3.2.3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі
У тонкошаруватих піщано-глинистих товщах виділення продуктивних пластів пов'язане з дуже великими труднощами. Втім у глинистих товщах зосереджені досить великі вуглеводневі ресурси. Глини зазвичай не є колекторами для вуглеводнів. Окремі шари і прошарки в глинах стають колекторами, якщо у їх складі підвищується вміст піщаної фракції, але часто цей вміст дуже малий.
Існуючі геофізичні способи визначення колекторів і продуктивних інтервалів у розрізах свердловин, що розкрили тонкошаруваті глинисті товщі, переважно не дають однозначних відповідей, оскільки невелике збільшення піщаної фракції на каротажних діаграмах геофізичних досліджень свердловин (ГДС) не відображує різницю між колекторами і вмісними породами. Під час буріння пошукових і розвідувальних свердловин відбір керна за глибиною становить лише 6—8 % проектної глибини свердловин, і шари та прошарки, які є продуктивними колекторами, дуже часто залишаються пропущеними. Здійснити порівняльний аналіз між каротажними діаграмами ГДС і складом керна немає можливості. Визначення продуктивних інтервалів ускладнюється ще тим, що на малих і середніх глибинах пластові води дуже часто слабо-мінералізовані й навіть прісні. Вони характеризуються великим електричним опором, що не дає змоги відрізнити за даними електрометрії водоносні шари і прошарки від пластів, насичених вуглеводнями. Радіоактивні методи ГДС (гамма-каротаж — ГК, нейтронний гамма-каротаж — НГК), кавернометрія, газовий каротаж та інші не завжди однозначно виділяють продуктивні інтервали навіть у разі їх комплексної інтерпретації.
Метод визначення перспективних на нафту і газ інтервалів за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі ґрунтується на встановленні зміни коефіцієнта набухання глинистого матеріалу в уламках породи, які виносить глинистий розчин із свердловини під час буріння; шлам обов'язково відбирають через кожні 3 м проходки. Слід зазначити, що без винесення шламу на поверхню промивальною рідиною не може здійснюватися буріння свердловин. Тому відбір шламу не потребує додаткових витрат коштів. Як відомо, за даними дослідження шламу при бурінні геологічна служба поступово будує літологічний та стратиграфічний розрізи свердловини.
Відомо, що з проникненням води в пори будь-якої породи фазова проникність її для вуглеводневих сполук зменшується і за певної кількості води, що проникла в породу, для вуглеводнів дорівнює нулю. Навпаки, зі зменшенням фазової проникності для води фазова проникність для вуглеводнів (нафти або газу) збільшується і за певного її значення фазова проникність для води дорівнюватиме нулю. У цьому випадку в колекторі можуть існувати і рухатися лише вуглеводневі сполуки. При дослідженні тонкошаруватої піщано-глинистої товщі неогену Зовнішньої зони Передкар-патського прогину встановлено, що згаданий ефект чітко проявляється і у глинистих породах. З огляду на те що глини у разі проникнення у них води схильні до набухання, можна визначити шари і прошарки, що насичені не водою, а вуглеводневими сполуками. Для цього досліджують змінення коефіцієнта набухання в розрізах свердловин, що бурять у піщано-глинистих товщах нафтогазоносних регіонів.
Метод передбачає побудову графіка зміни Кна6 у процесі буріння свердловини. Зменшення величини Кт6 у глинистій товщі вказує на перспективність того або іншого інтервалу в розрізі свердловини (рис.3.17, табл. 3.1). Особливо це має значення для виявлення нафтогазоносних шарів та прошарків на малих і середніх глибинах, тому що за наявності в породі прісної або слабомінералізованої води в зонах аерації глинисті відклади на елек-трокаротажних діаграмах ГДС не відрізняються від нафтогазоносних шарів і прошарків внаслідок високих електричних опорів цих вод. Іноді зазначене спостерігається і на великих глибинах, де слабомінералізовані води можуть бути конденсаційного походження. Дослідження показали, що відрізнити в таких випадках газоносний або нафтоносний шар від водоносного
можна за коефіцієнтом набухання, величина якого чітко зменшується в інтервалах, де піщано-глинисті породи насичені вуглеводневими сполуками.
Виявлення перспективних на нафту і газ об'єктів у розрізі піщано-глинистих товщ значно полегшується проведенням досліджень псамітовості глинистих уламків шламу в процесі буріння.
Для визначення інтервалів колекторів у розрізах піщано-глинистих товщ за даними зміни в них вмісту псамітової фракції передбачається побудова графіка дисперсної розсіяності пластів по розрізу свердловини. Для цього пробу шламу зважують і виділяють із неї псамітову фракцію (діаметр зерен менший за 0,1 мм).
У міру буріння свердловини передбачається побудова кривої зміни концентрації псамітів у глинистих породах у^ розрізі. Корегування глибини відбору шламу через запізнення його винесення на поверхню визначається так, як розглянуто вище.
Отже, у піщано-глинистій товщі можна визначити в розрізі свердловин інтервали з підвищеним вмістом псамітової фракції. Породи цих інтервалів є колекторами, якщо знаходяться між шарами і прошарками глин з меншою псамітовістю, і їх можна розглядати перспективними у нафтогазоносному відношенні.
Так, за даними досліджень зміни псамітовості піщано-глинистих порід у розрізах св. Макунівська-12, Хідновицька-139 Зовнішньої зони Перед -карпатського прогину були виділені інтервали, де піщано-глинисті породи характеризуються відносно підвищеною псамітовістю (до 28 %) щодо вміс-них порід (10 %).
При випробуванні горизонту ВД-14 із інтервалів 868—872 і 880—886 м у св. Макунівська-12 і горизонту НД-8 із інтервалів 1289—1302 і 1330— 1337 м у св. Хідновицька-139 були одержані промислові припливи газу, що засвідчило розкриття нових газоносних об'єктів промислового значення, які у минулому були пропущені під час пошуково-розвідувальних робіт.
Слід акцентувати увагу на тому, що досі у піщано-глинистих товщах (як на Передкарпатті, так і в інших нафтогазоносних регіонах) пошуки та розвідку покладів нафти і газу здійснюють переважно у монолітних плас-
- 0.0. Орлов, m.I. Свдощук, в.Г. Омельченко о.М. Трубенко, m.I. Чорний нафто-газопромислова
- Підручник
- 1Стор1я формування нафтогазопромислово1 геолог! I
- 1.1. Проблеми, повязан1
- 3 Нафтогазопромисловою геолопсю
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловот геолопк
- 1.2. Св1товий видобуток нафти I газу
- 1.3. 1Стор1я геолопчних досл1дженб
- 12 Нафтогазопромислова геолопя
- 1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1
- 1.5. Нафтогазоносн1стб територ1у укра1ни
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловок геолопт
- 2.1. Категорії свердловин
- 2.2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини
- 2.3. Вибір інтервалу відбору керна
- 2.4. Конструкція свердловини
- 2.5. Планування буріння свердловин
- 2.5.1. Перспективне планування
- 3.1. Відбір і вивчення керна
- 3.1.1. Бокові ґрунтоноси
- 3.1.2. Збереження керна
- 3.1.3. Опис керна, побудова кернограми
- 3.2. Відбір і вивчення шламу
- 3.2.1. Особливості відбору, методика опису і збереження шламу
- 3.2.3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі
- 3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу
- 3.2.5. Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шламом і керном
- 3.3. Інші геологічні спостереження
- 3.3.1. Відбір проб нафти, газу та води
- 3.3.3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом
- 3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення
- 3.4.1. П'єзометричні свердловини
- 3.4.2. Контрольні свердловини
- 3.4.3. Нагнітальні свердловини
- 3.5. Геологічний контроль
- 3.6. Ускладнення
- 3.7. Геологічна документація
- 3.8. Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах
- 3.8.1. Гранулометричний аналіз
- 3.8.2. Мінералогічний аналіз
- 3.8.3. Мікрофауністичніш аналіз
- 3.8.4. Спорово-пилковий аналіз
- 3.8.5. Аналіз порід на вміст карбонатів
- 3.8.6. Люмінесиентно-бітумінологічніш аналіз
- 3.8.7. Вивчення маркувальних горизонтів
- 3.8.8. Визначення пористості
- 3.8.9. Визначення проникності гірських порід
- 3.8.12. Визначення тиску насичення
- 3.8.13. Суть визначення співвідношень р—V— т пластових нафт
- 3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти
- 3.8.15. Поняття про складання рекомбінованоі проби нафти
- 4.1. Методи кореляції розрізів свердловин
- 4.1.1. Загальна кореляція
- 4.1.2. Детальна (зональна) кореляиія
- 4.1.3. Складання кореляційних схем
- 4.1.4. Складання
- 4.1.5. Регіональна кореляція
- 4.2. Складання геологічних профілів
- 4.2.1. Побудова геологічних профілів
- 4.3. Побудова структурних карт
- 4.3.1. Метод трикутників
- 4.3.2. Метод профілів
- 4.3.3. Метод сходження
- 4.3.4. Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю
- 4.3.5. Умови, які впливають на точність побудови структурної карти
- 4.3.6. Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт
- 4.3.7. Побудова карти поверхні
- 4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин
- 4.4. Побудова карт
- 4.4.4. Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових контактів за пластовими тисками
- 4.4.8. Зональні карти
- 5.2. Радіоактивні методи каротажу
- 5.3. Спеціальні геофізичні дослідження
- 5.3.1. Каротаж мікрозондами
- 5.3.2. Боковий каротаж
- 5.3.3. Термокаротаж
- 5.3.4. Кавернометрія
- 5.3.5. Газовий каротаж
- 5.3.6. Механічний каротаж
- 5.3.7. Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами
- 5.3.8. Акустичний каротаж
- 5.3.9. Нахилометрія (визначення падіння пластів)
- 5.4. Інтерпретація даних гдс
- 5.4.1. Розчленування
- 5.5. Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих свердловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі
- 6.1. Гранулометричний склад порід
- 6.2. Пористість порід
- 6.3. Проникність порід
- 6.4. Тріщинуватість порід
- 6.5. П'єзопровідність гірських порід
- 6.6. Гідропровідність гірських порід
- 6.7. Вплив термодинамічних умов
- 6.8. Про можливість
- 6.9. Класифікація колекторів
- 7.2.1. Класифікація нафт
- 7.3. Фізико-хімічні властивості газу
- 7.8. Водонафтовий контакт і його характеристика
- 8.1. Температура в природних резервуарах земної кори
- 8.1.1. Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дорозвідки нафти і газу
- 8.1.2. Використання термометрії
- 8.2. Пластові тиски в земній корі 8.2.1. Загальні положення
- 8.2.3. Інші причини формування нгпт
- 8.2.4. Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (птмг)
- 8.2.5. Використання інформації
- 8.2.9. Використання інформації
- 9.1. Сили, які утримують нафту в пласті
- 9.2. Сили,
- 9.2.1. Напір води
- 9.2.2. Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки)
- 9.2.3. Розширення розчиненого в нафті газу
- 9.2.4. Пружність рідини і породи
- 10.1. Розкриття горизонтів
- 10.1.1. Заходи шодо попередження ускладнень і аварій в проиесі буріння свердловин
- 10.1.2. Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою
- 10.2. Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта
- 10.3.1. Застосування пар
- 10.4. Заміри дебіту нафти і газу Заміри дебіту нафти
- Розробка нафтових і газових родовищ
- 11.1.2. Система розробки знизу—вгору
- 11.1.3. Комбінована система розробки
- 11.1.4. Порядок виділення
- 11.2. Системи розробки
- 11.2.1. Рівномірна сітка розташування свердловин
- 11.3. Особливості розробки
- 11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах
- 11.3.2. Поклади нафти
- 11.3.3. Поклади нафти в карбонатних колекторах
- 11.3.4. Нафтові поклади з газовою шапкою
- 11.3.5. Нафтові поклади
- 11.3.6. Нафтові облямівки
- 11.3.7. Газові поклади
- 11.3.8. Газоконденсатні поклади
- 11.3.9. Розташування видобувних свердловин у разі розробки покладів вв, пов'язаних із плікативно ускладненими структурами
- 11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовиш на континентальних шельфах торів і океанів
- 12.1. Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки
- 12.2. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу
- 12.2.1. Хімічна обробка привибішшх зон свердловин у нафтових пластах
- 12.1.4. Обробка привибійних зон свердловин твердити вибуховими речовинами
- 12.1.5. Інші види дії на пласт
- 13.1. Вибір об'єктів
- 13.2. Спостереження в процесі видобутку
- 13.4. Нагнітання газу
- 13.5. Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі
- 13.6. Витіснення парою нафти з продуктивного пласта
- 13.7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід
- 13.9. Застосування ультразвукових коливань
- 13.10. Витіснення нафти вуглекислим газом
- 13.11. Витіснення нафти
- 14.1. Організація геологічної служби на промислах
- 14.2. Геологічний контроль
- 14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти
- 14.5. Охорона надр
- 14.5.1. Буріння свердловин
- 14.5.2. Випробування свердловин
- 14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш