3.8.3. Мікрофауністичніш аналіз

Вивчення розрізів свердловин за мікрофауною досить ши­роко застосовують на практиці. Для відбору мікрофауни зразок породи розпушують, промивають, сушать і потім вивчають під бінокулярною лу­пою. Усі помічені мікроорганізми (форамініфери, остракоди тощо) розгля­дають у зразку і визначають їх тип порівнянням з наявними таблицями ви­значників мікрофауни. Після цього виділяють керівну мікрофауну, вивча­ють розподіл керівних її форм у розрізах свердловин і виділяють світи та характерні пласти. Керівна мікрофауна складається з окремих форм давніх організмів, що існували короткий час в минулому і характерні тільки для окремих стратиграфічних світ, горизонтів і, навіть, пластів. Розбивку розрі­зу на окремі світи, пачки і горизонти проводять за зміною в асоціаціях ви­дів макрофауни, а також за зміною їх кількісного вмісту — для характерних форм або сукупності установлених форм.

При бурінні у твердих породах (вапняках, доломітах та ін.) готують шліфи, переглядають їх у заломленому світлі, по зрізах черепашок мікро­фауни визначають ті чи інші її форми.

Вивчення мікрофауни на родовищах України розпочалось у 1927 р.; планомірне вивчення фауни форамініфер та інших форм мікрофауни ве­деться з 1932 р. Практика показала, що за встановленою мікрофауною мо­жна виділяти не лише світи, а й дрібніші інтервали розрізу свердловини, аж до окремих горизонтів і пластів.

Для успішнішого застосування розглянутого методу потрібно скласти типовий геологічний розріз свердловини, площі або родовища, що харак­теризує розподіл мікрофауни у досліджуваній товщі порід. За наявності та­кого розрізу можна вивчати мікрофауну, що міститься в шламі, який від­бирають з бурового розчину. Це значно спрощує процес літолого-страти-графічної розбивки товщі. Проте буровий розчин до закачування у сверд­ловину слід проаналізувати на вміст у ньому мікрофауни, характерної для глини, на основі якої він приготовлений. Цей вміст слід враховувати під час вивчення розподілу мікрофауни у досліджуваному розрізі, тому що ма­ленькі уламки глини, з якої готували промивальну рідину, можуть залиша­тися нерозмішаними при виготовленні глинистого розчину.

Мікрофауністичний метод має особливо велике значення тому, що на­дає геологу можливість встановлювати відносний вік порід.