4.1. Методи кореляції розрізів свердловин
Кореляція (зіставлення) розрізів свердловин — один з найвідповідальніших етапів роботи геолога. На цьому етапі насамперед виділяють опорні (або маркувальні пласти і горизонти, їх ще іменують реперами). Опорними (маркувальними) пластами (горизонтами) називають пласти (горизонти), фізико-літологічна характеристика яких відрізняється від характеристики вмісних порід і зберігається у межах усього родовища, нафтогазоносного району або навіть регіону.
Згідно з результатами вивчення розрізів свердловин за даними електричного і радіоактивного каротажу геоелектричні та георадіоактивні репе-ри-максимуми або репери-мінімуми на кривих уявного опору (УО), гамма-каротажу (ГК) або нейтронного гамма-каротажу (НГК) можуть простежуватися в межах одного родовища, району або регіону.
Прикладами маркувальних горизонтів у Західноукраїнському нафтогазоносному регіоні можуть слугувати так звані роговикові горизонти у мені-літовій світі олігоцену Внутрішньої зони Передкарпатського прогину, а також гіпсо-ангідритовий горизонт тортону у відкладах неогену Зовнішньої зони цього прогину. Зазначені горизонти чітко відрізняються від вмісних порід літологією і відбиваються на усіх діаграмах ГДС.
Кореляція дає змогу встановити послідовність залягання пластів гірських порід, які розкриті свердловинами, виділити одновікові пласти, простежити зміну їх товщин, літологічного і фаціального складів, виявити тектонічні порушення. На основі узагальнення та інтерпретації результатів кореляції складають геологічні розрізи, структурні карти, карти товщин, карти неоднорідностей, за якими вивчають будову продуктивних пластів.
Кореляцію також здійснюють за зразками гірських порід з відслонень у процесі геологічної зйомки або за керном, піднятим зі свердловин. Проте низький відсоток винесення керна і відсутність суцільного відбору зразків утруднюють кореляцію.
Найефективнішою є кореляція розрізів свердловин за матеріалами ГДС. У кожній свердловині проводять комплекс промислово-геофізичних досліджень, і виділені, наприклад, геоелектричні репери можна простежувати в розрізах усіх пробурених свердловин у межах площі. В цьому випадку слід ураховувати нижченаведене:
Вважається, що один і той самий пласт у розрізах різних свердло вин однаково відображається на каротажних діаграмах. Це важлива озна ка подібності зіставлених пластів, які ув'язуються в розрізах різних сверд ловин.
Значення геофізичних параметрів можуть залежати не лише від вла стивостей пласта, а й інших факторів (діаметр свердловини, якість і вла стивості глинистого розчину тощо). Отже, додатковою ознакою подібності пластів у розрізі свердловин може слугувати рівність відношень величин одного і того самого параметра, характерного двом сусіднім пластам. На приклад, якщо відношення значень УО двох сусідніх пластів зберігається майже однаковим у різних свердловинах, то це і є підтвердженням пра вильності простеження цих пластів за подібністю конфігурації каротажних діаграм.
Подібність зміни комплексу параметрів кожного з пластів виявля ється у подібності конфігурації низки каротажних діаграм, кожна з яких відображує зміну одного геофізичного параметра. Найширше застосовують метод електрометрії, коли записують криві ПС і УО. До нього додають ме тод радіометрії (записуються криві ГК і НГК) та кавернометрію. Особливе значення кавернометрія набуває для потужних товщ глин, які пробурюють свердловинами різного діаметра, що залежить від літології глинистих порід та умов їх утворення.
Крім того, слід враховувати пласти з різними фізичними властивостями — насиченістю нафтою, газом, літологічним складом унаслідок фаці-ального заміщення тощо.
При кореляції спостерігають за подібністю пластів: якщо вона є сталою, то це можна вважати ознакою правильної кореляції.
У свою чергу, зміну товщин пластів можна пояснити такими причинами:
викривленням свердловини — залежить частіше від технічних при чин (нахилені свердловини), що визначають по інклінограмах, і геологіч них (збільшення кутів падіння, особливо на крилах);
зміною умов нагромадження осадів (різні швидкості опускання дна басейну під час седиментації), ростом структури одночасно з осадонагро- мадженням; некомпенсуванням осадонагромадження;
перетинанням свердловиною однієї частини пласта підкиду або насу- ву, лежачої складки, поверхні неузгодження;
• регіональним зменшенням товщини кожного шару і пласта. Виділяють три види кореляції: загальну, детальну, регіональну. Загальна кореляція — зіставлення розрізів свердловин, пробурених у
межах якої-небудь площі або родовища від земної поверхні до вибою.
Детальна {зональна, за термінологією М. О. Жданова) кореляція — зіставлення між собою частин розрізів свердловин в межах продуктивних пластів, горизонтів або продуктивної нафтогазоносної товщі.
Регіональна кореляція — зіставлення зведених геолого-геофізичних розрізів площ або родовищ по всьому регіону в цілому.
- 0.0. Орлов, m.I. Свдощук, в.Г. Омельченко о.М. Трубенко, m.I. Чорний нафто-газопромислова
- Підручник
- 1Стор1я формування нафтогазопромислово1 геолог! I
- 1.1. Проблеми, повязан1
- 3 Нафтогазопромисловою геолопсю
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловот геолопк
- 1.2. Св1товий видобуток нафти I газу
- 1.3. 1Стор1я геолопчних досл1дженб
- 12 Нафтогазопромислова геолопя
- 1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1
- 1.5. Нафтогазоносн1стб територ1у укра1ни
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловок геолопт
- 2.1. Категорії свердловин
- 2.2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини
- 2.3. Вибір інтервалу відбору керна
- 2.4. Конструкція свердловини
- 2.5. Планування буріння свердловин
- 2.5.1. Перспективне планування
- 3.1. Відбір і вивчення керна
- 3.1.1. Бокові ґрунтоноси
- 3.1.2. Збереження керна
- 3.1.3. Опис керна, побудова кернограми
- 3.2. Відбір і вивчення шламу
- 3.2.1. Особливості відбору, методика опису і збереження шламу
- 3.2.3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі
- 3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу
- 3.2.5. Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шламом і керном
- 3.3. Інші геологічні спостереження
- 3.3.1. Відбір проб нафти, газу та води
- 3.3.3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом
- 3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення
- 3.4.1. П'єзометричні свердловини
- 3.4.2. Контрольні свердловини
- 3.4.3. Нагнітальні свердловини
- 3.5. Геологічний контроль
- 3.6. Ускладнення
- 3.7. Геологічна документація
- 3.8. Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах
- 3.8.1. Гранулометричний аналіз
- 3.8.2. Мінералогічний аналіз
- 3.8.3. Мікрофауністичніш аналіз
- 3.8.4. Спорово-пилковий аналіз
- 3.8.5. Аналіз порід на вміст карбонатів
- 3.8.6. Люмінесиентно-бітумінологічніш аналіз
- 3.8.7. Вивчення маркувальних горизонтів
- 3.8.8. Визначення пористості
- 3.8.9. Визначення проникності гірських порід
- 3.8.12. Визначення тиску насичення
- 3.8.13. Суть визначення співвідношень р—V— т пластових нафт
- 3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти
- 3.8.15. Поняття про складання рекомбінованоі проби нафти
- 4.1. Методи кореляції розрізів свердловин
- 4.1.1. Загальна кореляція
- 4.1.2. Детальна (зональна) кореляиія
- 4.1.3. Складання кореляційних схем
- 4.1.4. Складання
- 4.1.5. Регіональна кореляція
- 4.2. Складання геологічних профілів
- 4.2.1. Побудова геологічних профілів
- 4.3. Побудова структурних карт
- 4.3.1. Метод трикутників
- 4.3.2. Метод профілів
- 4.3.3. Метод сходження
- 4.3.4. Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю
- 4.3.5. Умови, які впливають на точність побудови структурної карти
- 4.3.6. Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт
- 4.3.7. Побудова карти поверхні
- 4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин
- 4.4. Побудова карт
- 4.4.4. Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових контактів за пластовими тисками
- 4.4.8. Зональні карти
- 5.2. Радіоактивні методи каротажу
- 5.3. Спеціальні геофізичні дослідження
- 5.3.1. Каротаж мікрозондами
- 5.3.2. Боковий каротаж
- 5.3.3. Термокаротаж
- 5.3.4. Кавернометрія
- 5.3.5. Газовий каротаж
- 5.3.6. Механічний каротаж
- 5.3.7. Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами
- 5.3.8. Акустичний каротаж
- 5.3.9. Нахилометрія (визначення падіння пластів)
- 5.4. Інтерпретація даних гдс
- 5.4.1. Розчленування
- 5.5. Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих свердловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі
- 6.1. Гранулометричний склад порід
- 6.2. Пористість порід
- 6.3. Проникність порід
- 6.4. Тріщинуватість порід
- 6.5. П'єзопровідність гірських порід
- 6.6. Гідропровідність гірських порід
- 6.7. Вплив термодинамічних умов
- 6.8. Про можливість
- 6.9. Класифікація колекторів
- 7.2.1. Класифікація нафт
- 7.3. Фізико-хімічні властивості газу
- 7.8. Водонафтовий контакт і його характеристика
- 8.1. Температура в природних резервуарах земної кори
- 8.1.1. Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дорозвідки нафти і газу
- 8.1.2. Використання термометрії
- 8.2. Пластові тиски в земній корі 8.2.1. Загальні положення
- 8.2.3. Інші причини формування нгпт
- 8.2.4. Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (птмг)
- 8.2.5. Використання інформації
- 8.2.9. Використання інформації
- 9.1. Сили, які утримують нафту в пласті
- 9.2. Сили,
- 9.2.1. Напір води
- 9.2.2. Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки)
- 9.2.3. Розширення розчиненого в нафті газу
- 9.2.4. Пружність рідини і породи
- 10.1. Розкриття горизонтів
- 10.1.1. Заходи шодо попередження ускладнень і аварій в проиесі буріння свердловин
- 10.1.2. Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою
- 10.2. Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта
- 10.3.1. Застосування пар
- 10.4. Заміри дебіту нафти і газу Заміри дебіту нафти
- Розробка нафтових і газових родовищ
- 11.1.2. Система розробки знизу—вгору
- 11.1.3. Комбінована система розробки
- 11.1.4. Порядок виділення
- 11.2. Системи розробки
- 11.2.1. Рівномірна сітка розташування свердловин
- 11.3. Особливості розробки
- 11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах
- 11.3.2. Поклади нафти
- 11.3.3. Поклади нафти в карбонатних колекторах
- 11.3.4. Нафтові поклади з газовою шапкою
- 11.3.5. Нафтові поклади
- 11.3.6. Нафтові облямівки
- 11.3.7. Газові поклади
- 11.3.8. Газоконденсатні поклади
- 11.3.9. Розташування видобувних свердловин у разі розробки покладів вв, пов'язаних із плікативно ускладненими структурами
- 11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовиш на континентальних шельфах торів і океанів
- 12.1. Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки
- 12.2. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу
- 12.2.1. Хімічна обробка привибішшх зон свердловин у нафтових пластах
- 12.1.4. Обробка привибійних зон свердловин твердити вибуховими речовинами
- 12.1.5. Інші види дії на пласт
- 13.1. Вибір об'єктів
- 13.2. Спостереження в процесі видобутку
- 13.4. Нагнітання газу
- 13.5. Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі
- 13.6. Витіснення парою нафти з продуктивного пласта
- 13.7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід
- 13.9. Застосування ультразвукових коливань
- 13.10. Витіснення нафти вуглекислим газом
- 13.11. Витіснення нафти
- 14.1. Організація геологічної служби на промислах
- 14.2. Геологічний контроль
- 14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти
- 14.5. Охорона надр
- 14.5.1. Буріння свердловин
- 14.5.2. Випробування свердловин
- 14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш