3.8.12. Визначення тиску насичення
Тиском насичення пластової нафти називають мінімальний тиск, за якого проба нафти ще знаходиться у рідкому однофазному стані. Зі зниженням тиску на нафту нижче тиску насичення з проби нафти почи-
нає виділятися розчинений в ній газ, і проба стає двофазовою газонафтовою сумішшю. Звідси випливає: якщо відомий пластовий тиск і визначений тиск насичення, можна робити висновок щодо стану нафти в пласті. Якщо пластовий тиск менший за тиск насичення, нафта знаходиться у двофазному стані, тобто над нафтою в пласті є газ. Якщо ж пластовий тиск більший за тиск насичення, то в пласті є лише рідина. Тиск насичення проби визначають двома методами:
безпосереднім спостереженням за показниками манометра, що зна ходиться на маніфольді вимірювального ртутного преса, і лабораторного приладу, що контролює тиск у бомбі;
побудовою кривої залежності зміни об'єму проби від тиску в бомбі,
та інтенсивним гойданням останньої. Проба знаходитиметься в однофазному стані тоді, коли під час незначного натискання преса спостерігатиметься різке збільшення тиску.
Для визначення тиску насичення першим методом повільно, ступінчасто знижують тиск від значень, за яких проба, безумовно, знаходиться в однофазному стані, і стежать за показниками манометра. Після чергового зниження тиску бомбу розгойдують.
У момент початку виділення газової фази тиск стабілізується, а під час розгойдування бомби — трохи зростає. Сталий тиск і є тиском насичення.
Другий метод визначення тиску насичення є точнішим. Він полягає в тому, що при однакових інтервалах збільшення об'єму тиск однофазної системи зменшується значно інтенсивніше, ніж тиск двофазної системи. Зміну об'єму і тиску вимірюють за допомогою вимірювального преса. В
Зміну об'єму проби в бомбі визначають вимірювальним пресом з узяттям відліків на пресі та зразковому манометрі.
Перпендикуляр, опущений з точки перегину на вісь р, дає відлік, який дорівнює тиску насичення нафти за певної пластової температури.
Пластову нафту, яка є гомогенною газонафтовою сумішшю складного хімічного складу, можна розглядати як псевдобінарну суміш двох компонентів — газу і стабілізованої нафти.
Під газом розуміють суму фракцій, виділених із суміші в газовій фазі за нормальної температури і зниження тиску до нормального.
Під стабілізованою нафтою розуміють рідину, що не містить розчиненого газу за нормальних умов. У разі підвищення тиску в стабілізованій нафті розчиняється значна кількість газу.
В промисловій технології вміст газу і нафти оцінюють величиною так званого газового фактора. Під газовим фактором розуміють відношення дебіту газу, визначеного за нормальних умов, до дебіту нафти (в тоннах) за той самий проміжок часу.
З огляду на те що у деяких випадках у нафті багатих на газ родовищ може міститися вільний газ, доречно ввести поняття "газовий фактор розчиненого газу", маючи на увазі під цією величиною об'ємний вміст розчиненого газу на одиницю об'єму стабілізованої нафти.
Під коефіцієнтом збільшення об'єму пластової нафти розуміють відношення об'єму пластової нафти до об'єму стабілізованої нафти, яка виділилася з певного об'єму пластової нафти під час її дегазації.
Визначення газової складової про- Рис 343 залежність зміни об'єму від би полягає в тому, що пробу в умовах зміни тиску пластової температури і тиску, що на
2,0—3,0 МПа перевищує тиск насичення, переводять в однофазний рідкий стан, а потім, при цьому самому тиску, частину проби (3—5 мл) випускають у газосепаратор. У газосепараторі проба дегазується. Стабілізована нафта збирається у нижній частині сепаратора, а газ накопичується в газомірі. У сепараторі та газомірі вимірюють об'єми стабілізованої нафти і газу, що виділився, за атмосферного тиску і кімнатної температури.
Поділивши об'єм газу, приведений до тиску 760 мм рт. ст. і температури 20 °С, на об'єм стабілізованої нафти, приведений до тих самих умов, одержують величину газового фактора проби.
З цього самого досліду визначають коефіцієнт збільшення об'єму проби. Для його обчислення слід об'єм проби, витісненої пресом з бомби РУТ, поділити на об'єм стабілізованої нафти.
- 0.0. Орлов, m.I. Свдощук, в.Г. Омельченко о.М. Трубенко, m.I. Чорний нафто-газопромислова
- Підручник
- 1Стор1я формування нафтогазопромислово1 геолог! I
- 1.1. Проблеми, повязан1
- 3 Нафтогазопромисловою геолопсю
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловот геолопк
- 1.2. Св1товий видобуток нафти I газу
- 1.3. 1Стор1я геолопчних досл1дженб
- 12 Нафтогазопромислова геолопя
- 1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1
- 1.5. Нафтогазоносн1стб територ1у укра1ни
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловок геолопт
- 2.1. Категорії свердловин
- 2.2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини
- 2.3. Вибір інтервалу відбору керна
- 2.4. Конструкція свердловини
- 2.5. Планування буріння свердловин
- 2.5.1. Перспективне планування
- 3.1. Відбір і вивчення керна
- 3.1.1. Бокові ґрунтоноси
- 3.1.2. Збереження керна
- 3.1.3. Опис керна, побудова кернограми
- 3.2. Відбір і вивчення шламу
- 3.2.1. Особливості відбору, методика опису і збереження шламу
- 3.2.3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі
- 3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу
- 3.2.5. Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шламом і керном
- 3.3. Інші геологічні спостереження
- 3.3.1. Відбір проб нафти, газу та води
- 3.3.3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом
- 3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення
- 3.4.1. П'єзометричні свердловини
- 3.4.2. Контрольні свердловини
- 3.4.3. Нагнітальні свердловини
- 3.5. Геологічний контроль
- 3.6. Ускладнення
- 3.7. Геологічна документація
- 3.8. Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах
- 3.8.1. Гранулометричний аналіз
- 3.8.2. Мінералогічний аналіз
- 3.8.3. Мікрофауністичніш аналіз
- 3.8.4. Спорово-пилковий аналіз
- 3.8.5. Аналіз порід на вміст карбонатів
- 3.8.6. Люмінесиентно-бітумінологічніш аналіз
- 3.8.7. Вивчення маркувальних горизонтів
- 3.8.8. Визначення пористості
- 3.8.9. Визначення проникності гірських порід
- 3.8.12. Визначення тиску насичення
- 3.8.13. Суть визначення співвідношень р—V— т пластових нафт
- 3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти
- 3.8.15. Поняття про складання рекомбінованоі проби нафти
- 4.1. Методи кореляції розрізів свердловин
- 4.1.1. Загальна кореляція
- 4.1.2. Детальна (зональна) кореляиія
- 4.1.3. Складання кореляційних схем
- 4.1.4. Складання
- 4.1.5. Регіональна кореляція
- 4.2. Складання геологічних профілів
- 4.2.1. Побудова геологічних профілів
- 4.3. Побудова структурних карт
- 4.3.1. Метод трикутників
- 4.3.2. Метод профілів
- 4.3.3. Метод сходження
- 4.3.4. Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю
- 4.3.5. Умови, які впливають на точність побудови структурної карти
- 4.3.6. Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт
- 4.3.7. Побудова карти поверхні
- 4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин
- 4.4. Побудова карт
- 4.4.4. Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових контактів за пластовими тисками
- 4.4.8. Зональні карти
- 5.2. Радіоактивні методи каротажу
- 5.3. Спеціальні геофізичні дослідження
- 5.3.1. Каротаж мікрозондами
- 5.3.2. Боковий каротаж
- 5.3.3. Термокаротаж
- 5.3.4. Кавернометрія
- 5.3.5. Газовий каротаж
- 5.3.6. Механічний каротаж
- 5.3.7. Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами
- 5.3.8. Акустичний каротаж
- 5.3.9. Нахилометрія (визначення падіння пластів)
- 5.4. Інтерпретація даних гдс
- 5.4.1. Розчленування
- 5.5. Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих свердловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі
- 6.1. Гранулометричний склад порід
- 6.2. Пористість порід
- 6.3. Проникність порід
- 6.4. Тріщинуватість порід
- 6.5. П'єзопровідність гірських порід
- 6.6. Гідропровідність гірських порід
- 6.7. Вплив термодинамічних умов
- 6.8. Про можливість
- 6.9. Класифікація колекторів
- 7.2.1. Класифікація нафт
- 7.3. Фізико-хімічні властивості газу
- 7.8. Водонафтовий контакт і його характеристика
- 8.1. Температура в природних резервуарах земної кори
- 8.1.1. Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дорозвідки нафти і газу
- 8.1.2. Використання термометрії
- 8.2. Пластові тиски в земній корі 8.2.1. Загальні положення
- 8.2.3. Інші причини формування нгпт
- 8.2.4. Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (птмг)
- 8.2.5. Використання інформації
- 8.2.9. Використання інформації
- 9.1. Сили, які утримують нафту в пласті
- 9.2. Сили,
- 9.2.1. Напір води
- 9.2.2. Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки)
- 9.2.3. Розширення розчиненого в нафті газу
- 9.2.4. Пружність рідини і породи
- 10.1. Розкриття горизонтів
- 10.1.1. Заходи шодо попередження ускладнень і аварій в проиесі буріння свердловин
- 10.1.2. Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою
- 10.2. Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта
- 10.3.1. Застосування пар
- 10.4. Заміри дебіту нафти і газу Заміри дебіту нафти
- Розробка нафтових і газових родовищ
- 11.1.2. Система розробки знизу—вгору
- 11.1.3. Комбінована система розробки
- 11.1.4. Порядок виділення
- 11.2. Системи розробки
- 11.2.1. Рівномірна сітка розташування свердловин
- 11.3. Особливості розробки
- 11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах
- 11.3.2. Поклади нафти
- 11.3.3. Поклади нафти в карбонатних колекторах
- 11.3.4. Нафтові поклади з газовою шапкою
- 11.3.5. Нафтові поклади
- 11.3.6. Нафтові облямівки
- 11.3.7. Газові поклади
- 11.3.8. Газоконденсатні поклади
- 11.3.9. Розташування видобувних свердловин у разі розробки покладів вв, пов'язаних із плікативно ускладненими структурами
- 11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовиш на континентальних шельфах торів і океанів
- 12.1. Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки
- 12.2. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу
- 12.2.1. Хімічна обробка привибішшх зон свердловин у нафтових пластах
- 12.1.4. Обробка привибійних зон свердловин твердити вибуховими речовинами
- 12.1.5. Інші види дії на пласт
- 13.1. Вибір об'єктів
- 13.2. Спостереження в процесі видобутку
- 13.4. Нагнітання газу
- 13.5. Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі
- 13.6. Витіснення парою нафти з продуктивного пласта
- 13.7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід
- 13.9. Застосування ультразвукових коливань
- 13.10. Витіснення нафти вуглекислим газом
- 13.11. Витіснення нафти
- 14.1. Організація геологічної служби на промислах
- 14.2. Геологічний контроль
- 14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти
- 14.5. Охорона надр
- 14.5.1. Буріння свердловин
- 14.5.2. Випробування свердловин
- 14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш