7.2.4. Вплив морських течій на клімат
Ми розглянули типові відміни у формуванні клімату над водною поверхнею та суходолом. У свою чергу ці поверхні також неоднорідні. В океанах існують теплі та холодні течії, які своєрідно впливають на клімат.
Морські течії виникають переважно під дією циркуляції атмосфери, особливо це помітно в середині тропічних широт, де на східній периферії субтропічних антициклонів (біля західних берегів материків) існують потужні холодні течії у бік екватора, а на західній периферії антициклонів (біля східних берегів материків) – теплі течії від екватора. Це потужні механізми міжширотного обміну теплом. Близько половини адвекції тепла з низьких широт у високі відбувається завдяки морським течіям, а решта тепла переноситься завдяки циркуляції атмосфери. В оберненому напрямку відбувається така ж потужна адвекція холоду. Тому усі течії впливають на температуру повітря та його стратифікацію.
Завдяки напрямку повітряних та морських течій в середині тропічних широт у східній частині океанів північної та південної півкуль ізотерми різко зігнуті у бік до екватора. Це видно на території Канарської та Бенгельської течій Атлантичного океану, Каліфорнійської та Перуанської течій Тихого океану. Найпотужніша із холодних течій Перуанська досягає екватора. На широті 300 пд. ш. поблизу берегів Південної Америки температура води цієї течії протягом року на 100 нижча, ніж у відкритому океані на цій же широті. Середня температура води Каліфорнійської течії на широті 400пн. ш. на 6-80 нижча і становить 12-130С. Температура повітря над холодними течіями на 3-40 нижча ніж у відкритому океані. Вздовж Перуанської течії на узбережжі Південної Америки на широті від 10 до 260 пд. ш. температура повітря влітку становить всього 200С, а взимку вона знижується до 120С.
Навпаки, у низьких широтах на заході океанів де добре виражені теплі океанічні течії, такі як Бразильська та Гольфстрім, ізотерми віддаляються від екватора, відображаючи позитивну аномалію температури повітря до 30С (мал. 4.7. та 4.8).
У помірних і високих широтах холодні течії омивають східні береги материків, а теплі – західні. Отже, теплі та холодні морські течії формують температурні відміни між західними та східними районами океанів. На східних берегах континентів у низьких широтах та на західних берегах у помірних широтах під впливом повітряних та океанічних течій формуються теплі і вологі клімати. Особливо помітна роль теплої течії зимою на західному узбережжі Європи. Тут ізотерма 00 піднімається до 700пн. ш.
Морські течії впливають на стратифікацію атмосфери. Над холодними течіями температура повітря у нижньому шарі знижується від холодної підстильної поверхні і посилюється вертикальна стійкість стратифікації атмосфери. Це виключає перенесення повітря та водяної пари догори. Тому над холодними течіями та на прилеглих узбережжях спостерігається мала кількість атмосферних опадів. Під впливом холодних течій формуються такі берегові пустелі як Атакама, Наміб, Каліфорнійська. Найсухішою частиною Південної Америки є Тихоокеанське узбережжя між 5 та 280 пд. ш. – це пустеля Атакама. Тут в Антофагасті випадає в середньому щороку 9 мм опадів, місцями опади не випадають кілька років підряд. Ці берегові пустелі дуже сухі та аномально холодні. У той же час над холодними течіями та прилеглими берегами спостерігається висока відносна вологість повітря та часто бувають адвективні тумани – понад 80 днів щороку. За рахунок крапельок туману тут існує своєрідна рослинність.
Над теплими течіями повітря нагрівається у нижньому шарі і цим вони сприяють розвитку конвекції, тобто розвитку потужних вертикальних рухів повітря. Ось чому над теплими течіями випадає більше атмосферних опадів. Особливо велика енергія нестійкості стратифікації атмосфери над цими течіями спостерігається зимою. Тому взимку над теплими течіями часто бувають грози навіть у північних районах узбережжя Норвегії.
Останнім часом багато уваги приділяється вивченню впливу теплої течії Ель-Ніньо, що в перекладі звучить як „маля”, „хлопчик” або „Христос-дитя”. Це літня (грудень-січень) екваторіальна тепла течія на сході Тихого океану вздовж західного узбережжя Південної Америки до 5-70пд. ш.. В окремі роки Ель-Ніньо посилюється і досягає 150пд. ш., відтісняючи від материка холодну воду Перуанської течії. Такі посилення бувають через кожні 2-10 років. В результаті цього процесу у східній частині Тихого океану позитивна аномалія температури води може перевищувати 60С і випадає багато опадів на великій території. В результаті інтенсивних дощів виникають катастрофічні повені в досить сухих тропічних широтах та інших районах Перу. Посилення Ель-Ніньо має й екологічні та економічні наслідки. У теплих водах цієї течії різко зменшується вміст кисню і це згубно діє на океанічну фауну та флору в результаті чого риба залишає перуанський продуктивний район. Явище Ель-Ніньо мало вивчене і тому часто не оправдано на його дію відносять багато аномалій опадів та температури у досить віддалених районах земної кулі.
Отже, морські течії дуже впливають на основні характеристики клімату в районі відповідних течій, на прилеглих територіях, а через циркуляцію атмосфери і на досить віддалені території.
- Міністерство освіти і науки України
- Національний педагогічний університет
- Імені м. П. Драгоманова
- Г. Д. Проценко
- Передмова
- Предмет метеорології та кліматології
- 1.2 Державна гідрометеорологічна служба
- 1.3 Значення метеорології та кліматології для народного господарства
- 1.4 Коротка історія розвитку метеорології та кліматології.
- 2. Атмосфера Землі
- 2.1. Хімічний склад сухого повітря нижніх шарів атмосфери
- 2.2. Склад повітря у високих шарах атмосфери
- 2.3. Густина повітря
- 2.4. Вертикальна будова атмосфери
- 2.5. Методи дослідження атмосфери
- 3. Сонячна, земна та атмосфера радіація
- 3.1. Випромінювання Сонця
- 3.2. Основні закони випромінювання
- 3.3. Спектральний склад сонячної та земної радіації
- 3.4. Сонячна стала
- 3.5. Пряма сонячна радіація
- 3.6. Послаблення сонячної радіації в атмосфері
- 3.7. Сумарна сонячна радіація
- 3.8. Засвоєння сонячної радіації земною поверхнею
- 3.9. Випромінювання земної поверхні та атмосфери
- 3.10. Радіаційний баланс земної поверхні
- 4. Тепловий режим земної поверхні та атмосфери
- 4.1. Тепловий баланс земної поверхні
- 4.2. Нагрівання й охолодження ґрунту
- 4.3. Добовий та річний хід температури поверхні ґрунту
- 4.4 Розповсюдження тепла у глибину ґрунту
- 4.5. Промерзання ґрунту. Вічна мерзлота
- 4.6. Особливості нагрівання і охолодження водойм
- 4.7. Шляхи теплообміну земної поверхні з атмосферою
- 4.8. Добовий хід температури повітря
- 4.9. Неперіодичні зміни температури повітря
- 4.10. Приморозки
- 4.11. Річні зміни температури повітря
- 4.12. Вертикальний розподіл температури повітря
- 4.13. Географічний розподіл температури повітря поблизу земної поверхні
- 4.13.1. Мінливість середніх місячних температур повітря
- 4.13.2. Приведення температури повітря до рівня моря
- 4.13.3.Географічний розподіл середньої річної температури повітря
- 4.13.4. Розподіл середньої місячної температури повітря в січні
- 4.13.5. Географічний розподіл місячної температури повітря в липні
- 4.13.6. Екстремальні температури
- 4.14. Температурні інверсії
- 4.14.1. Приземні інверсії
- 4.14.2. Висотні інверсії
- 4.15. Адіабатичні процеси в атмосфері
- 4.15.1. Сухоадіабатичні зміни температури повітря
- 4.15.2. Вологоадіабатичні зміни температури повітря
- 4.16. Стратифікація атмосфери та вертикальна рівновага сухого повітря
- 4.17. Стратифікація атмосфери та вертикальна рівновага насиченого повітря
- 4.18. Добовий хід стратифікації атмосфери та конвекції
- 4.19. Тепловий баланс системи Земля – атмосфера
- Питання для самоперевірки
- 5. Вода в атмосфері
- 5.1. Випаровування води
- 5.1.1. Тиск насиченої водяної пари
- 5.1.2. Швидкість випаровування води
- 5.2. Географічний розподіл випаровування та випаровуваності
- 5.3. Характеристики вологості повітря
- 5.4. Добовий та річний хід тиску водяної пари
- 5.5. Добовий та річний хід відносної вологості повітря
- 5.6. Географічний розподіл вологості повітря
- 5.7. Конденсація та сублімація водяної пари в атмосфері
- 5.8. Міжнародна класифікація хмар
- 5.9. Мікроструктура та водність хмар
- 5.10. Світлові явища у хмарах
- 5.11. Добовий та річний хід хмарності
- 5.12. Тривалість сонячного сяйва
- 5.13. Серпанок, туман, імла
- 5.13.1. Умови утворення туманів
- 5.13.2. Географічний розподіл туманів
- 5.14. Наземні гідрометеори
- 5.15. Ожеледь. Ожеледиця. Зледеніння літаків
- 5.16. Умови утворення атмосферних опадів
- 5.17. Класифікація атмосферних опадів
- 5.18. Електризація хмар та опадів
- 5.19. Гроза
- 5.19.1. Куляста блискавка
- 5.19.2. Вогні святого Ельма
- 5.20. Активний вплив людини на атмосферні процеси
- 5.21. Режим атмосферних опадів
- 5.21.1. Добовий хід атмосферних опадів
- 5.21.2. Річний хід атмосферних опадів
- 5.21.3. Тривалість та інтенсивність опадів
- 5.22. Географічний розподіл атмосферних опадів
- 5.23. Показники зволоження території
- 5.23.1. Коефіцієнти зволоження території
- 5.23.2. Мінливість умов зволоження території. Посушливі явища
- 5.24. Водний баланс земної кулі
- 5.24.1. Обіг вологи в атмосфері
- 5.25. Сніговий покрив
- 5.25.1. Снігова лінія
- 5.25.2. Хуртовини
- Ключ до тестів і модуля
- 6. Атмосферний тиск та циркуляція атмосфери
- 6.1. Одиниці вимірювання атмосферного тиску
- 6.2. Зміна атмосферного тиску при зміні висоти
- 6.2.1. Вертикальний баричний градієнт
- 6.2.2. Баричний ступінь
- 6.3. Баричне поле
- 6.3.1. Карти баричної топографії
- 6.3.2. Горизонтальний баричний градієнт
- 6.4. Добовий та річний хід атмосферного тиску
- 6 Мал. 6.10. Напрямок вітру в румбах та градусах. .5. Вітер
- 6.6. Сили, які впливають на швидкість та напрямок вітру
- 6.6.1. Зміна напрямку та швидкості вітру при підняті угору
- 6.6.2. Вплив тертя на швидкість і напрямок вітру
- 6.6.3. Добовий та річний хід швидкості вітру
- 6.7. Повітряні маси. Атмосферні фронти
- 6.7.1. Повітряні маси
- 6.7.2. Атмосферні фронти
- 6.8. Струминні течії в атмосфері
- 6.9. Географічний розподіл атмосферного тиску. Центри дії атмосфери
- 6.9.1. Розподіл тиску в січні
- 6.9.2. Розподіл тиску в липні
- 6.9.3. Центри дії атмосфери
- 6.10. Кліматологічні фронти
- 6.11. Загальна циркуляція атмосфери
- 6.11.1. Зони атмосферного тиску та вітру поблизу земної поверхні і в нижній тропосфері
- 6.11.2. Зони тиску та вітру у верхній тропосфері і стратосфері
- 6.11.3. Циркуляція атмосфери в тропічних широтах. Пасати
- 6.11.4. Тропічні циклони
- 6.11.5. Мусони
- 6.12. Циркуляція атмосфери в помірних та високих широтах
- 6.12.1. Циклони
- 6.12.2.Антициклони
- 6.13. Місцеві вітри
- 6.14. Шквали
- 6.15. Маломасштабні вихори
- 6.16. Синоптичний аналіз та прогноз
- 6.17. Місцеві ознаки погоди
- Питання для самоперевірки
- 7. Клімат та чинники його формування
- 7.1. Кліматична система
- 7.2. Чинники формування клімату
- 7.2.1. Радіаційні чинники формування клімату
- 7.2.2. Циркуляційні чинники клімату
- 7.2.3. Роль підстильної поверхні у формуванні клімату
- 7.2.3.1. Основні властивості підстильної поверхні, які впливають на клімат
- 7.2.3.2.Особливості морського та континентального кліматів
- 7.2.3.3. Континентальність клімату
- 7.2.4. Вплив морських течій на клімат
- 7.2.5. Вплив рослинного покриву на клімат
- 7.2.6. Вплив снігового покриву на клімат
- 7.2.7. Вплив рельєфу на клімат
- 8. Класифікація кліматів
- 8.1. Класифікація кліматів л.С. Берга
- 8.2. Класифікація кліматів б.П. Алісова
- 9. Мікроклімат та методи його дослідження
- 9.1. Методи дослідження мікроклімату
- 9.2. Мікроклімат міста
- 10. Зміни та коливання клімату
- 10.1. Ознаки різних типів клімату минулого
- 10.1.1. Ознаки теплого клімату
- 10.1.2.Ознаки холодного клімату
- Ознаки сухого клімату
- 10.1.4. Ознаки вологого клімату
- 10.2. Про зміни клімату в геологічному минулому
- 10.3. Про коливання клімату в історичний час
- 10.4. Сучасні коливання клімату
- 10.5. Гіпотези, що пояснюють зміни клімату Землі
- 10.5.1. Астрономічні гіпотези
- 10.5.2. Фізичні гіпотези
- 10.5.3. Геолого-географічні гіпотези
- 10.6. Вплив людини на клімат
- 10.6.1. Навмисний вплив
- 10.6.1.1. Зрошення
- 10.6.1.2. Осушення
- 10.6.1.3. Будівництво ставків та водосховищ
- 10.6.1.4. Створення полезахисних лісових смуг
- 10.6.1.5. Затримання снігу та талої води на полях
- 10.6.1.6. Збільшення кількості атмосферних опадів шляхом активного пливу людини на атмосферні процеси
- 10.6.2. Ненавмисний вплив
- 10.6.2.1. Зміна газового складу атмосфери
- 10.6.2.2. Збільшення вмісту аерозолів
- 10.6.2.3. Збільшення виробництва промислової енергії
- Тести до іі модуля
- Ключ до тестів іі модуля
- Бібліографічний список
- Предметний покажчик
- Іменний покажчик