7. Охарактеризуйте поняття “поклад нафти і газу”. Які є типи покладів нафти і газу?

Місцеве (локальне) підвищення концентрації нафти чи газу або обох одночасно в при­родному резервуарі веде до утворення покладів. Покладом називають будь-яке окреме ло­кальне скупчення нафти і газу в земній корі, яке контролюється пасткою. Водночас, поклад -це пастка, заповнена нафтою або газом. Нафта і газ в межах покладів в абсолютній більшості утворюють суцільну фазу в поровому просторі. Саме цим вони відрізняються від так званих нафтогазопроявів, коли нафта і газ утворюють окремі краплини або бульбашки у водонасиченому поровому просторі. В переважній більшості покладів нафта, газ та вода роз­поділені за густиною згідно з законами гравітації та капілярних явищ. Якщо скупчення нафти або газу досить велике і рентабельне для розробки, то його називають промисловим покладом.

Головним параметром покладу с величина запасів, тобто кількість нафти, газу, конден­сату, що розміщені у ньому. За величиною запасів поклади ділять на унікальні (супергігантські), гігантські (величезні), великі, середні, малі.

Основними елементами покладу є газова шапка, нафтова частина, нафтова оторочка, підошовні та законтурні води. Газова шапка - скупчення газу над нафтою (основ­ною частиною) в покладі; нафтова облямівка - невелике скупчення нафти під газом (основ­ною частиною) по краю покладу (біля його зовнішнього контура), підошовні води - води під нафтою або газом, законтурні води - води, що залягають за межами контура нафто- або га­зоносності. Поклад (або його частина), що підстелений водою, називають водоплаваючим.

Контакти між газом і нафтою (ГНК), газом і водою (ГВК), наф­тою і водою (ВНК) є перехідними зонами, де поступово зменшується насичення однією фазою і зростає насичення іншою. Це зумовлено неоднорідністю колекторських вла­стивостей порід і капілярними яви­щами на межі фаз. Товщина цих зон може коливатись від сантиметрів до 10-12м. ГНК, ГВК, ВНК не за­вжди горизонтальні. Причинами їх відхилення можуть бути напір вод, що зміщує поклад в напрямку руху во­ди, різна густиш нафти або води на різних крилах покладу, різні колек- торські властивості порід і, як наслідок,різні капілярні сили води.

За фазовим станом та співвідношенням газу, нафти і кон­денсату поклади переважно ділять на газові, газоконденсатні, газові і газоконденсатні з нафтовою об­лямівкою, нафтові з газовою шап­кою, перехідного стану, нафтові багаті та бідні розчненим газом (відповідно більше і менше 50 м³/м³). До покладів перехідного стану відносяться поклади, що перебувають в умовах, близьких до критичних, тобто займають проміжне положення між рідиною і газом. Зустрічаються вони переважно на глибинах понад 4000 м при високих температурах і тисках.

Крім названих традиційних типів покладів, трапляються також газогідратні (газотверді), газоводяні, нафтоводяні, нафтотверді поклади. Газогідратні поклади можуть бути тільки в умовах низьких температур. Газоводяні поклади - це водоносні горизонти, насичені або перенасичені газами. В нафтоводяних покладах вільна вода є по всьому об'єму покладу. Нафтотверді поклади - це поклади, де нафта (бітуми) знаходиться у твердому чи напівтвердому стані. За формою виділяються три типи покладів, а більш дрібний поділ йде за характером пасток; пластові поклади - склепінні (непорушені, порушені); екрановані (тектонічно, стратиграфічно, літологічно, діагенетично, гідравлічно та гідродинамічно); ма­сивні поклади - у виступах (структурних, ерозійних, рифогенних), тектонічно екрановані; поклади неправильної форми, обмежені зі всіх сторін породами - непроникними, водонасиченими, непроникними і водонасиченими; комбіновані поклади.

Пластові поклади - це скупчення нафти і газу в пластах-колекторах, що обме­жені в покрівлі та підошві непроникними породами. При цьому обов’язкова присутність за- контурної води. До склепінних відносяться всі поклади, що розміщені у найбільш піднятих частинах різного виду піднять. Вони бувають непорушені і порушені підкидом і насувом. Екрановані поклади ви­никають при екранізації пласта по його підняттю. Тектонічна екранізація пе­реважно викликана розривом суцільності порід і їх переміщення таким чином, що за розло­мом знаходяться непроникні породи. Однак не всі тектонічні порушення є екранами, части­на з них може бути провідниками. Екрануючими породами за розломом можуть бути кам'яна сіль, глини, грязьовулканічна брекція і різні мінеральні утворення в самому роз­ломі. Стратиграфічна екранізація виникає при неузгодженому заляганні одно­го комплексу порід над іншим. Це відбувається при перерві в осадконагромадженні. Літологічна екранізація виникає при фаціальному заміщенні або при виклинюванні порід-колекторів уверх по підняттю порід. Діагенетична екранізація зумовлена процесом вторинних змін (цементації та ін.) порід-колекторів. Гідравлічна (гідродинамічна) екранізація виникає при русі води в напрямі, про­тилежному спливанню нафти і газу.

Масивні поклади - це скупчення нафти і газу у великих товщах порід-колек­торів (переважно вапняків). Такі скупчення контролюються лише породами-покришками. Всі масивні поклади мають єдиний ВНК або ГВК, що перебуває на одному гіпсометричному рівні для всіх прошарків порід-колекторів незалежно від розділення їх непроникними поро­дами, що свідчить про існування гідродинамічного зв’язку в цілому покладі. Масивні покла­ди в структурних виступах пов’язані зі склепінням різних антиклінальних скла­док. Досить часто масивні поклади зустрічаються в ерозійних виступах, складе­них переважно тріщинними та кавернозними породами осадового, метаморфічного або магматичного походження. Це може бути кора вивітрювання порід фундаменту. Масивні поклади трапляються також досить часто в рифогенних (біогенних) виступах, що складаються з органогенних вапняків, доломітів та карбонатно-теригенних порід. Под­екуди зустрічаються масивні тектонічно екрановані поклади.Поклади неправильної форми, обмежені з усіх сторін, найчастіше пов’язані з ділянками (лінзами) пористих або тріщинуватих порід серед непроникних порід. Іноді піщані лінзи, насичені нафтою та газом, можуть бути обмежені водонасичени­ми породами. Нафта і газ розміщені в порах більшого розміру і утримуються капілярними силами. Форма лінз може бути різною залежно від умов їх створення. Спільним для них є невеликі розміри і обмеження з усіх сторін.