Тімано-Печорська плита
Тімано-Печорська плита розташована між північно-східним краєм Східноєвропейської платформи й Уралом.
Геологічна будова.
Фундамент плити виступає в окремих кульмінаціях Тіманського кряжу, а також на півострові Канін. Він складений складчастими міогеосинклінальними утвореннями верхнього докембрію - середнім і верхнім рифеєм і вендом. Аналогічні породи, а також граніти, пов'язані з епохою байкальської складчастості, розкриваються і на схід аж до вала Печорської гряди. Дислоковані доордовицькі, мабуть, верхньорифейські породи, досягнуті недавно бурінням і на півдні Великоземельської тундри. Для більш древнього масиву може залишатися місце лише під чохлом у північно-східній частині Печорської синеклізи. Аналогічний, тобто байкальський (в основному) фундамент підстилає і шельф Печорського моря, між півостровом Канін і Новою Землею (її південним островом), але в центральній і північній частинах Баренцового моря вік фундаменту ще не визначений.
Печорська синекліза знаходиться на крайньому північному сході платформи і безпосередньо примикає до гірськоскладчастих споруд Уралу. На північному заході вона обмежена Тіманською грядою, разом з якою утворює Тімано-Печорську область рифейської складчастості (рис. 4.1).
Осадовий чохол в межах Печорської синеклізи складений палеозойськими і мезо-кайнозойськими відкладами, товщина яких перевищує 6 км. В будові синеклізи беруть участь лінійно витягнуті в північно-західному напрямку позитивні структурні елементи, розділені западинами. Ці тектонічні елементи розмежовані великими розломами, які визначають блокову горстоподібну будову піднять. Виділяють Печоро-Кожвинський, Колвінський мегавали, горсти Хоседа і Сорокіна та ін. Найбільш великим позитивним елементом синеклізи є Печоро-Кожвинський мегавал. Від прилеглих западин він відділяється системою кулісоподібно розташованих розломів (рис. 4.2).
Рисунок 4.1 - Схема тектонічної будови Тімано-Печорської області
Рисунок 4.2 – Геологічний профіль через північну частину Тімано-Печорської плити
Комплекси порід: 1 – карбонатний, 2 – теригенний, 3 – фундамент; 4 – рифові споруди; 5 – регіональні неузгодження; 6 – розривні порушення
Мегавали і гряди синеклізи розділені великими западинами. В складі западин виділяють ряд піднять і тектонічних східців, які ускладнені локальними підняттями, витягнутими переважно в північно-східному напрямку згідно простягання розломів фундаменту.
Корисні копалини.
У Печорській синеклізі знаходяться родовища нафти, газу, горючих сланців і кам’яного вугілля. На Тіманському кряжі родовища бокситів.
- Лекція 1 зміст регіональної геології та об’єкти вивчення
- Лекція 2 тектонічне районування територій, його основні принципи і положення
- Лекція 3 геологічна будова областей докембрійської складчастості
- Східноєвропейська платформа
- Сибірська платформа
- Африкано-Аравійська платформа
- Індостанська платформа
- Китайська платформа
- Австралійська платформа
- Північноамериканська платформа
- Південноамериканська платформа
- Лекція 4 геологічна будова областей байкальської складчастості
- Тімано-Печорська плита
- Байкальська, Східносаянська гірськоскладчасті області та Єнісейський кряж
- Байкаліди Австралії
- Патагонська платформа
- Лекція 5 геологічна будова областей каледонської складчастості
- Гірськоскладчасті області Центрального Казахстану і Північного Тянь-Шаню
- Алтайсько-Саянська гірськоскладчаста область
- Селенгіно-Яблонева гірськоскладчаста область
- Острів Північна Земля
- Скандинавсько-Англійський пояс
- Гірськоскладчасті області Байшаню і Алашаню
- Апалацько-Уачітська гірськоскладчаста область
- Лекція 6 геологічна будова областей герцинської складчастості
- Уральська гірськоскладчаста область
- Таймирська гірськоскладчаста область
- Східноказахстанська та Алтайська гірськоскладчасті області
- Герциніди Монголії, Південного Тянь-Шаню та Китаю
- Герциніди Африки
- Тасманський пояс
- Аппалацько-Уачітська гірськоскладчаста область
- Лекція 7 геологічна будова епігерцинських плит
- Західносибірська плита
- Скіфська плита
- Туранська плита
- Західноєвропейська плита
- Дунбейська платформа
- Східноавстралійська платформа
- Молоді платформи Північної Америки (Арктична, Атлантична)
- Лекція 8 геологічна будова областей мезозойської складчастості
- Верхояно-Колимська область
- Далекосхідна область
- Індокитайська гірськоскладчаста область
- Складчаста зона Кордильєр
- Лекція 9 геологічна будова областей альпійської складчастості
- Альпійсько-Гімалайська складчаста область (Середземноморський пояс)
- Карпатська гірськоскладчаста область
- Українські Карпати
- Складчаста споруда Гірського Криму
- Складчаста споруда Кавказу
- Далекосхідна геосинклінальна область (Тихоокеанський геосинклінальний пояс)
- Складчаста споруда Анд
- Лекція 10 геологічна будова внутрішніх морів
- Лекція 11 основні закономірності геологічної будови та історії розвитку світу
- Список використаних джерел
- Кафедра теоретичних основ геології
- Кафедра теоретичних основ геології
- Івано-Франківськ