Аппалацько-Уачітська гірськоскладчаста область

До герцинської епохи складчастості відносяться Південні Аппалачі, Уошито і їх південно-західне продовження, а також Іннуїтська складчаста система, яка займає північну частину Канадського Арктичного архіпелагу.

Геологічна будова.

В Іннуїтській складчастій системі розрізняють три зони: зовнішню (мілководні, переважно карбонатні осади кембрію — нижнього девону, що змінюються в середньому-пізньому девоні уламковими утвореннями моласового типу), центральну (крупноуламкові рифтогенні відклади низів кембрію, глибоководні глинисто-кременисті осади кембрію — низів девону, що перекриваються верхньоордовицько-середньодевонським флішем), північну (досередньоордовицькі офіоліти і верхньопротерозойські гнейси, неузгоджено перекриті середньоордовицько - верхньосилурійськими осадами і вулканітами). На центральну і північну зони з різким неузгодженням накладена велика западина (басейн) Свердруп, виконана потужною (до 12 км) товщею відкладів (від кам'яновугільних до верхньокрейдових). Уламкові породи нижньої частини розрізу змінюються евапоритами верхнього карбону — пермі, з якими пов'язані чисельні соляні діапіри. Мезозой представлений циклічною послідовністю мілководно-морських теригенних осадів. Наявні прояви пізньопалеозойського і крейдового трапового магматизму. Північна частина Канадського Арктичного архіпелагу, включаючи басейн Свердруп, піддалася деформаціям стиснення між середнім еоценом і пізнім міоценом.

Південні Аппалачі обмежені з боку платформи передовим прогином, виповненим відкладами від ордовику до низів пермі. Внутрішній борт прогину інтенсивно деформований; на нього насунута зовнішня, міогеосинклінальна зона Аппалачів (зона Долин і Гряд), складена шельфовими карбонатно-теригенними осадами кембрію-карбону й інтенсивно деформована в ранній пермі (аппалацький орогенез). Структура зовнішньої зони складається із серії насувних пластин, що переходять на півдні у великі тектонічні покриви. У Південних Аппалачах на зовнішню зону насунута зона антиклінальних піднять гренвільського фундаменту і рифтогенных уламкових відкладів верхнього рифею — нижнього кембрію (Блу-Рідж Південних Аппалачів).

Південне складчасте обрамлення платформи виходить на поверхню в горах Уошито в штатах Арканзас і Маратон у Техасі. Зона Уошито — продовження Південних Аппалачів; їх спільний передовий прогин — Блейк-Уорріер, який безпосередньо перед Уошито переходить у прогин Аркома. Відкрита частина споруди Уошито — пакет тектонічних покривів, переміщених на північ і насунутих на прогин Аркома, виповнений верхньопалеозойською моласою. Покриви Уошито і підняття Маратон складені верхньокембрійсько-середньоордовицькими відкладами континентального схилу і підніжжя — чорними граптолітовими сланцями, верхньоордовицько-нижньокарбоновими глибоководними кременистими сланцями і кременями, нижньо-середньокарбоновим теригенним флішем. Пізньопалеозойська складчаста система продовжується на південь від Ріо-Гранде в Мексику, огинаючи із заходу западину Мексиканської затоки і досягаючи гір Майя в основі п-ова Юкатан у Белізі. У Мексиці і Центральній Америці на еродованій і знівельованій поверхні порід пізньопалеозойської складчастої системи залягають мезозойсько-палеогенові утворення зовнішньої зони Кордильєрського поясу, який тут перекриває більш древній палеозойський Атлантичний складчастий геосинклінальний пояс.

Корисні копалини.

Серед корисних копалин відомі кам’яне вугілля (Апалацький басейн), руди заліза, цинку, свинцю, алюмінію (Уошито).

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Вкажіть основні структурні елементи всіх областей герцинської складчастості.

2. Визначте основні риси геологічної будови герцинід.

3. Вкажіть основні етапи історії геологічного розвитку областей.

4. Назвіть основні корисні копалини областей герцинської епохи складчастості.

5. Назвіть основні родовища корисних копалин Уралу.