1. Каротаж мікрозондами
- 5.3.2. Боковий каротаж
- 5.3.3. Термокаротаж
- 5.3.4. Кавернометрія
- 5.3.5. Газовий каротаж
- 5.3.6. Механічний каротаж
- 5.3.7. Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами
- 5.3.8. Акустичний каротаж
- 5.3.9. Нахилометрія (визначення падіння пластів)
- 5.4. Інтерпретація даних гдс
- 5.4.1. Розчленування
- 5.5. Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих свердловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі
- 6.1. Гранулометричний склад порід
- 6.2. Пористість порід
- 6.3. Проникність порід
- 6.4. Тріщинуватість порід
- 6.5. П'єзопровідність гірських порід
- 6.6. Гідропровідність гірських порід
- 6.7. Вплив термодинамічних умов
- 6.8. Про можливість
- 6.9. Класифікація колекторів
- 7.2.1. Класифікація нафт
- 7.3. Фізико-хімічні властивості газу
- 7.8. Водонафтовий контакт і його характеристика
- 8.1. Температура в природних резервуарах земної кори
- 8.1.1. Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дорозвідки нафти і газу
- 8.1.2. Використання термометрії
- 8.2. Пластові тиски в земній корі 8.2.1. Загальні положення
- 8.2.3. Інші причини формування нгпт
- 8.2.4. Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (птмг)
- 8.2.5. Використання інформації
- 8.2.9. Використання інформації
- 9.1. Сили, які утримують нафту в пласті
- 9.2. Сили,
- 9.2.1. Напір води
- 9.2.2. Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки)
- 9.2.3. Розширення розчиненого в нафті газу
- 9.2.4. Пружність рідини і породи
- 10.1. Розкриття горизонтів
- 10.1.1. Заходи шодо попередження ускладнень і аварій в проиесі буріння свердловин
- 10.1.2. Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою
- 10.2. Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта
- 10.3.1. Застосування пар
- 10.4. Заміри дебіту нафти і газу Заміри дебіту нафти
- Розробка нафтових і газових родовищ
- 11.1.2. Система розробки знизу—вгору
- 11.1.3. Комбінована система розробки
- 11.1.4. Порядок виділення
- 11.2. Системи розробки
- 11.2.1. Рівномірна сітка розташування свердловин
- 11.3. Особливості розробки
- 11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах
- 11.3.2. Поклади нафти
- 11.3.3. Поклади нафти в карбонатних колекторах
- 11.3.4. Нафтові поклади з газовою шапкою
- 11.3.5. Нафтові поклади
- 11.3.6. Нафтові облямівки
- 11.3.7. Газові поклади
- 11.3.8. Газоконденсатні поклади
- 11.3.9. Розташування видобувних свердловин у разі розробки покладів вв, пов'язаних із плікативно ускладненими структурами
- 11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовиш на континентальних шельфах торів і океанів
- 12.1. Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки
- 12.2. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу
- 12.2.1. Хімічна обробка привибішшх зон свердловин у нафтових пластах
- 12.1.4. Обробка привибійних зон свердловин твердити вибуховими речовинами
- 12.1.5. Інші види дії на пласт
- 13.1. Вибір об'єктів
- 13.2. Спостереження в процесі видобутку
- 13.4. Нагнітання газу
- 13.5. Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі
- 13.6. Витіснення парою нафти з продуктивного пласта
- 13.7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід
- 13.9. Застосування ультразвукових коливань
- 13.10. Витіснення нафти вуглекислим газом
- 13.11. Витіснення нафти
- 14.1. Організація геологічної служби на промислах
- 14.2. Геологічний контроль
- 14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти
- 14.5. Охорона надр
- 14.5.1. Буріння свердловин
- 14.5.2. Випробування свердловин
- 14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш