11.3.3. Поклади нафти в карбонатних колекторах
Специфічність підходу до розробки нафтових покладів у карбонатних колекторах починається з труднощів ще в період розвідки і промислової оцінки запасів вуглеводнів. Це пов'язано з тим, що промислові геофізичні дослідження в свердловинах не дають цілком надійних результатів при оцінці нафтонасиченості карбонатних колекторів через їх високий опір. Під час розбурювання цих порід обов'язково слід використовувати керновий матеріал для встановлення істинного значення промислової цінності відкритих покладів вуглеводнів. Утім, як відомо, керн не завжди можливо відібрати з перспективних інтервалів у достатньому об'ємі. Крім того, якщо свердловини знаходяться на значних відстанях одна від одної, це також негативно впливає на точність оцінки нафтонасиченості карбонатних порід і, як наслідок, промислової цінності.
Безпосередньо в процесі розробки нафтових покладів у карбонатних породах виникають й інші труднощі, пов'язані з тим, що в карбонатних колекторах переважають поклади нафти масивного типу. Особливо це стосується карбонатних рифогенних утворень. На контакті нафти з водою, яка підстилає масивний нафтовий поклад, відбуваються різні хімічні та біогенні процеси. Дуже часто внаслідок цього в карбонатних колекторах утворюється шар, який запечатує нафтовий поклад у нижній його частині, тобто ізолює його від підошовної води. Такий непроникний шар формується в результаті заповнення пор, пустот і тріщин колектору вторинним кальцитом і в'язким бітумом.
Згідно з дослідженнями О.М. Снарського, випадання вторинного кальциту в карбонатний колектор на межі нафта—вода відбувається внаслідок життєдіяльності анаеробних бактерій. Механізм утворення нових покладів у карбонатних породах дуже складний.
В процесі формування нафтового покладу в карбонатних породах на першій стадії, коли нафтою заповнюється невелика за об'ємом частина породи, швидкість насичення пастки нафтою є великою, як і швидкість витіснення води з породи. Із зменшенням швидкості насичення пастки, коли пастка вже майже заповнена нафтою, бактерії встигають відкладати в зоні відступлення водонафтового контакту кальцій, і швидкість формування непроникних шарів зростає, що приводить до утворення зони пониженої пористості і проникності в нижній частині покладу. Зрештою відбувається запечатування нафтового покладу.
Рис. 11.15. Схема видобутку нафти з карбонатного колектору, де формується непроникний шар:
/ — підошовна вода; 2 — карбонатний колектор з нафтою; 3 — глиниста покришка; 4— непроникний шар; свердловини: 5 — видобувні; 6 — спеціального призначення
Прикладом родовища із запечатаним покладом є Ішимбайське родовище нафти в Передуральсько-му прогині. Подібне трапляється і в інших нафтогазоносних областях, особливо, де є розвиток рифоген-
них утворень. У зв'язку з тим, що феномен закоркування нафтових покладів у карбонатних колекторах рифогенних побудов уперше вивчений в Ішимбайському районі Передуралля, такі нафтові скупчення в літературі одержали назву покладів ішимбайського типу.
Товщина шару, що запечатує нафтовий поклад у карбонатних колекторах, може сягати десятків метрів, а в районі Ішимбайського родовища зафіксовані непроникні шари товщиною 200 м і більше. В порах пустот і тріщин разом з випаданням кальциту сформувалися бітумні пробки густої нафти і її похідних, які щільно закупорили усі прохідні шляхи для підошовної води.
У нафтових покладах, зосереджених у карбонатних породах, пластовий тиск швидко знижується, дебіти свердловин також швидко зменшуються.
Для того щоб поновити видобуток нафти з покладів, які виявилися запечатаними в карбонатних колекторах, застосовують буріння свердловин спеціального призначення. Свердловини мають пройти через весь нафтовий поклад і розкрити непроникний шар (рис. 11.15). Іноді потрібно бурити 3—4 свердловини і більше, залежно від площі нафтоносності родовища. Через пробурені свердловини підошовна вода, яка знаходиться під тиском (напірні води), проривається в нижню частину нафтового покладу. В нафтовому покладі поновлюється пластовий тиск, а також дебіт свердловин. У деяких випадках дебіти свердловин сягають початкових величин.
- 0.0. Орлов, m.I. Свдощук, в.Г. Омельченко о.М. Трубенко, m.I. Чорний нафто-газопромислова
- Підручник
- 1Стор1я формування нафтогазопромислово1 геолог! I
- 1.1. Проблеми, повязан1
- 3 Нафтогазопромисловою геолопсю
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловот геолопк
- 1.2. Св1товий видобуток нафти I газу
- 1.3. 1Стор1я геолопчних досл1дженб
- 12 Нафтогазопромислова геолопя
- 1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1
- 1.5. Нафтогазоносн1стб територ1у укра1ни
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловок геолопт
- 2.1. Категорії свердловин
- 2.2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини
- 2.3. Вибір інтервалу відбору керна
- 2.4. Конструкція свердловини
- 2.5. Планування буріння свердловин
- 2.5.1. Перспективне планування
- 3.1. Відбір і вивчення керна
- 3.1.1. Бокові ґрунтоноси
- 3.1.2. Збереження керна
- 3.1.3. Опис керна, побудова кернограми
- 3.2. Відбір і вивчення шламу
- 3.2.1. Особливості відбору, методика опису і збереження шламу
- 3.2.3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі
- 3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу
- 3.2.5. Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шламом і керном
- 3.3. Інші геологічні спостереження
- 3.3.1. Відбір проб нафти, газу та води
- 3.3.3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом
- 3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення
- 3.4.1. П'єзометричні свердловини
- 3.4.2. Контрольні свердловини
- 3.4.3. Нагнітальні свердловини
- 3.5. Геологічний контроль
- 3.6. Ускладнення
- 3.7. Геологічна документація
- 3.8. Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах
- 3.8.1. Гранулометричний аналіз
- 3.8.2. Мінералогічний аналіз
- 3.8.3. Мікрофауністичніш аналіз
- 3.8.4. Спорово-пилковий аналіз
- 3.8.5. Аналіз порід на вміст карбонатів
- 3.8.6. Люмінесиентно-бітумінологічніш аналіз
- 3.8.7. Вивчення маркувальних горизонтів
- 3.8.8. Визначення пористості
- 3.8.9. Визначення проникності гірських порід
- 3.8.12. Визначення тиску насичення
- 3.8.13. Суть визначення співвідношень р—V— т пластових нафт
- 3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти
- 3.8.15. Поняття про складання рекомбінованоі проби нафти
- 4.1. Методи кореляції розрізів свердловин
- 4.1.1. Загальна кореляція
- 4.1.2. Детальна (зональна) кореляиія
- 4.1.3. Складання кореляційних схем
- 4.1.4. Складання
- 4.1.5. Регіональна кореляція
- 4.2. Складання геологічних профілів
- 4.2.1. Побудова геологічних профілів
- 4.3. Побудова структурних карт
- 4.3.1. Метод трикутників
- 4.3.2. Метод профілів
- 4.3.3. Метод сходження
- 4.3.4. Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю
- 4.3.5. Умови, які впливають на точність побудови структурної карти
- 4.3.6. Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт
- 4.3.7. Побудова карти поверхні
- 4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин
- 4.4. Побудова карт
- 4.4.4. Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових контактів за пластовими тисками
- 4.4.8. Зональні карти
- 5.2. Радіоактивні методи каротажу
- 5.3. Спеціальні геофізичні дослідження
- 5.3.1. Каротаж мікрозондами
- 5.3.2. Боковий каротаж
- 5.3.3. Термокаротаж
- 5.3.4. Кавернометрія
- 5.3.5. Газовий каротаж
- 5.3.6. Механічний каротаж
- 5.3.7. Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами
- 5.3.8. Акустичний каротаж
- 5.3.9. Нахилометрія (визначення падіння пластів)
- 5.4. Інтерпретація даних гдс
- 5.4.1. Розчленування
- 5.5. Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих свердловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі
- 6.1. Гранулометричний склад порід
- 6.2. Пористість порід
- 6.3. Проникність порід
- 6.4. Тріщинуватість порід
- 6.5. П'єзопровідність гірських порід
- 6.6. Гідропровідність гірських порід
- 6.7. Вплив термодинамічних умов
- 6.8. Про можливість
- 6.9. Класифікація колекторів
- 7.2.1. Класифікація нафт
- 7.3. Фізико-хімічні властивості газу
- 7.8. Водонафтовий контакт і його характеристика
- 8.1. Температура в природних резервуарах земної кори
- 8.1.1. Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дорозвідки нафти і газу
- 8.1.2. Використання термометрії
- 8.2. Пластові тиски в земній корі 8.2.1. Загальні положення
- 8.2.3. Інші причини формування нгпт
- 8.2.4. Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (птмг)
- 8.2.5. Використання інформації
- 8.2.9. Використання інформації
- 9.1. Сили, які утримують нафту в пласті
- 9.2. Сили,
- 9.2.1. Напір води
- 9.2.2. Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки)
- 9.2.3. Розширення розчиненого в нафті газу
- 9.2.4. Пружність рідини і породи
- 10.1. Розкриття горизонтів
- 10.1.1. Заходи шодо попередження ускладнень і аварій в проиесі буріння свердловин
- 10.1.2. Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою
- 10.2. Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта
- 10.3.1. Застосування пар
- 10.4. Заміри дебіту нафти і газу Заміри дебіту нафти
- Розробка нафтових і газових родовищ
- 11.1.2. Система розробки знизу—вгору
- 11.1.3. Комбінована система розробки
- 11.1.4. Порядок виділення
- 11.2. Системи розробки
- 11.2.1. Рівномірна сітка розташування свердловин
- 11.3. Особливості розробки
- 11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах
- 11.3.2. Поклади нафти
- 11.3.3. Поклади нафти в карбонатних колекторах
- 11.3.4. Нафтові поклади з газовою шапкою
- 11.3.5. Нафтові поклади
- 11.3.6. Нафтові облямівки
- 11.3.7. Газові поклади
- 11.3.8. Газоконденсатні поклади
- 11.3.9. Розташування видобувних свердловин у разі розробки покладів вв, пов'язаних із плікативно ускладненими структурами
- 11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовиш на континентальних шельфах торів і океанів
- 12.1. Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки
- 12.2. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу
- 12.2.1. Хімічна обробка привибішшх зон свердловин у нафтових пластах
- 12.1.4. Обробка привибійних зон свердловин твердити вибуховими речовинами
- 12.1.5. Інші види дії на пласт
- 13.1. Вибір об'єктів
- 13.2. Спостереження в процесі видобутку
- 13.4. Нагнітання газу
- 13.5. Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі
- 13.6. Витіснення парою нафти з продуктивного пласта
- 13.7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід
- 13.9. Застосування ультразвукових коливань
- 13.10. Витіснення нафти вуглекислим газом
- 13.11. Витіснення нафти
- 14.1. Організація геологічної служби на промислах
- 14.2. Геологічний контроль
- 14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти
- 14.5. Охорона надр
- 14.5.1. Буріння свердловин
- 14.5.2. Випробування свердловин
- 14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш