logo
Геологія

11.3.2. Поклади нафти

у слабопроникних малодебітних пластах

Поклади нафти, які пов'язані із слабопроникними колек­торами, майже завжди належать до певних стратиграфічних підрозділів. Прикладами таких стратиграфічних підрозділів, які є слабопроникними світами, можуть бути: кірмакінська світа нижньої частини продуктивної товщі пліоцену Апшеронського півострова; окобикайська світа о-ва Саха­лін (верхній міоцен), менілітова світа Внутрішньої зони Передкарпатського прогину (олігоцен) та ін.

До слабопроникних світ переважно належать малодебітні продуктивні горизонти. До останніх умовно прийнято відносити пласти, в яких дебіт нафти не перевищує 7 т/добу.

Мала проникність пластів може бути пов'язана з дією різних геологіч­них факторів, а саме з ущільненням колекторів у результаті дії геостатич-ного тиску, відкладання мінеральної речовини в тріщинах колекторів, збіль­шення густини нафти внаслідок епігенетичних процесів і метаморфізму, а також з генезисом самих колекторів у процесі седиментогенезу і діагенезу.

Під час розробки малодебітних слабопроникних світ постає питання способу розробки: розчленуванням продуктивної світи на окремі горизонти і окремі експлуатаційні об'єкти або об'єднанням під єдиний фільтр усієї світи як один експлуатаційний об'єкт.

Метод поділу слабопроникної світи на окремі експлуатаційні об'єкти є доцільний, оскільки він збільшує загальну величину нафтовіддачі кожного пласта окремо, за умови, що воду або газ при вторинних методах розробки закачують окремо в кожний пласт. Це дає змогу максимально витіснити нафту із пласта. Втім не завжди таке можливо, оскільки частина світи дуже часто характеризується меншими енергетичними властивостями пластів порівняно з іншими. Крім того, проводити розробку кожного пласта не завжди є економічно вигідним, особливо в початковий період розробки світи, тому що пласти не забезпечують очікуваних дебітів нафти на одну експлуатаційну свердловину, загальна вартість 1 т нафти наприкінці роз­робки світи в цілому може бути вище за допустиму. Інколи економічніше закупити і транспортувати нафту з іншого нафтогазоносного регіону або і з інших країн.

Проте іноді проводять розробку нафтових світ з розділенням на окремі продуктивні горизонти. Прикладом може бути розробка кермакінської сві­ти пліоцену в Азербайджані.

Найчастіше мала проникність пластів за їх невеликих товщин, навіть за значних перепадів тиску, не забезпечує рентабельних припливів нафти за добу, що зумовлює необхідність їх об'єднання в єдиний експлуатаційний об'єкт. Цьому сприяє те, що переважно слабопроникні світи містять про­дуктивні пласти з нафтою, близькою за складом, їх контури нафтоносності часто майже збігаються, а води переважно пасивні (водонапірний режим відсутній або маловиражений).

Досвід розробки слабопроникних малодебітних пластів у Кубанській западині Передкавказзя, Внутрішньої зони Передкарпатського прогину та

Скибової зони Карпат показує, що колектори в слабопроникних світах мають на першій стадії розробки пружні режими, які з часом переходять у режими розчиненого газу в комбінації з пружними режимами.

Отже, ефективність поділу слабопроникної світи на окремі продуктив­ні горизонти і об'єкти розробки залежить від співвідношення значень та­ких параметрів: проникності пластів; в'язкості нафти; перепаду тиску на вибої експлуатаційних свердловин; дебітності продуктивних пластів. За значної неоднорідності цих параметрів поділ світи на окремі об'єкти роз­робки є недоцільний, а за їх однорідності — доцільний і рекомендований.