5.25.2. Хуртовини
При малій своїй масі сніжинки мають доволі великі розміри, а тому легко переносяться вітром. Вітер переносить не лише падаючі сніжинки, а й піднімає їх у повітря із земної поверхні. У зв’язку з перенесенням снігу у природі існує цілий ряд явищ, які в українській мові мають різні назви.
Хуртовина(завірюха, віхола) – це випадіння снігу із хмар при сильному вітрі. В одних випадках чітко видно, що сніг в основному падає зверху, в інших випадках не можна відрізнити скільки снігу падає зверху і скільки піднімається вітром із земної поверхні. В різних районах Росії хуртовини називаються пургою або бураном. Якщо сніг випадає з купчасто-дощових хмар і тому має зливовий характер, то хуртовини бувають сильними, але короткочасними. Особливо сильні хуртовини спостерігаються на узбережжі Антарктиди, де спостерігаються дуже сильні вітри, а сніговий покрив сухий через низькі температури.
Заметіль(метелиця), при якій сніг піднімається вітром з поверхні снігового покриву. Вона може бути сильною і слабкою. Якщо сніг переноситься безпосередньо над сніговим покривом у шарі атмосфери товщиною кілька десятків сантиметрів, то це буде слабка заметіль. Для виникнення заметілі одного вітру недостатньо. Якщо температура повітря позитивна або близька до 00С і сніговий покрив вологий, то сніг не переноситься. У помірних широтах протягом зими бувають відлиги. Це підвищення максимальної температури повітря вище 00С на фоні сталої від’ємної середньодобової температури. Тому при замерзанні підталого снігу на його поверхні утворюється снігова кора, яка й захищає сніг від перенесення. Найкращі умови для виникнення заметілі – це наявність свіжовипавшого снігу і особливо коли він випав на снігову кору.
Хуртовини й заметілі відносять до небезпечних явищ погоди, які різко зменшують горизонтальну видимість та перерозподіляють сніговий покрив. У процесі перенесення снігу утворюються замети. Це вали та кучугури снігу на дорогах та перед перешкодами. Товщина шару снігу на дорогах та перед перешкодами може бути в 2-5 разів більшою, ніж на відкритому полі. Це вимагає великих витрат на очистку доріг від снігу. В Україні найменше хуртовин буває на півдні – 5-10 днів. На північному сході України їх буває понад 25 днів, а в Карпатах щорічно спостерігається 30-35 днів. В окремі роки на північному сході хуртовини бувають протягом 44-49 днів, а в Кримських горах та Карпатах може бути 50-70 днів.
Питання до самоперевірки.
Випаровування води, сумарне випаровування.
Тиск насиченої водяної пари.
Тиск насичення на плоскою поверхнею води та над льодом.
Швидкість випаровування води, теплота випаровування.
Випаровуваність.
Географічний розподіл випаровування та випаровуваності.
Характеристики вологості повітря.
Добові та річні зміни тиску водяної пари та відносної вологості повітря.
Конденсація та сублімація водяної пари.
Ядра конденсації.
Продукти конденсації та сублімації.
Міжнародна класифікація хмар.
Коротка характеристика форм хмар.
Мікроструктура та водність хмар.
Збільшення розмірів елементів хмар.
Добовий та річний хід хмарності.
Тривалість сонячного сяйва.
Світлові (оптичні) явища у хмарах.
Серпанок, туман, імла. Типи туманів.
Географічний розподіл туманів
Наземні гідрометеори.
Умови утворення атмосферних опадів.
Класифікація атмосферних опадів за генезисом та за зовнішнім виглядом.
Активний вплив людини на атмосферні процеси.
Електризація хмар та опадів.
Гроза. Блискавка. Грім. Громовідвід. Куляста блискавка.
Вогні святого Ельма.
Добовий та річний хід атмосферних опадів.
Тривалість та інтенсивність атмосферних опадів.
Географічний розподіл атмосферних опадів.
Які атмосферні явища утворюються в результаті адвекції тепла.
Показники зволоження території.
Мінливість умов зволоження території. Посушливі явища.
Водний баланс земної кулі.
Обіг вологи в атмосфері.
Сніговий покрив.
Хуртовини.
Снігова лінія.
Тести до І модуля
1. За кількістю в атмосфері вуглекислий газ стоїть на:
1) четвертому місці;
2) другому;
3) третьому.
2. Мезосфера – це шар атмосфери:
1) другий знизу;
2) третій;
3) четвертий.
3. Густина чистого сухого повітря залежить від:
1) температури;
2) тиску;
3) тиску і температури.
4. Густина вологого повітря:
1) більша ніж сухого;
2) менша;
3)однакова;
5. Сонячна стала – це інтенсивність сонячної радіації:
1) в атмосфері;
2) на земній поверхні;
3) за межами атмосфери.
6. Сумарна сонячна радіація – це:
1) сума прямої і розсіяної радіації;
2) сума прямої і відбитої;
3) засвоєної і розсіяної.
7. Сумарна сонячна радіація – це кількість тепла, яку одержує
1) перпендикулярна до променів поверхня;
2) горизонтальна поверхня;
3) вертикальна поверхня.
8. Розсіювання сонячної радіації в чистій атмосфері відповідно до закону
Релея залежить від:
1) висота Сонця;
2) температури повітря;
3) довжини хвилі променів.
9. Відповідно до закону Бугера, послаблення сонячної радіації в атмосфері
залежить від:
1) хмарності;
2) висоти Сонця;
3) довжини хвилі.
10. При заході та сході Сонце жовто-червоне, тому що:
1) при малій висоті Сонце випромінює тільки жовто-червоні промені;
2) це обумовлено оптичною масою атмосфери;
3) решта променів розсіюються в атмосфері.
11.При ясній погоді вранці в потоці сумарної радіації переважає: 1) пряма радіація;
2) розсіяна;
3) ультрафіолетова.
12. В чистій атмосфері найбільше розсіюються:
1) фіолетові промені;
2) червоні;
3) жовто-блакитні.
13. Альбедо – це відношення:
1) сумарної радіації до засвоєної;
2) сумарної до відбитої;
3) відбитої до сумарної.
14. Ефективне випромінювання – це різниця:
1) між засвоєною і відбитою радіацією;
2) між випромінюванням Землі і атмосфери;
3) між випромінюванням атмосфери і Землі.
15. Тиск насиченої водяної пари залежить від:
1) температури;
2) кількості опадів;
3) атмосферного тиску.
16. Випаровуваність в умовах недостатнього зволоження:
1) менша ніж випаровування;
2) більша;
3) однакова.
17. У результаті адвекції тепла на холодну підстильну поверхню утворю
ються:
1) тумани;
2) приморозки;
3) грози.
Якщо вертикальний градієнт температури більший за сухоадіабатичний, то це буде:
1) байдужий стан атмосфери;
2) не стійкий;
3) стійкий.
Гало виникає у хмарах:
1) середнього ярусу;
2) нижнього;
3) верхнього.
Яке із цих явищ відносять до наземних гідрометеорів
1) роса;
2) туман;
3) серпанок.
21. До законів випромінювання радіації відносять:
1) закон Кірхгофа.
2) закон Релея.
3) закон Бугера.
22. Сонячний промінь з довжиною хвилі 0,38 мкм відносять до:
1) інфрачервоної ділянки спектру.
2) видимої.
3) ультрафіолетової.
23. Сонячна стала – це потік сонячної радіації...
1) поблизу земної поверхні при максимальній відстані між
Землею і Сонцем.
2) на верхній межі атмосфери при середній відстані між
Землею і Сонцем.
3) на верхній межі атмосфери при мінімальній відстані між
Землею і Сонцем.
24.Відповідно до Закону Стефана-Больцмана інтенсивність випромінюван-
ня радіації залежить:
1) від маси тіла в четвертій степені.
2) довжини хвилі в четвертій степені.
3) температури тіла в четвертій степені.
25. Збільшення глибини в арифметичні прогресії супроводиться:
1) збільшенням амплітуди температури грунту в геометричній
прогресії;
2) зменшенням амплітуди температури грунту в
арифметичній прогресії;
3) зменшенням амплітуди температури грунту в геометричній
прогресії.
26. Період коливання температури при збільшенні глибини грунту:
1) збільшується незалежно від типу грунту;
2) не змінюється;
3) зменшується.
27. Якщо мінімальна температура на поверхні грунту буде о 500, то на
глибині 20 см мінімальна температура настане:
1) о 600;
2) о 900;
3) о 1100.
28. Поверхня грунту найтеплішою буває в липні, то на глибині 3 м грунт
найтеплішим буде:
1) у серпні;
2) у вересні;
3) у жовтні.
29. Радіаційні приморозки виникають в результаті:
1) слабкого радіаційного нагрівання земної поверхні при хмар
ній погоді;
2) радіаційного охолодження поверхні грунту та повітря при великому вмісті водяної пари у повітрі;
3) радіаційного охолодження поверхні грунту та повітря при ясній погоді і малому вмісті водяної пари у повітрі.
30. Найбільші річні амплітуди температури повітря спостерігаються:
1) в Арктиці;
2) в Якутії;
3) в Сахарі.
31. Найбільші добові амплітуди температури повітря спостерігаються:
1) в Арктиці;
2) в помірних широтах;
3) у тропічних широтах.
32. Вертикальний градієнт температури повітря – це...
1) підвищення температури на кожні 100 м висоти;
2) зміна температури на кожні 100 м висоти;
3) зниження температури на кожні 100 м висоти.
33. Теплоємність води у 3-4 рази більша, ніж теплоємність грунту, тому:
1) водні басейни нагріваються і охолоджуються скоріше;
2) повільніше;
3) нагріваються скоріше, а охолоджуються повільніше.
34. Альбедо води і Землі співвідносяться так:
1) альбедо води на 10-20% більше, ніж альбедо суходолу
влітку;
2) на 10-20% менше, ніж альбедо суходолу взимку;
3) на 10-20% менше, ніж альбедо суходолу влітку.
35. Середній вертикальний градієнт температури повітря у тропосфері
становить:
1) 10/100 м;
2) 0,50/100 м;
3) 0,650/100 м.
36. Горизонтальне перенесення повітря з його властивостями називається:
1) адвекцією;
2) конвекцією;
3) коагуляцією.
37. Коефіцієнт зволоження території – це:
1) Відношення випаровування то випаровуваності.
2) Кількості опадів до випаровуваності.
3) Випаровуваності до опадів.
38. В гірських районах Шотландії, Уельса, Адріатичного узбережжя випа-
дає опадів до:
1) 4000-5000 мм.
2) 2000-3000 мм.
3) 5000-6000 мм.
39. В окремих районах Єгипту та Судану середня річна кількість опадів
становить:
1) 100-200 мм.
2) 10-50 мм.
3) десяті долі мм.
40. Найбільше опадів випадає на схилах Гімалаїв (Черапунджі). В серед-
ньому тут випадає:
1) До 10 000 мм.
2) До 11 000 мм.
3) До 9 000 мм.
41.Інтенсивні атмосферні опади випадають:
1) з кристалічних хмар;
2) з краплинних;
3) зі змішаних.
42.Облогові опади випадають із таких хмар:
1) Ns, As;
2) Ci, Ac, Sc;
3) Cb, Cu, St.
43.Грози виникають у хмарах:
1) Cb;
2) St;
3) Ns.
44.Суть активного впливу людини на переохолоджені хмари полягає:
1) у перетворені переохолодженої хмари на кристалічну;
2) у перетворені звичайної хмари на переохолоджену;
3) у перетворені переохолодженої хмари на змішану хмару.
45.Серпанок – це помутніння атмосфери з горизонтальною видимістю
1-10 км, обумовлене наявністю в повітрі:
1) крапель і кристалів льоду;
2) пилу;
3) скупчення водяної пари.
46. Найбільше туманів спостерігається:
1) над холодними течіями;
2) над теплими;
3) у горах.
47. Найкращі умови для утворення роси:
1) вітер, ясно;
2) тихо, ясно;
3) тихо, хмарно.
48. Нічні відклади кристалів льоду на гілках дерев називаються:
1) іній;
2) твердий наліт;
3) паморозь.
49. Змішані хмари зберігаються при температурі повітря:
1) від 0 до -100;
2) від -10 до -400;
3) від позитивних до -50.
50. Опади зливового характеру зумовлюють хмари:
1) Sc;
2) Ns;
3) Cb.
51. До хмар нижнього ярусу належать:
1) St, Sc, Ns;
2) As, Ac, Cu;
3) Cb,Cі,Cs.
52. У помірних широтах водність хмар становить:
1) 3 – 10 г;
2) 0,008 – 0,1 г;
3) 0,01 – 3 г.
53. Відносна вологість повітря:
1) найменша вранці, коли найнижча температура повітря;
2) найменша вночі, коли найменша швидкість вітру;
3) найменша в середині дня, коли найвища температура
повітря.
54. Альбедо Землі, як планети, становить:
1) 28%;
2) 34%;
3) 40%.
55. Конденсація водяної пари відбувається на:
1) скупченні молекул повітря;
2) ядрах сублімації;
3) ядрах конденсації.
56. Хмари верхнього ярусу складаються:
1) з кристаликів льоду;
2) з краплин води;
3) з суміші краплин та кристалів.
57. Тиск насиченої водяної пари залежить лише від:
1) кількості атмосферних опадів;
2) температури;
3) атмосферного тиску.
58. Тиск насичення над кристаликами льоду в атмосфері:
1) менший, ніж над краплями води;
2) більший;
3) однаковий.
59. Випаровуваність в умовах сухого клімату:
1) менша, ніж випаровування;
2) однакова;
3) більша.
60. Абсолютна вологість повітря – це ...
1) найбільший можливий вміст водяної пари в повітрі;
2) маса водяної пари в 1 м3 повітря;
3) маса водяної пари в атмосфері.
- Міністерство освіти і науки України
- Національний педагогічний університет
- Імені м. П. Драгоманова
- Г. Д. Проценко
- Передмова
- Предмет метеорології та кліматології
- 1.2 Державна гідрометеорологічна служба
- 1.3 Значення метеорології та кліматології для народного господарства
- 1.4 Коротка історія розвитку метеорології та кліматології.
- 2. Атмосфера Землі
- 2.1. Хімічний склад сухого повітря нижніх шарів атмосфери
- 2.2. Склад повітря у високих шарах атмосфери
- 2.3. Густина повітря
- 2.4. Вертикальна будова атмосфери
- 2.5. Методи дослідження атмосфери
- 3. Сонячна, земна та атмосфера радіація
- 3.1. Випромінювання Сонця
- 3.2. Основні закони випромінювання
- 3.3. Спектральний склад сонячної та земної радіації
- 3.4. Сонячна стала
- 3.5. Пряма сонячна радіація
- 3.6. Послаблення сонячної радіації в атмосфері
- 3.7. Сумарна сонячна радіація
- 3.8. Засвоєння сонячної радіації земною поверхнею
- 3.9. Випромінювання земної поверхні та атмосфери
- 3.10. Радіаційний баланс земної поверхні
- 4. Тепловий режим земної поверхні та атмосфери
- 4.1. Тепловий баланс земної поверхні
- 4.2. Нагрівання й охолодження ґрунту
- 4.3. Добовий та річний хід температури поверхні ґрунту
- 4.4 Розповсюдження тепла у глибину ґрунту
- 4.5. Промерзання ґрунту. Вічна мерзлота
- 4.6. Особливості нагрівання і охолодження водойм
- 4.7. Шляхи теплообміну земної поверхні з атмосферою
- 4.8. Добовий хід температури повітря
- 4.9. Неперіодичні зміни температури повітря
- 4.10. Приморозки
- 4.11. Річні зміни температури повітря
- 4.12. Вертикальний розподіл температури повітря
- 4.13. Географічний розподіл температури повітря поблизу земної поверхні
- 4.13.1. Мінливість середніх місячних температур повітря
- 4.13.2. Приведення температури повітря до рівня моря
- 4.13.3.Географічний розподіл середньої річної температури повітря
- 4.13.4. Розподіл середньої місячної температури повітря в січні
- 4.13.5. Географічний розподіл місячної температури повітря в липні
- 4.13.6. Екстремальні температури
- 4.14. Температурні інверсії
- 4.14.1. Приземні інверсії
- 4.14.2. Висотні інверсії
- 4.15. Адіабатичні процеси в атмосфері
- 4.15.1. Сухоадіабатичні зміни температури повітря
- 4.15.2. Вологоадіабатичні зміни температури повітря
- 4.16. Стратифікація атмосфери та вертикальна рівновага сухого повітря
- 4.17. Стратифікація атмосфери та вертикальна рівновага насиченого повітря
- 4.18. Добовий хід стратифікації атмосфери та конвекції
- 4.19. Тепловий баланс системи Земля – атмосфера
- Питання для самоперевірки
- 5. Вода в атмосфері
- 5.1. Випаровування води
- 5.1.1. Тиск насиченої водяної пари
- 5.1.2. Швидкість випаровування води
- 5.2. Географічний розподіл випаровування та випаровуваності
- 5.3. Характеристики вологості повітря
- 5.4. Добовий та річний хід тиску водяної пари
- 5.5. Добовий та річний хід відносної вологості повітря
- 5.6. Географічний розподіл вологості повітря
- 5.7. Конденсація та сублімація водяної пари в атмосфері
- 5.8. Міжнародна класифікація хмар
- 5.9. Мікроструктура та водність хмар
- 5.10. Світлові явища у хмарах
- 5.11. Добовий та річний хід хмарності
- 5.12. Тривалість сонячного сяйва
- 5.13. Серпанок, туман, імла
- 5.13.1. Умови утворення туманів
- 5.13.2. Географічний розподіл туманів
- 5.14. Наземні гідрометеори
- 5.15. Ожеледь. Ожеледиця. Зледеніння літаків
- 5.16. Умови утворення атмосферних опадів
- 5.17. Класифікація атмосферних опадів
- 5.18. Електризація хмар та опадів
- 5.19. Гроза
- 5.19.1. Куляста блискавка
- 5.19.2. Вогні святого Ельма
- 5.20. Активний вплив людини на атмосферні процеси
- 5.21. Режим атмосферних опадів
- 5.21.1. Добовий хід атмосферних опадів
- 5.21.2. Річний хід атмосферних опадів
- 5.21.3. Тривалість та інтенсивність опадів
- 5.22. Географічний розподіл атмосферних опадів
- 5.23. Показники зволоження території
- 5.23.1. Коефіцієнти зволоження території
- 5.23.2. Мінливість умов зволоження території. Посушливі явища
- 5.24. Водний баланс земної кулі
- 5.24.1. Обіг вологи в атмосфері
- 5.25. Сніговий покрив
- 5.25.1. Снігова лінія
- 5.25.2. Хуртовини
- Ключ до тестів і модуля
- 6. Атмосферний тиск та циркуляція атмосфери
- 6.1. Одиниці вимірювання атмосферного тиску
- 6.2. Зміна атмосферного тиску при зміні висоти
- 6.2.1. Вертикальний баричний градієнт
- 6.2.2. Баричний ступінь
- 6.3. Баричне поле
- 6.3.1. Карти баричної топографії
- 6.3.2. Горизонтальний баричний градієнт
- 6.4. Добовий та річний хід атмосферного тиску
