Герциніди Африки
Споруди герцинського віку обмежують докембрійську Африканську платформу з півночі і півдня. На півночі – це складчаста споруда Великого Атласу, на півдні – складчаста споруда Капід.
Геологічна будова.
Великий Атлас представлений кембрій-нижньокам’яновугільним складчастим комплексом з окремими западинами, виконаними верхньопалеозойською континентальною моласою. В межах Мароканської і Оранської месет цей комплекс або виступає на поверхню, або перекритий малопотужним чохлом тріасових лагунних, юрсько-еоценових морських і олігоцен-четвертинних континентальних відкладів. В південному оточенні області – гірська складчаста зона Високого Атласу, яка утворилася на місці глибокого прогину, виповненого менш потужною товщею тріасу-еоцену. Аналогічна зона північно-східного простягання – Середній Атлас – розділяє Мароканську і Оранську месети.
Корисні копалини.
В міжгірських западинах Великого Атласу відомі родовища нафти і газу. Кам’яне вугілля в Капській провінції. Серед рудних корисних копалин залізні, марганцеві руди, мідь (Марокко), свинець (Капіди).
- Лекція 1 зміст регіональної геології та об’єкти вивчення
- Лекція 2 тектонічне районування територій, його основні принципи і положення
- Лекція 3 геологічна будова областей докембрійської складчастості
- Східноєвропейська платформа
- Сибірська платформа
- Африкано-Аравійська платформа
- Індостанська платформа
- Китайська платформа
- Австралійська платформа
- Північноамериканська платформа
- Південноамериканська платформа
- Лекція 4 геологічна будова областей байкальської складчастості
- Тімано-Печорська плита
- Байкальська, Східносаянська гірськоскладчасті області та Єнісейський кряж
- Байкаліди Австралії
- Патагонська платформа
- Лекція 5 геологічна будова областей каледонської складчастості
- Гірськоскладчасті області Центрального Казахстану і Північного Тянь-Шаню
- Алтайсько-Саянська гірськоскладчаста область
- Селенгіно-Яблонева гірськоскладчаста область
- Острів Північна Земля
- Скандинавсько-Англійський пояс
- Гірськоскладчасті області Байшаню і Алашаню
- Апалацько-Уачітська гірськоскладчаста область
- Лекція 6 геологічна будова областей герцинської складчастості
- Уральська гірськоскладчаста область
- Таймирська гірськоскладчаста область
- Східноказахстанська та Алтайська гірськоскладчасті області
- Герциніди Монголії, Південного Тянь-Шаню та Китаю
- Герциніди Африки
- Тасманський пояс
- Аппалацько-Уачітська гірськоскладчаста область
- Лекція 7 геологічна будова епігерцинських плит
- Західносибірська плита
- Скіфська плита
- Туранська плита
- Західноєвропейська плита
- Дунбейська платформа
- Східноавстралійська платформа
- Молоді платформи Північної Америки (Арктична, Атлантична)
- Лекція 8 геологічна будова областей мезозойської складчастості
- Верхояно-Колимська область
- Далекосхідна область
- Індокитайська гірськоскладчаста область
- Складчаста зона Кордильєр
- Лекція 9 геологічна будова областей альпійської складчастості
- Альпійсько-Гімалайська складчаста область (Середземноморський пояс)
- Карпатська гірськоскладчаста область
- Українські Карпати
- Складчаста споруда Гірського Криму
- Складчаста споруда Кавказу
- Далекосхідна геосинклінальна область (Тихоокеанський геосинклінальний пояс)
- Складчаста споруда Анд
- Лекція 10 геологічна будова внутрішніх морів
- Лекція 11 основні закономірності геологічної будови та історії розвитку світу
- Список використаних джерел
- Кафедра теоретичних основ геології
- Кафедра теоретичних основ геології
- Івано-Франківськ