Хімічні реагенти і технології для очистки нафтопромислового обладнання свердловин і порового простору пластів від аспв
Асфальтено-смоло-парафінові відклади (АСПВ) - це високодисперсні суспензії кристалів парафіну, асфальтенів у маслах і смолах. Вони мають властивості аморфних тіл з певною твердістю, залежно від складу і особливо від наявності мінеральних домішок та кристалів неорганічних солей. При досягненні пластовою системою критичних термобаричних умов АСПВ відкладаються на нафтопромисловому обладнанні й у поровому просторі пластів у привибійній зоні, що зумовлює їх негативний вплив на експлуатацію свердловин і розробку родовища в цілому.
До складу АСПВ входять в основному парафін, що є твердим вуглеводнем метанового ряду відС,7Н36доС60Н122 (50—70 %), смоли і асфальтени (10—40 %), вода, пісок, сульфати, карбонати лужноземельних металів та інші механічні домішки (1 —5%).
Склад АСПВ визначається властивостями і складом нафти, а також частково умовами їх кристалізації та відкладення.
Багато нафтових родовищ України (табл.16.1) містить значну кількість парафіну і силікагелевих смол. На цих родовищах ускладнюється процес розробки і експлуатації, що зумовлено інтенсивним відкладенням АСПВ.
Механізм дії на АСПВ хімічними реагентами. Оскільки дія на АСПВ хімічними реагентами значно дешевша і технологічніша, ніж механічна очистка й очистка теплом, розглядається саме дія хімічних реагентів на АСПВ.
Дія хімічних реагентів визначається умовами, в яких відкладаються АСПВ, інтенсивністю та місцем їх відкладання. Якщо АСПВ відкладаються в НКТ і обладнанні, то можна застосувати їх розчинення з подальшим використанням гідрофілізації поверхні й інгібіторів-депресаторів чи модифікаторів.
При відкладанні АСПВ у поровому просторі пласта здебільшого застосовують механізм розчинення. При наявності певної інформації про термобаричний стан пласта і нафти, що насичує його, на етапі початку відкладання АСПВ можна використовувати реагенти депре-сатори та модифікатори. Депресатори змінюють термодинамічні умови кристалізації парафіну, а модифікатори дають змогу системі втримувати парафін у завислому стані і разом з потоком рідини вони виносяться з порового простору пласта. Таким чином, механізм дії хімічних реагентів на АСПВ зводиться до їх розчинення, диспергування, модифікації системи, зміни термобаричних умов кристалізації та гідрофілізації поверхні осідання.Важливо зауважити, що вибір реагентів для боротьби з АСПВ повинен бути індивідуальним для кожного родовища, а навіть і окремих свердловин на родовищі, здійснюватися після вивчення умов відкладення парафінових і асфальтено-смолистих речовин, а також їхнього складу, Це і зумовило велику кількість реагентів і технологій, які рекомендовані та частково використовуються на родовищах України. Наприклад, ЦНДЛ ВАТ
Технологія очистки обладнання полягає в тому, що на вибій свердловини постійно чи періодично подається реагент. Дозування в кожному конкретному випадку визначається окремо, але при використанні інгібіторів типу СНПХ оптимальну ефективність можна одержати при витраті 250-300г реагенту на 1т видобутої нафти.
Особливий підхід повинен бути при виборі реагентів і технологій для очистки порового простору пластів у привибійній зоні від АСПВ. Необхідно враховувати той факт, що процес випадання АСПВ у пласті незворотний. Підняття в пласті температури і тиску навіть вище критичних не забезпечує повне відновлення фільтраційної характеристики пласта.
Основні підходи до вибору реагентів зумовлені досягненням найвищої ефективності розчинення АСПВ. Ця умова забезпечується використанням сумішей реагентів. При обгрунтуванні об'єму розчинника,як правило, виходять з умови його надлишку, що запобігає утворенню високов'язких бар'єрів. З досвіду оптимальна величина розчинника перебуває в межах 2-5м3 на їм товщі пласта.
Важливим показником ефективності розчинення є час контакту розчинника з АСПВ. Якщо процес іде в дифузійній області і при температурах менше 45°С, то час контакту повинен бути не менше 10-12 годин. Заслуговують на увагу технологічні умови очистки пласта від АСПВ, які забезпечують подачу свіжих порцій розчинника, через кожних 2-3 години контакту з АСПВ.
На Ново-Григорівському, Радченківському, Лиманському, Юріївському, Ки-бенцівському нафтових родовищах ДДЗ проведено за 1990-1993рр. 39 обробок пластів розчинниками. Як розчинники використовували відходи Шосткинського заводу хімічних реагентів, які складаються на 90% із толуола, 5% органічних домішок і 5% води. За ефективністю розчинення реагент не поступається толуолу.
На п'яти свердловинах Радченківського нафтового родовища використано відходи Орловського радіотехнічного заводу, які складалися на 70-75% із толуолу і диметилфор-маміду;5-7% органічних домішок і 5-10% води.
Досягнута стовідсоткова успішність процесів з додатковим видобутком близько 120т нафти на одну свердловино-операцію. Значно підвищилась ефективність процесів очистки порового простору пластів від АСПВ за рахунок підвищення температури розчинників. Проходять випробування на родовищах ДП "Полтаванафтогаз" технології обробки пластів з підігрівом розчинника в пласті на основі використання екзотермічних реакцій хімічних реагентів.
Лекція 24.
- Втуп Історія розвитку розробки нафтових, газових та газоконденсатних родовищ.
- Класифікація родовищ природного газу
- Етапи розробки газових і газоконденсатних родовищ
- Історія розвитку нафтових, газових та газоконденсатних родовищ.
- Темп і послідовність буріння свердловин
- Геометрія розташування свердловин на площі
- Щільність сітки свердловин
- Кількість резервних свердловин
- Наявність і спосіб дії на пласти
- Системи заводнювання
- Технологія розробки.
- Фізико-хімічні властивості багатокомпонентних сумішей.
- Лекція 5.
- Режими родовищ природних газів
- Лекція №6 Приплив нафти і газу до свердловини.
- Приплив газу до вибою свердловини за двочленним законом фільтрації
- 2.2 Підготовка свердловин до експлуатації
- Рівняння припливу рідини у свердловину.
- Визначення розподілу тиску та температури в пласті та по стовбуру свердловини.
- Визначення тиску в газовій свердловині.
- Температурний режим газових свердловин.
- Фактори, що визначають газовіддачу.
- Методи збільшення газовіддачі.
- Критерії доцільності застосування методів підвищення нафтовіддачі
- Прогнозування коефіцієнта кінцевої газовіддачі за промисловими даними.
- Особливості проектування розробки.
- Визначення показників розробки газового родовища при водонапірному режимі
- Визначення показників розробки газоконденсатного родовища
- Розрахунки стосовно до пружного режиму
- Розрахунки стосовно до режиму розчиненого газу
- 2.Основи теорії поршневого витіснення нафти водою
- Техніка та технологія досліджень.
- Технологія і техніка гідродинамічних досліджень і вимірювань
- 3.Гідродинамічні дослідження свердловин на усталених режимах
- Гідродинамічні дослідження свердловин і пластів на неусталених режимах
- Дослідження газових свердловин при нестаціонарних режимах фільтрації
- Метод відновлення тиску
- Методика промислових досліджень.
- Інтерпретація результатів дослідження свердловин.
- 2.2 Підготовка свердловин до експлуатації
- Способи експлуатації свердловин
- Принцип та характеристика роботи газорідинного піднімача
- Експлуатація свердловин фонтанним способом.
- Конструкції і системи газліфтних піднімачів
- Вибір раціонального способу експлуатації свердловин.
- Характерні періоди розробки родовищ природних газів.
- Ускладнення при експлуатації газових свердловин
- Експлуатація газових свердловин в пластах з підошовною водою
- Боротьба з ускладненнями в процесі експлуатації.
- Солевідкладення при експлуатації газових свердловин, методи боротьби з ними
- Боротьба з винесенням піску під час експлуагації свердловин
- Хімічні реагенти і технології для очистки нафтопромислового обладнання свердловин і порового простору пластів від аспв
- Аналіз, контроль і регулювання процесу розробки родовищ.
- Регулювання розробки нафтових родовищ
- 3. Аналіз стану технологій техніки видобування:
- Способи експлуатації нафтових, газових та газоконденсатних свердловин.
- Типи фонтанних свердловин, види й умови фонтанування
- Види фонтанування і типи фонтанних свердловин
- 538 Отворами та фільтр-сітку, через які рідина із свердловини надходить у насос. У верхній частині насоса розмішується ловильна головка із зворотним клапаном, до якого прикріплюють нкт.
- Основні поняття про раціональну розробку родовищ.
- Вибір раціонального способу експлуатації свердловин.
- Вибір раціонального варіанта розробки газоконденсатного і газового родовища
- Проектування розробки газових родовищ при пружно-водонапірному режимі покладу.
- Методи побудови характеристик витіснення
- Регулювання розробки нафтових родовищ.
- Моделювання процесів розробки.
- Література, що рекомендована до виконання курсового проекту
- 36601, М. Полтава, просп. Першотравневий, 24