logo search
Геологія

3.8.2. Мінералогічний аналіз

Для проведення мінералогічного аналізу використовують фракції порід, що виділені за результатами їх гранулометричного аналізу. Найбільше значення для характеристики розрізу має група важких мінера­лів. Для їх виділення фракції обробляють важкими рідинами: бромофор-мом густиною 2900 кг/м3, рідиною Туле густиною 3170, йодистим метиле­ном густиною 3330 кг/м3 та ін.

Легку фракцію, що спливає при обробці бромоформом, досліджують менш ретельно. У ній в першу чергу слід враховувати кількісний вміст кварцу і глауконіту. У важкій фракції є ільменіт, магнетит, гематит, пірок­сени, амфіболи, циркон, гранат, пірит тощо. Найбільш цікаві рідкісні мі­нерали — топаз, андалузит, дистен, монацит.

Виділені мінерали детально вивчають під мікроскопом. Отримані резуль­тати використовують для характеристики окремих інтервалів розрізу. У про­мислових умовах слід застосовувати дані аналізу для характеристики лише великих інтервалів: окремих пачок, світ та ін.; пошарову ж характеристику розрізу одержати не вдалося. Спроби використовувати дані мінералогічного аналізу для зіставлення окремих пластів піднасуву на Жовтневому родо­вищі Грозненського району (Чечня, Росія) виявилися невдалими.

Застосування зазначеного методу і гранулометричного аналізу на прак­тиці для складання геологічного розрізу родовища потребує наявності про­сторових геологічних даних стосовно всієї площі, що досліджується. Для цього необхідні суцільний відбір керна у свердловинах, рівномірно розта­шованих на площі родовища, і відповідне його вивчення. Втім такий відбір керна, особливо при експлуатаційному бурінні, не проводиться. Викори­стовувати шлам для таких досліджень недоцільно, тому що дрібна фракція (0,1 мм і менше) знаходиться у глинистому розчині в зваженому стані і безупинно циркулює з ним у свердловині, а більші уламки, що є цікавіши­ми для аналізу, мають у порівнянні зі струменем розчину меншу швидкість руху від вибою до устя, і, отже, віднести їх до інтервалу досліджень дуже

важко. Доцільніше мінералогічний аналіз застосовувати при вивченні умов формування осадів та джерел їх зносу, тобто під час проведення палеогео­графічних досліджень.