6.11.4. Тропічні циклони
В зоні тропічного фронту, який формується у тій півкулі де зараз літо, часто виникають збурення атмосфери. Це хвильові рухи в зоні конвергенції. Приблизно кожне десяте збурення перетворюється в циклони із швидкістю вітру понад 20 м/с. Це і є тропічний циклон. Діаметр тропічних циклонів становить кілька сотень кілометрів, інколи він досягає 1000 км. Якщо швидкість вітру досягає 18-33 м/с то їх називають тропічними штормами, якщо ж швидкість вітру перевищує 33 м/с, то їх називають тропічними ураганами.
Тропічні циклони виникають на широтах від 50до 200широти у кожній півкулі. Ближче до екватора дуже мала відхиляюча сила обертання Землі і тому вони тут не виникають. Тропічні циклони виникають лише над поверхнею води, коли ї температура досягає 270і більше при величезній енергії нестійкості атмосфери. Кінетичну енергію циклону визначає величезна вологість повітря, яке піднімаючись догори, досягає стану насичення і вивільняється велика кількість тепла конденсації. Підняттю повітря вгору над океаном сприяє дивергенція або розходження ліній плину повітря. Отже, в нижніх шарах циклону спостерігається сходження (конвергенція) ліній плину і повітря втікає в область циклону, піднімається вгору, а в верхніх шарах повітря витікає з нього, підтримуючи таким чином низький тиск у його центрі.
Атмосферний тиск у центрі тропічних циклонів зменшується до 960 гПа, а в окремих випадках навіть до 876 гПа. Внаслідок малої площі циклонів і низького тиску в центрі горизонтальні баричні градієнти можуть перевищувати 15 гПа на градус меридіану. Тому в тропічних циклонах швидкість вітру може досягати 70-90 м/с, а в окремих випадках може перевищувати 100 м/с.
В середині тропічних широт панують східні вітри. Тому тропічні циклони рухаються на захід з відхиленням у бік вищих широт зі швидкістю всього 10-20 км/год. Якщо тропічний циклон виходить на суходіл, то він досить швидко заповнюється і зникає. Але якщо він досягає широти 20-300і ще перебуває над океаном, то він обходить із заходу субтропічний антициклон і виходить за межі тропічних широт, змінивши напрямок з північно-західного на північно-східний. При цьому він перетворюється на циклон помірних широт, тобто збільшується його площа, швидкість руху, зменшується швидкість вітру в ньому. Отже, траєкторія тропічного циклону має форму параболи з вершиною, спрямованою на захід. Середня тривалість існування тропічних циклонів становить 6 діб, але інколи він може існувати навіть місяць.
Ось райони виникнення тропічних циклонів у північній півкулі (мал.. 6.31.).
Район Жовтого моря, Філіпінські острови і прилеглі райони Тихого океану. Тут виникає найбільше тропічних циклонів. Місцева їх назва тайфуни. Близько половини їх 9-12 бальні. У більшості випадків ці циклони не досягають берегів Китаю, а повертають на північний схід і досить часто проходять через південь Японії, іноді досягають Камчатки.
Тихий океан на захід від Мексики. Тут циклони порівняно рідко досягають ураганної сили.
Атлантичний океан: від островів Зеленого Мису на сході – до Карибського моря та Мексиканської затоки. Тут їх називають ураганами. Вони часто проходять над Великими Антильськими островами, виходять на Флориду та інші південно-східні штати США.
Індійський океан: а) над Бенгальською затокою; б) в Аравійському морі вони виникають відносно рідко.
У південній півкулі:
1. Тихий океан: на схід від Нової Гвінеї та північно-східної Австралії до островів Самоа. Ураганної сили місцеві циклони досягають рідко.
2. Індійський океан: а) між Мадагаскаром і Маскаренськими островами; б) між північно-західним узбережжям Австралії та Кокосовими островами з місцевою назвою Вілі-Вілі.
