Ускладнення при експлуатації газових свердловин
Експлуатація газових свердловин в пластах з підошовною водою.
Експлуатація газових свердловин в умовах обводнення.
Особливості експлуатації обводнених газових свердловин., Роботу свердловин часто ускладнює рідина, що надходить з пласта. Накопичуючись у стовбурі, вона призводить до збільшення вибійного тиску і, як наслідок, до мимовільного зменшення дебіту аж до повної зупинки роботи свердловини.
Рідиною, що ускладнює роботу газової свердловини, може бути: 1) технічна вода, що залишилася у свердловині і привибійній зоні пласта після буріння й освоєння свердловини; 2) пластова вода, що надходить у свердловину по окремих високопроникних інтервалах чи тріщинах пласта; 3) вода й вуглеводневий конденсат, що перейшли з газової фази в рідку в результаті порушення фазової рівноваги внаслідок зниження тиску і температури в привибійнія зоні пласта і стовбурі свердловини.
Залежно від джерела й інтенсивності надходження рідини у свердловину застосовують різні способи її видалення з вибою й обмеження припливу у свердловину.
У разі інтенсивного надходження води у свердловину за рахунок і" випереджального прориву по окремих високопро-никних інтервалах чи тріщинах пласта джерела обводнення, якщо це доцільно, ізолюють цементним розчином, синтетичними смолами, полімерами й іншими матеріалами. Вибір конкретної схеми робіт і тампонажних матеріалів роблять після ретельного вивчення умов обводнення, конструкції свердловини, колекторських властивостей пласта, складу води.
Видалення рідини зі стовбура свердловини проводять шляхом їі відпомповування глибинними насосами чи підтримуванням у стовбурі свердловини такої швидкості руху газу, за якої рідина виноситься його потоком.
На гізній стадії експлуатації покладу за значних обсягів води, що надходить, відкачка рідини з газових свердловин глибинними насосами доцільна, якщо її ізоляція з якихось причин не має сенсу чи неможлива. Застосувується цей спосіб рідко через складність устаткування і його недовговічность в корозійно-активному середовищі.
Для винесення рідини з вибою свердловини потоком газу його швидкість повинна бути вище деякої критичної значний, оцінюваного за допомогою модифікованого числа Фруда
де: - швидкість руху газу біля башмака піднімальних труб; густина газу і рідини в умовах башмака піднімальних труб; - внутрішній діаметр піднімальних труб; - прискорення земного тяжіння.
У природних умовах без застосування додаткових заходів стійкий винесення рідини з вибою свердловин відбуваєть-*
ся за . Досягти швидкості газу, що відповідає цим значинам, часто неможливо через обмеження, що накладаються на робочий дебіт свердловин. Тому застосовують спеціальні методи, які дозволяють знизити значину критичної швидкості, зокрема встановлення диспергаторів, плунжерний ліфт, поверхнево-активні речовини.
Диспергатори являють собою стаціонарні, Іноді рухомі, встановлені біля башмака чи по довжині піднімальних груб пристрої, ще» дроблять рідину в потоці газу і, тим самим, покращують умови для її винесення на поверхню. Використання диспергаторів дозволяє видаляти рідину зі свердловин на швидкостях газу, що відповідають числам Фруда, більшим 0,64.
У промисловій практиці, для видалення рідини з газових свердловин, широке застосування одержали поверхнево-активні речовини (ПАР). Розчин ПАР, шо подається в затруб-ний простір свердловин, попадає в наявну на вибої свердловини рідину, різко знижує її поверхневий натяг на межі з газом. Піна, шо утворюється в результаті, має низьку густину і легко виноситься газом на поверхню. Для подавання ПАР' у дозованих кількостях слугують встановлювані на гирлі свердловини комплекси типу "Лотос" (див. рис 4.4).
Вони включають ємність, з якої ПАР самопливом надходить у за-рубний простір свердловини. Регулювання витрати ПАР проводиться пневматичними пристроями. Іноді ПАР у затрубний простір подають централізовано разом з інгібіторами гідратоутворення і корозії по спеціальних шлейфах-інгібіторопроводах.Причини обводнення газових свердловин. Розробка газових родовищ при водонапірному режимі супроводжується поступовим обводненням видобувних свердловин підошовними чи крайовими водами.
Поява води в продукції свердловин може бути також викликана рядом інщих причин. В свердловини можуть надходити проміжні води з водонасичених пропластків, розміщених в продуктивному розрізі, залишкова вода з окремих защемлених лінз або зв'язана вода глинистих відкладів, яка відтискується зі зниженнням пластового тиску. При створенні значних депресій на пласт можливий рух або перенос газом в дисперсному стані частини залишкової води, особливо у випадку пластів з низькою газонасиченістю. При неякісному цементуванні експлуатаційної колони відбуваються перетоки "чужих" вод верхніх і нижніх водоносних горизонтів. Обводнення свердловин може бути також зумовлене тріщинно-, жильними водами, які заповнюють водопровідні тектонічні розломи чи надходять по них з більш глибоких стратиграфічних горизонтів, а також припливом води з верхніх водоносних горизонтів по тектонічних порушеннях. На останній стадії розробки газових родовищ в умовах низьких дебітів газу можливе скупчення на вибоях конденсаційної води, яка випадає в стовбурі свердловини в результаті зменшення температури по шляху руху газу. При розробці газоконденсатних родовищ на режимі виснаження пластової енергії в умовах ретроградної конденсації вуглеводневої суміші на вибоях свердловин може скупчуватися вуглеводневий конденсат, який випадає з газу в стовбурі свердловин і надходить у рідинному стані разом з газом з пласта (за рахунок його руху при насиченостях, більших від критичного значення, або витіснення газом чи водою).
З появою рідини (води і конденсату) в продукції свердловин знижуються дебіти газу, що пов'язано зі зменшенням фазової проникності пористого середовища для газу, обводненням частини газовіддаючих інтервалів, зростанням втрат тиску у привибійній зоні пласта, стовбурі свердловин і системі збору газу при русі двофазної газорідинної суміші. При зменшенні дебіту газу нижче мінімально необхідного значення для виносу рідини відбувається нагромадження води і вуглеводневого конденсату на вибої й у привибійній зоні і свердловина поступово зупняється.
Методи боротьби з обводненням газових свердловин. Всі методи боротьби з обводненням свердловин можна розділити на три групи. Методи першої групи основані на попередженні надходження води на вибій свердловини і включають:
селективне розкриття газоносних пластів;
ізоляційні роботи для від'єднання обводнених пропластків, установки екранів в пластах з підошовною водою, ліквідації заколонних перетоків води і негерметичності експлуатаційної колони;
експлуатацію свердловин зі заниженими дебітами газу, при яких виключається надходження на вибій пластової води;
обробку привибійної зони газовіддаючих пластів з метою зменшення робочих депресій на пласт.
До другої групи належать методи звільнення стовбура свердловини від рідини без підйому її на поверхню:
періодичні зупинки свердловини для поглинання пластом рідини, яка нагромадилась на вибої;
проведення внутрішньосвердловинної сепарації води від газу з наступним перепуском її під дією гідростатичного напору або закачуванням за допомогою насосних агрегатів у розміщені нижче по розрізу водопоглинальні пласти, без додатку ПАР або з додатковим уведенням у воду ПАР для збільшення швидкості фільтрації її в пласті.
До третьої групи належать методи звільнення стовбура свердловини від рідини шляхом підйому її на поверхню.
При ізоляції в газових свердловинах обводнених пропластків виключається можливість регулювання просування в поклад пластової води і видобутку защемленого газу з обводнених зон. В умовах тонкошарової будови пластів ізоляційні роботи можуть призвести до від'єднання частини газонасиченої товщини продуктивного розрізу. Обводнені пропластки в ряді випадків є також основними каналами надходження газу в свердловину. Тому їх ізоляція призводить до істотного зменшення дебітів газу.
Застосування методів другої групи з перепуском води можливе при наявності в розрізі родовища виснажених газових покладів або водопоглинальних горизонтів, в які можна було б утілізувати пластову воду. Інститутом ВолгоградНДШнафта розроблені три технології видобутку газу з внутрішньосвердловинною сепарацією і безперервним чи періодичним відводом води в поглинальні горизонти, розміщені нижче або вище газового пласта.
- Втуп Історія розвитку розробки нафтових, газових та газоконденсатних родовищ.
- Класифікація родовищ природного газу
- Етапи розробки газових і газоконденсатних родовищ
- Історія розвитку нафтових, газових та газоконденсатних родовищ.
- Темп і послідовність буріння свердловин
- Геометрія розташування свердловин на площі
- Щільність сітки свердловин
- Кількість резервних свердловин
- Наявність і спосіб дії на пласти
- Системи заводнювання
- Технологія розробки.
- Фізико-хімічні властивості багатокомпонентних сумішей.
- Лекція 5.
- Режими родовищ природних газів
- Лекція №6 Приплив нафти і газу до свердловини.
- Приплив газу до вибою свердловини за двочленним законом фільтрації
- 2.2 Підготовка свердловин до експлуатації
- Рівняння припливу рідини у свердловину.
- Визначення розподілу тиску та температури в пласті та по стовбуру свердловини.
- Визначення тиску в газовій свердловині.
- Температурний режим газових свердловин.
- Фактори, що визначають газовіддачу.
- Методи збільшення газовіддачі.
- Критерії доцільності застосування методів підвищення нафтовіддачі
- Прогнозування коефіцієнта кінцевої газовіддачі за промисловими даними.
- Особливості проектування розробки.
- Визначення показників розробки газового родовища при водонапірному режимі
- Визначення показників розробки газоконденсатного родовища
- Розрахунки стосовно до пружного режиму
- Розрахунки стосовно до режиму розчиненого газу
- 2.Основи теорії поршневого витіснення нафти водою
- Техніка та технологія досліджень.
- Технологія і техніка гідродинамічних досліджень і вимірювань
- 3.Гідродинамічні дослідження свердловин на усталених режимах
- Гідродинамічні дослідження свердловин і пластів на неусталених режимах
- Дослідження газових свердловин при нестаціонарних режимах фільтрації
- Метод відновлення тиску
- Методика промислових досліджень.
- Інтерпретація результатів дослідження свердловин.
- 2.2 Підготовка свердловин до експлуатації
- Способи експлуатації свердловин
- Принцип та характеристика роботи газорідинного піднімача
- Експлуатація свердловин фонтанним способом.
- Конструкції і системи газліфтних піднімачів
- Вибір раціонального способу експлуатації свердловин.
- Характерні періоди розробки родовищ природних газів.
- Ускладнення при експлуатації газових свердловин
- Експлуатація газових свердловин в пластах з підошовною водою
- Боротьба з ускладненнями в процесі експлуатації.
- Солевідкладення при експлуатації газових свердловин, методи боротьби з ними
- Боротьба з винесенням піску під час експлуагації свердловин
- Хімічні реагенти і технології для очистки нафтопромислового обладнання свердловин і порового простору пластів від аспв
- Аналіз, контроль і регулювання процесу розробки родовищ.
- Регулювання розробки нафтових родовищ
- 3. Аналіз стану технологій техніки видобування:
- Способи експлуатації нафтових, газових та газоконденсатних свердловин.
- Типи фонтанних свердловин, види й умови фонтанування
- Види фонтанування і типи фонтанних свердловин
- 538 Отворами та фільтр-сітку, через які рідина із свердловини надходить у насос. У верхній частині насоса розмішується ловильна головка із зворотним клапаном, до якого прикріплюють нкт.
- Основні поняття про раціональну розробку родовищ.
- Вибір раціонального способу експлуатації свердловин.
- Вибір раціонального варіанта розробки газоконденсатного і газового родовища
- Проектування розробки газових родовищ при пружно-водонапірному режимі покладу.
- Методи побудови характеристик витіснення
- Регулювання розробки нафтових родовищ.
- Моделювання процесів розробки.
- Література, що рекомендована до виконання курсового проекту
- 36601, М. Полтава, просп. Першотравневий, 24