Зображення рельєфу на топографічній карті

Для зображення рельєфу місцевості на планах і картах застосовують умовні знаки, які б давали уяву про форми рельєфу земної поверхні та їх взаємне розміщення, дозволяли б легко визначати відмітки любих точок, крутизну і напрям схилів. Існує декілька способів зображення рельєфу.

Рельєф місцевості на плані можна зобразити написами висот характерних точок. При великій кількості цих написів за ними можна судити про форми рельєфу та крутизну схилів, але при такій їх чисельності план важко читати, а також наочно уявляти рельєф місцевості.

Наочну уяву про форми рельєфу та крутизну схилів дає спосіб штрихів (гашюр), які наносять паралельно схилу за принципом: чим крутіший схил, тим товщий штрих. Недоліком цього способу є те, що за планом із штрихами важко судити про величину перевищень між точками земної поверхні. Крім того, велика кількість штрихів погіршує читання планів і карт, а саме нанесення штрихів - дуже трудомістка і копітка робота.

Чітке та об'ємне відображення рельєфу місцевості на географічних картах дає спосіб відмивки схилів, тобто фарбування схилів коричневою фарбою (чим крутіший схил, тим темніший тон фарби), та спосіб кольорової пластики. Метод кольорової пластики передбачає фарбування карт різними тонами декількох кольорів в залежності від висот точок місцевості: низин - зеленим кольором, гори й передгір'я - коричневим та ін. Способи відмивки й кольорової пластики, як і спосіб штрихів не дають точної уяви про перевищення між точками земної поверхні, тобто вимірювальні роботи за такими картами виконати дуже важко.

Найбільш розповсюджений спосіб зображення рельєфу на планах і картах - спосіб горизонталей. Він відповідає всім перерахованим вище вимогам. Горизонталь можна уявити як слід перерізу рельєфу рівневими поверхнями, паралельними між собою. Отже, горизонталь - це лінія на земній поверхні, що з'єднує точки з однаковими висотами. Задана відстань між двома суміжними горизонталями по висоті (суміжними січними поверхнями) називається висотою перерізу рельєфу И, а відстань між двома суміжними горизонталями на карті називається закладенням - д

Щоб передати закономірності зміни форм рельєфу, значення И встановлюється постійним для карт одного масштабу . Вважається, що нормальна висота перерізу рельєфу дорівнює 0,2 мм знаменника чисельного масштабу карти. Місцевість за характером рельєфу ділять на рівнинну, горбкувату та гірську. В залежності від цього висоти перерізу для різних масштабів карт приймаються різні.

Рельєф земної поверхні доволі складний за своєю будовою, але все різноманіття його форм зведено до п'яти основних: гора, котловина, лощина, хребет та сідловина.

Горизонталі, якими зображують форми рельєфу у відповідності з прийнятою висотою перерізу називають основними. Ці горизонталі кресляться тонкими суцільними лініями. Відмітки їх висоти завжди кратні висоті перерізу. Наприклад, при И = 2,5 м відмітки горизонталей приймають значення 2,5; 5; 7,5; 10 і т.д., при И = 10 м - відповідно 10; 20; 30 і т.д. Основними горизонталями не завжди можна виразити всі деталі рельєфу. Для виявлення його характерних особливостей часто через половину перерізу проводять додаткові, або напівгоризонталі, які кресляться подовженими пунктирними лініями. Інколи в окремих місцях і напівгоризонталі не можуть виразити всіх особливостей рельєфу. В такому випадку проводять допоміжні горизонталі на висоті перерізу, що часто дорівнює чверті основного. їх зображують коротким пунктиром.

Необхідно відмітити, що горизонталі не дають наочного просторового уявлення про рельєф місцевості. Гора й котловина за горизонталями мають однакову форму і відрізнити їх можна тільки за напрямком схилів. Для цього на одній або декількох горизонталях проводять скат-штрихи (бергштрихи) в сторону пониження схилу. У хребта скат-штрихи проводять від горизонталі з випуклої сторони, а у лощини - з увігнутої.

Відмітки висоти горизонталей підписуються в їх розривах так, щоб основа цифри була направлена до підошви схилу.

Для зручності підрахунку горизонталей при вирішуванні практичних задач деякі горизонталі потовщуються. При висоті перерізу 0,5 і 1 м потовщують кожну горизонталь, кратну 5 м (5, 10, ... 115, 120м і т.д.), при перерізі рельєфу через 2,5 м - горизонталі, кратні 10 м (10, 20, ... 100 м і т.д.), при перерізі 5 м потовщуються горизонталі, кратні 25 м.

Обриви, промоїни, ями і круті схили ярів зображують на планах і картах зубцями, а насипи і виїмки залізничних ліній - рисочками.

Горизонталі та інші умовні знаки природних форм рельєфу зображують коричневим кольором, а штучні форми рельєфу - чорним.