logo
Геологія

4.3.2. Метод профілів

Метод профілів широко застосовують для побудови струк­турних карт родовищ, ускладнених розривними порушеннями, а також ра­йонів, де розвинуті вузькі, високоамплітудні складки, які розміщуються поруч одна з одною (наприклад, у передгірських прогинах).

На плані біля кожної свердловини підписують позначки покрівлі пла­ста, для якого потрібно побудувати структурну карту (рис. 4.15, а). Як до­поміжне креслення для її побудови складають профільні розрізи по лініях профілів у масштабі структурної карти. Для цього на плані розташування свердловин прямими лініями з'єднують точки місцеположення свердловин одного профілю. Точки, які опинилися поза лінією профілю, зносять на неї. Потім лінія профілю приймають за лінію рівня моря і перпендикуляр­но до неї через точки розташування свердловин проводять лінії, що відпо­відають осям свердловин (рис. 4.15, б). На осях свердловин від рівня моря у масштабі креслення відкладають альтитуди устя свердловин і відстані до покрівлі пласта. З'єднавши отримані точки плавними лініями, одержують положення земної поверхні та покрівлі пласта у площині профілю. Далі по всіх профільних розрізах вибирають потрібний переріз ізогіпс (50, 100 і 200 м) і на відстанях, що відповідають цьому перерізу, від лінії рівня моря проводять паралельні їй лінії. З точок перетину горизонтальних ліній з лінією покрівлі пласта (на рис. 4.15, Яточки зі штрихами) опускають пер­пендикуляри на лінію рівня моря і точки їх перетину підписують відповід­ними цифрами.

На наступному етапі приступають безпосередньо до побудови струк­турної карти. Для цього з профільних розрізів переносять на план розташу­вання свердловин положення проекцій (на лінію рівня моря) точок пере­тину покрівлі пласта з горизонтальними лініями і біля них олівцем підпи­сують позначки покрівлі пласта, що знімають із профільних розрізів (рис. 4.15, в). З'єднують точки з однойменними позначками плавними лі­ніями, які називають ізогіпсами покрівлі пласта. Положення замкнутих ізо­гіпс в осьових частинах складок визначають інтерполяцією між двома су­сідніми профілями.