Лекція 5.
Режими нафтових і газових родовищ.
Режими нафтових покладів
Режими родовищ природних газів
Метод матеріального балансу для визначення запасу газу і конденсату.
Характер прояву пластової енергії, яка рухає нафту у пласті до вибоїв свердловин і залежить від природних умов та заходів впливу на пласт, називають режимом покладу.
Режими роботи нафтових і газових покладів. Приплив рідини і газу із пласта у свердловини відбувається під дією сил, природа яких зумовлена видом пластової енергії. Джерелом енергії, що рухає нафту в пласті, можуть бути: а) напір крайових чи підошовних вод; 6) пружність порід і рідин; в) напір газу, стиснутого в Лазовій шапці; г) енергія газу, розчиненого в нафті і воді і газу, що виділився при зниженні тиску; д) гравітаційна енергія.
Залежно від того, який вид енергії є основним при експлуатації нафтового покладу, розрізняють такі режими роботи покладу:
водонапірний, при якому нафта витісняється із пласта крайовими чи підошовними водами, напір яких зумовлений добрим гідродинамічним зв'язком покладу з контуром живлення, де відбувається поповнення пласта водою з поверхні;
пружний, при якому нафта витісняється "з пласта за рахунок розширення рідин (нафти і води) і скелета пористого середовища при зниженні тиску;
газонапірний (режим газової шапки), при якому витіснення нафти відбувається газом, який знаходиться у верхній частині покладу в результаті його розширення при зниженні тиску;
розчиненого газу, який проявляється при зниженні тиску нижче тиску насичення, коли газ, що виділився з розчину, розширюється при подальшому зниженні тиску і витісняє нафту з пористого середовища;
гравітаційний, котрий можливий при виснаженні інших видів енергії, при ньому нафта не витісняється з пористого середовища, а стікає на вибій свердловини під дією сил гравітації.
Можливі також змішані режими при одночасному прояві декількох видів енергії, і перехід покладу з одного режиму роботи, на інший в міру виснаження пластової енергії чи штучного її поповнення.
У сучасній практиці нафтовидобування для підвищення нафтовіддачі пластів, велике значення має розробка покладів з активним впливом, на пласт шляхом запомповуванням з поверхні води з різноманітними додатками вуглеводневих і невуглеводневих газів і деяких, інших агентів. Тому при характеристиці режим у роботи покладу також враховують і механізм підвищення нафтовіддачі пластів.
За домінуванням тієї або іншої пластової енергії виділяють п'ять основних режимів роботи нафтових покладів:
активний водонапірний режим; пружноводонапірний режим; газонапірний, або режим газової шапки; режим розчиненого газу; гравітаційний режим.
Слід зауважити, що перші три режими є режимами витиснення, а останні два - режимами виснаження.
Водонапірний режим. Головним джерелом пластової енергії є напір законтурних або підошовних пластових вод, який забезпечує рух нафти в пластах до вибоїв видобувних свердловин. Водонапірний режим проявляється у покладах з високими фільтраційними властивостями (висока проникність колекторів, низька в'язкість нафти, однорідність пластів) та надійним гідродинамічним зв'язком нафтової частини покладу з водонапірною системою.
Нафтові родовища, які мають активний водонапірний режим, розробляються найбільш ефективно. При цьому досягається висока нафтовіддача та найбільш високі економічні показники.
На родовищах України водонапірний режим наявний на родовищах Дніпровсько-До-нецької западини, особливо в її північно-західній частині.
Коефіцієнт нафтовіддачі пластів на водонапірному режимі, за літературними даними, може досягати 0,6 - 0,8.
Пружноводонапірний режим формується у покладах, які характеризуються недостатнім гідродинамічним зв'язком нафтоносної частини із законтурною водоносною областю. Головним джерелом пластової енергії служать пружні сили води, нафти, породи, які стиснуті у земних надрах, та напір законтурних або підошовних вод.
Пружноводонапірний режим характерний для покладів порівняно значних розмірів, що оточені досить великими водонапірними системами при значних відстанях до контуру живлення. Важливу роль у його проявах відіграють значна неоднорідність та низькі колек-торські властивості пласта, підвищена в'язкість нафти.
Коефіцієнт нафтовіддачі пластів в умовах пружноводонапірного режиму може досягати значень 0,4 - 0,7 і залежить від різниці між пластовим тиском та тиском насичення.
Газонапірний режим (режим газової шапки). Головними джерелами пластової енергії у даному випадку є напір газу газової шапки та пружність газу, розчиненого у нафті. Він характерний для нафтових покладів з відносно великою газовою шапкою або для газових покладів з нафтовою облямівкою.
Коефіцієнт нафтовіддачі пластів при газонапірному режимі (при великих об'ємах нагнітання газу) становить 0,1 - 0,4.
Режим розчиненого газу розвивається при зниженні пластового тиску нижче тиску насичення і в першу чергу у замкнутих покладах (літологічно запечатаних, тектонічно екранованих) Цей режим проявляється також у випадках погіршених колекторських властивостей продуктивної товщі в приконтурних зонах після зниження пластового тиску нижче тиску насичення у будь-яких покладах, а також у випадку відсутності гідродинамічного зв'язку нафтової частини з водоносною областю. Головним джерелом пластової енергії є газ, який виділяється із нафти.
Розробка нафтових родовищ на режимі розчиненого газу малоефективна з огляду низької нафтовіддачі. Коефіцієнт нафтовіддачі при цьому режимі становить від 0,05 до 0,3, а на родовищах Передкарпаття - 0,1 - 0,16.
Гравітаційний режим. Після зниження пластового тиску до незначних величин (частки, рідко одиниці мегапаскаль) та виділення з нафти газу в пласті починають проявлятись гравітаційні сили, під дією яких нафта переміщується в напрямку понижених частин пласта і до вибоїв свердловин. Тоді у покладах проявляються сили гравітації та починає розвиватися гравітаційний режим. При цьому режимі нафта під дією сили тяжіння рухається в пласті до вибоїв свердловин.
Коефіцієнт нафтовіддачі на цьому режимі незначний і не перевищує 0,1—0,15.
- Втуп Історія розвитку розробки нафтових, газових та газоконденсатних родовищ.
- Класифікація родовищ природного газу
- Етапи розробки газових і газоконденсатних родовищ
- Історія розвитку нафтових, газових та газоконденсатних родовищ.
- Темп і послідовність буріння свердловин
- Геометрія розташування свердловин на площі
- Щільність сітки свердловин
- Кількість резервних свердловин
- Наявність і спосіб дії на пласти
- Системи заводнювання
- Технологія розробки.
- Фізико-хімічні властивості багатокомпонентних сумішей.
- Лекція 5.
- Режими родовищ природних газів
- Лекція №6 Приплив нафти і газу до свердловини.
- Приплив газу до вибою свердловини за двочленним законом фільтрації
- 2.2 Підготовка свердловин до експлуатації
- Рівняння припливу рідини у свердловину.
- Визначення розподілу тиску та температури в пласті та по стовбуру свердловини.
- Визначення тиску в газовій свердловині.
- Температурний режим газових свердловин.
- Фактори, що визначають газовіддачу.
- Методи збільшення газовіддачі.
- Критерії доцільності застосування методів підвищення нафтовіддачі
- Прогнозування коефіцієнта кінцевої газовіддачі за промисловими даними.
- Особливості проектування розробки.
- Визначення показників розробки газового родовища при водонапірному режимі
- Визначення показників розробки газоконденсатного родовища
- Розрахунки стосовно до пружного режиму
- Розрахунки стосовно до режиму розчиненого газу
- 2.Основи теорії поршневого витіснення нафти водою
- Техніка та технологія досліджень.
- Технологія і техніка гідродинамічних досліджень і вимірювань
- 3.Гідродинамічні дослідження свердловин на усталених режимах
- Гідродинамічні дослідження свердловин і пластів на неусталених режимах
- Дослідження газових свердловин при нестаціонарних режимах фільтрації
- Метод відновлення тиску
- Методика промислових досліджень.
- Інтерпретація результатів дослідження свердловин.
- 2.2 Підготовка свердловин до експлуатації
- Способи експлуатації свердловин
- Принцип та характеристика роботи газорідинного піднімача
- Експлуатація свердловин фонтанним способом.
- Конструкції і системи газліфтних піднімачів
- Вибір раціонального способу експлуатації свердловин.
- Характерні періоди розробки родовищ природних газів.
- Ускладнення при експлуатації газових свердловин
- Експлуатація газових свердловин в пластах з підошовною водою
- Боротьба з ускладненнями в процесі експлуатації.
- Солевідкладення при експлуатації газових свердловин, методи боротьби з ними
- Боротьба з винесенням піску під час експлуагації свердловин
- Хімічні реагенти і технології для очистки нафтопромислового обладнання свердловин і порового простору пластів від аспв
- Аналіз, контроль і регулювання процесу розробки родовищ.
- Регулювання розробки нафтових родовищ
- 3. Аналіз стану технологій техніки видобування:
- Способи експлуатації нафтових, газових та газоконденсатних свердловин.
- Типи фонтанних свердловин, види й умови фонтанування
- Види фонтанування і типи фонтанних свердловин
- 538 Отворами та фільтр-сітку, через які рідина із свердловини надходить у насос. У верхній частині насоса розмішується ловильна головка із зворотним клапаном, до якого прикріплюють нкт.
- Основні поняття про раціональну розробку родовищ.
- Вибір раціонального способу експлуатації свердловин.
- Вибір раціонального варіанта розробки газоконденсатного і газового родовища
- Проектування розробки газових родовищ при пружно-водонапірному режимі покладу.
- Методи побудови характеристик витіснення
- Регулювання розробки нафтових родовищ.
- Моделювання процесів розробки.
- Література, що рекомендована до виконання курсового проекту
- 36601, М. Полтава, просп. Першотравневий, 24