Терасовий комплекс Дністра

курсовая работа

2.3 Гідрологічний режим

Дністер витікає з хребта Розлуч недалеко від с. Вовче, тече спочатку на північний захід, а потім круто повертає на північний схід і, перетинаючи хребти Карпат (по тектонічних розломах), виходить біля м. Старий Самбір на передкарпатські рівнини, знову повертає до південного сходу і вже довго зберігає цей, паралельний до Карпат напрям.

У гідрографічному рисунку басейну Дністра є та особливість, що ріки, які витікають з Карпат, мають долини, що закладені перпендикулярно до Карпат. Ріки зі Східно-Європейської платформи мають меридіональне простягання і течуть у паралельно закладених долинах, що також обумовлено тектонічною тріщинуватістю.

Рис. 1. Басейн р.Дністер.

Цікаво, що ліві і праві притоки Дністра впадають в головну ріку своєрідними скупченнями чи «вузлами». Особливо виразно це проявляється при злитті Бистриці (Підбужської), Тисьмениці і Верещиці (один вузол) та Щирки, Зубри і Колодниці (другий вузол). Менше згущені сходження Болозівки і Стрвяжу з Дністром та таких потужних рік як Стрий, Свіча, Бережниця і Луг з Дністром при виході з території Львівської області. Подібні вузли є і далі вниз по течії Дністра за межами Львівської області

Крім названих великих рік гідрографічну сітку території складає значна кількість другорядних і дрібних річок. Так, р. Дністер до Самбора має довжину 94 км, а сума довжин всіх потоків, що звязані з Дністром складає 1185 км. Для р. Стрий ці цифри становлять відповідно 232 і 4334 км. Добру уяву про розчленованість території річковими долинами дає показник густини річкової сітки. Найбільший він для басейну р. Стрвяж -- 1,6 км/км кв. і р. Стрий 1,4 км/км кв., а найменший у басейні р. Верещиця -- 0,54 км/км кв.

Площі водозборів Дністра і його приток також дуже різні. Найбільший водозбір мають ріки Стрий (3060 км кв.), Свіча (1490 км кв.) та Верещиця (955 км кв.), а найменші у Тисмениці, Колодниці, Зубри та дрібніших.

З цих водозборів витікає певна кількість води, що характеризується показником «модуль стоку», тобто кількістю води, що в певних умовах може стекти з кожного квадратного кілометра за одну секунду. Він (модуль стоку) залежить від кількості та характеру опадів, насиченості (чи ненасиченості) грунту вологою, залісненості, розораності, залуженості, крутизни схилів і т.д.

Так, для р. Дністер (до Самбора) середній показник модуля стоку становить 13,3 л/сек/км куб., а максимальний - 165 л/сек/км куб. Всі річки, що витікають з Карпат мають великий, а з Поділля -- малий (3-6 л/сек/км куб.) модулі стоку.

Швидкість течії рік залежить від «падіння» русла, через що в горах вона висока (1-2 м/сек), а з виходом на рівнину швидко зменшується (до 0,5-0,3 м/сек). Особливо це стосується Стрвяжу, Дністра (верхівя), Бистриці, Стрия і Свічі. Останні дві ріки мають великий перепад висот і в передгірній частині, а тому і швидку течію, однак велика кількість води, що стікає по їх руслах з Карпат при різкому зменшенні швидкості на передгірї приводить до формування численних рукавів. Створюються умови до мігрування русел по долині, блукання річки у власних відкладах. Ця своєрідність днищ долин Стрия і Свічі в Передкарпатті заважає сільсько-господарському їх використанню, але робить привабливими у рекреаційному, природоохоронному, науковому відношеннях. В залежності від вище названих характеристик та умов живлення формуються рівневий режим і витрати води в річках.

Усі річки басейну Дністра мають змішане снігово-дощове живлення, а тому рівневий режим залежить від випадання дощів, особливо зливових і затяжних, сніготанення під час відлиг зимою та сходження снігового покриву весною.

За середніми витратами річки басейну Дністра розрізняються мало, особливо карпатські -- від 3 до 9 м куб./сек (максимального значення досягає р. Стрвяж). Витрати річок, що спливають з Поділля становлять 1-4 м куб./сек. Максимальні витрати цих же річок (під час паводків і повеней) зростають у 8-10 раз для гірських, й у 10-20 раз для рівнинних рік.

У звязку з цим важливою проблемою стали розливи рік, які затоплюють свої заплави, а разом з тим і сільськогосподарські угіддя. Осушувальні канали, що прокладені в широких долинах рік сприяють відведенню паводкових вод але їх ефективність достатня лише при невеликих паводках. Захисні вали, що побудовані обабіч від русел великих рік захищають навколишні землі від затоплення при умові, що рівень води у міжваловому «кориті» не досягає верхнього рівня валу (хоча б в одному місці). Системи захисту від катастрофічних паводків поки що не впроваджено.

дністер тераса геоморфологічний гідрографічний

Делись добром ;)