8.1. Класифікація кліматів л.С. Берга
Перш за все ідея тісного зв’язку типів клімату з географічними ландшафтами відбита у вченні В.В. Докучаєва про зони природи в 1900 р. Використовуючи цю ідею Л.С.Берг в 1925 р. запропонував свою класифікацію. У ній типи клімату діляться на клімати рівнин та гір. У кліматах рівнин Л.С.Берг виділяє кліматичні зони у відповідності з однойменними ландшафтними зонами. Але не всі кліматичні зони повністю співпадають з межами зон рослинності та грунтів.
Класифікація кліматів Л.С.Берга проста і зручна. Вона підкреслює, що між кліматом, рельєфом, ґрунтовим та рослинним покривом спостерігається тісний зв’язок і взаємодія. Справді, при просуванні з півночі на південь кількісні зміни метеорологічних величин призводять до якісних змін природи, що виражається у закономірній зміні ландшафтів. Отже, в утворенні цих ландшафтів клімат відіграє провідну роль. Нам лише залишається характеризувати клімат конкретної ландшафтної зони. Л.С.Берг у кліматі рівнин виділяє 12 кліматичних зон.
Клімат вічного морозу.
Цей тип клімату існує у високих широтах на льодяних плато Антарктиди, Гренландії (крім вузької смуги на заході, півдні та сході узбережжя), Землі Франца-Йосипа, північної частини Нової Землі, Північної Землі. Клімат тут суворий, найтепліший місяць має середню температуру нижче 00 С, на плато Гренландії близько -150 С, а в Антарктиді -300С.
Клімат тундри.
Ця зона займає північну частину Північної Америки, Євразії та багато островів Арктики. Південною межею тундри вважають північну межу лісотундри. Ліси наближають до тундри не суцільними масивами, а у вигляді рідколісся, яке й називається лісотундрою. Ця межа співпадає з ізотермою 10-120 С найтеплішого місяця року. У тундрі розповсюджена вічна мерзлота великої товщини.
Клімат тайги.
У північній півкулі тайга займає величезні площі, а у південній на рівнинах не зустрічається. Південна межа тайги у Північній Америці проходить близько 500пн. ш. У Євразії тайга займає Скандинавський півострів (крім півдня), далі південна межа проходить вздовж лінії Санкт-Петербург-Нижній Новгород-Єкатеринбург, Західний Сибір (крім півдня), Східний Сибір (крім середнього Амуру й Уссурійського краю), Камчатка, Сахалін (крім півдня).
Континентальність та суворість клімату тайги у Євразії збільшується на схід. У тайзі Північної Америки середня температура січня місцями нижче -28-300С, абсолютний мінімум знижується до -640 С. Ще суворіші зими у тайзі Східного Сибіру. Тут середня температура січня -50, 10 С, абсолютний мінімум -700 С.
При дуже низьких температурах спостерігаються дивовижні явища. І.Д. Черський описує шелест, який появляється при температурі -480 С і нижчій. Коли людина зупиняється і прислухається, то шелест зникає. Цей шелест створюється кристаликами льоду, які утворюються при сублімації водяної пари, яку видихає людина разом з повітрям. Це ніби шелест зерна при пересипанні, чи шелест мітли при підмітанні вулиці.
Особливо холодної ночі чути слабкий дивовижний безперервний шелест, який якути називають шепотінням зірок. Це шелест осідання кристалів льоду, які утворюються в повітрі в результаті сублімації водяної пари при дуже низькій температурі.
Літо в тайзі досить тепле. Середня температура липня на північній межі зони 10-120 С, на південній 18-200 С. В Якутську температура липня 190 С, це вище, ніж у Москві, яка розташована на 60 південніше. Опадів у тайзі випадає у межах 600-300 мм зі зменшенням на схід. Умови сприятливі для рослинності. Вічна мерзлота на півдні зони переважно острівного розповсюдження.
Клімат листяних лісів помірної зони.
У Північній Америці ці ліси займають територію південніше 500пн. ш. і східніше 1000зх. д. за винятком південно-східної частини, далі Ірландія, Англія, південь Скандинавського півострова, Східна Європа на південь від тайги, південь Західного Сибіру, у Південній Америці у нижній течії річки Парана та за течією річки Уругвай, південний схід Австралії, Нова Зеландія. До цієї зони Л.С.Берг включає й лісостеп. Температура найтеплішого місяця не перевищує 220. Річна кількість атмосферних опадів переважно 500-600 мм, місцями до 1000 мм. У Західній Європі переважають букові ліси, у східній – дубові.
5. Клімат степів.
Степи поділяють на дві групи. До першої групи належать степи помірних широт з холодною зимою. Це степи Європи, Середнього Поволжя, Передкавказзя, північного Казахстану, Забайкалля, Монголії, західних штатів Північної Америки. До другої групи відносять степи в тропічних і субтропічних широтах на периферії пустель з теплою зимою. В степах помірних широт середня температура найтеплішого місяця 22-240 С, у тропічних широтах до 280 С. Велика випаровуваність. У помірних широтах випадає 300-500 мм опадів, у тропічних 200-350 мм. Найбільше опадів випадає влітку у вигляді злив, але літо сухе, спекотне. У степах помірних широт встановлюється сніговий покрив висотою 10-30 см.
6. Середземноморський клімат.
Такий тип клімату спостерігається у басейні Середземного моря, на південному березі Криму, Чорноморському узбережжі Кавказу від Новоросійська до Туапсе, на тихоокеанському узбережжі штату Каліфорнія, узбережжі Чилі на південь від Сант-Яго, південному узбережжі Австралії та Африки.
Температура найхолоднішого місяця у середземноморському кліматі вище 00 С, найтеплішого 22-280. Річна кількість атмосферних опадів від 300 до 1000 мм і більше залежно від рельєфу. Літо сухе, спекотне, опади випадають переважно зимою. Тут своєрідна рослинність: кипарис, лаврове дерево, магнолії тощо.
Мусонний клімат помірних широт.
Ця зона займає середню течію Амуру, Уссурійський край, південь Сахаліну, північну половину Японії, північну частину Кореї, Північно-Східний та Східний Китай. Влітку східні та південно-східні вітри переносять вологе повітря з океану. Зимою північно-західні вітри приносять із Сибіру морозне сухе повітря. Середня температура січня близько -200 С, сніговий покрив не високий. Середня температура липня 20-250 С. Атмосферні опади досягають 600-1000 мм. Переважна кількість опадів випадає влітку.
Клімат вологого субтропічного лісу.
Займає узбережжя Мексиканської затоки, південно-східні штати США, Болівію, Парагвай, південно-східну частину Бразилії, плоскогір’я Африки, південно-східне узбережжя Чорного моря, південне узбережжя Каспійського моря, на півночі Індії, Південний Китай, південна половина Японії і Кореї, північно-східне узбережжя Австралії. Середня температура найхолоднішого місяця не нижче 20 С, найтеплішого 25-300 С. Літо спекотне, сире. Кількість атмосферних опадів перевищує 1000 мм. Найбільше опадів буває влітку. Тут розповсюджені широколистяні ліси з домішкою вічнозелених, зустрічаються ліани.
Клімат позатропічних пустель.
Це середньоазіатські пустелі та навколишні напівпустелі, Гобі, пустелі Північної Америки в середній течії р. Колорадо, у Південній Америці у східній Патагонії. Зима холодна. Середня температура найхолоднішого місяця в Середній Азії на півночі – 100 С, до 30 С на півдні, найтеплішого 28 – 320 С. Максимальна температура влітку досягає 500 С. Дуже сухо. Випадає менше 250-300 мм, місцями близько 80 мм. Часто бувають піщані бурі. Характерною рослинністю є полин, солянка, саксаул. При зрошенні вирощують бавовник, рис, баштанні тощо.
10. Клімат субтропічних пустель.
Це найсухіші пустелі земної кулі: Сахара, пустелі Аравії, Наміб, Атакама, Каліфорнійська та в нижній течії р. Колорадо, пустелі Австралії. Тут панує континентальне тропічне повітря. Середня температура найтеплішого місяця (крім берегових пустель) становить 32-380 С, а в нижній течії Колорадо 390 С. Абсолютний максимум температури повітря тут досягає 580 С. Середня температура найхолоднішого місяця ніде не опускається до 100 С. Кількість атмосферних опадів менше 250 мм, місцями менше 100 мм, а в окремих місцях 3-5 мм і протягом кількох років немає дощу. Опади бувають у вигляді злив. Характерні часті піщані бурі. Природна рослинність практично відсутня, або появляється часом після злив. В оазисах Сахари росте фінікова пальма.
11. Клімат саван.
Займає великі простори в Африці і Південній Америці, узбережжя Центральної Америки, західну частину о. Мадагаскар, Індостан південніше 220пн. ш., Цейлон, Індокитай, північну частину Австралії, Гавайські острови. Це тропічний лісостеп земної кулі. Зимою тут панує сухе континентальне тропічне повітря, яке розповсюджується сюди пасатами. Влітку сюди переноситься вологе екваторіальне повітря у вигляді екваторіального мусону. Середня температура найтеплішого місяця 25-300 С, найхолоднішого не нижче 180 С. Річна амплітуда температури повітря досягає 120 С. Кількість атмосферних опадів близько 1000 мм, а на схилах гір більше 2000 мм. Майже всі вони випадають влітку. Характерна рослинність баобаб. Сухого періоду дерева скидають листя, але є й вічнозелені породи. Протягом вологого періоду розвивається буйна трав’яниста рослинність.
12. Клімат вологого тропічного лісу.
Це зона земної кулі вздовж екватора: екваторіальна Африка, вздовж течії Амазонки, на сході Бразилії, місцями в Центральній Америці, Великі Антильські острови, східна частина о. Мадагаскар, південно-західна Індія, західне узбережжя Індокитаю, півострів Малакка, Великі Зондські острови, Філіпінські острови, Нова Гвінея.
У цьому типі клімату середня річна температура 24-300 С. Річна амплітуда температури 1-60 С. Середня температура найхолоднішого місяця вище 180 С. Нічні мінімальні температури не нижче 160 С. В річному ході температури два максимуми і два мінімуми. Максимуми у період весняного та осіннього рівнодення, а мінімуми – літнього та зимового сонцестояння. На річний хід температури дуже впливає хмарність та опади. Кількість атмосферних опадів досягає 3000 мм. Спостерігається два відносно дощові періоди під час рівнодення, але посушливого періоду немає. Опади мають зливовий характер з грозами і, як правило, спостерігаються в другу половину дня, коли найбільше розвивається конвекція.
Ростуть тут вічнозелені ліси з ліанами, пальма сагова і кокосова, банани, ананаси, дерево какао, хлібне, кофейне і хінне дерева, каучуконоси тощо.
Класифікація кліматів Л.С. Берга справді проста та зручна. Але вона має дуже великий недолік. Вона стосується лише суходолу, а значно більші площі водної поверхні залишаються поза увагою.
- Міністерство освіти і науки України
- Національний педагогічний університет
- Імені м. П. Драгоманова
- Г. Д. Проценко
- Передмова
- Предмет метеорології та кліматології
- 1.2 Державна гідрометеорологічна служба
- 1.3 Значення метеорології та кліматології для народного господарства
- 1.4 Коротка історія розвитку метеорології та кліматології.
- 2. Атмосфера Землі
- 2.1. Хімічний склад сухого повітря нижніх шарів атмосфери
- 2.2. Склад повітря у високих шарах атмосфери
- 2.3. Густина повітря
- 2.4. Вертикальна будова атмосфери
- 2.5. Методи дослідження атмосфери
- 3. Сонячна, земна та атмосфера радіація
- 3.1. Випромінювання Сонця
- 3.2. Основні закони випромінювання
- 3.3. Спектральний склад сонячної та земної радіації
- 3.4. Сонячна стала
- 3.5. Пряма сонячна радіація
- 3.6. Послаблення сонячної радіації в атмосфері
- 3.7. Сумарна сонячна радіація
- 3.8. Засвоєння сонячної радіації земною поверхнею
- 3.9. Випромінювання земної поверхні та атмосфери
- 3.10. Радіаційний баланс земної поверхні
- 4. Тепловий режим земної поверхні та атмосфери
- 4.1. Тепловий баланс земної поверхні
- 4.2. Нагрівання й охолодження ґрунту
- 4.3. Добовий та річний хід температури поверхні ґрунту
- 4.4 Розповсюдження тепла у глибину ґрунту
- 4.5. Промерзання ґрунту. Вічна мерзлота
- 4.6. Особливості нагрівання і охолодження водойм
- 4.7. Шляхи теплообміну земної поверхні з атмосферою
- 4.8. Добовий хід температури повітря
- 4.9. Неперіодичні зміни температури повітря
- 4.10. Приморозки
- 4.11. Річні зміни температури повітря
- 4.12. Вертикальний розподіл температури повітря
- 4.13. Географічний розподіл температури повітря поблизу земної поверхні
- 4.13.1. Мінливість середніх місячних температур повітря
- 4.13.2. Приведення температури повітря до рівня моря
- 4.13.3.Географічний розподіл середньої річної температури повітря
- 4.13.4. Розподіл середньої місячної температури повітря в січні
- 4.13.5. Географічний розподіл місячної температури повітря в липні
- 4.13.6. Екстремальні температури
- 4.14. Температурні інверсії
- 4.14.1. Приземні інверсії
- 4.14.2. Висотні інверсії
- 4.15. Адіабатичні процеси в атмосфері
- 4.15.1. Сухоадіабатичні зміни температури повітря
- 4.15.2. Вологоадіабатичні зміни температури повітря
- 4.16. Стратифікація атмосфери та вертикальна рівновага сухого повітря
- 4.17. Стратифікація атмосфери та вертикальна рівновага насиченого повітря
- 4.18. Добовий хід стратифікації атмосфери та конвекції
- 4.19. Тепловий баланс системи Земля – атмосфера
- Питання для самоперевірки
- 5. Вода в атмосфері
- 5.1. Випаровування води
- 5.1.1. Тиск насиченої водяної пари
- 5.1.2. Швидкість випаровування води
- 5.2. Географічний розподіл випаровування та випаровуваності
- 5.3. Характеристики вологості повітря
- 5.4. Добовий та річний хід тиску водяної пари
- 5.5. Добовий та річний хід відносної вологості повітря
- 5.6. Географічний розподіл вологості повітря
- 5.7. Конденсація та сублімація водяної пари в атмосфері
- 5.8. Міжнародна класифікація хмар
- 5.9. Мікроструктура та водність хмар
- 5.10. Світлові явища у хмарах
- 5.11. Добовий та річний хід хмарності
- 5.12. Тривалість сонячного сяйва
- 5.13. Серпанок, туман, імла
- 5.13.1. Умови утворення туманів
- 5.13.2. Географічний розподіл туманів
- 5.14. Наземні гідрометеори
- 5.15. Ожеледь. Ожеледиця. Зледеніння літаків
- 5.16. Умови утворення атмосферних опадів
- 5.17. Класифікація атмосферних опадів
- 5.18. Електризація хмар та опадів
- 5.19. Гроза
- 5.19.1. Куляста блискавка
- 5.19.2. Вогні святого Ельма
- 5.20. Активний вплив людини на атмосферні процеси
- 5.21. Режим атмосферних опадів
- 5.21.1. Добовий хід атмосферних опадів
- 5.21.2. Річний хід атмосферних опадів
- 5.21.3. Тривалість та інтенсивність опадів
- 5.22. Географічний розподіл атмосферних опадів
- 5.23. Показники зволоження території
- 5.23.1. Коефіцієнти зволоження території
- 5.23.2. Мінливість умов зволоження території. Посушливі явища
- 5.24. Водний баланс земної кулі
- 5.24.1. Обіг вологи в атмосфері
- 5.25. Сніговий покрив
- 5.25.1. Снігова лінія
- 5.25.2. Хуртовини
- Ключ до тестів і модуля
- 6. Атмосферний тиск та циркуляція атмосфери
- 6.1. Одиниці вимірювання атмосферного тиску
- 6.2. Зміна атмосферного тиску при зміні висоти
- 6.2.1. Вертикальний баричний градієнт
- 6.2.2. Баричний ступінь
- 6.3. Баричне поле
- 6.3.1. Карти баричної топографії
- 6.3.2. Горизонтальний баричний градієнт
- 6.4. Добовий та річний хід атмосферного тиску
- 6 Мал. 6.10. Напрямок вітру в румбах та градусах. .5. Вітер
- 6.6. Сили, які впливають на швидкість та напрямок вітру
- 6.6.1. Зміна напрямку та швидкості вітру при підняті угору
- 6.6.2. Вплив тертя на швидкість і напрямок вітру
- 6.6.3. Добовий та річний хід швидкості вітру
- 6.7. Повітряні маси. Атмосферні фронти
- 6.7.1. Повітряні маси
- 6.7.2. Атмосферні фронти
- 6.8. Струминні течії в атмосфері
- 6.9. Географічний розподіл атмосферного тиску. Центри дії атмосфери
- 6.9.1. Розподіл тиску в січні
- 6.9.2. Розподіл тиску в липні
- 6.9.3. Центри дії атмосфери
- 6.10. Кліматологічні фронти
- 6.11. Загальна циркуляція атмосфери
- 6.11.1. Зони атмосферного тиску та вітру поблизу земної поверхні і в нижній тропосфері
- 6.11.2. Зони тиску та вітру у верхній тропосфері і стратосфері
- 6.11.3. Циркуляція атмосфери в тропічних широтах. Пасати
- 6.11.4. Тропічні циклони
- 6.11.5. Мусони
- 6.12. Циркуляція атмосфери в помірних та високих широтах
- 6.12.1. Циклони
- 6.12.2.Антициклони
- 6.13. Місцеві вітри
- 6.14. Шквали
- 6.15. Маломасштабні вихори
- 6.16. Синоптичний аналіз та прогноз
- 6.17. Місцеві ознаки погоди
- Питання для самоперевірки
- 7. Клімат та чинники його формування
- 7.1. Кліматична система
- 7.2. Чинники формування клімату
- 7.2.1. Радіаційні чинники формування клімату
- 7.2.2. Циркуляційні чинники клімату
- 7.2.3. Роль підстильної поверхні у формуванні клімату
- 7.2.3.1. Основні властивості підстильної поверхні, які впливають на клімат
- 7.2.3.2.Особливості морського та континентального кліматів
- 7.2.3.3. Континентальність клімату
- 7.2.4. Вплив морських течій на клімат
- 7.2.5. Вплив рослинного покриву на клімат
- 7.2.6. Вплив снігового покриву на клімат
- 7.2.7. Вплив рельєфу на клімат
- 8. Класифікація кліматів
- 8.1. Класифікація кліматів л.С. Берга
- 8.2. Класифікація кліматів б.П. Алісова
- 9. Мікроклімат та методи його дослідження
- 9.1. Методи дослідження мікроклімату
- 9.2. Мікроклімат міста
- 10. Зміни та коливання клімату
- 10.1. Ознаки різних типів клімату минулого
- 10.1.1. Ознаки теплого клімату
- 10.1.2.Ознаки холодного клімату
- Ознаки сухого клімату
- 10.1.4. Ознаки вологого клімату
- 10.2. Про зміни клімату в геологічному минулому
- 10.3. Про коливання клімату в історичний час
- 10.4. Сучасні коливання клімату
- 10.5. Гіпотези, що пояснюють зміни клімату Землі
- 10.5.1. Астрономічні гіпотези
- 10.5.2. Фізичні гіпотези
- 10.5.3. Геолого-географічні гіпотези
- 10.6. Вплив людини на клімат
- 10.6.1. Навмисний вплив
- 10.6.1.1. Зрошення
- 10.6.1.2. Осушення
- 10.6.1.3. Будівництво ставків та водосховищ
- 10.6.1.4. Створення полезахисних лісових смуг
- 10.6.1.5. Затримання снігу та талої води на полях
- 10.6.1.6. Збільшення кількості атмосферних опадів шляхом активного пливу людини на атмосферні процеси
- 10.6.2. Ненавмисний вплив
- 10.6.2.1. Зміна газового складу атмосфери
- 10.6.2.2. Збільшення вмісту аерозолів
- 10.6.2.3. Збільшення виробництва промислової енергії
- Тести до іі модуля
- Ключ до тестів іі модуля
- Бібліографічний список
- Предметний покажчик
- Іменний покажчик