logo
Геологія

3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти

При вивченні в'язкості пластової нафти слід враховувати специфіку конструкції приладу, на якому проводять дослідження. Нижче розглянуто принципову суть дослідження пластової нафти на тому чи ін­шому приладі.

В'язкість пластової нафти визначають у віскозиметрі високого тиску типу ВВДУ-1. Вимірювання в'язкості Грунтується на встановленні часу ру­ху кулі, що котиться усередині похилої трубки.

Досліди з визначення в'язкості пластової нафти ставлять за сталої тем­ператури, яка дорівнює пластовій, але за різних тиску і газового фактора проби.

Спочатку віскозиметр заповнюють стабілізованою нафтою і в умовах різного тиску, що створюється вимірювальним ртутним пресом через бом­бу РУТ, вимірюють в'язкість. Тиск у віскозиметрі регулюють відповідним манометром.

Потім 1/3 стабілізованої нафти витискають із віскозиметра пробою, що надходить з бомби, і у віскозиметрі за різного тиску визначають в'язкість тієї проби, яка в ньому знаходиться, тобто проби, газовий фактор якої ста­новить 1/3 газового фактора проби, що знаходиться в бомбі. Після вимі­рювання в'язкості визначають газовий фактор проби (що знаходиться у ві­скозиметрі) випусканням 1,0—1,5 мл проби в мікрогазосепаратор.

Для вимірювання в'язкості за різного тиску проби, газовий фактор якої становить 2/3 газового фактора проби, що знаходиться в бомбі, з ві­скозиметра витискають пробою з бомби половину тієї проби, яка в ньому була. Після вимірювання в'язкості в мікрогазосепаратор з віскозиметра ви­пускають 1,0—1,5 мл проби для визначення її газового фактора.

Нарешті, пробою з бомби повністю витискають усю нафту, що знахо­диться у віскозиметрі, і за різного тиску, що перевищує тиск насичення, вимірюють в'язкість пластової нафти.

Ці дослідження дають змогу встановити залежність в'язкості пластової нафти від кількості розчиненого у нафті газу і від тиску за певної сталої температури.