3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу
Метод визначення тектонічних порушень насувного характеру полягає у неперервному визначенні густини гірських порід у шламі, що виноситься на поверхню. Це дешевше і простіше порівняно з мікрофа-уністичним аналізом. Крім того, в гірських породах не завжди можна виділити керівну мікрофауну, за допомогою якої встановлюють відносний вік гірських порід.
Відомо, що густина порід з глибиною збільшується. Наприклад, густина теригенних порід (глини і аргіліти) у Карпатському нафтогазоносному регіоні змінюється від поверхні до глибини 9—10 тис. м у межах 2280—2800 кг/м3. Майже для усіх зон, де сформувалися осадові породи, побудовані теоретичні криві зміни їх густини з глибиною. Якщо під час буріння свердловини на певній глибині густина порід різко зменшується (до величини, що характеризує породи на поверхні), це може означати, що свердловина вийшла з насунутого масиву порід і увійшла в гірські породи піднасуву.
Теоретичне обґрунтування цього таке. До формування насувів у тій чи іншій зоні осадовий матеріал, що відкладався під дією геостатичного тиску, поступово ущільнювався, перетворюючись у гірські породи (глинистий матеріал — в аргіліти, алевритистий — в алевроліти, піски — у пісковики тощо). Густина гірських порід тієї або іншої зони на всіх ділянках закономірно збільшується з глибиною (рис. 3.18, а). З проявом тектогенезу в ре-
Рис. 3.18. Модель утворення насунутих один на одний блоків гірських порід, в яких ущільнення гірських порід повторюється в аналогічних межах (за О.О. Орловим, М.І. Чорним):
а — до формування тектонічних розривів; б — після формування тектонічних розривів; в — після формування насувів по поверхні тектонічних розривів; 7 — теоретична крива зміни ущільнення гірських порід; 2 — тектонічне порушення; З — фактична крива зміни ущільнення гірських порід після утворення насувів
зультаті дії тектонічних сил горизонтального напрямку в осадових відкладах виникають тектонічні порушення (рис. 3.18, б) і насування блоків гірських порід один на одний. Нагромадження блоків гірських порід зумовлює повторювання густини гірських порід за її значеннями (рис. 3.18, в). Отже, розріз пробуреної свердловини в геологічних умовах, де відбувалось насування блоків гірських порід один на одний (у Карпатському регіоні їх називають скибами), характеризується повторюваністю значень густини порід в окремих інтервалах. Це можна виявити за результатами дослідження густини порід в уламках шламу. Наприклад, у розрізах свердловин Космач-28, Сливки-27 і Луги-1 (рис. 3.19) за даними перерв значень густини порід чітко виділяються поверхні насувів на відповідних глибинах, шо визначені за даними дослідження шламу.
Згаданий метод дає змогу визначати насувний характер тектонічних розривів, відрізняючи їх від розривів інших типів дислокацій, а також від поверхонь неузгоджень в осадовій товщі земної кори. Одержані результати потрібні для складання кореляційних схем, геологічних профілів та інших геологічних графічних побудов як окремих пошуково-розвідувальних площ, так і в цілому областей та регіонів.
В інтервалах тектонічних порушень насувного характеру, як правило, спостерігаються порушеність, перем'ятість і подрібненість гірських порід. Це відбувається внаслідок насування верхнього блока порід по поверхні нижнього блока. Породи в таких інтервалах мають вигляд брекчії, але не седиментаційної, а тектонічної. Тому породи із зон насувів і, особливо, шар'яжів одержали назву тектонічної брекчії. Якщо амплітуда насуву дуже велика (десятки кілометрів), то породи перетираються до маленьких часточок і мають вигляд спресованої пудри. Такі породи тектонічного походження називають мілонітами (рис. 3.19).
Метод можна застосовувати під час буріння свердловин без жодних додаткових витрат коштів на проведення додаткових ГДС, відбір керна боковими Ґрунтоносами, визначення повторень у відносному віці гірських порід за мікрофауністичним аналізом тощо.
- 0.0. Орлов, m.I. Свдощук, в.Г. Омельченко о.М. Трубенко, m.I. Чорний нафто-газопромислова
- Підручник
- 1Стор1я формування нафтогазопромислово1 геолог! I
- 1.1. Проблеми, повязан1
- 3 Нафтогазопромисловою геолопсю
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловот геолопк
- 1.2. Св1товий видобуток нафти I газу
- 1.3. 1Стор1я геолопчних досл1дженб
- 12 Нафтогазопромислова геолопя
- 1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1
- 1.5. Нафтогазоносн1стб територ1у укра1ни
- 1Стор1я формування нафтогазопромисловок геолопт
- 2.1. Категорії свердловин
- 2.2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини
- 2.3. Вибір інтервалу відбору керна
- 2.4. Конструкція свердловини
- 2.5. Планування буріння свердловин
- 2.5.1. Перспективне планування
- 3.1. Відбір і вивчення керна
- 3.1.1. Бокові ґрунтоноси
- 3.1.2. Збереження керна
- 3.1.3. Опис керна, побудова кернограми
- 3.2. Відбір і вивчення шламу
- 3.2.1. Особливості відбору, методика опису і збереження шламу
- 3.2.3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі
- 3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу
- 3.2.5. Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шламом і керном
- 3.3. Інші геологічні спостереження
- 3.3.1. Відбір проб нафти, газу та води
- 3.3.3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом
- 3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення
- 3.4.1. П'єзометричні свердловини
- 3.4.2. Контрольні свердловини
- 3.4.3. Нагнітальні свердловини
- 3.5. Геологічний контроль
- 3.6. Ускладнення
- 3.7. Геологічна документація
- 3.8. Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах
- 3.8.1. Гранулометричний аналіз
- 3.8.2. Мінералогічний аналіз
- 3.8.3. Мікрофауністичніш аналіз
- 3.8.4. Спорово-пилковий аналіз
- 3.8.5. Аналіз порід на вміст карбонатів
- 3.8.6. Люмінесиентно-бітумінологічніш аналіз
- 3.8.7. Вивчення маркувальних горизонтів
- 3.8.8. Визначення пористості
- 3.8.9. Визначення проникності гірських порід
- 3.8.12. Визначення тиску насичення
- 3.8.13. Суть визначення співвідношень р—V— т пластових нафт
- 3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти
- 3.8.15. Поняття про складання рекомбінованоі проби нафти
- 4.1. Методи кореляції розрізів свердловин
- 4.1.1. Загальна кореляція
- 4.1.2. Детальна (зональна) кореляиія
- 4.1.3. Складання кореляційних схем
- 4.1.4. Складання
- 4.1.5. Регіональна кореляція
- 4.2. Складання геологічних профілів
- 4.2.1. Побудова геологічних профілів
- 4.3. Побудова структурних карт
- 4.3.1. Метод трикутників
- 4.3.2. Метод профілів
- 4.3.3. Метод сходження
- 4.3.4. Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю
- 4.3.5. Умови, які впливають на точність побудови структурної карти
- 4.3.6. Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт
- 4.3.7. Побудова карти поверхні
- 4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин
- 4.4. Побудова карт
- 4.4.4. Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових контактів за пластовими тисками
- 4.4.8. Зональні карти
- 5.2. Радіоактивні методи каротажу
- 5.3. Спеціальні геофізичні дослідження
- 5.3.1. Каротаж мікрозондами
- 5.3.2. Боковий каротаж
- 5.3.3. Термокаротаж
- 5.3.4. Кавернометрія
- 5.3.5. Газовий каротаж
- 5.3.6. Механічний каротаж
- 5.3.7. Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами
- 5.3.8. Акустичний каротаж
- 5.3.9. Нахилометрія (визначення падіння пластів)
- 5.4. Інтерпретація даних гдс
- 5.4.1. Розчленування
- 5.5. Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих свердловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі
- 6.1. Гранулометричний склад порід
- 6.2. Пористість порід
- 6.3. Проникність порід
- 6.4. Тріщинуватість порід
- 6.5. П'єзопровідність гірських порід
- 6.6. Гідропровідність гірських порід
- 6.7. Вплив термодинамічних умов
- 6.8. Про можливість
- 6.9. Класифікація колекторів
- 7.2.1. Класифікація нафт
- 7.3. Фізико-хімічні властивості газу
- 7.8. Водонафтовий контакт і його характеристика
- 8.1. Температура в природних резервуарах земної кори
- 8.1.1. Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дорозвідки нафти і газу
- 8.1.2. Використання термометрії
- 8.2. Пластові тиски в земній корі 8.2.1. Загальні положення
- 8.2.3. Інші причини формування нгпт
- 8.2.4. Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (птмг)
- 8.2.5. Використання інформації
- 8.2.9. Використання інформації
- 9.1. Сили, які утримують нафту в пласті
- 9.2. Сили,
- 9.2.1. Напір води
- 9.2.2. Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки)
- 9.2.3. Розширення розчиненого в нафті газу
- 9.2.4. Пружність рідини і породи
- 10.1. Розкриття горизонтів
- 10.1.1. Заходи шодо попередження ускладнень і аварій в проиесі буріння свердловин
- 10.1.2. Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою
- 10.2. Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта
- 10.3.1. Застосування пар
- 10.4. Заміри дебіту нафти і газу Заміри дебіту нафти
- Розробка нафтових і газових родовищ
- 11.1.2. Система розробки знизу—вгору
- 11.1.3. Комбінована система розробки
- 11.1.4. Порядок виділення
- 11.2. Системи розробки
- 11.2.1. Рівномірна сітка розташування свердловин
- 11.3. Особливості розробки
- 11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах
- 11.3.2. Поклади нафти
- 11.3.3. Поклади нафти в карбонатних колекторах
- 11.3.4. Нафтові поклади з газовою шапкою
- 11.3.5. Нафтові поклади
- 11.3.6. Нафтові облямівки
- 11.3.7. Газові поклади
- 11.3.8. Газоконденсатні поклади
- 11.3.9. Розташування видобувних свердловин у разі розробки покладів вв, пов'язаних із плікативно ускладненими структурами
- 11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовиш на континентальних шельфах торів і океанів
- 12.1. Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки
- 12.2. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу
- 12.2.1. Хімічна обробка привибішшх зон свердловин у нафтових пластах
- 12.1.4. Обробка привибійних зон свердловин твердити вибуховими речовинами
- 12.1.5. Інші види дії на пласт
- 13.1. Вибір об'єктів
- 13.2. Спостереження в процесі видобутку
- 13.4. Нагнітання газу
- 13.5. Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі
- 13.6. Витіснення парою нафти з продуктивного пласта
- 13.7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід
- 13.9. Застосування ультразвукових коливань
- 13.10. Витіснення нафти вуглекислим газом
- 13.11. Витіснення нафти
- 14.1. Організація геологічної служби на промислах
- 14.2. Геологічний контроль
- 14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти
- 14.5. Охорона надр
- 14.5.1. Буріння свердловин
- 14.5.2. Випробування свердловин
- 14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш