Лекція 1 зміст регіональної геології та об’єкти вивчення
Регіональна геологія займається узагальненням даних про геологічну будову, історію геологічного розвитку, розміщення корисних копалин в окремих регіонах і цілих материках. Вивчити регіональну геологію - це значить, вивчити стратиграфічну послідовність і літологічний склад відкладів, які складають даний геологічний регіон, його тектонічні структури і магматичні комплекси, послідовність перетворення структурних елементів земної кори і знаходження в них корисних копалин. Тому регіональна геологія включає дані стратиграфії, літології, петрографії, тектоніки, геоморфології, корисних копалин для конкретних геологічних регіонів, базується на них. Її розвиток тісно пов’язаний з розвитком відповідних наук.
Регіональна геологія є тією основою, на якій будується прогнозна оцінка регіонів на різні види корисних копалин, визначаються напрямки пошукових робіт, інтерпретуються геофізичні матеріали, оцінюються гідрогеологічні та інженерно-геологічні умови районів будівництва міст і селищ, великих промислових об’єктів.
Практичні і теоретичні висновки регіональної геології базуються на аналізі результатів геологічного картування. Геологічна карта є синтезом представлень того або іншого регіону. Стратиграфічні підрозділи, магматичні комплекси, тектонічні структури, які зображені на геологічній карті, дозволяють зрозуміти особливості будови і геологічного розвитку будь-якого регіону. Тому вивчення регіональної геології неможливе без детального аналізу геологічної карти. Велику допомогу при цьому надають спеціальні геологічні карти - тектонічні, геоморфологічні, палеогеографічні, літолого-формаційні.
Для обгрунтування багатьох висновків регіональної геології все більшого значення набувають геофізичні дослідження - магнітометричні і гравіметричні зйомки, сейсмічне профілювання. Дані геофізики в комплексі з результатами глибокого буріння важливі для районів з потужним чохлом антропогенних відкладів, а також для платформових областей.
Розвиток регіональної геології континентів світу тісно пов’язаний з розвитком інших геологічних наук. В період формування геології як науки великий внесок у вивчення Євроазіатського континенту внесли М.В.Ломоносов, С.П. Крашенінніков, В.Берг, І.І. Лепехін, П.С. Паллас, Н.А.Головкінський. В наступному регіональні дослідження продовжені А.П.Карпінським, А.В. Павловим, І.В.Мушкетовим, І.Д. Черським, Н.І.Андрусовим, В.А. Обручевим, А.Д. Архангельським.
Значний внесок у вивчення геології і мінеральних ресурсів світу внесли такі видатні геологи як Н.С. Шатський, І.М. Губкін, А.Є. Ферсман, А.Л. Яншин, М.В.Муратов, Є.В. Павловський, А.А. Богданов, А.В.Пейве, Б.А.Петрушевський, Н.А. Беляєвський, Д.В. Налівкін, Т.Є. Спіжарський, Ю.А. Косигін, В.Є.Хаїн та багато інших.
Великою заслугою у вивченні геології України користуються такі видатні вчені як В. Вернадський, Є. Ковалевський, В. Лучицький, В.Бондарчук, В. Сельський, С. Суботін, М. Чирвінська, Л. Ткачук, М.Семененко, Б. Порфір’єв, О. Вялов, В. Соболєв, Є. Лазаренко, М.Ладиженський, Г. Доленко, В. Глушко, В. Кітик, П. Шпак та багато інших геологів.
Плідно працюють українські вчені і в наш час, розвиваючи та поглиблюючи наші знання в різних напрямках геологічних наук.
Вивчення регіональної структури територій світу проводилось і проводиться різноманітними геологічними і геофізичними методами. Переважно при дослідженні маловивчених регіонів ці методи застосовують у наступній послідовності. Спочатку здійснюють геологічну зйомку місцевості з елементами геоморфологічної зйомки та космічними методами. Одночасно або з деяким випередженням проводять гравіметричну і магнітну розвідки. В результаті цих досліджень складають представлення про регіональну структуру території, про орієнтування великих тектонічних елементів, про що вказують гравітаційні та магнітні аномалії. Далі вхрест простягання великих структур закладають регіональні сейсмічні профілі і бурять опорні або параметричні свердловини. Виявляють особливості будови розрізів чохла і фундаменту, літологію порід, їх гідрогеологічні і геохімічні показники, встановлюють регіональні і локальні підняття в осадовому чохлі і фундаменті. В останні роки при регіональних дослідженнях стали широко застосовувати космічні методи та надглибоке буріння.
Поряд з цим, в останні роки регіональна геологія разом з іншими геологічними науками стала безпосередньою виробничою силою, що забезпечує прогресивний розвиток суспільства. Її завдання полягає в теоретичному обгрунтуванні геологорозвідувальних робіт для подальшого збільшення мінерально-сировинних ресурсів в районах діючих гірничих підприємств за рахунок нових видів мінеральної сировини і нових типів родовищ. Основна увага при цьому звертається на підвищення ефективності пошукових і розвідувальних робіт і високої якості дослідження корисних копалин для забезпечення випереджувального росту розвіданих запасів мінеральної сировини порівняно з темпами розвитку видобувних галузей промисловості.
Винятково важливе завдання перед регіональною геологією полягає в обгрунтуванні і проведенні геологорозвідувальних робіт в шельфових зонах морів на нафту і газ, у вивченні земної кори і верхньої мантії Землі з метою виявлення процесів формування і закономірностей розповсюдження родовищ корисних копалин, вирішенні інженерно-геологічних, гідрогеологічних, природоохоронних та інших проблем, розширенню досліджень по застосуванню космічних засобів при вивченні природних ресурсів Землі.
Всезростаючі об’єми використання мінеральної сировини визначають ріст геологорозвідувальних робіт. Однак умови їх проведення постійно ускладнюються, що пов’язано з переходом на пошуки глибоко занурених родовищ, а також родовищ з більш низькими якостями корисних копалин і більш складними умовами їх залягання.
Подальше підвищення ефективності і якості використання наявних природних ресурсів пов’язане також з реалізацією довгострокових програм розвитку гірничих галузей промисловості в нафтогазоносних, вугленосних і рудоносних районах України, розширенням геофізичних і геологорозвідувальних робіт та реалізацією довгострокової програми глибокого і надглибокого буріння свердловин в найбільш перспективних регіонах країни.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1. Визначте зміст регіональної геології та її народногосподарське значення.
2. Який зв'язок має регіональна геологія з іншими науками?
3. Назвіть основні етапи розвитку регіональної гeoлогiї.
4. Обгрунтуйте теоретичне і практичне значення регіональної геології.
5. Яка роль вчених у розвитку регіональної геології і у створенні мінерально-сировинної бази.
6. Назвіть основні напрямки розвитку регіональної геології.
7. Обгрунтуйте значення регіональної геології для розвитку інших геологічних нaук.
8. Дайте характеристику методів досліджень регіональної геології.
- Лекція 1 зміст регіональної геології та об’єкти вивчення
- Лекція 2 тектонічне районування територій, його основні принципи і положення
- Лекція 3 геологічна будова областей докембрійської складчастості
- Східноєвропейська платформа
- Сибірська платформа
- Африкано-Аравійська платформа
- Індостанська платформа
- Китайська платформа
- Австралійська платформа
- Північноамериканська платформа
- Південноамериканська платформа
- Лекція 4 геологічна будова областей байкальської складчастості
- Тімано-Печорська плита
- Байкальська, Східносаянська гірськоскладчасті області та Єнісейський кряж
- Байкаліди Австралії
- Патагонська платформа
- Лекція 5 геологічна будова областей каледонської складчастості
- Гірськоскладчасті області Центрального Казахстану і Північного Тянь-Шаню
- Алтайсько-Саянська гірськоскладчаста область
- Селенгіно-Яблонева гірськоскладчаста область
- Острів Північна Земля
- Скандинавсько-Англійський пояс
- Гірськоскладчасті області Байшаню і Алашаню
- Апалацько-Уачітська гірськоскладчаста область
- Лекція 6 геологічна будова областей герцинської складчастості
- Уральська гірськоскладчаста область
- Таймирська гірськоскладчаста область
- Східноказахстанська та Алтайська гірськоскладчасті області
- Герциніди Монголії, Південного Тянь-Шаню та Китаю
- Герциніди Африки
- Тасманський пояс
- Аппалацько-Уачітська гірськоскладчаста область
- Лекція 7 геологічна будова епігерцинських плит
- Західносибірська плита
- Скіфська плита
- Туранська плита
- Західноєвропейська плита
- Дунбейська платформа
- Східноавстралійська платформа
- Молоді платформи Північної Америки (Арктична, Атлантична)
- Лекція 8 геологічна будова областей мезозойської складчастості
- Верхояно-Колимська область
- Далекосхідна область
- Індокитайська гірськоскладчаста область
- Складчаста зона Кордильєр
- Лекція 9 геологічна будова областей альпійської складчастості
- Альпійсько-Гімалайська складчаста область (Середземноморський пояс)
- Карпатська гірськоскладчаста область
- Українські Карпати
- Складчаста споруда Гірського Криму
- Складчаста споруда Кавказу
- Далекосхідна геосинклінальна область (Тихоокеанський геосинклінальний пояс)
- Складчаста споруда Анд
- Лекція 10 геологічна будова внутрішніх морів
- Лекція 11 основні закономірності геологічної будови та історії розвитку світу
- Список використаних джерел
- Кафедра теоретичних основ геології
- Кафедра теоретичних основ геології
- Івано-Франківськ