Мал. 6.31. Основні райони зародження та шляхи розповсюдження тропічних циклонів.
У південній півкулі на сході Тихого океану та в південній Атлантиці тропічні циклони не виникають. Тут вони не досягають сили шторму внаслідок приекваторіального положення тропічного фронту. Максимум циклонів спостерігається влітку та восени даної півкулі, коли тропічний фронт розташований найдалі від екватора. Восени тропічні циклони виникають у два рази частіше, ніж влітку. Взимку їх майже не буває. Всього протягом року на Землі виникає в середньому близько 120 тропічних циклонів. У північній півкулі їх буває більше, ніж у південній, причому тут вони частіше досягають ураганної сили.
Хмарність в тропічному циклоні – це по суті величезна купчасто-дощова (Св) хмара з інтенсивними грозами й великою кількістю опадів. Інколи кількість опадів в одному тропічному циклоні досягає кількох тисяч міліметрів. Внаслідок такої великої кількості опадів часто виникають паводки, що разом з ураганними вітрами наносить великих збитків. На морях в циклонах виникають величезні хвилі, особливо при проходженні їх поблизу плоских узбереж материків. Тоді на береги та в дельти річок накочуються хвилі висотою до 10-15 м і, звичайно, змітають усе на своєму шляху. Наприклад, в Індії 1 січня 1876 р. загинуло близько 250 тисяч людей. Нині при проходженні цих циклонів у США збитки іноді сягають одного мільярда доларів і гинуть сотні і тисячі людей.
В центрі тропічних циклонів спостерігається невелика хмарність і слабкі вітри. Це так зване око бурі або око циклону. Діаметр такої зони становить десятки кілометрів. Це обумовлено тим, що в центральній частині циклону спостерігаються компенсаційні низхідні вертикальні рухи повітря.
В останні десятиріччя успішно фіксується поява нових циклонів і прослідкується напрямок та швидкість їх руху за допомогою штучних метеорологічних супутників Землі та метеорологічних радіолокаторів. Це дозволяє попередити населення та державні органи про наближення небезпеки.
- Міністерство освіти і науки України
- Національний педагогічний університет
- Імені м. П. Драгоманова
- Г. Д. Проценко
- Передмова
- Предмет метеорології та кліматології
- 1.2 Державна гідрометеорологічна служба
- 1.3 Значення метеорології та кліматології для народного господарства
- 1.4 Коротка історія розвитку метеорології та кліматології.
- 2. Атмосфера Землі
- 2.1. Хімічний склад сухого повітря нижніх шарів атмосфери
- 2.2. Склад повітря у високих шарах атмосфери
- 2.3. Густина повітря
- 2.4. Вертикальна будова атмосфери
- 2.5. Методи дослідження атмосфери
- 3. Сонячна, земна та атмосфера радіація
- 3.1. Випромінювання Сонця
- 3.2. Основні закони випромінювання
- 3.3. Спектральний склад сонячної та земної радіації
- 3.4. Сонячна стала
- 3.5. Пряма сонячна радіація
- 3.6. Послаблення сонячної радіації в атмосфері
- 3.7. Сумарна сонячна радіація
- 3.8. Засвоєння сонячної радіації земною поверхнею
- 3.9. Випромінювання земної поверхні та атмосфери
- 3.10. Радіаційний баланс земної поверхні
- 4. Тепловий режим земної поверхні та атмосфери
- 4.1. Тепловий баланс земної поверхні
- 4.2. Нагрівання й охолодження ґрунту
- 4.3. Добовий та річний хід температури поверхні ґрунту
- 4.4 Розповсюдження тепла у глибину ґрунту
- 4.5. Промерзання ґрунту. Вічна мерзлота
- 4.6. Особливості нагрівання і охолодження водойм
- 4.7. Шляхи теплообміну земної поверхні з атмосферою
- 4.8. Добовий хід температури повітря
- 4.9. Неперіодичні зміни температури повітря
- 4.10. Приморозки
- 4.11. Річні зміни температури повітря
- 4.12. Вертикальний розподіл температури повітря
- 4.13. Географічний розподіл температури повітря поблизу земної поверхні
- 4.13.1. Мінливість середніх місячних температур повітря
- 4.13.2. Приведення температури повітря до рівня моря
- 4.13.3.Географічний розподіл середньої річної температури повітря
- 4.13.4. Розподіл середньої місячної температури повітря в січні
- 4.13.5. Географічний розподіл місячної температури повітря в липні
- 4.13.6. Екстремальні температури
- 4.14. Температурні інверсії
- 4.14.1. Приземні інверсії
- 4.14.2. Висотні інверсії
- 4.15. Адіабатичні процеси в атмосфері
- 4.15.1. Сухоадіабатичні зміни температури повітря
- 4.15.2. Вологоадіабатичні зміни температури повітря
- 4.16. Стратифікація атмосфери та вертикальна рівновага сухого повітря
- 4.17. Стратифікація атмосфери та вертикальна рівновага насиченого повітря
- 4.18. Добовий хід стратифікації атмосфери та конвекції
- 4.19. Тепловий баланс системи Земля – атмосфера
- Питання для самоперевірки
- 5. Вода в атмосфері
- 5.1. Випаровування води
- 5.1.1. Тиск насиченої водяної пари
- 5.1.2. Швидкість випаровування води
- 5.2. Географічний розподіл випаровування та випаровуваності
- 5.3. Характеристики вологості повітря
- 5.4. Добовий та річний хід тиску водяної пари
- 5.5. Добовий та річний хід відносної вологості повітря
- 5.6. Географічний розподіл вологості повітря
- 5.7. Конденсація та сублімація водяної пари в атмосфері
- 5.8. Міжнародна класифікація хмар
- 5.9. Мікроструктура та водність хмар
- 5.10. Світлові явища у хмарах
- 5.11. Добовий та річний хід хмарності
- 5.12. Тривалість сонячного сяйва
- 5.13. Серпанок, туман, імла
- 5.13.1. Умови утворення туманів
- 5.13.2. Географічний розподіл туманів
- 5.14. Наземні гідрометеори
- 5.15. Ожеледь. Ожеледиця. Зледеніння літаків
- 5.16. Умови утворення атмосферних опадів
- 5.17. Класифікація атмосферних опадів
- 5.18. Електризація хмар та опадів
- 5.19. Гроза
- 5.19.1. Куляста блискавка
- 5.19.2. Вогні святого Ельма
- 5.20. Активний вплив людини на атмосферні процеси
- 5.21. Режим атмосферних опадів
- 5.21.1. Добовий хід атмосферних опадів
- 5.21.2. Річний хід атмосферних опадів
- 5.21.3. Тривалість та інтенсивність опадів
- 5.22. Географічний розподіл атмосферних опадів
- 5.23. Показники зволоження території
- 5.23.1. Коефіцієнти зволоження території
- 5.23.2. Мінливість умов зволоження території. Посушливі явища
- 5.24. Водний баланс земної кулі
- 5.24.1. Обіг вологи в атмосфері
- 5.25. Сніговий покрив
- 5.25.1. Снігова лінія
- 5.25.2. Хуртовини
- Ключ до тестів і модуля
- 6. Атмосферний тиск та циркуляція атмосфери
- 6.1. Одиниці вимірювання атмосферного тиску
- 6.2. Зміна атмосферного тиску при зміні висоти
- 6.2.1. Вертикальний баричний градієнт
- 6.2.2. Баричний ступінь
- 6.3. Баричне поле
- 6.3.1. Карти баричної топографії
- 6.3.2. Горизонтальний баричний градієнт
- 6.4. Добовий та річний хід атмосферного тиску
- 6 Мал. 6.10. Напрямок вітру в румбах та градусах. .5. Вітер
- 6.6. Сили, які впливають на швидкість та напрямок вітру
- 6.6.1. Зміна напрямку та швидкості вітру при підняті угору
- 6.6.2. Вплив тертя на швидкість і напрямок вітру
- 6.6.3. Добовий та річний хід швидкості вітру
- 6.7. Повітряні маси. Атмосферні фронти
- 6.7.1. Повітряні маси
- 6.7.2. Атмосферні фронти
- 6.8. Струминні течії в атмосфері
- 6.9. Географічний розподіл атмосферного тиску. Центри дії атмосфери
- 6.9.1. Розподіл тиску в січні
- 6.9.2. Розподіл тиску в липні
- 6.9.3. Центри дії атмосфери
- 6.10. Кліматологічні фронти
- 6.11. Загальна циркуляція атмосфери
- 6.11.1. Зони атмосферного тиску та вітру поблизу земної поверхні і в нижній тропосфері
- 6.11.2. Зони тиску та вітру у верхній тропосфері і стратосфері
- 6.11.3. Циркуляція атмосфери в тропічних широтах. Пасати
- 6.11.4. Тропічні циклони
- 6.11.5. Мусони
- 6.12. Циркуляція атмосфери в помірних та високих широтах
- 6.12.1. Циклони
- 6.12.2.Антициклони
- 6.13. Місцеві вітри
- 6.14. Шквали
- 6.15. Маломасштабні вихори
- 6.16. Синоптичний аналіз та прогноз
- 6.17. Місцеві ознаки погоди
- Питання для самоперевірки
- 7. Клімат та чинники його формування
- 7.1. Кліматична система
- 7.2. Чинники формування клімату
- 7.2.1. Радіаційні чинники формування клімату
- 7.2.2. Циркуляційні чинники клімату
- 7.2.3. Роль підстильної поверхні у формуванні клімату
- 7.2.3.1. Основні властивості підстильної поверхні, які впливають на клімат
- 7.2.3.2.Особливості морського та континентального кліматів
- 7.2.3.3. Континентальність клімату
- 7.2.4. Вплив морських течій на клімат
- 7.2.5. Вплив рослинного покриву на клімат
- 7.2.6. Вплив снігового покриву на клімат
- 7.2.7. Вплив рельєфу на клімат
- 8. Класифікація кліматів
- 8.1. Класифікація кліматів л.С. Берга
- 8.2. Класифікація кліматів б.П. Алісова
- 9. Мікроклімат та методи його дослідження
- 9.1. Методи дослідження мікроклімату
- 9.2. Мікроклімат міста
- 10. Зміни та коливання клімату
- 10.1. Ознаки різних типів клімату минулого
- 10.1.1. Ознаки теплого клімату
- 10.1.2.Ознаки холодного клімату
- Ознаки сухого клімату
- 10.1.4. Ознаки вологого клімату
- 10.2. Про зміни клімату в геологічному минулому
- 10.3. Про коливання клімату в історичний час
- 10.4. Сучасні коливання клімату
- 10.5. Гіпотези, що пояснюють зміни клімату Землі
- 10.5.1. Астрономічні гіпотези
- 10.5.2. Фізичні гіпотези
- 10.5.3. Геолого-географічні гіпотези
- 10.6. Вплив людини на клімат
- 10.6.1. Навмисний вплив
- 10.6.1.1. Зрошення
- 10.6.1.2. Осушення
- 10.6.1.3. Будівництво ставків та водосховищ
- 10.6.1.4. Створення полезахисних лісових смуг
- 10.6.1.5. Затримання снігу та талої води на полях
- 10.6.1.6. Збільшення кількості атмосферних опадів шляхом активного пливу людини на атмосферні процеси
- 10.6.2. Ненавмисний вплив
- 10.6.2.1. Зміна газового складу атмосфери
- 10.6.2.2. Збільшення вмісту аерозолів
- 10.6.2.3. Збільшення виробництва промислової енергії
- Тести до іі модуля
- Ключ до тестів іі модуля
- Бібліографічний список
- Предметний покажчик
- Іменний покажчик