13.7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід
Шахтний спосіб видобутку застосовують на родовищах з важкою нафтою, при розробці яких свердловинами, навіть за дуже щільної їх сітки (з відстанню 75 м), коефіцієнт нафтовилучення становить 1—2 % геологічних запасів.
Цей спосіб можна використовувати і для видобутку легкої високоякісної олійної нафти, експлуатація якої свердловинами вже досягла економічно вигідної межі, але породи покладу ще відзначаються високою залишковою нафтонасиченістю.
Уперше цей спосіб видобутку нафти був застосований у 1917 р. на Пе-шельбронському нафтовому родовищі в Ельзасі (Франція). Нафту тут добували виключно самопливом із дренажних штреків. У Німеччині в 1920 р. шахтним способом почали розробляти родовище Вітце біля м. Ганновер і нові родовища Гайда і Морадо (Тюрінгія).
У 1930 р. розпочали розробку шахтним способом нафтового родовища Серота-Монтеру (Румунія), у 1940 р. — родовища Хігашняма (Японія), у 1942 р. — родовища Венанго (США, штат Пенсільванія). В Росії першу нафту цим способом було добуто у 1939 р. на Ярегському родовищі біля м. Ухта (Тімано-Печорська нафтогазоносна область).
Шахтний спосіб полягає в тому, шо пласт нафти розкривають двома шахтами — експлуатаційною і вентиляційною. Поле між шахтами розрізають горизонтальними і похилими штреками на квадрати по породах, які покриває пласт. У перших варіантах шахтного видобутку нафти пласт розкривали густо розташованими рудничними свердловинами, пробуреними з польових штреків. Нафта із свердловин випливала в гірські виробки і по канавах стікала в зумпф шахти, з якого насосами її подавали на поверхню.
Нафта за цієї системи із свердловин стікає в камери, з камер її подають у спеціальні польові відкотні штреки, у яких є канавки, якими потече вода. Вода захоплює нафту на нафтозабірний пункт, де нафту відокремлюють від води, доводять до кондиції і по трубах подають вгору.
Під час розробки нафти шахтним методом проводились експериментальні паротеплові впливи на пласти закачуванням пари у пласт через свердловини, розташовані на поверхні. Це збільшило нафтовилучення з 20 до 60 %.
Переваги шахтного способу розробки нафти:
максимальне використання гравітаційних сил самої нафти;
одержання максимально можливого коефіцієнта збільшення запасів у результаті ефективного паротеплового впливу на пласт;
можливість роботи в шахті, незважаючи на природно-кліматичні умови, що важливо для районів Крайньої Півночі і Заполяр'я;
обмеженість розмірів промислової площі, промислових комунікацій;
велика економія металевих труб (обсадних, бурильних, насосно- компресорних);
безпосереднє спостереження будови пласта, а також характеру виті кання з нього нафти.
Недоліки:
більш важкі та небезпечні умови праці в нафтовій шахті (особливо, якщо в нафтовому газі є сірководень);
велика витрата кріпильного матеріалу — деревини;
великі первісні капітальні витрати.
13.8. МЕТОДИ ЗАКАЧУВАННЯ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН
Із проникненням водного фільтрату промивальної рідини в нафтонасичений пласт у порових каналах виникає капілярний тиск, який сприяє просуванню фільтрату вглиб породи і заважає фільтрації нафти до свердловини. Капілярний тиск і, відповідно, ефект Жамена можна зменшити, якщо знайти речовини для зменшення поверхневого натягу на межі поділу фільтрат — вуглеводневе середовище, збільшення ефективного радіуса порових каналів у результаті скорочення товщини адсорбційних оболонок і плівок на поверхні породи, гідрофобізації цієї поверхні з таким розрахунком, щоб довести крайовий кут змочування 0 до 90° (див. під-розд. 9.1). Таким засобом є застосування ПАР, які вводять у промивальну рідину для розкриття продуктивного пласта.
Ці речовини мають відповідати таким вимогам:
за малої концентрації значно зменшувати поверхневий натяг на межі поділу вода—вуглеводневе середовище;
поліпшувати змочуваність породи нафтою в присутності водного фільтрату промивальної рідини;
не утворювати нерозчинного осаду у разі контакту з пластовими во дами, а також солями та гірськими породами;
не допускати диспергування і набухання глинистих частин, які є в пласті, за наявності водного фільтрату;
щонайменше адсорбуватись на поверхні породи, тому що за інтен сивної адсорбції різко збільшуються витрата ПАР і вартість обробки;
не допускати утворення емульсії в пористому середовищі;
перешкоджати утворенню на межі поділу фаз адсорбційних шарів ге- леподібної структури, оскільки такі шари створюють великий гідравлічний опір фільтрації пластової рідини у свердловині.
Для обробки промивальної рідини перед розкриттям продуктивного пласта можна використовувати водорозчинні і нафторозчинні ПАР. Водорозчинні ПАР, які сильно знижують поверхневий натяг і крайовий кут змочування, сприяють збільшенню відносної проникності середовища для нафти, води і загальної проникності для них. Нафторозчинні ПАР сильно знижують відносну проникність пористого середовища для води, сприяють зменшенню водонасиченості породи, зменшують товщину гідратних оболонок, гідрофобізують поверхню порових каналів.
За останні 25 років різні ПАР досить широко використовують у вторинних методах розробки нафтогазових родовищ, аналогічно як і для інтенсифікації видобутку нафти і газу із продуктивних пластів (див. під-розд. 12.1.1, 12.1.2).
- 0.0. Орлов, m.I. Свдощук, в.Г. Омельченко о.М. Трубенко, m.I. Чорний нафто-газопромислова
- Підручник
- 1Стор1я формування нафтогазопромислово1 геолог! I
- 1.1. Проблеми, повязан1
- 3 Нафтогазопромисловою геолопсю
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловот геолопк
- 1.2. Св1товий видобуток нафти I газу
- 1.3. 1Стор1я геолопчних досл1дженб
- 12 Нафтогазопромислова геолопя
- 1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1
- 1.5. Нафтогазоносн1стб територ1у укра1ни
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловок геолопт
- 2.1. Категорії свердловин
- 2.2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини
- 2.3. Вибір інтервалу відбору керна
- 2.4. Конструкція свердловини
- 2.5. Планування буріння свердловин
- 2.5.1. Перспективне планування
- 3.1. Відбір і вивчення керна
- 3.1.1. Бокові ґрунтоноси
- 3.1.2. Збереження керна
- 3.1.3. Опис керна, побудова кернограми
- 3.2. Відбір і вивчення шламу
- 3.2.1. Особливості відбору, методика опису і збереження шламу
- 3.2.3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі
- 3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу
- 3.2.5. Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шламом і керном
- 3.3. Інші геологічні спостереження
- 3.3.1. Відбір проб нафти, газу та води
- 3.3.3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом
- 3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення
- 3.4.1. П'єзометричні свердловини
- 3.4.2. Контрольні свердловини
- 3.4.3. Нагнітальні свердловини
- 3.5. Геологічний контроль
- 3.6. Ускладнення
- 3.7. Геологічна документація
- 3.8. Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах
- 3.8.1. Гранулометричний аналіз
- 3.8.2. Мінералогічний аналіз
- 3.8.3. Мікрофауністичніш аналіз
- 3.8.4. Спорово-пилковий аналіз
- 3.8.5. Аналіз порід на вміст карбонатів
- 3.8.6. Люмінесиентно-бітумінологічніш аналіз
- 3.8.7. Вивчення маркувальних горизонтів
- 3.8.8. Визначення пористості
- 3.8.9. Визначення проникності гірських порід
- 3.8.12. Визначення тиску насичення
- 3.8.13. Суть визначення співвідношень р—V— т пластових нафт
- 3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти
- 3.8.15. Поняття про складання рекомбінованоі проби нафти
- 4.1. Методи кореляції розрізів свердловин
- 4.1.1. Загальна кореляція
- 4.1.2. Детальна (зональна) кореляиія
- 4.1.3. Складання кореляційних схем
- 4.1.4. Складання
- 4.1.5. Регіональна кореляція
- 4.2. Складання геологічних профілів
- 4.2.1. Побудова геологічних профілів
- 4.3. Побудова структурних карт
- 4.3.1. Метод трикутників
- 4.3.2. Метод профілів
- 4.3.3. Метод сходження
- 4.3.4. Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю
- 4.3.5. Умови, які впливають на точність побудови структурної карти
- 4.3.6. Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт
- 4.3.7. Побудова карти поверхні
- 4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин
- 4.4. Побудова карт
- 4.4.4. Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових контактів за пластовими тисками
- 4.4.8. Зональні карти
- 5.2. Радіоактивні методи каротажу
- 5.3. Спеціальні геофізичні дослідження
- 5.3.1. Каротаж мікрозондами
- 5.3.2. Боковий каротаж
- 5.3.3. Термокаротаж
- 5.3.4. Кавернометрія
- 5.3.5. Газовий каротаж
- 5.3.6. Механічний каротаж
- 5.3.7. Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами
- 5.3.8. Акустичний каротаж
- 5.3.9. Нахилометрія (визначення падіння пластів)
- 5.4. Інтерпретація даних гдс
- 5.4.1. Розчленування
- 5.5. Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих свердловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі
- 6.1. Гранулометричний склад порід
- 6.2. Пористість порід
- 6.3. Проникність порід
- 6.4. Тріщинуватість порід
- 6.5. П'єзопровідність гірських порід
- 6.6. Гідропровідність гірських порід
- 6.7. Вплив термодинамічних умов
- 6.8. Про можливість
- 6.9. Класифікація колекторів
- 7.2.1. Класифікація нафт
- 7.3. Фізико-хімічні властивості газу
- 7.8. Водонафтовий контакт і його характеристика
- 8.1. Температура в природних резервуарах земної кори
- 8.1.1. Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дорозвідки нафти і газу
- 8.1.2. Використання термометрії
- 8.2. Пластові тиски в земній корі 8.2.1. Загальні положення
- 8.2.3. Інші причини формування нгпт
- 8.2.4. Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (птмг)
- 8.2.5. Використання інформації
- 8.2.9. Використання інформації
- 9.1. Сили, які утримують нафту в пласті
- 9.2. Сили,
- 9.2.1. Напір води
- 9.2.2. Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки)
- 9.2.3. Розширення розчиненого в нафті газу
- 9.2.4. Пружність рідини і породи
- 10.1. Розкриття горизонтів
- 10.1.1. Заходи шодо попередження ускладнень і аварій в проиесі буріння свердловин
- 10.1.2. Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою
- 10.2. Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта
- 10.3.1. Застосування пар
- 10.4. Заміри дебіту нафти і газу Заміри дебіту нафти
- Розробка нафтових і газових родовищ
- 11.1.2. Система розробки знизу—вгору
- 11.1.3. Комбінована система розробки
- 11.1.4. Порядок виділення
- 11.2. Системи розробки
- 11.2.1. Рівномірна сітка розташування свердловин
- 11.3. Особливості розробки
- 11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах
- 11.3.2. Поклади нафти
- 11.3.3. Поклади нафти в карбонатних колекторах
- 11.3.4. Нафтові поклади з газовою шапкою
- 11.3.5. Нафтові поклади
- 11.3.6. Нафтові облямівки
- 11.3.7. Газові поклади
- 11.3.8. Газоконденсатні поклади
- 11.3.9. Розташування видобувних свердловин у разі розробки покладів вв, пов'язаних із плікативно ускладненими структурами
- 11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовиш на континентальних шельфах торів і океанів
- 12.1. Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки
- 12.2. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу
- 12.2.1. Хімічна обробка привибішшх зон свердловин у нафтових пластах
- 12.1.4. Обробка привибійних зон свердловин твердити вибуховими речовинами
- 12.1.5. Інші види дії на пласт
- 13.1. Вибір об'єктів
- 13.2. Спостереження в процесі видобутку
- 13.4. Нагнітання газу
- 13.5. Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі
- 13.6. Витіснення парою нафти з продуктивного пласта
- 13.7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід
- 13.9. Застосування ультразвукових коливань
- 13.10. Витіснення нафти вуглекислим газом
- 13.11. Витіснення нафти
- 14.1. Організація геологічної служби на промислах
- 14.2. Геологічний контроль
- 14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти
- 14.5. Охорона надр
- 14.5.1. Буріння свердловин
- 14.5.2. Випробування свердловин
- 14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш