3.8.12. Визначення тиску насичення

Тиском насичення пластової нафти називають мінімальний тиск, за якого проба нафти ще знаходиться у рідкому однофазному стані. Зі зниженням тиску на нафту нижче тиску насичення з проби нафти почи-

нає виділятися розчинений в ній газ, і проба стає двофазовою газонафто­вою сумішшю. Звідси випливає: якщо відомий пластовий тиск і визначе­ний тиск насичення, можна робити висновок щодо стану нафти в пласті. Якщо пластовий тиск менший за тиск насичення, нафта знаходиться у двофазному стані, тобто над нафтою в пласті є газ. Якщо ж пластовий тиск більший за тиск насичення, то в пласті є лише рідина. Тиск насичення проби визначають двома методами:

• безпосереднім спостереженням за показниками манометра, що зна­ ходиться на маніфольді вимірювального ртутного преса, і лабораторного приладу, що контролює тиск у бомбі;

• побудовою кривої залежності зміни об'єму проби від тиску в бомбі,

та інтенсивним гойданням останньої. Проба знаходитиметься в однофаз­ному стані тоді, коли під час незначного натискання преса спостерігати­меться різке збільшення тиску.

Для визначення тиску насичення першим методом повільно, ступін­часто знижують тиск від значень, за яких проба, безумовно, знаходиться в однофазному стані, і стежать за показниками манометра. Після чергового зниження тиску бомбу розгойдують.

У момент початку виділення газової фази тиск стабілізується, а під час розгойдування бомби — трохи зростає. Сталий тиск і є тиском насичення.

Другий метод визначення тиску насичення є точнішим. Він полягає в тому, що при однакових інтервалах збільшення об'єму тиск однофазної системи зменшується значно інтенсивніше, ніж тиск двофазної системи. Зміну об'єму і тиску вимірюють за допомогою вимірювального преса. В

Зміну об'єму проби в бомбі визначають вимірювальним пресом з узят­тям відліків на пресі та зразковому манометрі.

Перпендикуляр, опущений з точки перегину на вісь р, дає відлік, який дорівнює тиску насичення нафти за певної пластової температури.

Пластову нафту, яка є гомогенною газонафтовою сумішшю складного хімічного складу, можна розглядати як псевдобінарну суміш двох компо­нентів — газу і стабілізованої нафти.

Під газом розуміють суму фракцій, виділених із суміші в газовій фазі за нормальної температури і зниження тиску до нормального.

Під стабілізованою нафтою розуміють рідину, що не містить розчине­ного газу за нормальних умов. У разі підвищення тиску в стабілізованій нафті розчиняється значна кількість газу.

В промисловій технології вміст газу і нафти оцінюють величиною так званого газового фактора. Під газовим фактором розуміють відношення дебіту газу, визначеного за нормальних умов, до дебіту нафти (в тоннах) за той самий проміжок часу.

З огляду на те що у деяких випад­ках у нафті багатих на газ родовищ може міститися вільний газ, доречно ввести поняття "газовий фактор роз­чиненого газу", маючи на увазі під цією величиною об'ємний вміст роз­чиненого газу на одиницю об'єму ста­білізованої нафти.

Під коефіцієнтом збільшення об'є­му пластової нафти розуміють відно­шення об'єму пластової нафти до об'є­му стабілізованої нафти, яка виділила­ся з певного об'єму пластової нафти під час її дегазації.

Визначення газової складової про- _{Рис 343} залежність зміни об'єму від би полягає в тому, що пробу в умовах зміни тиску пластової температури і тиску, що на

2,0—3,0 МПа перевищує тиск насичення, переводять в однофазний рід­кий стан, а потім, при цьому самому тиску, частину проби (3—5 мл) ви­пускають у газосепаратор. У газосепараторі проба дегазується. Стабілізо­вана нафта збирається у нижній частині сепаратора, а газ накопичується в газомірі. У сепараторі та газомірі вимірюють об'єми стабілізованої наф­ти і газу, що виділився, за атмосферного тиску і кімнатної температури.

Поділивши об'єм газу, приведений до тиску 760 мм рт. ст. і температу­ри 20 °С, на об'єм стабілізованої нафти, приведений до тих самих умов, одержують величину газового фактора проби.

З цього самого досліду визначають коефіцієнт збільшення об'єму про­би. Для його обчислення слід об'єм проби, витісненої пресом з бомби РУТ, поділити на об'єм стабілізованої нафти.