Опробування. Підрахунок запасів

курсовая работа

2. Методика робіт

Методика пошуково-оціночних робіт визначалася "Инструкцией по Классификации запасов месторождений твердых полезных ископаемых" (1) та "Инстукцией по применению классификации запасов к месторождениям кремнистых пород" (2) з урахуванням геологічної будови та ступеню геологчної вивченості родовищ.

За складністю геологічної будови для цілей розвідки Барвінківську, Нижньосироватську та Токарівську ділянки опок можно віднести до 1 групи підгрупи "Крупні шарові та лінзовидні поклади, витримані по потужності та якості корисної копалини" і при їх вивченні рекомендована щільність розвідувальної мережі для категорій у метрах:

А - 100 - 200 С1 - 300 - 400

В - 200 - 300 С2 - 400 - 500

Новоселицьку ділянку опок можна віднести до 1-ї групи підгрупи "Середні та дрібні шарові і лінзовидні поклади, витримані по потужності і якості корисної копалини", і при їх вивченні рекомендована щільність розвідувальної мережі для категорій у м:

А - 50 - 100 С1 - 150 - 200

В - 100 - 150 С2 - 200 - 300

Для виконання геологічного завдання проектом передбачалося виконати наступні види робіт:

– маршрутне обстеження;

– бурові роботи;

– відбір і обробка проб;

– гідрогеологічні роботи;

– геофізичні роботи;

– топографо-геодезичні роботи;

– лабораторні роботи;

– лабораторно-технологічні дослідження;

– складання ТЕМ;

– складання звіту.

Що дозволило:

– виділити і оконтурити перспективні ділянки опок;

– оцінити якість сировини та розкривних порід;

– вивчити гідрогеологічні умови ділянок;

– підрахувати запаси опоки по категорії С2 та оцінити перспективні ресурси по категорії Р1;

– опрацювати ТЕМ доцільності проведення подальших геологорозвідувальних робіт;

– скласти кінцевий геологічний звіт.

Маршрутне обстеження

Маршрутному обстеженню підлягали всі ділянки пошуково-оціночних робіт і його головною метою було виявлення, вивчення та опробування виходів корисної копалини на денну поверхню у відслоненнях.

Методика маршрутного обстеження традиційна.

Під час проведення маршрутного обстеження були описані карєри по видобутку будівельного піску на Барвінківській ділянці, які розкрили опоки і найбільш повно представлені породами у розчистці:

1. eH Ґрунтово-рослинний шар - 0,1 м

2. aPIII Пісок жовто-сірий, дрібно-тонкозернистий, глинистий. У підошві шару (0,3 м) зустрічаються уламки і куски опоки розміром від 0,3 до 5 см. - 5,9 м

Проба 413 (0,3 - 3,0 м)

Проба 414 (3,0 - 6,0 м).

3. P1ps Опока зелено-сіра, світло-сіра, легка, напівобкатана з лінзами і тонкими прошарками зелено-сірого піску. Опока у вигляді кусків розміром 5 х 7 см.

Розкрита потужність - 0,5 м проба М - 16 (6,0-6,3 м)

Протяжність маршрутного обстеження наведено у таблиці.

Протяжність маршрутного обстеження

№№ п/п

Найменування ділянок

Привязка

Протяжність маршрутів, км

1

2

3

4

1.

Барвінківська

В 0,2 км на північ, північний захід від с. Барвінкове Сумського району

16

2.

Новоселицька

В 0,3 км на північний схід від с. Новоселиця Сумського району

6,5

3.

Нижньосироватська

В 0,8 км на північний схід від с. Нижня Сироватка Сумського району

21

4.

Токарівська

В 0,3 км на південь від с. Токарі Сумського району

12

Разом:

55,5

Бурові роботи

Оскільки всі площі розвитку корисної копалини, в межах пошуково-оціночних ділянок, перекриті чохлом покривних порід потужністю від 0,5 м (в межах піщаного карєру) до 20,7 м, найбільш раціональним методом геологічного вивчення являється механічне колонкове буріння свердловин із забезпеченням щільності розвідувальної мережі для класифікації запасів по категорії С2 та перспективних ресурсів по категорії Р1.

Бурові роботи проводилися у дві стадії.

І стадія. Буріння свердловин проводилося на всіх 4 ділянках зі щільністю пошукової мережі 800 х 800 м для класифікації ресурсів по категорії Р1.

Буріння свердловин проводилося установкою колонкового буріння УРБ-2,5 А, діаметром 132 мм твердосплавними коронками типу М-1 та СА-6 із промивкою глинистим розчином, до перетину підстеляючих порід і проходкою по них від 2 до 4 м. Розкривні породи, для закріплення їх, розбурювалися долотом діаметром 152 мм і обсаджувалися трубами діаметром 146 мм.

Буріння по корисній копалині, з метою підвищення виходу керну, проводилося скороченими у два рази рейсами і складало 2 м.

Вихід керну по опоках коливається від 81,3 до 92,1%, а по розкривних породах - 73-79,5%.

Глибина свердловин коливається від 7,5 до 54,7 м, середня 36,9 м.

Всі свердловини виконали геологічне завдання і були закриті після заглиблення у підстеляючі породи.

Всього у першу стадію робіт на 4 пошукових ділянках пробурено 40 свердловин загальним обсягом 1471,8 м.

Розподіл обсягів бурових робіт по ділянках у першу стадію наведено у таблиці.

Розподіл обсягів бурових робіт

№№ п/п

Найменування ділянок

№№ свердловин

Кількість свердловин, шт.

Пройдено п.м.

1.

Барвінківська

1-4; 15-17; 31-34; 36г; 36а; 37-39; 43-46

20

756,1

2.

Новоселицька

21-23; 27

4

89,4

3.

Нижньосироватська

29-30; 40-42; 55-61

12

508,8

4.

Токарівська

18; 19; 25; 26

4

117,5

Всього:

40

1471,8

У результаті бурових робіт першої стадії були установлені площі розповсюдження корисної копалини та її потужності.

Після проведення лабораторних досліджень відібраних проб, детального аналізу та узагальнення отриманих результатів на ділянках були оконтурені та оцінені перспективні ресурси корисної копалини, що дало змогу вибрати найбільш перспективні ділянки для проведення другої стадії бурових робіт шляхом згущення розвідувальної мережі.

ІІ стадія. Роботи другої стадії проведені на 2 найбільш перспективних ділянках - Барвінківській та Новоселицькій.

На Барвінківській ділянці щільністю розвідувальної мережі 400 х 450-500 м пройдено 9 свердловин загальним обсягом 359,0 п.м., із яких 1 свердловина (32,5 п.м) - гідрогеологічна.

На Новоселицькій ділянці, щільністю мережі 240-260 х 300 м пройдено 9 свердловин загальним обсягом 152,7 п.м, із яких 1 свердловина (31,1 п.м) - гідрогеологічна.

Всього у другу стадію робіт було пробурено 18 свердловин загальним обсягом 511,7 п.м. Технологія буріння аналогічна буровим роботам І стадії. Усі свердловини виконали геологічне завдання і пройшли шар опок на повну потужність, заглибившись у підстеляючі породи на 3-5 м.

Розподіл обсягів бурових робіт по ділянках у другу стадію наведено у таблиці 3.3.

Розподіл обсягів ІІ стадії бурових робіт

№№ п/п

Найменування ділянок

№№ свердловин

Кількість свердловин, шт.

Пройдено п.м.

1.

Барвінківська

1-4; 15-17; 31-34; 36г; 36а; 37-39; 43-46

20

756,1

2.

Новоселицька

21-23; 27

4

89,4

3.

Нижньосироватська

29-30; 40-42; 55-61

12

508,8

4.

Токарівська

18; 19; 25; 26

4

117,5

Всього:

40

1471,8

геологічний опока кремнезит родовище

Всього у першу та другу стадії на 4 ділянках пробурено 58 свердловин загальним обсягом 2061 п.м.

Основні показники по свердловинах наведені у текстовому додатку С. По всіх свердловинах проводилася документація керну і відбір проб, а також заміри рівня води.

Журнал геологічної документації свердловин наведений у додатку Х.

Опробувальні роботи

В геологічній будові ділянок приймають участь ґрунтово-рослинний шар, суглинки четвертинного та глини неогенового віку, алювіальні піски та піски, пісковики і глини палеогенового віку, які віднесені до розкривних порід. А також світло-сірі опоки псьольської світи палеогену, які віднесені до корисної копалини.

З метою оцінки якості корисної копалини та супутніх копалин із відслонень та керну свердловин проводилося опробування.

В першу чергу опробуванню підлягав шар корисної копалини. Крім того, як супутня сировина, по рідкій мережі свердловин відбиралися проби розкривних (суглинків, пісків, пісковиків, глин ) та підстеляючих порід (крейди).

Відбір проб із відслонень при маршрутному обстеженні проводився вручну борозною 5х10 см. Середня довжина борозни 2,0 м при коливиннях від 1,5 до 2,6 м. початкова вага проби - 20 кг, кінцева 2,0 кг. Всього при борозневому опробуванні відібрано 3 проби опоки та 2 проби розкривних порід.

Відбір проб із керну свердловин.

Корисна копалина світло-сірі та сірі опоки опробувалися для вивчення їх у якості сировини для виробництва кремнезиту.

По корисній копалині відбиралися рядові, лабораторно-технологічні, мінералогічні проби, а також моноліти. Опробуванню підлягали усі свердловини та розчистки, які зустріли корисну копалину.

Рядове опробування проводилося з метою дослідження хімічного складу опок, який являється основним показником для встановлення їх придатності в якості сировини для виготовлення кремнезиту. Проби відбиралися із керну пройдених на ділянках свердловин суцільним, пошарово-секційним методом. Довжина секції при відборі проб коливалася від 1,4 до 3,6 м, середня 2,7 м. У пробу поступав увесь матеріал, що був піднятий із свердловин, який до цього якісно очищався і документувався.

Потім матеріал проб висушувався, подрібнювався і квартуванням методом кільця і конуса скорочувався до 1,0 кг. Схема обробки проб наведена на рисунку 3.1.

Відібрані проби направлялися у центральну лабораторію КП "Південукргеологія" для проведення хіманалізів та визначення активності опоки, а дублікати - до керносховища на зберігання. Усього при проведенні пошукових та пошуково-оціночних робіт було відібрано 309 рядових проб опок (дод.Т) і 35 контрольних проб (дод. Ц, Ш).

Лабораторно-технологічні опробування проводилося для дослідження технологічних властивостей корисної копалини в лабораторних умовах. Відбір проб проводився пошарово довжиною інтервалу від 8,3 до 17,3 (в середньому 13,5 м). В пробу після очистки керну надходив увесь матеріал, піднятий із свердловин. Вага проби складала 50 кг. Проби пакувалися у деревяні ящики і були надіслані на дослідження у Сумський державний науково-дослідний інститут мінеральних добрив і пігментів (МІНДІП).

Всього під час проведення пошуково-оціночних робіт на двох ділянках було відібрано 2 лабораторно-технологічні проби із свердловин 48 і 53.

Відбір монолітів проводився для визначення природної вологості, питомої ваги та інших фізичних властивостей корисної копалини. Із керну відбиралися моноліти довжиною від 20 до 40 см. Для цього стовпчики керну очищалися від бурового розчину, щільно обмотувалися насиченою парафіном марлею і вощеним папером і консервувалися розплавленим парафіном. Вся інформація про моноліт була внесена до етикеток, які знаходилися збоку та внизу зразка.

Всього під час проведення робіт було відібрано 9 монолітів корисної копалини (дод. Ф).

Відбір проб на мінералогічний аналіз виконувався для визначення мінералогічного складу корисної копалини. Із опок було відібрано 6 проб вагою по 100-200 гр, які були направлені в центральну лабораторію КП "Південукргеологія" для вивчення мінералогічного складу легкої та важкої фракції під мікроскопом.

Схеми обробки проб опок та розкривних порід

Обсяги опробування корисної копалини по ділянках наведені у таблиці.

Обсяги опробування корисної копалини

№№ п/п

Назва ділянок

Кількість проб опок, шт.

борозневі

Рядові проби

Моноліти

лабораторно-технологічні

мінералогічні

радіологічні

усього по ділянці

1.

Барвінківська

-

165

1

1

3

1

174

2.

Новоселицька

3

50

7

1

3

1

62

3.

Нижньосироватська

-

84

-

-

-

-

84

4.

Токарівська

-

14

1

-

-

-

15

Разом:

313

9

2

6

2

332

Опробування розкривних порід.

Суглинки четвертинного віку відбиралися для визначення гранулометричного складу і числа пластичності. Всього було відібрано 4 проби. Алювіальні піски відбиралися для визначення гранулометричного складу і модуля крупності. Всього на ділянках було відібрано 17 проб.

Пісковики та глини опокоподібні палеогенового віку відбиралися для визначення хімічного складу складу і фізико-механічних властивостей. Всього було відібрано 16 проб (дод. Т, Ф). Опробування проводилося суцільне, пошарово-секційне при середній довжині секції 3 м. Кінцева вага проби 1 кг. Схема опробування та обробки проб аналогічна схемі корисної копалини. Кількість та розподіл проб по ділянках наведено у таблиці 2.

Обсяги відібраних проб розкривних порід по ділянках

№№ п/п

Назва ділянок

Кількість проб на ділянках, шт.

суглинки

пісок

пісковик

глина опокоподібна

1.

Барвінківська

4

8

5

7

2.

Новоселицька

-

9

-

-

3.

Нижньосироватська

-

-

-

4

4.

Токарівська

-

-

-

-

Опробування підстеляючих порід.

Підстеляючими породами на усіх пошукових ділянках являється біла писальна крейда пройденою середньою потужністю 2,0-2,5 м, яка досліджувалася у якості супутньої к.к. Для цього із керну відбиралися моноліти довжиною від 20 до 30 см, стовпчики керну очищалися від бурового розчину, щільно обмотувалися насиченою парафіном марлею і вощеним папером і консервувалися розплавленим парафіном. Вся інформація про моноліт була внесена до етикеток, які знаходилися збоку та внизу зразка.

Всього під час проведення робіт було відібрано 2 моноліти крейди.

Делись добром ;)