5.13.1. Умови утворення туманів
Тумани виникають тоді, коли поблизу поверхні Землі є сприятливі умови для конденсації водяної пари. У більшості випадків це зниження температури. Ядер конденсації водяної пари завжди достатньо. Оскільки ядра конденсації гігроскопічні, то тумани виникають ще до зниження температури до точки роси, тобто при відносній вологості близько 95%.
Залежно від умов утворення тумани поділяють на два види: тумани охолодження і тумани випаровування. У природних умовах переважаючими є тумани охолодження. Охолодження повітря поблизу земної поверхні відбувається внаслідок двох основних процесів. Це радіаційне охолодження земної поверхні та прилеглого шару повітря. Втрачаючи тепло шляхом випромінювання радіації земна поверхня охолоджується, а від неї охолоджується і прилегле повітря. Тумани, які виникають у цьому випадку, називаються радіаційними. Крім того повітря охолоджується при його перенесенні з теплішої земної поверхні на холоднішу. Ці тумани називають адвентивними. Якщо повітря охолоджується внаслідок дії двох причин, то тумани називаються адвективно-радіаційними.
Радіаційні тумани виникають тихої ясної ночі, але при наявності слабкого вітру. Слабкий вітер створює турбулентне перемішування повітря, а отже розповсюджує охолодження повітря вверх. У багатьох випадках формуються приземні радіаційні тумани. Вони розповсюджуються вверх на десятки метрів і мають плямисту структуру, тобто формуються у балках, поблизу боліт, на лісових галявинах. Ці тумани виникають у приземному шарі інверсії температури. Через невеликий проміжок часу після сходу Сонця вони випаровуються. Приземні тумани спостерігаються лише над суходолом.
В холодний період року у стійких антициклонах утворюються високі радіаційні тумани. Вони розповсюджуються до висоти кількох сотень метрів. Це результат тривалого поступового охолодження повітря в нижніх шарах антициклону протягом кількох днів. Такі тумани охоплюють величезні площі і можуть зберігатись багато днів підряд, розсіюючись інколи в середині дня на кілька годин.
Адвективні тумани виникають при адвекції теплого повітря на холодну підстильну поверхню. Це спостерігається при перенесені повітря з південних районів у північні, або взимку з теплого моря на охолоджений суходіл, або влітку з теплого суходолу на холодне море, або з теплих течій на холодні. У помірних широтах на суходолі адвективні тумани бувають часто в кінці осені та взимку. На морі вони виникають частіше весною та влітку.
Адвективні тумани охоплюють величезні райони і розповсюджуються вверх на сотні метрів. Вони можуть виникати і при значній швидкості вітру. Тепле повітря вихолоджується при контакті з холодною підстильною поверхнею, а велике турбулентне переміщування розповсюджує вихолоджування до значної висоти. При цих туманах також існує інверсійний розподіл температури, але інверсія уже адвективна. При значній турбулентності відбувається коагуляція крапель туману і найбільші краплі падають на земну поверхню у вигляді мряки.
Адвективно-радіаційні тумани утворюються при незначній адвекції тепла і при наступному радіаційному вихолоджуванні земної поверхні при проясненні вночі.
Тумани випаровування бувають рідше, ніж тумани охолодження і охоплюють вони менші ділянки земної поверхні. На суходолі вони виникають у вечірні години та вночі при стіканні повітря з навколишніх пагорбів на теплу водну поверхню річок, озер, ставків. Інколи вони виникають увечері під час спокійного дощу на нагріту земну поверхню чи після його закінчення, коли з вологої теплої поверхні інтенсивно випаровується волога, а температура повітря знижується. Над внутрішніми морями тумани випаровування спостерігаються зимою при адвекції холодного повітря із суходолу. В Арктиці тумани випаровування утворюються тоді, коли холодне повітря з крижаного покриву переноситься на ділянки моря без криги.
Усі перелічені види туманів виникають в середині повітряних мас поза межами атмосферних фронтів. Однак існує ще один вид туманів випаровування – перед теплим фронтом. Атмосферні опади у вигляді дощу зволожують земну поверхню. Інтенсивне випаровування із земної поверхні та безпосередньо з крапель дощу насичує повітря водяною парою і утворюється туман. Це суцільна смуга туману перед фронтом.
Найчастіше тумани виникають при найбільшому охолодженні земної поверхні, тобто вранці. У горах тумани утворюються будь-якої частини доби, але усе-таки дещо частіше вони появляються у після полуденні години. Справа в тому, що в цей час виникають висхідні рухи повітря, воно адіабатично охолоджується і на схилах утворюється туман. Правда, для спостерігача, який перебуває в долині – це звичайні хмари.
- Міністерство освіти і науки України
- Національний педагогічний університет
- Імені м. П. Драгоманова
- Г. Д. Проценко
- Передмова
- Предмет метеорології та кліматології
- 1.2 Державна гідрометеорологічна служба
- 1.3 Значення метеорології та кліматології для народного господарства
- 1.4 Коротка історія розвитку метеорології та кліматології.
- 2. Атмосфера Землі
- 2.1. Хімічний склад сухого повітря нижніх шарів атмосфери
- 2.2. Склад повітря у високих шарах атмосфери
- 2.3. Густина повітря
- 2.4. Вертикальна будова атмосфери
- 2.5. Методи дослідження атмосфери
- 3. Сонячна, земна та атмосфера радіація
- 3.1. Випромінювання Сонця
- 3.2. Основні закони випромінювання
- 3.3. Спектральний склад сонячної та земної радіації
- 3.4. Сонячна стала
- 3.5. Пряма сонячна радіація
- 3.6. Послаблення сонячної радіації в атмосфері
- 3.7. Сумарна сонячна радіація
- 3.8. Засвоєння сонячної радіації земною поверхнею
- 3.9. Випромінювання земної поверхні та атмосфери
- 3.10. Радіаційний баланс земної поверхні
- 4. Тепловий режим земної поверхні та атмосфери
- 4.1. Тепловий баланс земної поверхні
- 4.2. Нагрівання й охолодження ґрунту
- 4.3. Добовий та річний хід температури поверхні ґрунту
- 4.4 Розповсюдження тепла у глибину ґрунту
- 4.5. Промерзання ґрунту. Вічна мерзлота
- 4.6. Особливості нагрівання і охолодження водойм
- 4.7. Шляхи теплообміну земної поверхні з атмосферою
- 4.8. Добовий хід температури повітря
- 4.9. Неперіодичні зміни температури повітря
- 4.10. Приморозки
- 4.11. Річні зміни температури повітря
- 4.12. Вертикальний розподіл температури повітря
- 4.13. Географічний розподіл температури повітря поблизу земної поверхні
- 4.13.1. Мінливість середніх місячних температур повітря
- 4.13.2. Приведення температури повітря до рівня моря
- 4.13.3.Географічний розподіл середньої річної температури повітря
- 4.13.4. Розподіл середньої місячної температури повітря в січні
- 4.13.5. Географічний розподіл місячної температури повітря в липні
- 4.13.6. Екстремальні температури
- 4.14. Температурні інверсії
- 4.14.1. Приземні інверсії
- 4.14.2. Висотні інверсії
- 4.15. Адіабатичні процеси в атмосфері
- 4.15.1. Сухоадіабатичні зміни температури повітря
- 4.15.2. Вологоадіабатичні зміни температури повітря
- 4.16. Стратифікація атмосфери та вертикальна рівновага сухого повітря
- 4.17. Стратифікація атмосфери та вертикальна рівновага насиченого повітря
- 4.18. Добовий хід стратифікації атмосфери та конвекції
- 4.19. Тепловий баланс системи Земля – атмосфера
- Питання для самоперевірки
- 5. Вода в атмосфері
- 5.1. Випаровування води
- 5.1.1. Тиск насиченої водяної пари
- 5.1.2. Швидкість випаровування води
- 5.2. Географічний розподіл випаровування та випаровуваності
- 5.3. Характеристики вологості повітря
- 5.4. Добовий та річний хід тиску водяної пари
- 5.5. Добовий та річний хід відносної вологості повітря
- 5.6. Географічний розподіл вологості повітря
- 5.7. Конденсація та сублімація водяної пари в атмосфері
- 5.8. Міжнародна класифікація хмар
- 5.9. Мікроструктура та водність хмар
- 5.10. Світлові явища у хмарах
- 5.11. Добовий та річний хід хмарності
- 5.12. Тривалість сонячного сяйва
- 5.13. Серпанок, туман, імла
- 5.13.1. Умови утворення туманів
- 5.13.2. Географічний розподіл туманів
- 5.14. Наземні гідрометеори
- 5.15. Ожеледь. Ожеледиця. Зледеніння літаків
- 5.16. Умови утворення атмосферних опадів
- 5.17. Класифікація атмосферних опадів
- 5.18. Електризація хмар та опадів
- 5.19. Гроза
- 5.19.1. Куляста блискавка
- 5.19.2. Вогні святого Ельма
- 5.20. Активний вплив людини на атмосферні процеси
- 5.21. Режим атмосферних опадів
- 5.21.1. Добовий хід атмосферних опадів
- 5.21.2. Річний хід атмосферних опадів
- 5.21.3. Тривалість та інтенсивність опадів
- 5.22. Географічний розподіл атмосферних опадів
- 5.23. Показники зволоження території
- 5.23.1. Коефіцієнти зволоження території
- 5.23.2. Мінливість умов зволоження території. Посушливі явища
- 5.24. Водний баланс земної кулі
- 5.24.1. Обіг вологи в атмосфері
- 5.25. Сніговий покрив
- 5.25.1. Снігова лінія
- 5.25.2. Хуртовини
- Ключ до тестів і модуля
- 6. Атмосферний тиск та циркуляція атмосфери
- 6.1. Одиниці вимірювання атмосферного тиску
- 6.2. Зміна атмосферного тиску при зміні висоти
- 6.2.1. Вертикальний баричний градієнт
- 6.2.2. Баричний ступінь
- 6.3. Баричне поле
- 6.3.1. Карти баричної топографії
- 6.3.2. Горизонтальний баричний градієнт
- 6.4. Добовий та річний хід атмосферного тиску
- 6 Мал. 6.10. Напрямок вітру в румбах та градусах. .5. Вітер
- 6.6. Сили, які впливають на швидкість та напрямок вітру
- 6.6.1. Зміна напрямку та швидкості вітру при підняті угору
- 6.6.2. Вплив тертя на швидкість і напрямок вітру
- 6.6.3. Добовий та річний хід швидкості вітру
- 6.7. Повітряні маси. Атмосферні фронти
- 6.7.1. Повітряні маси
- 6.7.2. Атмосферні фронти
- 6.8. Струминні течії в атмосфері
- 6.9. Географічний розподіл атмосферного тиску. Центри дії атмосфери
- 6.9.1. Розподіл тиску в січні
- 6.9.2. Розподіл тиску в липні
- 6.9.3. Центри дії атмосфери
- 6.10. Кліматологічні фронти
- 6.11. Загальна циркуляція атмосфери
- 6.11.1. Зони атмосферного тиску та вітру поблизу земної поверхні і в нижній тропосфері
- 6.11.2. Зони тиску та вітру у верхній тропосфері і стратосфері
- 6.11.3. Циркуляція атмосфери в тропічних широтах. Пасати
- 6.11.4. Тропічні циклони
- 6.11.5. Мусони
- 6.12. Циркуляція атмосфери в помірних та високих широтах
- 6.12.1. Циклони
- 6.12.2.Антициклони
- 6.13. Місцеві вітри
- 6.14. Шквали
- 6.15. Маломасштабні вихори
- 6.16. Синоптичний аналіз та прогноз
- 6.17. Місцеві ознаки погоди
- Питання для самоперевірки
- 7. Клімат та чинники його формування
- 7.1. Кліматична система
- 7.2. Чинники формування клімату
- 7.2.1. Радіаційні чинники формування клімату
- 7.2.2. Циркуляційні чинники клімату
- 7.2.3. Роль підстильної поверхні у формуванні клімату
- 7.2.3.1. Основні властивості підстильної поверхні, які впливають на клімат
- 7.2.3.2.Особливості морського та континентального кліматів
- 7.2.3.3. Континентальність клімату
- 7.2.4. Вплив морських течій на клімат
- 7.2.5. Вплив рослинного покриву на клімат
- 7.2.6. Вплив снігового покриву на клімат
- 7.2.7. Вплив рельєфу на клімат
- 8. Класифікація кліматів
- 8.1. Класифікація кліматів л.С. Берга
- 8.2. Класифікація кліматів б.П. Алісова
- 9. Мікроклімат та методи його дослідження
- 9.1. Методи дослідження мікроклімату
- 9.2. Мікроклімат міста
- 10. Зміни та коливання клімату
- 10.1. Ознаки різних типів клімату минулого
- 10.1.1. Ознаки теплого клімату
- 10.1.2.Ознаки холодного клімату
- Ознаки сухого клімату
- 10.1.4. Ознаки вологого клімату
- 10.2. Про зміни клімату в геологічному минулому
- 10.3. Про коливання клімату в історичний час
- 10.4. Сучасні коливання клімату
- 10.5. Гіпотези, що пояснюють зміни клімату Землі
- 10.5.1. Астрономічні гіпотези
- 10.5.2. Фізичні гіпотези
- 10.5.3. Геолого-географічні гіпотези
- 10.6. Вплив людини на клімат
- 10.6.1. Навмисний вплив
- 10.6.1.1. Зрошення
- 10.6.1.2. Осушення
- 10.6.1.3. Будівництво ставків та водосховищ
- 10.6.1.4. Створення полезахисних лісових смуг
- 10.6.1.5. Затримання снігу та талої води на полях
- 10.6.1.6. Збільшення кількості атмосферних опадів шляхом активного пливу людини на атмосферні процеси
- 10.6.2. Ненавмисний вплив
- 10.6.2.1. Зміна газового складу атмосфери
- 10.6.2.2. Збільшення вмісту аерозолів
- 10.6.2.3. Збільшення виробництва промислової енергії
- Тести до іі модуля
- Ключ до тестів іі модуля
- Бібліографічний список
- Предметний покажчик
- Іменний покажчик