logo
Геологія

3.8.7. Вивчення маркувальних горизонтів

У розрізах нафтових родовищ часто є маркувальні горизон­ти, знання положення яких полегшує орієнтування геолога в процесі бу­ріння свердловин. Наприклад, у Бакинському районі (Азербайджан) відомі пропластки вулканічного попелу в низах акчагильського ярусу, у родови­щах Західної України — туфітові пропластки у підошві міоценових відкла­дів, у Старогрозненському районі (Чечня, Росія) — мергелі нижнього сар-мату та ін. Вивчення положення маркувальних горизонтів переважно здійс­нюють за даними керна. Частіше їх положення має локальне значення, але в окремих випадках набуває регіонального значення.

У процесі буріння свердловини під час інтерпретації каротажної діа­грами потрібно встановити маркувальний горизонт (електричний репер). Знання його положення в розрізі свердловини дає змогу орієнтувати розріз у просторі в цілому або його окремі інтервали і полегшує з'ясування поло­ження окремих горизонтів. Тому застосування зазначеного методу іноді має суттєве допоміжне значення для вивчення розрізу свердловини.