4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин

Карти товщин мають велике практичне значення у підра­хунку запасів для визначення об'єму нафто- або газонасиченої частини природного резервуара, гідродинамічних розрахунках для складання техно­логічних схем і проектів розробки, для розміщення видобувних і нагні­тальних свердловин, аналізу розробки.

Карти товщин використовують при підрахунку запасів для визначення об'ємів нафто- або газонасиченої частини покладу, для гідродинамічних

розрахунків під час вибору систем розробки покладів, розміщення на по­кладі видобувних і нагнітальних свердловин, аналізу розробки.

Розрізняють карти загальної, ефективної та ефективної нафтогазона-сиченої товщини пласта. Загальна товщина — це товщина пласта від по­крівлі до підошви. Ефективна товщина — це загальна товщина усіх про­никних прошарків у пласті від його покрівлі до підошви. Під ефективною нафто-, газонасиченою товщиною розуміють загальну товщину проникної частини пласта, насиченої нафтою (газом).

Перед тим як побудувати карту ефективної нафто-, газонасиченої тов­щини будують карту ефективних товщин пласта. Значення ефективних тов­щин в свердловинах отримують як різницю між глибинами залягання підош­ви і покрівлі пласта (за винятком непроникних прошарків). Ці значення підписують біля точок відповідних свердловин і інтерполюють за методом трикутників. Переріз ізопахіт (лінії рівних товщин) приймають І, 2, 5 м.

На карту ефективних товщин переносять зовнішній і внутрішній кон­тури нафтоносності. Ефективні товщини в межах внутрішнього контуру нафтоносності відповідатимуть ефективним нафтонасиченим товщинам (зона повного нафтонасичення пласта).

У межах водонафтової зони ефективна нафтонасичена товщина змі­нюватиметься від значень ефективної товщини на лінії внутрішнього контуру нафтоносності до нуля на лінії зовнішнього контуру, тобто в ме­жах водонафтової зони лише частина ефективної товщини є нафтонасиче-ною (рис. 4.23).

Порядок побудови такий.

Будують карту ефективних товщин. Для цього на планшеті розміщення свердловин надписують значення ефективної товщини пласта в кожній свердловині і далі за допомогою палетки будують ізолінії ефективної тов­щини пласта (методом трикутників). Умовно допускають, що пласт від по­крівлі до підошви повністю проникний, тобто ефективна товщина дорів­нює загальній.

На побудовану карту наносять зовнішній і внутрішній контури нафто­носності.

Будують карту ефективних нафтонасичених товщин. На ній в межах внутрішнього контуру нафтоносності ефективна нафтонасичена товщина дорівнює ефективній, тому ізопахіти (ізолінії товщин) пласта на цій ділянці повністю відповідають ізопахітам на карті ефективних товщин. Між внут­рішнім і зовнішнім контурами нафтоносності ізопахіти ефективних нафто­насичених товщин проводять інтерполяцією між максимальними значен­нями товщин на внутрішньому і нульовими — на зовнішньому контурах нафтоносності з урахуванням даних свердловин, пробурених на цій ділян­ці. В межах ділянки покладу ізопахіти, як правило, повторюють конфігура­цію контурів нафтоносності.