14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш
Розробку (експлуатацію) родовищ нафти або газу здійснюють за затвердженою технологічною схемою або проектом. При проектуванні розробки керуються перевіреними та прийнятними методиками розрахунків, беручи до уваги специфіку геологічної будови, геолого-промис-лові особливості родовищ і фізико-хімічних властивостей пластових флюїдів, згідно з вимогами і положеннями нормативних рекомендацій регламентів і правилами розробки родовищ нафти та газу.
Правила охорони надр у процесі промислової експлуатації передбачають неухильне виконання проектних рішень. Необхідно здійснювати гео-лого-промисловий контроль і гнучке регулювання розробки. Контроль і регулювання розробки мають забезпечити ефективне використання пластової енергії, системи впливу на пласт, фонду свердловин, заходів щодо інтенсифікації нафтогазовидобутку з цих свердловин для підтримки проектних (планових) темпів видобутку нафти, газу і досягнення максимально можливої в певних геолого-технологічних умовах величини коефіцієнта нафтогазоконденсатовіддачі.
Для вирішення перелічених завдань потрібно:
підтримувати пластовий тиск на рівні, що забезпечує ефективну екс плуатацію фонду свердловин;
не допускати закачування надвеликих обсягів води і, відповідно, надмірного підвищення пластового тиску, що може істотно ускладнити буріння нових свердловин;
розподіляти обсяги закачування по ділянках покладу точно у відпо відності до відбору рідини на цих ділянках;
здійснювати (особливо на пізніх стадіях розробки) заходи щодо зміни напрямків фільтраційних потоків, перехід на циклічне заводнення на ділян ках, охоплених розробкою;
максимально використовувати пластову (супутню) воду в процесі за воднення для підвищення повноти нафтовитіснення;
не допускати високих відборів рідини, особливо по свердловинах, які розташовані поблизу контурів водоносності, газоносності, нагнітальних ря дів, щоб максимально запобігти передчасному обводненню, загазовуванню, зменшенню впливу накачування в свердловинах внутрішніх рядів; вживати своєчасно заходи щодо введення в експлуатацію свердловин бездіяльного фонду, збільшення термінів міжремонтної роботи свердловин, переходу їх на механізовані способи експлуатації, зміни режиму роботи устаткування для підіймання рідини з метою повнішого використання пробуреного фонду свердловин, рівномірного розподілу відборів продукції і закачування робочого агенту по площі покладу;
у разі різкого зменшення продуктивності, збільшення обводненості, проривів газу тощо своєчасно вживати заходи щодо інтенсифікації нафто- газовидобутку, ізоляції вод, загазованих інтервалів;
під час проведення робіт з підвищення продуктивності свердловин обмежувати тиск закачування робочого агенту в пласт та інтенсивність йо го обробки поблизу ВНК, ГВК, ГНК, щоб не відбулося передчасного під тягування води та прориву води або газу в оброблюваній свердловині.
Одне з основних завдань охорони надр нафтових і газових родовищ — максимальне використання запасів нафти і газу з дотриманням умов, за яких не було б шкідливих наслідків для навколишнього і підземного середовищ.
Технологія розробки нафтових родовищ із впливом на пласт заводненням дала змогу істотно підвищити ступінь видобутку запасів нафти та вирішити основне завдання з охорони надр. В умовах застосування прогресивного методу заводнення, що забезпечує значне збільшення коефіцієнта нафтовіддачі, майже половина запасів нафти усе ще залишається в надрах.
Отже, застосування нових методів впливу на пласт — це основний спосіб підвищення ефективності використання запасів надр нафтових і газових родовищ.
Утім процеси, що відбуваються в надрах нафтогазових родовищ із застосуванням нових методів впливу на пласт, вивчені ще неповністю. Тому слід широко розвивати нові методики геолого-промислових досліджень для пізнання нових внутрішньопластових процесів, обгрунтування ефективного впровадження цих процесів у різних геологічних умовах для забезпечення заходів щодо охорони надр і навколишнього середовища.
Важливе значення для охорони надр має контроль за станом розробки родовищ, особливо за просуванням контурів нафтогазоносності, пластовим тиском, гідродинамічними зв'язками між пластами.
Роботу експлуатаційних і нагнітальних свердловин проводять за встановлених технологічних режимів, які забезпечують збереження скелета пласта і не допускають обводнення свердловин.
Оскільки експлуатаційні, нагнітальні та інші свердловини є капітальними спорудами, розрахованими на довготривалий термін експлуатації, слід вживати заходи щодо захисту від корозійної дії середовища на обладнання свердловини. Порушення герметичності колон може спричинити утворення грифонів, міжпластових перетоків, відкритого фонтанування та інших недопустимих наслідків, які призводять не лише до втрат вуглеводневої сировини, а й до масштабного забруднення навколишнього середовища.
Одним із ефективних заходів захисту експлуатаційної колони є пакеру-вання міжколонного простору і заповнення його буферною рідиною з добавками інгібіторів корозії.
Обсадні колони нагнітальних свердловин експлуатуються у важчих умовах, ніж нафтові, і терміни служби їх значно менші. Тому необхідно збільшувати їх надійність і довговічність. Для цього уникають контакту закачаної води з внутрішньою поверхнею обсадних колон і захищають об-садну колону при її встановленні у привибійній зоні свердловини трубами із корозійностійких матеріалів (захисним покриттям), діючу колону захищають спущеним на НКТ хвостовиком або трубами з протекторних матеріалів, а також герметизують нарізні з'єднання НКТ, якими закачують стічні води.
У процесі будівництва та експлуатації свердловин проводять комплекс заходів, які запобігають витіканню флюїдів.
Щоб уникнути відкритого фонтанування під час розкриття продуктивної частини розрізу, густину бурового розчину вибирають відповідно до геологічних умов у кожному конкретному районі.
У процесі проводки експлуатаційних нафтових і газових свердловин усі пройдені пласти ізолюють у результаті спуску і цементування обсадної колони для забезпечення перекриття всіх нафтоносних, газоносних і ро-доносних пластів розрізу. Висота підіймання цементу в експлуатаційних свердловинах має бути не менше ніж на 50 м вище покрівлі продуктивного пласта. Висоту підіймання цементу перевіряють термокаротажем, радіоактивним каротажем (для чого в цементний розчин додають радіоактивні ізотопи). Усі дані щодо роботи з цементування фіксують у справі свердловини.
Після цементування свердловину обов'язково випробовують для перевірки якості цементування і герметичності колони. Випробування колони на герметичність проводять за відповідними правилами залежно від характеру свердловини. Випробування експлуатаційної колони на герметичність здійснюють опресуванням чи зниженням рівня, що визначають залежно від конкретних особливостей свердловини. Колону вважають герметичною, якщо встановлений на усті свердловини тиск за 30 хв знизиться не більше ніж на 0,05 МПа за тиску випробування 7,0—10,0 МПа і не більше ніж на 0,03 МПа за тиску 4,0—6,0 МПа.
Для запобігання відкритому фонтануванню із розвідувальних і експлуатаційних свердловин нафтоносні або газоносні пласти з НГПТ, а також пласти з невідомими пластовими тисками варто розкривати з промиванням у міру обважненими глинистими розчинами із встановленням превентора на усті свердловини. Усю арматуру експлуатаційної колони потрібно випробовувати опресуванням: перед установленням на робочий тиск, зазначений у паспорті, і після установки — разом з колоною на тиск, припустимий для колони, але не більше зазначеного в паспорті превентора.
Обвалення порід у свердловинах можуть відбуватися внаслідок нестійкості прохідних порід. При цьому найменш небезпечними є піщані породи, що осипаються у вигляді невеликих шматочків, порівняно легко виносяться на поверхню глинистим розчином за відповідної швидкості промивання свердловин. Глини і сланці розбухають і можуть часто утворювати значні за висотою пробки. Попередження обвалень проводять за допомогою чистого і високоякісного промивального розчину, що характеризується мінімальною водовіддачею, а також забезпеченням відповідної швидкості промивання свердловин.
Під час розробки газових родовищ, а також в умовах підземного зберігання нафти і газу особливу увагу звертають на контроль герметичності свердловин і в цілому сховищ вуглеводнів.
Під час розробки газових родовищ і в ПСГ відбуваються інтенсивна зміна стану пластових флюїдів та їх переміщення, що може спричинити утворення поверхневих ореолів загазованості на прилеглих територіях. Тому потрібний газохімічний контроль стану розробки родовищ і ПСГ. Як показує світова практика, експлуатацію ПСГ і газових родовищ (особливо, якщо вони знаходяться на малих і середніх глибинах) не проводять тому, що поступове загазовування відкладів, що залягають над ПСГ і над газовими родовищами, навіть з нормальними (гідростатичними) тисками, через велику мобільність газу дуже часто забруднює навколишнє середовище великих районів у зв'язку з виходами газу в атмосферу. Це призводить не лише до пошкодження повітря в районах, де мешкає населення, а й до катастрофічних вибухів і пожеж.
14.5.4. Консервація і ліквідація свердловин
До категорії свердловин, що можуть бути тимчасово законсервовані, належать:
розвідувальні, що дали промислові припливи нафти чи газу на розвідувальних площах або на нових ділянках родовища до закінчення їх облаштування і введення в промислову чи дослідну експлуатацію;
розвідувальні, пробурені за контуром нафтогазоносності, якщо їх можна використовувати як нагнітальні (чи п'єзометричні) під час розробки родовища;
нафтові і газові, експлуатацію яких тимчасово припинено, щоб не спричинити передчасної дегазації чи обводнення покладу;
нафтові, що дали нафту низької якості з обмеженням її видобутку на певній ділянці;
нафтові і газові, експлуатацію яких припинено з метою дотримання вимог протипожежної і санітарної охорони, а також свердловини, розташовані у межах населених пунктів;
нафтові і газові, обводнені у процесі експлуатації, якщо їх використовуватимуть як нагнітальні (п'єзометричні) у подальшій розробці родовища;
високообводнені і малодебітні, експлуатація яких у цей час є невигідною, за умови, що тимчасова консервація не спричинить погіршення стану розробки в цілому.
Під час розробки нафтових і газових родовищ ліквідації підлягають:
• розвідувальні свердловини, що виконали своє призначення; ті, що виявилися після буріння непродуктивними; оцінні та інші спеціального призначення, що виконали поставлені завдання;
свердловини, що не доведені до проектної глибини і не розкрили проектний інтервал з геологічних і технічних причин;
видобувні свердловини, пробурені у несприятливих геологічних умовах (тобто там, де продуктивний об'єкт відсутній чи представлений поганими колекторами);
свердловини, заплановані як розвідувальні чи видобувні, але не підлягають ліквідації з технічних причин через низьку якість проводки і аварійність у процесі буріння;
свердловини, які обводнились до проектного рівня, чи свердловини, дебіт нафти яких знизився до мінімальної (проектної) величини, коли їх не можна використовувати як нагнітальні, п'єзометричні чи видобувні наіншому об'єкті;
нагнітальні і спостережні свердловини, якщо їх подальше використання неможливе чи недоцільне з геологічних і технічних причин.
Ліквідацію свердловин обов'язково проводять з необхідними ізоляційними роботами для дотримання вимог охорони надр і навколишнього середовища. Свердловини всіх розглянутих категорій, крім непродуктивних розвідувальних, пошукових, параметричних й опорних, стінки яких укріплені обсадними трубами і які розкрили водоносні пласти, ліквідують витягуванням обсадної колони (там, де це технічно можливо) з подальшим заливанням стовбура цементним чи глинистим розчином і обов'язковим цементуванням устя, встановленням у точці свердловини металевої етикетки з цементним забутуванням у грунт. На етикетці має бути нанесено назву площі, номер свердловини, рік її ліквідації, На ділянці ліквідованої свердловини обов'язково проводять рекультиваційні роботи (які описані вище) для передачі (повернення) цієї ділянки органам місцевої влади.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
/. Яка принципова організаційна схема структури видобувних установ нафтогазової галузі існує в Україні?
Назвіть функції головного геолога, геологічного відділу і тематичної парти нафтогазовидобувної установи.
З яких дійових заходів складається геологічний контроль за розробкою покладів вуглеводнів на промислах?
Що таке "язик"обводнення і формування нафтових і газових ціликів?
Що таке водяний і газовий конуси і як вони формуються?
Що таке графіки динаміки експлуатації пласта?
Що являють собою теоретична і фактична криві продуктивності пласта ?
Що являють собою пошуково-розвідувальні роботи на промислових площах?
Що таке дорозвідка родовищ у цілому і дорозвідка та оконтурення горизонтів нафти (газу), які вже розробляють ?
10. Що таке ресурси і запаси нафти і газу?
Що таке балансові, умовно балансові і позабалансові запаси нафти і газу, а також запаси з невизначеним промисловим значенням?
Які існують категорії запасів за ступенем їх геологічної вивченості?
Що таке запаси категорій А, В і Сі?
Що таке попередньо розвідані запаси категорії Сг і перспективні ресурси категорії Сз?
Що таке прогнозні ресурси (категорій Ц\ і Дг)?
Що таке групи родовищ?
Розкрийте суть об'ємного методу підрахунку запасів нафти. Які параметри входять до об'ємного рівняння цього методу?
Розкрийте суть інших методів підрахунку запасів нафти (статистичного і методу матеріального балансу).
Обґрунтуйте методи підрахунку запасів газу (вільного і розчиненого в нафті).
Які основні положення з охорони надр і навколишнього середовища існують в Україні згідно з державним законодавством?
Охорона надр і навколишнього середовища в процесі буріння свердловин.
Назвіть основні заходи охорони надр і навколишнього середовища в процесі випробування свердловин.
Яких основних положень з охорони надр і навколишнього середовища потрібно дотримуватися під час експлуатації нафтових і газових родовищ?
Яких основних положень з охорони надр і навколишнього середовища потрібно дотримуватися під час консервації і ліквідації свердловин?
список
РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Амелин Н.Д. Особенности разработки нефтегазовнх залежей. — Москва: Недра, 1978. - 137 с.
Говорова Г.Л. Разработка нефтяньїх месторождений в США. — Москва: Недра, 1970. - 269 с.
Дем'яненко 1.1. Проблеми і оптимізація нафтогазопошукових і розвідувальних ро біт на об'єктах Дніпровсько-Донецької западини. — Чернігів: ЦНТЕІ, 2004. — 220 с.
Добрьшин В.М. Физические свойства нефтяньїх коллекторов в глубоких скважи- нах. — Москва: Недра, 1965. — 162 с.
Довідник з нафтогазової справи/За заг. ред. В.С. Бойка, Р.М. Кондрата, Р.С. Яре- мійчука. — Київ; Львів, 1996. — С. 5—9.
Донцов К.М. Разработка нефтяньїх месторождений. — Москва: Недра, 1977. — 360 с.
Жданов М.А. Нефтепромьісловая геология и подсчет запасов нефти и газа. — Москва: Недра, 1970. — 486 с.
Жданов М.А., Гординский Е.В. Подсчет прогнозних запасов нефти и газа. — Моск ва: Недра, 1968. — 191 с.
Жданов М.А., Карцев А.А. Нефтепромьісловая геология и гидрогеология. — Моск ва: Госнаучтехиздат нефт. и горно-топл. лит., 1958. — С. 306—318.
Жданов М.А., Лисунов В.Р., Гриіиин Ф.А. Методика и практика подсчета запасов нефти и газа. — Москва: Недра, 1967. — 404 с.
Забродин П.И., Раковский Н.Л., Розенберг М.Д. Вьітеснение нефти из пласта рас- творителями. — Москва: Недра, 1968. — 324 с.
Иванова М.М., Дементьев Л.Ф., Чоловский И.П. Нефтепромьісловая геология и геологические основьі разработки месторождений нефти и газа. — Москва: Недра, 1985. - 422 с.
Искандеров М.А. Нефтепромьісловая геология и разработка месторождений. — Баку: Аз. гос. изд-во науч. и науч.-техн. лит., 1956. — 534 с.
Итенберг С.С. Нефтепромьісловая геология для геологов. — Москва: Госнаучтех издат нефт. и горно-топл. лит., 1957. — 395 с.
Каналин В.Г., Ованесов М.Г., Шугрин В.П. Нефтепромьісловая геология и гидро геология. — Москва: Недра, 1985. — 248 с.
Крупський Ю.З. Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатсь кого та Волино-Подільського регіонів України. — Київ: УкрДГРІ, 2001. — 144 с.
Маєвський Б.Й., Євдощук М.І., Лозинський О.Є. Нафтогазоносні провінції світу: Підручник. — Київ: Наук, думка, 2002. — 403 с.
Маєвський Б.Й., Лозинський О.Є., Гладун В.В., Чепіль П.М. Прогнозування, по шуки та розвідка нафтових і газових родовищ. — Київ: Наук, думка, 2004. — 446 с.
Мелик-Пашаев В.С, Власено В.В., Серегина В.Н. Давление насьіщения в нефтя ньїх залежах. — Москва: Недра, 1978. — 94 с.
Мелик-Пашаев В.С, Халимов З.М., Серегина В.Н. Аномально вьісокие пластовьіе давлення на нефтяньїх и газових месторождениях. — Москва: Недра, 1983. — 183 с.
Муравьев. Справочник мастера по добьіче нефти. — Москва: Недра, 1975. — 262 с.
Нефтепромьісловая геология: Терминол. справочник / Под ред. М.М. Ивановой. — Москва: Недра, 1983. — 261 с.
Новосілецький Р.М. Пластові тиски флюїдів у надрах України. — Київ: Техніка, 1969. - 163 с.
Орлов А.А. Аномальнше пластовьіе давлення в нефтегазовьіх областях Украи- ньі. — Львов: Вища шк., 1980. — 188 с.
Осадчий В.Г., Лурье А.И., Ерофеев В.Ф. Геологические критерии нефтегазонос- ности недр. — Киев: Наук, думка, 1976. — 143 с.
Пат. України. Спосіб визначення початкових пластових тисків в природних ре зервуарах / О.О. Орлов, О.М. Карпенко. — 2002. — Бюл. №4.-5 с.
Пат. України. Спосіб визначення тектонічних напружень за даними пластових тисків у природних резервуарах / О.О. Орлов, О.М. Карпенко. — 2002. — Бюл. № 4.
Пат. України. Спосіб визначення ділянок з підвищеною тріщинуватістю / О.О. Орлов, О.М. Трубенко, О.М. Карпенко. — 2002. — Бюл. № 4.
Пат. України. Спосіб гідровибухового розриву пласта/ О.О. Орлов, О.М. Тру бенко, А.В. Локтєв, В.Г. Омельченко. — 2002. — Бюл. №7.-8 с.
Пат. Украни. Спосіб пошуку склепінь антиклінальних структур при бурінні / О.О. Орлов, О.М. Трубенко, А.В. Локтєв, М.1. Чорний, В.Г. Омельченко. — 2002. — Бюл. №7. — 5 с.
Пат. України. Спосіб визначення тектонічних порушень в розрізах свердло вин... / О.О. Орлов, О.М. Трубенко, М.1. Чорний та ін. — 2002. — Бюл. № 11.
Пат. Украни. Спосіб визначення нафтогазоносних шарів в розрізах свердло вин за даними коефіцієнтів набухання глин / О.О. Орлов, В.М. Бенько, А.В, Локтєв, В.Г. Омельченко, І.Б. Губич. — 2003. — Бюл. № 10. — С. 6.
Пат. України. Спосіб прогнзування землетрусів за даними тектонічних напружь в ізольованих флюїдоносних колекторах / О.О. Орлов, О.М. Трубенко, В.Г. Омельченко та ін. — 2003. — Бюл. № 11.
Пат. України. Спосіб визначення перспективних на нафту і газ колекторів у пі щано-глинистих товщах за даними псамітовості / О.О. Орлов, В.В. Пилипів, А.В. Локтєв та ін. — 2005. — Бюл. № 18.
Снарский А.Н. Геологические основьі физики пласта. — Киев: Гос. изд-во техн. лит. УССР, 1961. - 248 с.
Сургучев М.Л. Вторичньїе и третичньїе методьі увеличения нефтеотдачи плас- тов. — Москва: Недра, 1985. — 308 с.
Шугрин. Нефтепромьісловая гидрогеология. — Москва: Недра, 1973. — 168 с.
Щелкачев В.Н. Разработка нефтяньїх пластов при упругом режиме. — Москва: Госнаучтехиздат нефт. и горно-топл. лит., 1959. — 467 с.
Соахе Н. Ье §І5етеп(;. — Рагіз: Тесппір, 1988. — 329 р.
РеіІ \¥аііег Н. АЬпогтаї Гогтаїіоп рге58иге§. — Атйепіат; ОхСогсі; №\у Уогк: Е1- 5єуієг 8сі. риЬІ. сотрапу, 1976. — 498 р.
Ріапйгіт /., СИареіе /. Ье реЧгоіе. — Рагів: Тесітір, 1961. — 280 р.
Оігапй АпФе, Воу сіє 1а Тоиг Хачіег, Сбороіі^ие сій рбігоіе еі сій §аг. — Рагк Тесппір, 1987. — 418 р.
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА З
РОЗДІЛ 1
ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ НАФТОГАЗОПРОМИСЛОВОЇ ГЕОЛОГІЇ ... 5
Проблеми, пов'язані з нафтогазопромисловою геологією 5
Світовий видобуток нафти і газу 7
Історія геологічних досліджень та освоєння родовищ нафти і газу
із Україні 10
Динаміка видобутку нафти і газу в Україні 13
Нафтогазоносність території України 14
Західноукраїнський нафтогазоносний регіон 17
Східноукраїнський нафтогазоносний регіон 24
Південноукраїнський нафтогазоносний регіон 27
Контрольні запитання 30
РОЗДІЛ 2
СКЛАДАННЯ ПРОЕКТІВ БУДІВНИЦТВА СВЕРДЛОВИН 31
Категорії свердловин 31
Геолого-технічний наряд на буріння свердловини 32
Вибір інтервалу відбору керна 33
Конструкція свердловини 34
Планування буріння свердловин та видобутку нафти і газу за геоло- го-промисловими даними 35
Перспективне планування 36
Детальне внутрішньопромислове планування 40
Контрольні запитання 44
РОЗДІЛ З
ГЕОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПРИ БУРІННІ СВЕРДЛОВИН 45
3.1. Відбір і вивчення керна 45
Бокові ґрунтоноси 49
Збереження керна 49
Опис керна, побудова кернограми 50
3.2. Відбір і вивчення шламу 57
Особливості відбору, методика опису і збереження шламу 57
Визначення глибини відбору шламу 58
Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за да ними коефіцієнта набухання глин у шламі 59
422 зміст
Визначення тектонічних порушень насувного типу 64
Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шла мом і керном 65
3.3. Інші геологічні спостереження 67
Відбір проб нафти, газу та води 68
Прилади для визначення якості глинистих розчинів 69
Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом 75
3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення 76
П'єзометричні свердловини 76
Контрольні свердловини 77
Нагнітальні свердловини 78
Геологічний контроль за капітальним ремонтом свердловин 79
Ускладнення в процесі буріння свердловин, розкриття і випробування продук тивних горизонтів 81
Геологічна документація 83
Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах 86
Гранулометричний аналіз 86
Мінералогічний аналіз 88
Мікрофауністичний аналіз 89
Спорово-пилковий аналіз 89
Аналіз порід на вміст карбонатів 90
Люмінесцентно-бітумінологічний аналіз 93
Вивчення маркувальних горизонтів 94
Визначення пористості 94
Визначення проникності гірських порід 99
Визначення коефіцієнтів водо- і нафтонасиченості 103
Визначення водо- і нафтонасиченості в апараті Закса ЛП-4 106
Визначення тиску насичення 107
Суть визначення співвідношень Р—У—Тпластових нафт 109
Визначення в'язкості пластової нафти 110
Поняття про складання рекомбінованої проби нафти 111
Контрольні запитання 112
РОЗДІЛ 4
ГЕОЛОГІЧНА ОБРОБКА
МАТЕРІАЛІВ БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН 113
4.1. Методи кореляції розрізів свердловин 113
Загальна кореляція 115
Детальна (зональна) кореляція 115
Складання кореляційних схем 117
Складання зведеного типового, нормального і зведеного середнього розрізів родовища 119
Регіональна кореляція 120
4.2. Складання геологічних профілів 121
4.2.1. Побудова геологічних профілів заданими буріння викривлених свердловин 123
4.3. Побудова структурних карт 128
Метод трикутників 129
Метод профілів 130
Метод сходження 132
Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю 134
Умови, які впливають на точність побудови структурної карти 134
Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт .. 137
Побудова карти поверхні водонафтового контакту і визначення положення
його контурів на структурних картах 138
зм'ст 423
4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених)
товщин 140
4.4. Побудова карт істинних і приведених ізобар 142
Розрахунок істинних пластових тисків 143
Розрахунок пластових тисків, приведених до рівня моря 143
Побудова п'єзометричного профілю 145
Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових кон тактів за пластовими тисками 146
Визначення положення контурів нафтоносності і газоносності графічним
методом 148
Побудова структурних карт за допомогою комп'ютера 149
Карти нульової товщини 157
Зональні карти 158
Контрольні запитання 159
Р О З Д 1 Л 5
ГЕОФІЗИЧНІ МЕТОДИ
ВИВЧЕННЯ РОЗРІЗІВ СВЕРДЛОВИН 160
Електрометричний (електричний) каротаж 160
Радіоактивні методи каротажу 163
Спеціальні геофізичні дослідження 165
Каротаж мікрозондами 165
Боковий каротаж 165
Термокаротаж 165
Кавернометрія 166
Газовий каротаж 167
Механічний каротаж 167
Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами 168
Акустичний каротаж 169
Нахилометрія (визначення падіння пластів) 171
5.4. Інтерпретація даних ГДС 173
Розчленування розрізу свердловини за допомогою даних ГДС 176
Прогнозування геофізичними методами надгідростатичних пластових тисків
і пластових тисків, менших за гідростатичні 177
Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих сверд ловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі 178
Визначення елементів залягання пласта по трьох свердловинах 185
Контрольні запитання 186
РОЗДІЛ 6
КОЛЕКТОРНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД 188
Гранулометричний склад порід 188
Пористість порід 190
Проникність порід 193
Тріщинуватість порід 195
П'єзопровідність гірських порід 197
Гідропровідність гірських порід 198
Вплив термодинамічних умов на зміну колекторних властивостей порід 199
Про можливість наявності колекторів нафти і газу на глибинах понад 7000 м ... 202
Класифікація колекторів 204
Контрольні запитання 207
424 зміст
РОЗДІЛ 7
ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ НАФТИ, ГАЗУ І ПІДЗЕМНИХ ВОД НАФТОВИХ І ГАЗОВИХ РОДОВИЩ
Елементний та ізотопний склад нафти і газу 208
Фізико-хімічні властивості нафти 209
7.2.1. Класифікація нафти 211
Фізико-хімічні властивості газу 212
Фізичні властивості води 213
Хімічна характеристика вод 215
Хімічна класифікація вод 217
Промислова характеристика вод 220
Водонафтовий контакт і його характеристика 223
Контрольні запитання 225
РОЗДІЛ 8
ЕНЕРГЕТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
НАФТОВИХ І ГАЗОВИХ РОДОВИЩ 226
8.1. Температура в природних резервуарах земної кори 226
Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дороз- відки нафти і газу 230
Використання термометрії для контролю технічного стану свердловини 232
8.2. Пластові тиски в земній корі 233
Загальні положення 233
Математична модель процесу формування НГПТ під дією домінуючих у при роді факторів 237
Інші причини формування НГПТ 243
Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (ПТМГ) 244
Використання інформації про початкові пластові тиски в процесі пошуків, розвідки і розробки нафтових і газових родовищ 244
Визначення початкових пластових тисків за залежністю Р„=/(Н, і, у, |3Т) 253
Використання інформації про пластові тиски на промислах для визначення глибин ГВК, ГНК, ВНК 255
Визначення пластових тисків за даними польових геофізичних досліджень
і ГДС 256
8.2.9. Використання інформації про пластові тиски для побудови і експлуатації підземних сховищ газу 259
Контрольні запитання 260
РОЗДІЛ 9
СИЛИ, ЯКІ УТРИМУЮТЬ
І РУХАЮТЬ ВУГЛЕВОДНЕВУ РІДИНУ В ПЛАСТІ 261
Сили, які утримують нафту в пласті 261
Сили, які переміщують нафту в пласті 268
Напір води 268
Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки) 270
Розширення розчиненого в нафті газу 271
Пружність рідини і породи 272
Сила гравітації нафти 274
9.3. Режими роботи нафтових і газових пластів 274
Контрольні запитання 277
зміст 425
РОЗДІЛ 10
РОЗКРИТТЯ ТА ОПРОБУВАННЯ
ПРОДУКТИВНИХ НАФТОГАЗОНОСНИХ
ГОРИЗОНТІВ 278
10.1. Розкриття горизонтів 278
Заходи щодо попередження ускладнень і аварій в процесі буріння свердловин 283
Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою 288
Вимоги до промивальної рідини при розкритті продуктивних горизонтів ... 291
Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта 297
Випробування продуктивних пластів 299
10.3.1. Застосування ПАР 303
10.4. Заміри дебіту нафти і газу 306
Контрольні запитання 308
РОЗДІЛ 11
РОЗРОБКА НАФТОВИХ І ГАЗОВИХ РОДОВИЩ 309
11.1. Системи розробки багатопластових нафтових і газових родовищ 309
Система розробки зверху—вниз 309
Система розробки знизу—вгору 310
Комбінована система розробки 311
Порядок виділення експлуатаційних об'єктів і поверхів розробки 312
11.2. Системи розробки для окремих нафтогазоносних пластів, відстані між видо бувними свердловинами 313
Рівномірна сітка розташування свердловин 314
Нерівномірні сітки розташування свердловин 316
11.3. Особливості розробки нафтових і газових покладів залежно від їх геологічної будови 320
11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах 320
Поклади нафти у слабопроникних малодебітних пластах 329
Поклади нафти в карбонатних колекторах 330
Нафтові поклади з газовою шапкою 331
Нафтові поклади з режимом розчиненого газу 332
Нафтові облямівки 333
Газові поклади 335
Газоконденсатні поклади 337
Розташування видобувних свердловин уразі розробки покладів ВВ, пов'я заних із плікативно ускладненими структурами 339
11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовищ на континенталь них шельфах морів і океанів 342
Контрольні запитання 352
Р О З Д І Л 12
МЕТОДИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ
В ПРОЦЕСІ ВИДОБУТКУ НАФТИ І ГАЗУ
ТА ВТОРИННІ МЕТОДИ РОЗКРИТТЯ РОДОВИЩ 354
Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки 354
Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу 354
Хімічна обробка привибійних зон свердловин у нафтових пластах 354
Азотно-спиртосолянокислотна обробка газових пластів 358
Гідравлічний розрив пласта 359
Обробка привибійних зон свердловин твердими вибуховими речовинами.... 361
Інші види дії на пласт для інтенсифікації видобутку нафти і газу 364
Контрольні запитання 369
426 ЗМ1СТ
РОЗДІЛ 13
ВТОРИННІ МЕТОДИ
РОЗРОБКИ НАФТОВИХ РОДОВИЩ 370
Вибір об'єктів 371
Спостереження в процесі видобутку 372
Типи заводнення нафтових пластів 373
Нагнітання газу 376
Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі 378
Витіснення парою нафти з продуктивного пласта 378
Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід 379
Методи закачування поверхнево-активних речовин 380
Застосування ультразвукових коливань 381
Витіснення нафти вуглекислим газом 382
Витіснення нафти із застосуванням ядерного вибуху 383
Контрольні запитання 385
РОЗДІЛ 14
ФУНКЦІЇ ГЕОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ НА НАФТОПРОМИСЛАХ 386
Організація геологічної служби на промислах 386
Геологічний контроль за розробкою покладів вуглеводнів 387
Пошуково-розвідувальні роботи на промислових площах 392
Підрахунок запасів нафти і газу 398
Загальні поняття 398
Методи підрахунку запасів нафти 403
Методи підрахунку запасів газу 407
14.5. Охорона надр і навколишнього середовища 409
Буріння свердловин 409
Випробування свердловин 411
Експлуатація нафтових і газових родовищ 413
Консервація і ліквідація свердловин 416
Контрольні запитання 417
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 419
Навчальне видання
ОРЛОВ Олександр Олександрович ЄВАОШУК Микола Іванович ОМЕЛЬЧЕНКО Валерій Григорович ТРУБЕНКО Олександр Миколайович ЧОРНИЙ Михайло Іванович
НАФТОГАЗО-
ПРОМИСЛОВА
ГЕОЛОГІЯ
Київ, видавництво "Наукова думка", 2005
Художнє оформлення А.А. Боровської Художній редактор І.П. Савицька Технічний редактор Т.С. Березяк Коректори Л.В. Сивай, СЮ. Ноткіна Оператори В.Г. Каменькович, М.А. Кравченко Комп'ютерна верстка Л.М. Каткової
Підп. до друку 27.12.2005. Формат 70x100/16. Папір офс. № 1. Гарн. Тайме. Друк. офс. Ум.-друк. арк. 35,1. Ум. фарбо-відб. 35,1. Обл.-вид. арк. 34,83. Тираж 300 прим. Зам. 6—1505
Оригінал-макет підготовлено у видавництві "Наукова думка" Р. с. № 05417561 від 16.03.95. 01601 Київ 1, вул. Терещенківська, З
ЗАТ фірма "Віпол"
03151 Київ 151, вул. Волинська, 60
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру
серія ДК № 752 від 27.12.2001.
- 0.0. Орлов, m.I. Свдощук, в.Г. Омельченко о.М. Трубенко, m.I. Чорний нафто-газопромислова
- Підручник
- 1Стор1я формування нафтогазопромислово1 геолог! I
- 1.1. Проблеми, повязан1
- 3 Нафтогазопромисловою геолопсю
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловот геолопк
- 1.2. Св1товий видобуток нафти I газу
- 1.3. 1Стор1я геолопчних досл1дженб
- 12 Нафтогазопромислова геолопя
- 1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1
- 1.5. Нафтогазоносн1стб територ1у укра1ни
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловок геолопт
- 2.1. Категорії свердловин
- 2.2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини
- 2.3. Вибір інтервалу відбору керна
- 2.4. Конструкція свердловини
- 2.5. Планування буріння свердловин
- 2.5.1. Перспективне планування
- 3.1. Відбір і вивчення керна
- 3.1.1. Бокові ґрунтоноси
- 3.1.2. Збереження керна
- 3.1.3. Опис керна, побудова кернограми
- 3.2. Відбір і вивчення шламу
- 3.2.1. Особливості відбору, методика опису і збереження шламу
- 3.2.3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі
- 3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу
- 3.2.5. Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шламом і керном
- 3.3. Інші геологічні спостереження
- 3.3.1. Відбір проб нафти, газу та води
- 3.3.3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом
- 3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення
- 3.4.1. П'єзометричні свердловини
- 3.4.2. Контрольні свердловини
- 3.4.3. Нагнітальні свердловини
- 3.5. Геологічний контроль
- 3.6. Ускладнення
- 3.7. Геологічна документація
- 3.8. Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах
- 3.8.1. Гранулометричний аналіз
- 3.8.2. Мінералогічний аналіз
- 3.8.3. Мікрофауністичніш аналіз
- 3.8.4. Спорово-пилковий аналіз
- 3.8.5. Аналіз порід на вміст карбонатів
- 3.8.6. Люмінесиентно-бітумінологічніш аналіз
- 3.8.7. Вивчення маркувальних горизонтів
- 3.8.8. Визначення пористості