- 6 Мал. 6.10. Напрямок вітру в румбах та градусах. .5. Вітер
- 6.6. Сили, які впливають на швидкість та напрямок вітру
- 6.6.1. Зміна напрямку та швидкості вітру при підняті угору
- 6.6.2. Вплив тертя на швидкість і напрямок вітру
- 6.6.3. Добовий та річний хід швидкості вітру
- 6.7. Повітряні маси. Атмосферні фронти
- 6.7.1. Повітряні маси
- 6.7.2. Атмосферні фронти
- 6.8. Струминні течії в атмосфері
- 6.9. Географічний розподіл атмосферного тиску. Центри дії атмосфери
- 6.9.1. Розподіл тиску в січні
- 6.9.2. Розподіл тиску в липні
- 6.9.3. Центри дії атмосфери
- 6.10. Кліматологічні фронти
- 6.11. Загальна циркуляція атмосфери
- 6.11.1. Зони атмосферного тиску та вітру поблизу земної поверхні і в нижній тропосфері
- 6.11.2. Зони тиску та вітру у верхній тропосфері і стратосфері
- 6.11.3. Циркуляція атмосфери в тропічних широтах. Пасати
- 6.11.4. Тропічні циклони
- 6.11.5. Мусони
- 6.12. Циркуляція атмосфери в помірних та високих широтах
- 6.12.1. Циклони
- 6.12.2.Антициклони
- 6.13. Місцеві вітри
- 6.14. Шквали
- 6.15. Маломасштабні вихори
- 6.16. Синоптичний аналіз та прогноз
- 6.17. Місцеві ознаки погоди
- Питання для самоперевірки
- 7. Клімат та чинники його формування
- 7.1. Кліматична система
- 7.2. Чинники формування клімату
- 7.2.1. Радіаційні чинники формування клімату
- 7.2.2. Циркуляційні чинники клімату
- 7.2.3. Роль підстильної поверхні у формуванні клімату
- 7.2.3.1. Основні властивості підстильної поверхні, які впливають на клімат
- 7.2.3.2.Особливості морського та континентального кліматів
- 7.2.3.3. Континентальність клімату
- 7.2.4. Вплив морських течій на клімат
- 7.2.5. Вплив рослинного покриву на клімат
- 7.2.6. Вплив снігового покриву на клімат
- 7.2.7. Вплив рельєфу на клімат
- 8. Класифікація кліматів
- 8.1. Класифікація кліматів л.С. Берга
- 8.2. Класифікація кліматів б.П. Алісова
- 9. Мікроклімат та методи його дослідження
- 9.1. Методи дослідження мікроклімату
- 9.2. Мікроклімат міста
- 10. Зміни та коливання клімату
- 10.1. Ознаки різних типів клімату минулого
- 10.1.1. Ознаки теплого клімату
- 10.1.2.Ознаки холодного клімату
- Ознаки сухого клімату
- 10.1.4. Ознаки вологого клімату
- 10.2. Про зміни клімату в геологічному минулому
- 10.3. Про коливання клімату в історичний час
- 10.4. Сучасні коливання клімату
- 10.5. Гіпотези, що пояснюють зміни клімату Землі
- 10.5.1. Астрономічні гіпотези
- 10.5.2. Фізичні гіпотези
- 10.5.3. Геолого-географічні гіпотези
- 10.6. Вплив людини на клімат
- 10.6.1. Навмисний вплив
- 10.6.1.1. Зрошення
- 10.6.1.2. Осушення
- 10.6.1.3. Будівництво ставків та водосховищ
- 10.6.1.4. Створення полезахисних лісових смуг
- 10.6.1.5. Затримання снігу та талої води на полях
- 10.6.1.6. Збільшення кількості атмосферних опадів шляхом активного пливу людини на атмосферні процеси
- 10.6.2. Ненавмисний вплив
- 10.6.2.1. Зміна газового складу атмосфери
- 10.6.2.2. Збільшення вмісту аерозолів
- 10.6.2.3. Збільшення виробництва промислової енергії
- Тести до іі модуля
- Ключ до тестів іі модуля
- Бібліографічний список
- Предметний покажчик
- Іменний покажчик