Ґрунти господарства ТОВ "Носівка-Агро", їх виробнича характеристика та заходи підвищення родючості

курсовая работа

Вступ

Раціональне, ощадливе, ефективне, рентабельне використання природних ресурсів є одним з головних пріоритетів нашого народного господарства. Чільне місце тут неодмінно посідає проблема раціонального використання землі, збереження та підвищення родючості ґрунтів у сучасних ринкових умовах господарювання за різних форм власності на землю, адже переважно більшість продуктів харчування ми отримуємо завдяки ґрунтам. Промислове, гідротехнічне, шляхове будівництво, урбанізація, меліорація, боротьба з ерозією, розвиток лісового, водного господарства, охорона природи - це основні народногосподарські проблеми, вирішення яких також потребує хазяйновитого, екологічно грамотного підходу до землекористування, зорієнтованого на ноосферну перспективу.

Ґрунтознавство вивчає ґрунти, їх утворення (генезис), еволюцію, будову, склад, властивості, закономірності поширення, шляхи раціонального використання у різних галузях народного господарства, передусім у звязку з формуванням родючості та її підвищенням у різних природно-антропогенних ландшафтах. Ґрунтознавство сформувалося на перехресті біологічних, геономічних, сільськогосподарських, екосоціальних та інших наук у другій половині ХІХ століття та на початку ХХ століття.

Процеси грунтогенезу (ґрунтоутворення) помітно урізноманітнюються залежно від впливу природного середовища та соціально - економічних чинників. Особлива (провідна) роль тут належить живим організмам, насамперед зеленим рослинам і мікроорганізмам, завдяки екосистемному (центровому)впливу яких літосферне царство порід і мінералів неодмінно перетворюється в родючу грунтосферу. Під активною дією рослин - продуцентів, тварин - консументів, мікроорганізмів - редуцентів відбувається акумуляція поживних речовин, здійснюються процеси перетворення різних біогенних решток, неосинтезу нових стабільних поза біотою органічних речовин, взаємодії органічних і мінеральних компонентів ґрунту, утворення колоїдних та інших органо-мінеральних сполук. Розмаїття кліматів, рослин (загалом біоти), порід, рельєфу обумовлюють і велику різноманітність ґрунтів на Землі. Геологічні закономірності цього розподілу виявляються горизонтальній і вертикальній зональності ґрунтів. Зміни ж ґрунтів на невеликих територіях повязані з впливом на ґрунтовий клімат і рослинність (отже, і грунтогенез) рельєфу, материнських порід, умов зволоження.

Ґрунтознавство забезпечує фахівців потрібною грунтово-екологічною інформацією про одне з найсуттєвіших природно антропогенних полі функціональних утворень, яке нелегко однозначно визначити. Таким самим полі функціональним, спорідненням (але не синонімічним) з ґрунтом, є й поняття,,земля”. Земля як загальний (у тому числі сільськогосподарський) засіб виробництва, є:

а) просторово обмеженою, але

б) необмеженою у продуктивності (родючості), має

в) постійність місця розташування і є

г) незмінною;

Екосоціально земля є комфортним місцем проживання, базисом усіх народногосподарських галузей і соціосфери; господарське тлумачення вбачає в землі матеріальну субстанцію, зосереджену в понятті,,земельні ресурси, організаційно конкретизовані в певній, державно визначеній системі землекористування - це земельні угіддя. Земельні ділянки, землі ПСП, фермерських та інших господарств, для яких земля є місцем та сферою процесу праці, процесом і знаряддям праці.

Делись добром ;)