logo
TOPOGR_MET_2011

Практична робота № 1. Написи на картах та картографічні шрифти

Теоретичні відомості

Написи на карті – це будь-які буквенно-числові позначення, що використовуються самостійно або входять до складу окремих умовних знаків.

Написи на картах застосуються у вигляді:

а) географічних (власних) назв; смислове навантаження несуть шрифт, колір шрифту, розмір літер. Різними шрифтами передається тип населеного пункту, його адміністративне значення, а розмір літер вказує на людність (число жителів) поселення;

б) пояснювальних написів, які ставляться біля позамасштабних та інших умовних знаків, часто скорочено, наприклад, біля значка ”завод“ – його профіль: цукр. – цукровий, цем. – цементний) біля значка ”видатна споруда“ – шк. (школа), лік. – лікарня тощо. Показуються також переважаючі породи в лісових масивах  (бук, сосна, ялина, у більшості випадків також скорочено), якість води джерела (мін. – мінеральне), якість води в озерах (сол. – солона вода, гірк.-сол. – гірко-солона), вид покриття доріг (А – асфальт) спеціалізацію сільськогосподарських підприємств (зерн. – зерновий) тощо;

в) написів-характеристик, що пояснюють, доповнюють зміст власної географічної назви. Наприклад, місто Луцьк. Місто – це напис-характеристика. Застосовуються переважно у скороченому вигляді (м. Луцьк);

г) написів, що входять до складу окремих умовних знаків. Наприклад, . 235 – позначення абсолютної висоти точки на карті.