4. Охарактеризуйте поняття "пористість гірських порід". Щохарактеризує пористість, які є види пористості?

Пористість гірських порід— наявність пустот (пор) у гірських породах. У вужчому розумінні пористість — це об'єм порового простору, який можна кількісно оцінити відношенням об'єму пор до об'єму зразка гірської породи. Виражена у відсотках, або частинах одиниці, ця величина називається коефіцієнтом пористості. Середня загальна пористість чистого скла — 0%, граніту — від 1 до 3 %, пісковиків 10-20 і не перевищує 33 Завдяки пористості гірські породи вони можуть вміщати рідини і гази. До пористості іноді відносять об'єм каверн і тріщин, що характеризують загальну пустотність гірських порід.

Пористість - характеризує наявність і об'єм внутрішніх пор та капілярів у масі вантажу. Визначається цей показник коефіцієнтом пористості:

В залежності від організації форм порожнинного простору гірської породи виділяють такі різновиди пористості:

Загальна (фізична, або абсолютна) — харктеризує сумарний об'єм закритих та відкритих пор зразка гірської породи. Загальна пористість характеризує всі види пор, в тому числі й найменші (менше 0,001 мм), тому загальна пористість сухих глин, як правило, вище пористості пісковиків.

Відкрита — характеризує об'єм пор, які сполучаються між собою, і через які можливий рух флюїду. Відкрита пористість менша від загальної на величину об'єму ізольованих пор. Для визначення відкритої пористості часто користуються методом І. А. Преображенського, застосовуючи для заповнення відкритих пор очищений гас і зважування попередньо екстрагованого і висушеного зразка гірської породи в повітрі і гасі. Аналогічно визначається пористість за водою. Дуже виликий вплив на величину відкритої пористості мають різні методи усунення поверхневої плівки, оскільки в залежності від панівного розвитку пор, каверен і тріщин при обробці зразків втрачається різна кількість гасу, чи води. Через наявність великих каверн відбувається гравітаційний витік рідини, тому під час зважування регіструється менший об'єм, аніж фактичний об'єм рідини, що заповнила зразок при насиченні під вакуумом. Відкрита пористість дорівнює загальній в пористих пісках, менше — в пісковиках (на 10 - 30%), в глинах — на 50% і більше, в чистій кам'яній солі вона відсутня.

• Закрита — характеризує об'єм ізольованих пор, які можуть сполучатися, а можуть і не сполучатися між собою. Включає пори різних радіусів, форми і міри сполучуваності.

• Ефективна — характеризує частину об'єму, яка зайнята рухомим флюїдом (нафтою, газом) при повному насиченні порового простору цим флюїдом. Ефективна пористість менша відкритої на об'єм зв'язаних (залишкових) флюїдів. Поняття ефективної пористості було запропоноване академіком Л. С. Лейбензоном у 1947 р. Цей різновид пористості по-суті характеризує корисну ємність породи для нафти і газу і тісно повязаний з нафтогазонасиченістю.

Динамічна

За генетичними ознаками виділяють первинну і вторинну пористість:

• Первинна — пористість, яка існувала в гірській породі від моменту її формування; Вторинна — пористість, яка з'явилась в процесі існування гірської породи внаслідок її розчинення і/або перекристалізації.

За морфологічним типом розрізняють такі види пористості:

• Гранулярна (або міжзернова), яка зустрічається в теригенних породах. Вона залежить від ступеня окатаності, сортування, форм і способу укладки зерен, а також від типу і складу цементу. В цих породах коефіциент пористості може досягати 40 %, проте звичайно близько 20%. Рівномірна пористість спостерігається в добре окатаних, відсортованих і слабо сцементованих теригенних породах;

• Кавернозна — в карбонатних породах. Часто спостерігається дуже велика, проте нерівномірна кавернова пористість в органогенних вапняках;

• Тріщинна — в будь-яких за генезисом гірських породах.