- 3.8.9. Визначення проникності гірських порід
- 3.8.12. Визначення тиску насичення
- 3.8.13. Суть визначення співвідношень р—V— т пластових нафт
- 3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти
- 3.8.15. Поняття про складання рекомбінованоі проби нафти
- 4.1. Методи кореляції розрізів свердловин
- 4.1.1. Загальна кореляція
- 4.1.2. Детальна (зональна) кореляиія
- 4.1.3. Складання кореляційних схем
- 4.1.4. Складання
- 4.1.5. Регіональна кореляція
- 4.2. Складання геологічних профілів
- 4.2.1. Побудова геологічних профілів
- 4.3. Побудова структурних карт
- 4.3.1. Метод трикутників
- 4.3.2. Метод профілів
- 4.3.3. Метод сходження
- 4.3.4. Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю
- 4.3.5. Умови, які впливають на точність побудови структурної карти
- 4.3.6. Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт
- 4.3.7. Побудова карти поверхні
- 4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин
- 4.4. Побудова карт
- 4.4.4. Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових контактів за пластовими тисками
- 4.4.8. Зональні карти
- 5.2. Радіоактивні методи каротажу
- 5.3. Спеціальні геофізичні дослідження
- 5.3.1. Каротаж мікрозондами
- 5.3.2. Боковий каротаж
- 5.3.3. Термокаротаж
- 5.3.4. Кавернометрія
- 5.3.5. Газовий каротаж
- 5.3.6. Механічний каротаж
- 5.3.7. Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами
- 5.3.8. Акустичний каротаж
- 5.3.9. Нахилометрія (визначення падіння пластів)
- 5.4. Інтерпретація даних гдс
- 5.4.1. Розчленування
- 5.5. Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих свердловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі
- 6.1. Гранулометричний склад порід
- 6.2. Пористість порід
- 6.3. Проникність порід
- 6.4. Тріщинуватість порід
- 6.5. П'єзопровідність гірських порід
- 6.6. Гідропровідність гірських порід
- 6.7. Вплив термодинамічних умов
- 6.8. Про можливість
- 6.9. Класифікація колекторів
- 7.2.1. Класифікація нафт
- 7.3. Фізико-хімічні властивості газу
- 7.8. Водонафтовий контакт і його характеристика
- 8.1. Температура в природних резервуарах земної кори
- 8.1.1. Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дорозвідки нафти і газу
- 8.1.2. Використання термометрії
- 8.2. Пластові тиски в земній корі 8.2.1. Загальні положення
- 8.2.3. Інші причини формування нгпт
- 8.2.4. Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (птмг)
- 8.2.5. Використання інформації
- 8.2.9. Використання інформації
- 9.1. Сили, які утримують нафту в пласті
- 9.2. Сили,
- 9.2.1. Напір води
- 9.2.2. Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки)
- 9.2.3. Розширення розчиненого в нафті газу
- 9.2.4. Пружність рідини і породи
- 10.1. Розкриття горизонтів
- 10.1.1. Заходи шодо попередження ускладнень і аварій в проиесі буріння свердловин
- 10.1.2. Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою
- 10.2. Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта
- 10.3.1. Застосування пар
- 10.4. Заміри дебіту нафти і газу Заміри дебіту нафти
- Розробка нафтових і газових родовищ
- 11.1.2. Система розробки знизу—вгору
- 11.1.3. Комбінована система розробки
- 11.1.4. Порядок виділення
- 11.2. Системи розробки
- 11.2.1. Рівномірна сітка розташування свердловин
- 11.3. Особливості розробки
- 11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах
- 11.3.2. Поклади нафти
- 11.3.3. Поклади нафти в карбонатних колекторах
- 11.3.4. Нафтові поклади з газовою шапкою
- 11.3.5. Нафтові поклади
- 11.3.6. Нафтові облямівки
- 11.3.7. Газові поклади
- 11.3.8. Газоконденсатні поклади
- 11.3.9. Розташування видобувних свердловин у разі розробки покладів вв, пов'язаних із плікативно ускладненими структурами
- 11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовиш на континентальних шельфах торів і океанів
- 12.1. Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки
- 12.2. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу
- 12.2.1. Хімічна обробка привибішшх зон свердловин у нафтових пластах
- 12.1.4. Обробка привибійних зон свердловин твердити вибуховими речовинами
- 12.1.5. Інші види дії на пласт
- 13.1. Вибір об'єктів
- 13.2. Спостереження в процесі видобутку
- 13.4. Нагнітання газу
- 13.5. Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі
- 13.6. Витіснення парою нафти з продуктивного пласта
- 13.7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід
- 13.9. Застосування ультразвукових коливань
- 13.10. Витіснення нафти вуглекислим газом
- 13.11. Витіснення нафти
- 14.1. Організація геологічної служби на промислах
- 14.2. Геологічний контроль
- 14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти
- 14.5. Охорона надр
- 14.5.1. Буріння свердловин
- 14.5.2. Випробування свердловин
- 14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш